Постанова № 30756115, 18.04.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/1193/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29.03.2013 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 20.12.2012 № 0003761740, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 8 347,00 грн.;

від 20.12.2012 № 0003771740, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8 661,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 2 165,25 грн.;

від 29.01.2013 № 0000221740, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8 347,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 4 173,50 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що дійсність господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та контрагентами за періоди, що підлягали перевірці, підтверджується договорами, контрактами, додатками до контрактів, специфікаціями, замовленнями-заявками, рахунками, рахунками-фактурами, податковими накладними, прибутковими та видатковими накладними, вантажно-митними деклараціями, інвойсами, товарно-транспортними накладними, сертифікатами про походження товару, фітосанітарними сертифікатами, актами здачі-прийняття наданих послуг (актами виконаних робіт), банківськими виписками про рух коштів, платіжними дорученнями, фіскальними та товарними чеками, що надавались ним в ході проведення перевірок, повний перелік яких відображений в Актах від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4 та від 21.01.2013 № 154/17/НОМЕР_4, однак не були взяті відповідачем до уваги на підставі відсутності у ФОП ОСОБА_1 майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Так, позивач наголосив на тому, що жодна норма законодавства не встановлює таких вимог до виду діяльності - оптова торгівля фруктами й овочами, як наявність власних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів, а отже, їх відсутність не може бути єдиним доказом неспроможності платника ПДВ виконати операції з торгівлі товарами (надання послуг) з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності платника податку лише власних основних засобів, транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів.

Враховуючи зазначене, позивач вказав, що висновки зазначені в Актах перевірок від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4 та від 21.01.2013 № 154/17/НОМЕР_4 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012 № 0003761740, від 20.12.2012 № 0003771740, від 29.01.2013 № 0000221740 - необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову, представник відповідача наголосив на тому, що за результатами проведених перевірок (Акти перевірок від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4 та від 21.01.2013 № 154/17/НОМЕР_4) податковим органом зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та найманих працівників; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215 , п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з постачальниками та покупцями; усі операції купівлі-продажу ФОП ОСОБА_1 не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до "вигодонабувача". При цьому, зауважуючи, що на підставі встановленого перевірками, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по податкових накладних, виписаних протягом грудня 2011 року - серпня 2012 року на загальну суму ПДВ 8 661,00 грн., та протягом вересня 2012 року на загальну суму ПДВ 8 347,00 грн., які, на думку відповідача, не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного, відповідач встановив позивачу порушення Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 8 347,00 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8 661,00 грн. та у розмірі 8 347,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_4) як фізичну особу-підприємця 04.05.2011 зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з ЄДР серії НОМЕР_8, т. 1 а. с. 65) і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 04.05.2011 за № 358, зареєстрований платником ПДВ з 17.08.2011 (Свідоцтво про реєстрацію від 17.08.2011 НОМЕР_9, а. с. 64). Основним видом діяльності є оптова торгівля фруктами й овочами (за КВЕД 46.31).

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, п. 5,6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ФОП ОСОБА_1 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 8 347,00 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 8 661,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. № НОМЕР_5 від 19.10.2012).

Направлення ДПІ у м. Чернігові від 26.11.2012 № 3508 пред'явлено та копію наказу від 23.11.2012 № 3489 вручено під розписку 26.11.2012 ФОП ОСОБА_1

Перевірку проведено з відома ФОП ОСОБА_1

Перевірка проводилась з 26.11.2012 по 30.11.2012, про що складено Акт від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4 (т. 1 а. с. 14-48).

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки встановлено наступні порушення:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 при придбанні та продажу товарів (послуг);

- перевіркою встановлено відсутність у ФОП ОСОБА_1 об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям протягом грудня 2011 року - вересня 2012 року, в розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, що призвело до неправомірного декларування податкового кредиту з ПДВ та завищення від'ємного значення за грудень 2011 року в сумі 193,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 270,00 грн., за березень 2012 року в сумі 959,00 грн., за травень 2012 року в сумі 203,00 грн., за червень 2012 року в сумі 1 549,00 грн., за липень 2012 року в сумі 3 752,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 1 735,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 8 347,00 грн., завищення бюджетного відшкодування за вересень 2012 року на 8 661,00 грн.

