Рішення № 30756726, 09.04.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/810/2012

09.04.2013 рокум. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим в складі:

головуючого судді - Деменка С.В.,

при секретарі - Мороченець Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди.

Свої доводи мотивували тим, що ОСОБА_1 є власником гаражу №1152, розташованого в ГБК-12 за адресою: м. Сімферополь, вул.. Д.Ульянова, 66. 29.11.2011р. в гаражі сталася пожежа. Відповідно до висновку спеціаліста №8/45 від 07.12.2011р. причиною пожежі в гаражі №1152 ГБК-12 стало займання горючих матеріалів, що знаходилися в гаражі від теплової енергії нагрітої поверхні металевої труби, яка використовувалася в якості димоходу з приміщення гаражу №316 ГБК-4. Зазначений гараж (який належить ОСОБА_3А.) на підставі договору оренди використовував для своїх потреб ОСОБА_4 В результаті пожежі було пошкоджено сам гараж, а також речі, що належать обом позивачам, та зберігалися там внаслідок проведення ремонтних робіт в квартирі. На підставі наведеного, посилаючись на положення ст.ст.1166,1187 ЦК України, позивачі просили стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду рухомому майну, встановлену експертизою. Також просили стягнути витрати за проведення експертиз та відповідних досліджень по справі.

В судовому засіданні, уточнивши свої вимоги, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку матеріальну шкоду в розмірі 10.331 грн., витрати за проведення експертиз в сумі 2.738,14 грн. та 1.765,44 грн.

В заперечені ОСОБА_4 просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх безпідставність. Зазначив, що в його гаражі ніколи не було пічки (котла). Вважає, що причиною пожежі могли бути дії третіх осіб. Ставить під сумнів висновки проведеного пожежно-технічного дослідження посилаючись на необєктивність та заінтересованість спеціалістів НДЕКЦ.

В судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник за довіреністю ОСОБА_5 підтримали уточнений позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник за довіреністю ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_3 не зявилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши про безпідставність заявлених до неї вимог, оскільки гараж відповідно до договору оренди використовує ОСОБА_4

Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, відмовний матеріал №6443, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно до паспорту володільця гаражу належить гараж №1152, розташований в ГБК-12 за адресою: м. Сімферополь, вул.. Д.Ульянова, 66 (а.с.6-7).

Відповідно до договору від 01.09.2007р. ОСОБА_4 є орендарем належного ОСОБА_3 гаражу №316 ГБК-4. Строк дії договору 7 років (а.с.67-69).

29.11.2011р. в гаражі №1152, розташованого в ГБК-12 за адресою: м. Сімферополь, вул.. Д.Ульянова, 66 сталася пожежа, що підтверджується відповідним актом про пожежу (а.с.22).

Відповідно до висновку спеціалістів НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим №8/45 від 07.12.2011р. причиною пожежі в гаражі №1152 ГБК-12 стало займання горючих матеріалів, що знаходилися в гаражі від теплової енергії нагрітої поверхні металевої труби, яка використовувалася в якості димоходу з приміщення гаражу №316 ГБК-4 (а.с.11-21).

Згідно до висновку автотоварознавчої експертизи №1026 від 28.11.2012р. вартість заподіяної в результаті пожежі шкоди майну позивачів, яке знаходилось в гаражному боксі, на час проведення експертизи склала10.331 грн. (а.с.49-57).

Згідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Деліктні зобовязання ґрунтуються на принципі генерального делікту, відповідно до якого кожному заборонено заподіювати шкоду майну або особі і жодне заподіяння шкоди іншому є протиправним, якщо особа на це не уповноважена.

Положеннями ст.ст.10,11,60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може грунтуватися на припущеннях. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В підтвердження своїх вимог позивачами надані акт про пожежу, висновок спеціалістів НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим №8/45 від 07.12.2011р., висновок автотоварознавчої експертизи №1026 від 28.11.2012р.

Безпідставними є твердження відповідача ОСОБА_4 та його представника за довіреністю ОСОБА_6 про недоведеність причин пожежі в гаражі №1152 ГБК-12 займання горючих матеріалів, що знаходилися в гаражі від теплової енергії нагрітої поверхні металевої труби, яка використовувалася в якості димоходу з приміщення гаражу №316 ГБК-4. Оскільки частиною ч.2 ст.1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, цією статтею передбачається вина заподіювача шкоди та обов'язок доказування відсутності вини покладається на нього.

