Постанова № 30754389, 15.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2013 року 08:10 № 826/3402/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів Донця В.А., Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПублічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруДержавної виконавчої служби України Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопродукт»провизнання дій неправомірними, визнання постанови незаконною, зобов'язання виконати певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36399198 від 07.02.2013; визнати незаконною постанову відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36399198 від 07.02.2013; зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 14.01.2009 № 141.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

08.04.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

12.04.2013 позивачем подано до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій останній просив також скасувати постанову відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36399198 від 07.02.2013.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.02.2013 позивач звернувся до відповідача з заявою від 16.01.2013 вих. № КНО-61-05-536 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу від 14.01.2009 за реєстровим номером 141.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36399198 від 07.02.2013 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що згідно з виконавчим написом стягувачем є ЗАТ «Донгорбанк», а заяву подано представником ПАТ «ПУМБ», тобто назва стягувача за виконавчим документом не відповідає назві стягувача за заявою про відкриття виконавчого провадження, крім того, згідно з інформацією з ЄДРПОУ ЗАТ (ПАТ) «Донгорбанк» припинило свою діяльність.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

За змістом ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З системного аналізу викладених норм видно, що лише стягувач - юридична особа, на користь якого видано виконавчий документ, з зазначенням в ньому, зокрема, повного найменування стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача, наділений правом звертатися до органів державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення, в тому числі виконавчого напису нотаріуса.

Водночас, колегія суддів зауважує, що державний виконавець в силу вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» в праві відкривати виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», лише за заявою стягувача або його представника, при цьому, державний виконавець не зобов'язаний та не наділений повноваженнями встановлювати та/або перевіряти наявність правонаступників стягувача та, як наслідок, здійснювати заміну такого стягувача, з подальшим відкриттям виконавчого провадження за заявою відповідного правонаступника.

Як видно з матеріалів справи, виконавчий документ, з яким звернувся позивач до відповідача з заявою від 16.01.2013 вих. № КНО-61-05-536 про відкриття виконавчого провадження - виконавчий напис приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу від 14.01.2009 за реєстровим номером 141, видано на користь ЗАТ «Донгорбанк», код ЄДРПОУ 20365318.

Таким чином, стягувачем за вказаним виконавчим документом є ЗАТ «Донгорбанк», у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що саме вказаний стягувач, незалежно від наявності правонаступників, наділений виключним правом звертатися до органів державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу від 14.01.2009 за реєстровим номером 141.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у колегії суддів відсутні належні правові підстави для визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36399198 від 07.02.2013, а відтак, і для визнання незаконною та скасування вказаної постанови та зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 14.01.2009 № 141.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Судді В.А. Донець

Ю.Т. Шрамко