Перевіркою підтверджено відображене ФОП ОСОБА_1 у декларації за вересень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 0 грн. та від'ємне значення в сумі 0 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору:

від 20.12.2012 № 0003761740, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 8 347,00 грн. (т. 1 а. с. 11);

від 20.12.2012 № 0003771740, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8 661,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 2 165,25 грн. (т. 1 а. с. 10).

Крім того, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, п. 5,6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ФОП ОСОБА_1 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 862,00 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 8 347,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. № НОМЕР_6 від 19.11.2012).

Направлення ДПІ у м. Чернігові від 08.01.2013 № 14 пред'явлено та копію наказу від 04.01.2013 № 18 вручено під розписку 08.01.2013 ФОП ОСОБА_1

Перевірку проведено з відома ФОП ОСОБА_1

Перевірка проводилась з 08.01.2013 по 14.01.2013, про що складено Акт від 21.01.2013 № 154/17/НОМЕР_4 (т. 1 а. с. 49-63).

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки встановлено наступні порушення:

- на порушення п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № НОМЕР_7 ОСОБА_1 завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2012 року на 8 347,00 грн.

Перевіркою підтверджено відображене ФОП ОСОБА_1 у декларації за жовтень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 0 грн.

На підставі вищевказаного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення, що також є предметом даного спору:

від 29.01.2013 № 0000221740, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8 347,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 4 173,50 грн. (т. 1 а. с. 12).

Так, в ході судового розгляду встановлено, що не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Чернігові від 20.12.2012 № 0003761740, від 20.12.2012 № 0003771740, від 29.01.2013 № 0000221740 позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання відповідних скарг до Державної податкової служби (далі - ДПС) у Чернігівській області та ДПС України.

За результатами розгляду скарг рішенням ДПС у Чернігівській області від 27.02.2013 № 81/Н/10-215 та рішенням ДПС України від 22.03.2013 № 1741/Н/10-2315 податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 20.12.2012 № 0003761740, від 20.12.2012 № 0003771740, від 29.01.2013 № 0000221740 залишені без змін, а скарги без задоволення (т. 1 а. с. 66-73,75-81).

Отже, згідно Акта перевірки від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4 ДПІ у м. Чернігові встановлено наступне.

ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м. Чернігові подана декларація з ПДВ за вересень 2012 року, в якій задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 8 347,00 грн., а сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: грудень 2011 року, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень 2012 року) задекларована у розмірі 8 661,00 грн.

Перевіркою правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень 2012 року встановлено його завищення в деклараціях з ПДВ за грудень 2011 року - на суму 193,00 грн., за лютий 2012 року - на суму 270,00 грн., за березень 2012 року - на суму 959,00 грн., за травень 2012 року - на суму 203,00 грн., за червень 2012 року - на суму 1 549,00 грн., за липень 2012 року - на суму 3 752,00 грн. та за серпень 2012 року - на суму 1 735,00 грн.

Так, в Акті перевірки зазначено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у відповідних періодах (грудень 2011 року, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2012 року) є здійснення операцій з експорту овочів та фруктів за межі митної території України, які згідно пп. 195.1.1 п. 195 ст. 195 Податкового кодексу оподатковуються за нульовою ставкою (за результатами перевірки частка від'ємного значення в загальній сумі податкового кредиту грудня 2011 року, лютого, березня, травня, червня, липня, серпня 2012 року складає 100%).

При цьому, вказано, що овочі та фрукти у вищевказаних періодах та вересні 2012 року були реалізовані покупцям-нерезидентам з Росії, Білорусії, Латвії згідно наданих на перевірку документів (контрактів, вантажно-митних декларацій, перевізних документів). Перевезення товару здійснювалось автомобільним транспортом.

