Рішення № 30756543, 05.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р.Справа № 922/183/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків, до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, про стягнення 34000,00грн. за участю :

позивача - Кушнєрова Н.В. (дов.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_1, про стягнення штрафу в сумі 17000,00 грн. за рішенням № 91-К від 27.06.2012р. та пені в сумі 17000,00 грн., яка нарахована за несвоєчасну сплату штрафу.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на те, що позивач не мав підстав та повноважень щодо витребування від відповідача інформації. Крім того вказує на те, що до позовної заяви не доданий обґрунтований розрахунок ціни позову, а також не надані документи, що підтверджують обставини, викладені в рішення позивача № 91-К від 27.06.2012р. При прийнятті рішення позивачем не були враховані особливості здійснення господарської діяльності відповідача, його територіальне місцезнаходження та умови праці.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними документами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

27.06.2012 р. адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 6/01-75-12 прийнято рішення № 91-К "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (надалі - Рішення), яким визнано, що ФОП ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене, пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", було вирішено накласти на відповідача штраф у розмірі 17000,00 грн.

Відповідача попереджено про те, що він повинен сплатити штраф протягом двох місяців, а також роз'яснено право на оскарження даного рішення у двомісячний строк з дня одержання до господарського суду.

Рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було направлено відповідачу поштою рекомендованим листом № 6105804895688 за списком. Копія рішення була направлена відповідачу за адресою : АДРЕСА_1, тобто за місцем реєстрації відповідача, яке підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з листом Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" вих. № 07-13-1962 від 12.10.2012р. рекомендований лист № 6105804895688 на адресу ФО П ОСОБА_1 був вручений 07.07.2012р. ОСОБА_1 під розпис у книзі форми 8.

Відповідач посилається на відсутність повноважень у позивача щодо витребування інформації від відповідача, оскільки в даному випадку були відсутні підстави, передбачені Законом України "Про Антимонопольний комітет України" для витребування інформації.

З такими твердженнями відповідача суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною другою статті 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 7 цього Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, між іншим, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) (пункти 5, 12 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Аналогічні повноваження закріплено й у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженому розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482, зокрема, пункт 3 частини першої між іншим передбачає, що відділення АМК має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Крім того, виходячи зі змісту статей 22, 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ним строки.

Отже, зважаючи на положення вищезазначених норм чинного законодавства, відділення АМК у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у відповідача відповідну інформацію, необхідну для дослідження щодо проведеної процедури закупівлі за державні кошти продукції рибної для закладів освіти Лозівського району Харківської області.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.12.2012р. у справі № 5023/599/12.

Відповідно до п.1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з положеннями ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання, в розмірах, що передбачені даною статтею.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Таким чином, відповідач повинна була сплатити штраф або оскаржити рішення позивача до суду в строк до 08.09.2012р., оскільки рішення позивача отримано відповідачем 07.07.2012р.

Як вказує позивач у позовній заяві, станом на 09.01.2013р. жодних документів на підтвердження сплати штрафу та звернення відповідача до господарського суду стосовно визнання недійсним Рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 91-К від 27.06.2012р. не надходило.

Відповідач в своєму відзиві також не зазначає про те, що вона оскаржувала до суду Рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 91-К від 27.06.2012р.

В своєму відзиві на позов відповідач заперечує по суті проти вищезазначеного рішення позивача, однак судом не приймаються такі заперечення, оскільки відповідач не оскаржувала до суду рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 91-К від 27.06.2012р., на даний час зазначене рішення є дійсним. Строк на оскарження рішення суду сплинув та відновленню не підлягає, а отже у відповідача існує обов'язок щодо сплати штрафу, застосованого рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 91-К від 27.06.2012р.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки відповідач у встановлені терміни штраф не сплатив, позивач, нарахував відповідачу пеню у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочки за період з 08.09.2012р. по 09.01.2013р. включно в сумі 17000,00 грн., що відповідає ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно з п. 7 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 17000,00 грн. та 17000,00 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61172, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (рахунок УДКСУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код УДКСУ 37999701, р/р 31110106700009, МФО 851011, ГУДКСУ у Харківській області, код бюджетної класифікації - 21081100, символ звітності - 106) штраф у сумі 17000,00 грн., пеню в сумі 17000,00 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61172, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 1720,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.03.2013 р.

Суддя Яризько В.О.