Постанова № 30756040, 09.04.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Справа № 811/859/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді - Чубари Н.В.

секретар судового засідання - Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ОДПІ) з вимогою скасувати податкові повідомлення - рішення №0001230171 та №0001240171 від 01.03.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем пп. 7.2.3, 7.2.6, п.7.2, пп.7.4.1, п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеному в акті перевірки, оскільки господарські операції з контрагентом - ПП «Унітекс» мали реальний характер, вказаний контрагент на час видачі податкових накладних перебував в Єдиному державну реєстрі і був зареєстрованим платником податку на додану вартість. При цьому позивачем зазначено, що доводи відповідача про безпідставність формування податкового кредиту та необґрунтованість визнання суми валових витрат ґрунтуються на доказах, якими є акт Кіровоградської ОДПІ №178/2-5/36978350 від 06.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Унітекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ та правомірності декларування валових витрат в деклараціях з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Фрост Ентоні» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року».

З даними твердженнями позивач не погоджується, оскільки господарській операції між позивачем та ПП «Унітекс» підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Угоди укладені між позивачем та ПП «Унітекс» недійсними у судовому порядку не визнавались, загальні вимоги які передбачені вимогами Цивільного кодексу України були дотримані, а тому такі правочини не можуть не братись до уваги органами державної податкової служби.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, а податкові повідомлення - рішення винесені з порушенням вимог чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Відповідачем до суду надано письмове заперечення, відповідно до якого позов ним не визнається в повному обсязі з наступних підстав.

Так, відповідачем зазначено, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено, що господарські операції позивача з контрагентом - ПП «Унітекс» не мали реального характеру, так як укладені правочини є нікчемними. Тому, винесені за результатами перевірки податкові повідомлення -рішення, прийняті згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09 квітня 2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 12 квітня 2013 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 24.10.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 (а.с. 23)

На підставі наказу Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 06.02.2013 року №230 податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Унітекс» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт №82/1710/НОМЕР_1 від 15.02.2013 р., в якому зафіксовано, що позивачем під час здійснення господарської діяльності було допущено наступні порушення:

- ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року та додатку № 7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян - донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 4405,78 грн.;

- пп.7.4.1 п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», - донараховано податок на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 5874,37 грн.(а.с. 9-21).

Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно акта перевірки Кіровоградської ОДПІ №178/2-5/36978350 від 06.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Унітекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ та правомірності декларування валових витрат в деклараціях з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Фрост Ентоні» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року», не підтверджено реальність здійснення господарських операцій даних контрагентів з платниками податків при здійсненні операцій з придбання ТМЦ у підприємств та подальшої їх реалізації по ланцюгу постачання.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено:

- податкове повідомлення - рішення №0001230171 від 01.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 7342,96 грн. в тому числі за основним платежем - 5874,37 грн., за штрафними санкціями - 1468,59 грн. (а.с. 7);

- податкове повідомлення - рішення №0001240171 від 01.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 4405,78 грн.(а.с. 8.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі за текстом - Закон про ПДВ), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

У відповідності до п.п.7.2.6. Закону про ПДВ, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення податкового кредиту визначено дату здійснення першої з подій, що сталася раніше: або дату списання коштів з рахунку платника або дату одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.5.1. Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності із Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість», первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме -містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд вважає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів, робіт, послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок податкового кредиту.

До складу податкового кредиту можуть бути віднесені тільки ті суми податку на додану вартість, які сплачені (нараховані) в зв'язку з придбанням товарів, послуг чи основних фондів, призначених для використання в межах господарської діяльності платника податку.

З наданих до справи копій документів вбачається, що первинні документи, а саме податкові накладні, позивачем (замовник за договором) та ПП «Унітекс» (експедитор за договором) належним чином складені на виконання укладеного між ними договору №03/06 на транспортно - експедиторське обслуговування від 04.06.2010 року (а.с. 28-31, 32,36).

На дату складання податкових накладних ПП «Унітекс» було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва (а.с. 67-70).

Оплата послуг та фактичне їх виконання підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 33,37), актами виконаних робіт (а.с. 34,38) та платіжними дорученнями (а.с. 35,39).

Закон України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи ватажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу - юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, на підтвердження реальності надання транспортних послуг по видаткових накладних позивачем надано належно оформлені товарно - транспортні накладні (а.с. 44-58).

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену позивачем суму ПДВ у розмірі 5847,37 грн. до податкового кредиту за грудень 2010 року, що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про відсутність підстав у позивача для підтвердження фактичного отримання товару.

Згідно п.7.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п. 6.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, термін зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів у архіві підприємства, установи визначається згідно з Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. N 41 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 р. за N 576 (далі - Перелік типових документів).

З огляду на п.315, 321 Переліку типових документів, позивач повинен зберігати первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти) в тому числі податкові накладні, первинні документи та додатки до них, облікові регістри зобов'язані зберігатися три роки, але за умови, що перевірку вже завершено. Також в обов'язковому порядку зберігаються документи і в тому випадку, якщо справа розглядається в судовому порядку або є розбіжності у веденні обліку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит за грудень 2010 року на підставі належним чином складених податкових накладних.

Відповідно до акту перевірки позивачем включено до податкового кредиту за вказані періоди суми ПДВ у розмірі 5874,37 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ПП«Унітекс».

У відповідності до вимог Закону про ПДВ платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Зазначені обов'язки платника податків є взаємозалежними, оскільки сплачені суми податків і зборів можуть бути визнані належними, лише в тому випадку, якщо вони сплачені відповідно до розміру об'єкту оподаткування за ставкою та у порядку визначеному законом, і відповідають фінансово-господарським операціям за відповідний звітний період. Належність сплаченої суми підтверджується відповідними бухгалтерськими документами.

Позивач підтвердив відповідними бухгалтерськими документами реальність здійснення господарських операцій з ПП «Унітекс».

Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

Суд враховує, що Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, не досліджувались та в ході розгляду справи не спростовано.

Відповідно до ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року та додатку № 7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, до податкової декларації за звітний податковий період включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначного виду діяльності та підтверджені документально та виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї її частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Враховуючи той факт, що до валових витрат можуть бути віднесені лише ті витрати, які підтверджені документально та які безпосередньо пов'язані з діяльністю платника податків, суд вважає що позивачем до складу валових витрат за грудень 2010 р. правомірно віднесено витрати по взаємовідносинам з ПП «Унітекс», а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного

Суд враховує, що податковим органом обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, не досліджувались та в ході розгляду справи не спростовано.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 01.03.2013 року №0001230171 та податкове повідомлення - рішення від 01.03.2013 року №0001240171.

Присудити ФОП ОСОБА_1 (р.н. НОМЕР_1) судові витрати з державного бюджету в розмірі 117,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 10.04.2013 р.

Суддя Н.В. Чубара