Однак, в Акті перевірки зауважено, що в ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємця.

Відповідно до поданого до ДПІ у м. Чернігові податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) за II та III квартал 2012 року ФОП ОСОБА_1 за період з грудня 2011 року по березень 2012 року відповідачем визнано, що позивач не використовував в підприємницькій діяльності найманих працівників, а за період з квітня 2012 року по серпень 2012 року використовував в підприємницькій діяльності 1 працівника.

Також зазначено, що ФОП ОСОБА_1 декларує значний обсяг господарських операцій, при цьому в господарській діяльності не використовувались власні або орендовані основні фонди, складські приміщення, власні транспортні засоби, наймані працівники. Наголошуючи, що фактично у ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси, транспортне та торгівельне обладнання, складські приміщення для здійснення основного виду діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит по податкових накладних, виписаних протягом грудня 2011 року - серпня 2012 року на загальну суму ПДВ 8 661,00 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Також, в Акті перевірки від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4 податковим органом зроблено висновок про:

- неможливість фактичного здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та найманих працівників;

- порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215 , п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з постачальниками та покупцями;

- усі операції купівлі-продажу ФОП ОСОБА_1 не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до "вигодонабувача".

Так, перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року встановлено завищення задекларованих ФОП ОСОБА_1 показників в рядках 10-17 Декларації з ПДВ за вказаний період, в т.ч. податкового кредиту на суму 8 347,00 грн. До складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 віднесено суми ПДВ з вартості придбаних послуг з оформлення сертифікатів, заповнення вантажно-митних декларацій, митного терміналу, оренди приміщення.

В Акті також зазначено, що відповідно до закупівельних актів основними постачальниками овочів та фруктів ФОП ОСОБА_3 у періоді з грудня 2011 року по вересень 2012 року є фізичні особи - неплатники ПДВ. Виходячи з вищенаведеного, ДПІ у м. Чернігові прийшла до висновку, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит по податкових накладних, виписаних протягом вересня 2012 року на загальну суму ПДВ 8 347,00 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Вищезазначені порушення, на думку ДПІ у м. Чернігові, призвели до неправомірного декларування ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту з ПДВ та завищення від'ємного значення за грудень 2011 року в сумі 193,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 270,00 грн., за березень 2012 року в сумі 959,00 грн., за травень 2012 року в сумі 203,00 грн., за червень 2012 року в сумі 1 549,00 грн., за липень 2012 року в сумі 3 752,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 1 735,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 8 347,00 грн., завищення бюджетного відшкодування за вересень 2012 року на 8 661,00 грн.

Крім того, згідно Акта перевірки від 21.01.2013 № 154/17/НОМЕР_4 ДПІ у м. Чернігові встановлено наступне.

ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м. Чернігові подана декларація з ПДВ за жовтень 2012 року, в якій відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 862,00 грн. та сума бюджетного відшкодування ПДВ, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за вересень 2012 року в розмірі 8 347,00 грн.

Згідно Акта перевірки причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) у вересні 2012 року є здійснення операцій з експорту овочів та фруктів за межі митної території України, які згідно пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України оподатковуються за нульовою ставкою.

Так, в Акті перевірки зазначено, що овочі та фрукти у вищевказаних періодах (в т.ч у вересні та жовтні 2012 року) були реалізовані покупцям-нерезидентам з Росії, Білорусії, Латвії згідно наданих на перевірку документів (контрактів, вантажно-митних декларацій, перевізних документів). Перевезення товару здійснювалось автомобільним транспортом.

При цьому, перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ (Акт перевірки від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4) встановлено завищення задекларованих ФОП ОСОБА_1 показників декларацій з ПДВ за вересень 2012 року, в тому числі податкового кредиту на суму 8 347,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення за вересень 2012 року на суму 8 347,00 грн.

