Постанова № 30752178, 15.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа№ 5011-12/11008-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Буравльова С.І.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: Меленевська Н.В. - представник за довіреністю;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,: представник не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство Гарантія "

на рішення Господарського суду м. Києва від 11.01.2013 року

у справі №5011-12/11008-2012 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Інгосстрах"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство

Гарантія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк

"ПриватБанк"

про стягнення 10 667,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 10 667,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" на підставі договору страхування наземного транспорту № CVN0AK33550970 від 24.04.2009 р. внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля MITSUBISHI Lancer, реєстраційний номер СЕ 8833 АК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля DAF 95, реєстраційний номер СЕ 3006 АС, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство Гарантія" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/9199658), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 04.09.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.01.2013 року у справі № 5011-12/11008-2012 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем не доведено виплату страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту № CVN0AK33550970 від 24.04.2009 р.

Крім того, апелянт стверджує про те, що суд першої інстанції не врахував до заявленої суми страхового відшкодування франшизу.

Позивачем надано відзив до апеляційної скарги, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Позивач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, однак свої пояснення надавав на попередньому судовому засіданні.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не використано наданого їй законом права на участь її представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено.

За приписами ч. 1 ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Матеріали справи містять докази належного повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 08800646.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача та пояснення представника позивача, даних ним на судовому засіданні 18.03.2013р., судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2009 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (назву якого відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.04.2011 змінено на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах") та Флоря Іллєю Івановичем (далі -Страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № CVN0AK33550970 (Договір страхування), за яким було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки MITSUBISHI Lancer, реєстраційний номер СЕ 8833 АК (Застрахований автомобіль).

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 09.12.2010 року в м. Чернівці по вул. Руській, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля DAF 95, реєстраційний номер СЕ 3006 АС, під керуванням Бірюка Олексія Івановича та Застрахованого автомобіля під керуванням Флоря Іллі Івановича. Наведене підтверджується розширеною довідкою ДАІ про обставини дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.12.2010 року по справі № 3-5209 2010р., Бірюка Олексія Івановича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Як свідчать матеріали справи, а саме звіт №171Е/10 від 24.12.2010 року, вартість вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, власнику Застрахованого автомобіля складає 11 261,00 грн.

На підставі Страхового акту № И-8474 від 29.12.2010 року позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10 667,94 грн. (за вирахуванням франшизи), що підтверджується платіжним дорученням №140 від 14.01.2011 року та маморіальним валютним ордером № вор3-23 від 14.01.2011 року.

Матеріали справи свідчать про те, що цивільно-правова відповідальність водія Бірюка Олексія Івановича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство Гарантія" на підставі № ВС/9199658, франшиза - 510грн.

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність Бірюка Олексія Івановича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство Гарантія", позивач зазначає про те, що відповідальною особою перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" за відшкодування страхової виплати є Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство Гарантія".

Матеріали справи свідчать про те, що 26.04.2012 року відповідачу була направлена регресна вимога на виплату страхового відшкодування № 26-04/02-22, на яку отримано лист №1128/12 від 26.06.2012 року щодо надання належних документів на підтвердження зазначеної події.

Встановлено, що на виконання зазначеного листа Позивачем 06.07.2012 року було направлено відповідачу відповідь №06-07/02-08 та усі витребувані у ньому документи.

Проте, лист №06-07/02-08 від 06.07.2012 був залишений без відповіді та реагування.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство Гарантія" посилається на те, що позивачем не доведено виплату страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту № CVN0AK33550970 від 24.04.2009 р.

Як встановлено судовою колегією, з платіжного доручення №140 від 14.01.2011 року вбачається, що одержувачем коштів, як і платником, зазначено: «Страховые возмещения Ингосстрах ЗАО», тобто страхове відшкодування в розмірі 10 667,94 грн. було сплачено в межах ПАТ «КБ ПриватБанк» з одного рахунку Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" 26507050000686 на інший 29099050026238.

Окрім цього, в платіжному дорученні №140 від 14.01.2011 року у розділі «призначення платежу» зазначено, що «Выплат. страх. возм. Флоря И.И. инн. 2614222439 (дог. CVN0AK33550970 від 24.04.2010р. страх. акт И-8474 от 29.12.10), в счет погашення задолж-ти, без НДС».

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що позивач в даному платіжному дорученні посилається на інший договір страхування, оскільки укладений між ним та Флоря Іллєю Івановичем договір страхування наземного транспорту № CVN0AK33550970 було укладено 24.04.2009 р.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що позивачем не надано належних доказів виплати страхувальнику - Флоря Іллі Івановичу страхового відшкодування в розмірі 10 667,94 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство Гарантія" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 10 667,94 грн. є не доведеними, а тому задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги щодо посилань на вказані обставини заслуговують на увагу.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував до заявленої суми страхового відшкодування франшизу, судова колегія зазначає наступне.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами пункту 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з чим франшиза, розмір якої передбачений полісом, підлягає відшкодуванню за рахунок особи, винної у вчиненні ДТП, а не страхової компанії за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10 667,94 грн. за вирахуванням франшизи.

За таких обставин судова колегія дійшла до висновку про те, що посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував до заявленої суми страхового відшкодування франшизу є необґрунтованими.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Позивачем не спростовані належними та допустимими доказами вище встановлені обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню; в позові слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство Гарантія" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.01.2013 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.01.2013 року у справі № 5011-12/11008-2012 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (49094, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги буд. 32, код ЄДРПОУ 33248430, МФО 305299 п/р №26507050000686 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Дніпропетровська) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 5011-12/11008-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Буравльов С.І.

Руденко М.А.