Рішення № 30753364, 17.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.04.13 р. Справа № 905/1626/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лікург», м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована проектно-монтажна компанія-8», м.Донецьк

про стягнення 713 154,08грн.

за участю представників:

від позивача: Леонідова Т.С. (за довір.)

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лікург», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована проектно-монтажна компанія-8», м.Донецьк про стягнення 713154,08грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки №150 від 28.11.11р.; специфікації до договору; видаткові накладні №1001/3 від 01.10.12р., №1004/11 від 04.10.12р.; №1010/1 від 10.10.12р., №1016/10 від 16.10.12р., №1019/9 від 19.10.12р., №1019/12 від 19.10.12р., №1022/1 від 22.02.12р.; довіреності на отримання цінностей; рахунки-фактури.

Ухвалою від 05.03.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/1626/13-г.

12.03.13р. відповідач надав відзив на позов, в якому визнав наявність заборгованості перед позивачем в сумі 713154,08грн.

Представник позивача в судовому засіданні 02.04.13р. підтримав заявлені позовні вимоги.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття рішення, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

28 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лікург», м.Донецьк (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована проектно-монтажна компанія-8» (покупець) укладено договір поставки №150, за яким постачальник зобов'язується поставити в обумовлені договором строки покупцю товар за ціною згідно специфікацій до договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар (п.1.1 договору).

Кількість, номенклатура, ціна за одиницю та загальна вартість товару вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору(п.1.2 договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору загальна сума договору складає суму всіх підписаних специфікацій. Форма розрахунку - безготівкова. Покупець здійснює оплату на умовах, вказаних в специфікаціях, що невід'ємною частиною договору.

Договір №150 від 28.11.11р. набуває сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.12р. (п.10.1 договору).

Договір №150 від 28.11.11р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання п.1.2 договору сторонами підписано специфікації до договору, в яких погоджені найменування, кількість, ціна та строк поставки продукції. Згідно специфікацій оплата покупцем здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно наданих позивачем видаткових накладних №1001/3 від 01.10.12р., №1004/11 від 04.10.12р.; №1010/1 від 10.10.12р., №1016/10 від 16.10.12р., №1019/9 від 19.10.12р., №1019/12 від 19.10.12р., №1022/1 від 22.02.12р. постачальником було поставлено, а покупцем отримано продукцію на загальну суму - 715944,96грн., що підтверджується підписами уповноважених представників покупця на вищевказаних накладних, та довіреностями на отримання цінностей.

Постачальником належним чином оформлені та виставлені покупцю рахунки на оплату товару.

В накладних №1001/3 від 01.10.12р., №1004/11 від 04.10.12р.; №1010/1 від 10.10.12р., №1016/10 від 16.10.12р., №1019/9 від 19.10.12р., №1019/12 від 19.10.12р., №1022/1 від 22.02.12р. мається посилання на рахунки, в яких міститься посилання на договір №150 від 28.11.11р.

Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість в сумі 713154,08грн., яка є меншою ніж підтверджується наявними в матеріалах справи накладними. Суд вважає, що заявлення до стягнення меншої суми є правом позивача.

Відповідачем у відзиві також визначається наявність боргу за договором №150 від 28.11.11р. в сумі 713154,08грн.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до специфікацій, товар, поставлений за накладними №1001/3 від 01.10.12р., №1004/11 від 04.10.12р.; №1010/1 від 10.10.12р., №1016/10 від 16.10.12р., №1019/9 від 19.10.12р., №1019/12 від 19.10.12р., №1022/1 від 22.02.12р., мав бути повністю оплачений не пізніше 30 днів дня поставки.

Під час розгляду справи відповідач доказів оплати отриманої продукції суду не надав, наявність заборгованості в сумі 713 154,08грн. визнав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів за поставлену продукцію у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 713 154,08грн.

Згідно ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 615, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лікург», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована проектно-монтажна компанія-8», м.Донецьк про стягнення 713 154,08грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована проектно-монтажна компанія-8» (83048, м.Донецьк, пр.Визволення Донбасу, буд.8Б; ЄДРПОУ 35794556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лікург» (83048, м.Донецьк, пр.Визволення Донбасу, буд.8Б; ЄДРПОУ 30277469) основний борг в сумі 713154,08грн.; судовий збір в сумі 14263,08грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 17.04.13р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 17.04.13р.

Суддя Захарченко Г.В.