Враховуючи встановлене попередньою перевіркою (Акт від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4) та наступною перевіркою (Акт від 21.01.2013 № 154/17/НОМЕР_4) податковий орган зазначив, що фінансово-господарська діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснюється поза межами правового поля.

Отже, виходячи з вищенаведеного, ДПІ у м. Чернігові прийшла до висновку, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит по податкових накладних, виписаних протягом вересня 2012 року на загальну суму ПДВ 8 347,00 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Крім того, ДПІ у м. Чернігові прийшла до висновку, що ФОП ОСОБА_1 порушено п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2012 року на 8 347,00 грн.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірок ФОП ОСОБА_1 слід зазначити, що вони проведені відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визначені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 78 Кодексу, дотримано. Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, підстави для проведення такої перевірки, визначені п. 5,6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238, є достатніми. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст. 82 Кодексу, не порушено.

При цьому, дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, із врахуванням пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та ст. 139 Податкового кодексу України, якими визначені поняття "господарська діяльність" та перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, в т. ч. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, слід зазначити п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно абзацом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, якою встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу, яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), і враховує, що за п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

Як встановлено вище основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є оптова торгівля фруктами й овочами.

Так, судом встановлено та представником відповідача не заперечувався факт надання ФОП ОСОБА_1 на перевірки відповідних первинних бухгалтерських документів (які також містяться в матеріалах справи), а саме: договорів, контрактів, додатків до контрактів, специфікацій, замовлень-заявок, рахунків, рахунків-фактур, податкових накладних, прибуткових та видаткових накладних, вантажно-митних декларацій, інвойсів, товарно-транспортних накладних, сертифікатів про походження товару, фітосанітарних сертифікатів, актів здачі-прийняття наданих послуг (актів виконаних робіт), банківських виписок про рух коштів, платіжних доручень, фіскальних та товарних чеків. Повний перелік наданих позивачем на перевірки первинних бухгалтерських документів відображений на 2-4,6-20 арк. Акту перевірки від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4 та на 2,4-8 арк. Акту перевірки від 21.01.2013 № 154/17/НОМЕР_4.

При цьому встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у відповідних періодах (грудень 2011 року, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2012 року) є надання послуг із супроводженням експорту овочів та фруктів за межі митної території України, продаж яких згідно пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України оподатковуються за нульовою ставкою.

Тому, при експортуванні, до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 віднесено суми ПДВ з вартості придбаних послуг з оформлення сертифікатів, заповнення вантажно-митних декларацій, митного терміналу, оренди приміщення.

На противагу заперечень представника відповідача щодо відсутності факту придбання товару у резидента України для наступного продажу нерезидентам, в ході судового розгляду встановлено, що фактично овочі і фрукти у вищевказаних періодах були реалізовані покупцям-нерезидентам з Росії, Білорусії, Латвії, що підтверджується наданими на перевірки та доданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами.

Так, судом встановлено:

13.05.2011 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Ресттрейд" (Білорусія) укладено договір купівлі-продажу № 4, відповідно до якого продавець зобов'язується передавати, а покупець приймати та оплачувати свіжу, сушену або консервовану сільськогосподарську продукцію (фрукти, овочі). Найменування, асортимент і кількість товару зазначається в інвойсах.

06.07.2011 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Євроторг" (Білорусія) укладено контракт № 06-07/2011, відповідно до якого продавець на підставі заявок покупця багаторазово зобов'язується постачати покупцю окремими партіями продукти харчування - овочі та фрукти, а покупець - приймати від продавця та оплачувати товар, в порядку та на умовах, визначених даним контрактом.

12.12.2011 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Грин Маркет" (Росія) укладено контракт № 172/GM, відповідно до якого продавець продає, а покупець купляє товари в кількості, асортименті та по цінах, вказаних в додатку.

