Рішення № 30756695, 16.04.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2013 р. Справа № 917/542/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридцять п’ята паралель", провулок Спортивний, буд. 4, м. Полтава, 36014

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео-Модус", вул. Половка, буд. 64, м.Полтава, 36010

про стягнення 348027,00 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 348027,00 грн. заборгованості за товар, поставлений за договором купівлі-продажу № 8 від 11.01.2013 р.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнав у повному обсязі, виникнення заборгованості пояснює відсутністю достатніх обігових коштів.

В судовому засіданні 16.04.2013 р. господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридцять п’ята паралель" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лео-Модус" був укладений Договір купівлі-продажу № 8 від 11 січня 2013 року (надалі - Договір; а.с.21-24).

Відповідно до умов Договору позивач як продавець зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцю), а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти та оплатити наступну продукцію: граблину ГВ3,4; граблину ГВК-6; граблину КСК-100; граблину Е 320 в кількості та за ціною у відповідності до рахунку-фактури, товарної накладної, які є невід’ємною частиною договору.

В специфікації – заявці (Додаток №1 до Договору) сторони погодили кількість товару, що постачається, ціну та загальну вартість товару (а.с.25).

Як свідчать надані суду докази, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 348027,00 грн., що підтверджується двостороннє підписаною видатковою накладною № 0005 від 11.01.2013р. та довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей № 7 від 11.01.2013р. (а.с.26, 28).

На оплату вказаного товару позивач виписав рахунок № 0005 від 11.01.2013р. (а.с.27).

Згідно підп.1 п. 4 Договору відповідач повинний був здійснити розрахунки за отриману продукцію на протязі 3 днів з моменту отримання товару.

Відповідач в порушення своїх зобов'язань оплати за отриманий товар не здійснив.

Заборгованість відповідача за одержаний товар становить 348027,00 грн. Зазначене також підтверджується двостороннє підписаними актами звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 14.03.2013р., з 01.01.2013р. по 19.03.2013р (а.с.31-32).

На претензію позивача від 04.02.2013р. за №12 з вимогою сплатити 348027,00 грн., відповідач листом від 18.02.2013р. за №5 борг визнав, але повідомив про відсутність можливості його погашення в зв’язку з відсутністю достатніх обігових коштів (а.с. 29-30).

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, якщо у зобов'язання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у письмових пояснення від 15.04.2013р. визнав суму основного боргу 348027,00 грн. у повному обсязі.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Надані сторонами докази ніким не спростовані, договір недійсним не визнаний.

Позивач листом від 15.04.2013р. та відповідач у відзиві від 12.04.2013р. повідомили суду про відсутність судових проваджень щодо наданих договорів, спірних правовідносин, питань, пов’язаних зі спірними правовідносинами.

Отже, визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушуює прав і охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Позовні вимоги про стягнення 348027,00 грн. основного боргу підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео-Модус" (вул. Половка, буд. 64, м. Полтава, 36010, ідентифікаційний код 38170846, інші відомості - не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридцять п’ята паралель" (провулок Спортивний, буд. 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 36396410, інші відомості - не відомі) 348027 грн. 00 коп. основного боргу, 6960 грн. 54 коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено та підписано 18.04.2013р.

Суддя Безрук Т. М.