Ухвала суду № 30756481, 16.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

"16" квітня 2013 р.

Справа № 922/732/13-г

вх. № 732/13

ОКРЕМА УХВАЛА

Суддя Аріт К.В.

розглянувши матеріали справи за позовом ТОВ "ТД "Українська Товарна Спілка", м.Київ

до ТОВ "Чудо База", м.Харків

про стягнення 82405,38 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська Товарна Спілка", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудо База" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 82405,38 гривень, у тому числі, 68496,00 гривень суми основного боргу, 5883,15 гривень суми нарахованої пені, 1176,63 гривень суми 3% річних, 6849,60 гривень суми інфляційних втрат. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №76/04/11-4, укладеного між сторонами 01 квітня 2011 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача 1720,50 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 лютого 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 березня 2013 року.

Рішенням суду від 11 квітня 2013 року позов було задоволено частково, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудо База" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська Товарна Спілка» 68496,00 гривень суми основного боргу, 5194,73 гривень пені, 1176,63 гривень суми 3% річних, 1720, 50 гривень судових витрат.

За результатами розгляду справи було встановлено, що 01 квітня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №76/04/11-4 (далі - Договір).

На підставі даного договору поставки №76/04/11-4 від 01.04.2011 р., та видаткових накладних: №29/04-30 від 29.04.2011 р.; №24/05-30 від 24.05.2011 р.; №10/06-10 від 10.06.2011 р.; №04/07-32 від 04.07.2011 р.; №04/07-33 від 04.07.2011р.; №26/07-14 від 26.07.2011 р.; №29/07-31 від 29.07.2011 р.; №02/03-7 від 02.09.2011р.; №02/09-31 від 02.09.2011 р.; №05/10-33 від 05.10.2011 р.; №15/11-34 від 15.07.2011р.; №09/12-34 від 09.12.2011 р.; №27/12-32 від 27.12.2011 р.; №12/01-14 від 12.01.2012р.; №25/01-32 від 25.01.2012 р.; № 22/02-33 від 22.02.2012 р.; №07/03-9 від 07.03.2012 р.; №17/04-31 від 17.04.2012 р.; №25/04-7 від 25.04.2012 р.; №23/05-31 від 23.05.2012 р.; №01/06-16 від 01.06.2012 р.; №19/06-32 від 19.06.2012 р.; №26/06-39 від 26.06.2012 р. до цього договору, Відповідачем був придбаний та отриманий товар - сода харчова, кислота лимонна на загальну суму 429 700,76 грн.

За умовами договору поставки (п.п.1.1.,1.3. Договору) , постачальник (Позивач) зобов'язується в порядку і в строки, визначені у Договорі, передати у власність Покупцю (Відповідачу) товар, на підставі видаткових накладних, складених на основі замовлення Покупця, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у договорі. Додатком до Договору від 01 квітня 2011 року Відповідач поставив до відома Позивача про зразки печаток (штампів) для використання даного Додатку в якості постійної довіреності при централізовано-кільцевих поставках.

Таким чином, товар був поставлений Відповідачу та отриманий ним в день поставки товару, на загальну суму 429 700,76 грн. (чотириста двадцять дев'ять тисяч сімсот гривень сімдесят шість коп.), що підтверджується підписами уповноваженої особи та штампами Відповідача на кожній вказаній накладній, з посиланням на генеральну довіреність від 01 квітня 2011 року.

Порядок розрахунків між Відповідачем та Позивачем передбачений пунктом 5.4. Договору, відповідно до якого, Покупець здійснює оплату за товар, на умовах відстрочки платежу на 21 календарний день, з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових засобів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно актів звірок, підписаних з обох сторін, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 68 496,00 грн.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем були порушені умови договору щодо сплати за поставлений товар.

Відповідно до п.1. ст.4 Цивільного кодексу України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Згідно п.2 ст.4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Пунктом 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачається, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.2-5 ст.13 Цивільного кодексу України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач на вимогу ухвали суду не з'явився у відкрите судове засідання, не представив відзив на позовну заяву та витребуваних документів, хоча обов'язковість виконання ухвал господарського суду на всій території України передбачена ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України та Конституцією України.

Вказані обставини свідчать про те, що у відповідності до вимог статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судом були створені сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, але Відповідачем не дотримано приписів ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Невиконання вимог ухвали суду - нез'явлення у судове засідання без поважних причин, неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, вказані вище порушення свідчать про те, що дії Відповідача можуть розцінюватись господарським судом як зловживання процесуальними правами і тягти за собою, зокрема, винесення у встановленому порядку окремої ухвали (стаття 90 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Відповідно до Постанови №18 Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":

п.5.1. Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації).

При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК;

п.5.2. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, те що Відповідачем по справі були порушені умови договору від 12 жовтня 2010 року, та те, що сторони мають дотримуватися вимог чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності, з метою недопущення в майбутньому порушень чинного законодавства, суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу на адресу відповідача, щодо усунення недоліків в діяльності підприємства в частині здійснення господарської діяльності, відповідно до умов договору, та вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.22, 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 11, 13, 509, 526 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зобов'язати керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудо База" здійснювати контроль щодо дотримання вимог чинного законодавства України, та належного виконання своїх зобов'язань за укладеними підприємством договорами.

Суддя Аріт К.В.