14.10.2011 між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Компас ТАА" (Білорусія) укладено договір купівлі-продажу № 14/10, відповідно до якого продавець зобов'язується передавати, а покупець приймати та оплачувати свіжу, сушену або консервовану сільськогосподарську продукцію (фрукти, овочі). Найменування, асортимент і кількість товару зазначається в інвойсах.

13.07.2012 між ФОП ОСОБА_1 та SIA "DANEKS" (Латвія) укладено контракт купівлі-продажу № 2/2012, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар - свіжі фрукти та овочі, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним контрактом.

19.07.2012 між ФОП ОСОБА_1 та OU(Естонія) укладено договір купівлі-продажу № 19/07, відповідно до якого продавець продає, а покупець покупає овочі та фрукти згідно замовлення покупця. Найменування, асортимент і кількість товару зазначається в інвойсах.

07.05.2012 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "БрестОблФрут" (Білорусія) укладено договір купівлі-продажу № 07/05, відповідно до якого продавець зобов'язується передавати, а покупець приймати та оплачувати свіжу, сушену або консервовану сільськогосподарську продукцію (фрукти, овочі). Найменування, асортимент і кількість товару зазначається в інвойсах.

07.05.2012 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Фруктест" (Білорусія) укладено контракт на поставку товарів № 12U/NASHIV, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити партіями та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити свіжі овочі та фрукти на умовах, передбачених даним контрактом. Найменування, асортимент і кількість товару зазначається в інвойсах.

27.06.2012 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Листопад" (Росія) укладено договір міжнародної купівлі-продажу товарів № 27/06, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти від продавця товари. Товаром по даному договору є плодоовочева продукція. Найменування, асортимент і кількість товару зазначається в інвойсах.

18.07.2012 між ФОП ОСОБА_1 та ЧТУП "Фруктовий острів" (Білорусія) укладено договір купівлі-продажу № 18/07, відповідно до якого продавець зобов'язується передавати, а покупець приймати та оплачувати свіжу, сушену або консервовану сільськогосподарську продукцію (фрукти, овочі). Найменування, асортимент і кількість товару зазначається в інвойсах.

22.08.2012 між ФОП ОСОБА_1 та ІП ОСОБА_4 (Білорусія) укладено договір купівлі-продажу № 22/08, відповідно до якого продавець зобов'язується передавати, а покупець приймати та оплачувати свіжу, сушену або консервовану сільськогосподарську продукцію (фрукти, овочі). Найменування, асортимент і кількість товару зазначається в інвойсах.

У відповідності до укладених договорів та контрактів між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, підписано та скріплено печатками підприємств. На момент укладання договорів та контрактів установчі документи нерезидентів не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб. Умови договорів та контрактів повністю відповідають основному виду діяльності позивача - виготовлення оптова торгівля фруктами й овочами (за КВЕД 46.31).

Так, на виконання умов вищевказаних договорів та контрактів за надані послуги супроводження товару за межі митної території України були виписані на адресу ФОП ОСОБА_1 податкові накладні, які відображені ДПІ у м. Чернігові в Актах перевірок від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4, від 21.01.2013 № 154/17/НОМЕР_4, тобто були досліджені в ході їх проведення.

Сума ПДВ за виписаними на адресу позивача податковими накладними включені ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту відповідних періодів та відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, яка відповідає даним податкових декларацій з ПДВ.

За виконання умов договорів та контрактів при наданні послуг із супроводженням експорту овочів та фруктів за межі митної території України, між їх сторонами проведений розрахунок, що підтверджується банківськими виписками про рух коштів, платіжними дорученнями, фіскальними та товарними чеками, які надавались на перевірки, що не заперечувалось представником відповідача в ході судового розгляду.

Таким чином, встановлено, що придбані послуги з оформлення сертифікатів, заповнення вантажно-митних декларацій, митного терміналу, оренди приміщення дійсно були надані, сторони претензій не мають, що представниками відповідача також не заперечувалось.

