Постанова № 30755813, 11.04.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 811/998/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді - Чубари Н.В.

секретар судового засідання - Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ПП «Сервіском» до Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Креатив», про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сервіском» (далі- позивач, ПП «Сервіском») звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області з вимогою скасувати постанову про застосування фінансових санкцій №019818 від 27.02.2013 року, якою до позивача застосовано фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт в розмірі 1700,00 грн.

Ухвалою суду від 28.03.2013року судом було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Креатив».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з договором оренди (найму автомобіля) від 02.01.2013 року, позивач передав юридичній особі - Приватному акціонерному товариству «Креатив» транспортні засоби та причепи. Серед переданих в оренду транспортних засобів був автомобіль Камаз моделі 53215, державний номер НОМЕР_1.

Саме цей автомобіль зазначено в оскаржуваній позивачем постанові. З посиланням на статті Закону України «Про автомобільний транспорт» наголошує, що позивач не є автомобільним перевізником. Підсумовуючи, вищезазначене позивач стверджує, що постанова про застосування фінансових санкцій є неправомірною та підлягає скасуванню.

Відповідач в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Вимоги ухвали про відкриття провадження у справі від 28.03.2013 р. відповідачем не виконано.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно преамбули до Закону України «Про автомобільний транспорт», цей Закон визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Згідно статті 1 даного Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно ст. 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення - автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно - господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи данні статті слід зазначити, що обов'язковою та необхідною умовою для притягнення суб'єкта господарської діяльності до відповідальності, передбаченої Законом України «Про автомобільний транспорт» є перебування його в статусі автомобільного перевізника.

З оскаржуваної постанови випливає, що водій ОСОБА_1 у Кіровоградській області керував автомобілем Камаз д/н: НОМЕР_1.

В ході перевірки встановлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена п. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачем не доведено факт перебування вказаної в постанові особи - водія ОСОБА_1 у правових відносинах з позивачем. Як слідує з матеріалів справи вказана особа є водієм Приватного акціонерного товариства «Креатив» (а.с. 21,31-34), яке орендує у позивача вказаний автомобіль, що залишилось відповідачем без уваги.

Відповідно до ч.1 ст.749 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Згідно зі ст. 800 Цивільного кодексу України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу. Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач (ст.801 Цивільного кодексу України ).

Як слідує з досліджених судом письмових доказів: договору №2882 користування транспортними засобами від 02.01.2013 року та переліку автомобілів (транспортних засобів), які надаються в користування ПрАТ «Креатив», позивач передав ПрАТ «Креатив» в тимчасове володіння та користування, в тому числі, належний йому на праві власності автомобіль марки Камаз 53215, державний номер НОМЕР_1, терміном до 31.12.2013 року (а.с. 7-10).

Судом встановлено, що водій ОСОБА_2, який керував автомобілем Камаз 53215, державний номер НОМЕР_1 і який був перевірений працівником Головавтотрансінспекції жодного відношення до позивача не має. Між тим, матеріали справи містять докази трудових правовідносин між водієм ОСОБА_2 та ПрАТ «Креатив», що є самостійною юридичною особою.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Отже, позивач, будучи власником транспортного засобу переданого в оренду юридичній особі, яка ним користується, не може вважатись автомобільним перевізником, не здійснюючи особисто відповідного виду діяльності. А тому до нього не може бути застосована відповідальність, передбачена Законом України «Про автомобільний транспорт». Доказів на підтвердження факту здійснення позивачем автомобільних перевезень вантажів чи пасажирів відповідач не надав.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Як слідує з матеріалів справи позивач не скоював правопорушення, вказаного в оскаржуваній ним постанові, а тому притягнення його до відповідальності, передбаченої Законом України «Про автомобільний транспорт» є протиправним.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було належним чином доведено правомірність дій щодо прийнятого відносно ПП «Сервіском» оскаржуваного рішення від 27.02.2013 року №019118.

Враховуючи обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та підстав для їх задоволення щодо визнання протиправним та скасування постанови від 27.02.2013 року №019118 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області про застосування фінансових санкцій від 27.02.2013 року .

Присудити Приватному підприємству «Сервіском» (код ЄДРПОУ 36390340) судові витрати з Державного бюджету в розмірі 114,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Н.В. Чубара