Деліктне законодавство в деліктних зобовязаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законом принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладений обовязок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Належних та допустимих доказів в підтвердження своїм доводам відповідач не надав. Висновок спеціалістів НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим №8/45 від 07.12.2011р. не спростований.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Оскільки відповідач не клопотав на призначенні відповідної експертизи для визначення причин пожежі, суд приймає в якості належного та допустимого доказу в цієї частині висновок спеціалістів НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим №8/45 від 07.12.2011р.

Будучи допитаними в судовому засіданні експерти ОСОБА_7, ОСОБА_8 повністю підтвердили висновки проведеного пожежно-технічного дослідження. Пояснили, що в гаражі потерпілих не було виявлено електричних приборів, електричної проводки, речовин здатних до самозаймання. Натомість, частина вентиляційної труби в гаражі, який використовувався ОСОБА_4, мала на внутрішній поверхні залишки продуктів горіння, сажу. Також частини труби в гаражі відповідача, на даху мали відповідні чисті поверхні за діаметром, що свідчить про те, що в труби щось вставлялось та закріплювалось, вірогідно труби меншого діаметру. В гаражі №316 було виявлено слід прямокутної форми на стелі під частиною вентиляційної труби, фрагменти деревини. Крім того сліди демонтажних робіт були виявлені як в гаражі, так і на даху, про що також свідчать вбиті штирі для кріпління, залишені куски проволоки. Зазначені обставини підтверджені відповідними фотознімками.

Зазначені обставини також обєктивно підтверджуються даними протоколу огляду місця події від 30.11.2011р., проведеного слідчим Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим (відмовний матеріал №6443).

Факт знаходження 29.11.2011р. в гаражі №316 ГБК-4, проведення в ньому ремонту автомобіля, завершення роботи внаслідок пожежі в гаражі позивачів, не заперечував в судовому засіданні ОСОБА_4

Суд критично відноситься до показань відповідача ОСОБА_4., свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 проте, що в гаражі №316 ГБК-4 ніякої печі, котла не було. Оскільки зазначені свідчення суперечать сукупності наведених доказів. Крім того, суд враховує приятельські відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_10, а також ту обставину, що ОСОБА_11 є головою ГБК-4 та несе відповідальність за належну експлуатацію гаражів, пожежну безпеку на території кооперативу.

Доводи представника відповідача про те, що за наявності не скасованої постанови від 24.01.2012р. про відмову у порушенні кримінальної справи за ст.194 КК України, ОСОБА_4 не може нести відповідальність за завдану майну позивачів шкоду, є безпідставними.

Висновки автотоварознавчої експертизи №1026 від 28.11.2012р. щодо розміру майнової шкоди, заподіяної позивачам, в судовому засіданні ОСОБА_4 не оспорювалися.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування завданої майнової шкоди.

Разом з тим, на думку суду, доводи позивачів про солідарну відповідальність ОСОБА_3, ОСОБА_4 за заподіяну шкоду, є безпідставними. Оскільки ОСОБА_3 ніякого відношення до експлуатації зданого в оренду ОСОБА_4 гаражу не мала. Вказані доводи також суперечать вимогам ст.1166, ч.2 ст.1187 ЦК України.

Таким чином, завдана майну потерпілих матеріальна шкода повинна бути відшкодована безпосередньо ОСОБА_4

Суд вважає за необхідне стягнути матеріальну шкоду на користь позивачів в рівних частках, оскільки, як пояснила в судовому засіданні їх представник ОСОБА_5, встановити належність пошкоджених речей конкретно ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 не представляється можливим.

Судові витрати за проведення експертизи та експертного дослідження також підлягають стягненню на користь позивачів з ОСОБА_4

Керуючись ст.ст.386, 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 30, 31, 57, 58, 59, 60, 88, 143, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 5.165 (пять тисяч сто шістдесят пять) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 5.165 (пять тисяч сто шістдесят пять) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи в розмірі 1.765 (одна тисяча сімсот шістдесят пять) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 2.738 (дві тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 14 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіці Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі до суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:С. В. Деменок