Тому, визнавши належними доказами відповідні первинні бухгалтерські документи: договори, контракти, додатки до контрактів, специфікації, замовлення-заявки, рахунки, рахунки-фактури, податкові накладні, прибуткові та видаткові накладні, вантажно-митні декларації, інвойси, товарно-транспортні накладні, сертифікати про походження товару, фітосанітарні сертифікати, акти здачі-прийняття наданих послуг (акти виконаних робіт), банківські виписки про рух коштів, платіжні доручення, фіскальні та товарні чеки, із зазначеного зроблено висновок, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентам, при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останніми на адресу ФОП ОСОБА_1, зауважень щодо оформлення яких ДПІ у м. Чернігові в Актах перевірок не висловлено.

Також, в Актах перевірок проаналізовано інформацію за період, що підлягав перевірці, щодо експортних операцій позивача. При перевірці застосовувались дані "Інформаційно-аналітичної системи районного рівня -"Митниця", оригінали вантажно-митних декларацій, тощо. Відхилень та порушень при проведенні експертних операцій Актами перевірок від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4, від 21.01.2013 № 154/17/НОМЕР_4 не встановлено (п. 3.5). А належним чином оформлені вантажно-митні декларації підтверджують те, що вказаний вище товар залишив митну територію України та був відправлений одержувачам, а це, в свою чергу, свідчить про фактичну наявність товару та мету ФОП ОСОБА_1 щодо отримання прибутку від комерційної діяльності.

Дані, встановлені судом, обставини свідчать про реальність здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 як з нерезидентами так і з контрагентами при наданні послуг із супроводженням експорту овочів та фруктів за межі митної території України за періоди, що підлягали перевірці.

З матеріалів справи вбачається, що з метою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 було орендовано приміщення офісу відповідно до договору оренди від 12.03.2012 № 112, укладеного з Федерацією профспілкових організацій Чернігівської області.

При цьому, судом встановлено, що з метою ведення зовнішньоекономічної діяльності ФОП ОСОБА_1 укладено Ліцензійний договір від 20.06.2012 № 2029 з ТОВ "Науково-виробниче об'єднання МД", предметом якого є передача ліцензіаром кінцевому користувачу не виключного авторського права на використання об'єкта інтелектуальної власності - Програмного комплексу MD, який призначений для оформлення вантажно-митних декларацій та інших документів.

Згідно визначення "оптова торгівля сільськогосподарською продукцією", наведеного в ст. 1 Закону України від 25.06.2009 № 1561 "Про оптові ринки сільськогосподарської продукції", - це діяльність з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції партіями для наступного її продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого чи іншого використання, а також допоміжна діяльність, що забезпечує таку купівлю-продаж шляхом надання пов'язаних з цим послуг.

Суд зауважує на тому, що жодна норма законодавства не встановлює таких вимог до даного виду діяльності, як наявність власних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів, а отже, їх відсутність не може бути єдиним доказом неспроможності платника ПДВ виконати операції з торгівлі товарами (надання послуг) з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності платника податку лише власних основних засобів, транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів. Тобто, незначні обсяги оптової торгівлі дозволяють ФОП ОСОБА_1 мінімізувати використання найманих працівників у процесі господарської діяльності.

Крім того, транспортування товару забезпечується укладенням договорів перевезення, що не заборонено чинним законодавством та належним чином документально підтверджено (належним чином завірені копії договорів перевезення містяться в матеріалах справи). При цьому, судом встановлено, що перевезення деяких категорій товарів вимагало від позивача додаткові вимоги до транспортного засобу (наявність холодильного устаткування, тощо), що також можливо реалізувати тільки шляхом укладення договорів з відповідними перевізниками.

Окрім іншого, необхідно зазначити, що відсутність у позивача складських приміщень пояснюється тим, що ФОП ОСОБА_1 займається оптовою торгівлею фруктами й овочами, що за своїми якостями є швидкопсувними продуктами, а отже весь процес від закупівлі партії товару від виробника до продажу покупцю за контрактом, як встановлено в ході судового розгляду, триває не більше 3-4 днів (період транспортування та митного оформлення товару).

Отже, висновок податкового органу, що усі операції купівлі-продажу ФОП ОСОБА_1 є нікчемними по ланцюгу постачання до "вигодонабувача", є неспроможним за наявності відповідних доказів реальності здійснення таких господарських операцій, а також за встановленого факту, що вказані господарські операції не визнавались в судовому порядку недійсними.

Таким шляхом суд прийшов до висновку, що наданими ФОП ОСОБА_1 документами повністю підтверджується факт проведення фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу повністю спростовує заперечення відповідача, оскільки висновки останнього ґрунтувались лише на відсутності майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, належним чином не обґрунтовуючи таку необхідність. Тому враховуючи досліджені та враховані в судовому засіданні первинні бухгалтерські документи, платник податку також правомірно в податковій декларації з ПДВ за відповідні періоди включив до складу податкового кредиту з ПДВ суму 17 008,00 грн. (в сумі 8 661,00 грн. за Актом від 07.12.2012 № 2643/17/НОМЕР_4 та в сумі 8 347,00 грн. за Актом від 21.01.2013 № 154/17/НОМЕР_4).

Підставою для висновку ДПІ у м. Чернігові про незаконне ПДВ можливе тільки в тому випадку, якщо позивачем не доведено і судом не встановлено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту. Податковий орган мав би підстави вважати правочини нікчемними, а суд - погодитися з обґрунтованістю висновку податкового органу, якщо б головною метою платника податку було одержання доходу за рахунок відшкодування ПДВ, що відповідачем в ході судового розгляду доведено не було.

З урахуванням досліджених господарських операцій по наданню послуг супроводження товару за межі території України, факт здійснення яких ніхто не спростував, суд прийшов до висновку, що за належних доказів - договорів, контрактів, податкових накладних, прибуткових та видаткових накладних, специфікацій, замовлень-заявок, рахунків, рахунків-фактур, вантажно-митних декларацій, інвойсів, товарно-транспортних накладних, сертифікатів про походження товару, фітосанітарних сертифікатів, актів здачі-прийняття наданих послуг (актів виконаних робіт) та доказів оплати товару (наданих послуг) (банківські виписки про рух коштів, платіжні доручення, фіскальні та товарні чеки) - не врахування підстав формування ПДВ, вказане не давало ДПІ у м. Чернігові підстав для висновку про заниження ФОП ОСОБА_1 ПДВ, у зв'язку з чим не давало підстав для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 8 347,00 грн., зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8 661,00 грн. та у розмірі 8 347,00 грн., і відповідно прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Тому суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в Актах перевірок - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаної суми зі складу податкового кредиту та відповідно вирахування від'ємного значення суми ПДВ та суми бюджетного відшкодування з ПДВ - є незаконним.

Крім того, за врахуванням пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яким визначено поняття "штрафна санкція (фінансова санкція, штраф)" та ст. 123 Кодексу, якою встановлено відповідні розміри накладення на платника податків штрафу, а також враховуючи обставини та норми податкового законодавства, відповідно до яких до платника податків може застосовуватись фінансова (штрафна) санкція лише за допущені ним порушення вимог податкового законодавства, - застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за відсутності правопорушення, є також неправомірним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по ПДВ, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 20.12.2012 № 0003761740, від 20.12.2012 № 0003771740, від 29.01.2013 № 0000221740 підлягають скасуванню, відповідно позов - задоволенню повністю.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 20.12.2012 № 0003761740, від 20.12.2012 № 0003771740, від 29.01.2013 № 0000221740.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_4) 316,94 грн. (триста шістнадцять гривень 94 коп.) судового збору, сплаченого за квитанціями від 27.03.2013 № 5575.1140.1 та від 03.04.2013 № 57/59.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк