донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.04.2013 р. справа №3пн/5014/2035/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівСкакуна О.А., Колядко Т.М., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від позивача за первісним позовом:ОСОБА_4 - за дов., ОСОБА_5 - за дов., від відповідача за первісним позовом:Голоколосова Л.І. - за дов., від третьої особи:не з'явився, розглянувши апеляційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м.Стаханов Луганської області на рішення господарського судуЛуганської областівід04.12.2012р.у справі№3пн/5014/2035/2012 (суддя Секірський А.В.)за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м.Стаханов Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м.Луганськ про та за зустрічним позовом до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні первісного позивача зобов'язання виконати певні дії та стягнення 115111грн.80 коп. товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м.Луганськ фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м.Стаханов Луганської області фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 м.Перевальськ Луганської області провизнання договору недійсним
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.12.2012 року по справі №3пн/5014/2035/2012 визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 20.09.2011, укладений між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_7 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_8. У задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено та визнано недійсним договір про постачання електричної енергії від 10.09.2007 № 4612, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в зустрічному позові відмовити, а первісний позов задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує на відсутності підстав для визнання договору про постачання електричної енергії від 10.09.2007 № 4612 недійсним. Крім того, суд першої інстанції, визнаючи вказаний договір недійсним, вийшов за межі позовних вимог, за відсутності відповідного клопотання.
Також апелянт наголошує на наявності правових та фактичних підстав для задоволення первісного позову.
В судовому засіданні представники позивача за первісним позовом підтримали доводи апеляційної скарги, а також заявили клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - ОСОБА_9 як співвласника спірного майна.
Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти задоволення вищевказаного клопотання.
Колегія суддів відхиляє вказане клопотання представника позивача, оскільки останнім не доведено те, що рішення у даній справі може впливати на права та обов'язки ОСОБА_9
Представник відповідача під час судового засідання просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційні скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.09.2007 між ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_7 було укладено договір № 4612 про постачання електричної енергії, відповідно до п.п.1.1 якого, постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною приєднаною потужністю 30,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатків до Договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача" та "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною (а.с.126-134 т.1).
Вищевказаний договір укладено сторонами для постачання електричної енергії до оздоровчого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується наступними додатками до договору -"Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача"(а.с.138 - 139 т.1), "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача"(а.с.140 т.1), "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу"(а.с.142 т.1), "Перелік струмоприймачів Споживача"(а.с.143 т.1), "Перелік територіально відокремлених площадок вимірювання Споживача"(а.с.144 т.1), "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії"(а.с.145- 147 т.1), "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача" (а.с.148 т.1), "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (а.с.149- 150 т.1).
10.11.2011 за вих. № 10/11 (а.с.24 т.1) та 11.05.2012 за вих. № 66/012 (а.с.26 т.1) позивачем за первісним позовом було направлено відповідачеві за первісним позовом претензії з вимогами терміново провести підключення оздоровчого центру "ІНФОРМАЦІЯ_1"за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору поставки електроенергії, оскільки фізичною особою-підприємцем несуться значні матеріальні збитки.
Як встановлено судом першої інстанції, 20.09.2011 між позивачем за первісним позовом як орендодавцем та приватним підприємцем ОСОБА_8 (далі -третя особа) як орендарем було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до п.п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування приміщення фітнес -центру "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 555 кв.м., п.п.1.3 -об'єкт оренди передається з метою проведення змагань з фітнесу, п.п.1.5 -об'єкт оренди передається з 29.09 по 02.10.2011 включно, тобто на чотири доби (а.с.16-17 т.1).
Відповідно до п.2.0. договору оренди, орендна плата за цим договором складає 10 (десять) грн. за 1 кв.м. за одну добу, тобто 5 550, 00 грн. за добу об'єкта оренди; за чотири доби загальна сума договору складає 22 200,00 грн., п.п.2.3 -розмір орендної плати визначається з включенням вартості комунальних послуг, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням орендованого нежитлового приміщення, а саме -використання електроенергії, водопостачання, водовідведення, опалення, пожежної сигналізації, телефону, Інтернету, утримання прибудинкової території нежитлового приміщення, а також послуги сауни, масажу, пілінгу, манікюру, педикюру, SPA -процедури, музичне супроводження змагань, щоденне прибирання силами орендодавця нежитлового приміщення, використання спортивних тренажерів, інвентарю, податку на землю.
Відповідно до п.п.3.4.3 договору оренди, орендар має право на повернення орендної плати при невиконанні орендодавцем пункту 2.3 даного договору. Орендодавець зобов'язаний виплатити неустойку, крім повернення орендної плати, в розмірі 20% від суми оплаченої оренди.
29.09.2011 сторонами договору оренди було підписано акт приймання-передачі об'єкту оренди орендарем від орендодавця (а.с.119 т.1), та акт приймання-передачі об'єкту оренди орендодавцем від орендаря від 30.09.2011 (а.с.118 т.1).
05.09.2011 та 17.10.2011 третьою особою було направлено позивачеві за первісним позовом претензії, в яких вона вимагає відшкодування завданих збитків, а саме - 22200,00 грн. орендної плати, 4 440,00 грн. неустойки та 10 000,00 грн. моральної шкоди, у зв'язку з тим, що 30.09.2011 на об'єкті оренди була відключена електроенергія, та змагання, для проведення яких було укладено договір оренди від 20.09.2011, були зірвані (а.с. 18, 19 т.1).
28.10.2011 третьою особою у справі було отримано від позивача за первісним позовом відповідь на претензію від 17.10.2011, в якій він пояснив, що суму орендної плати 22200,00 грн. та неустойки 4440,00 грн. оплачено. Щодо моральної шкоди, то відключення електроенергії відбулося не з його вини, на теперішній час його господарська діяльність фактично зупинена через відключення електроенергії, прибутку від господарської діяльності він не отримує та знаходиться у скрутному фінансовому становищі (а.с.20 т.1).
Позивачем за первісним позовом надано як доказ фактичної сплати третьою особою орендної плати за договором оренди від 20.09.2011 та фактичного повернення орендної плати третій особі в розмірі 22 200,00 грн. та сплати неустойки в розмірі 4440,00 грн. позивачем за первісним позовом третій особі -видатковий касовий ордер від 23.11.2011 ФОП ОСОБА_8 (а.с.21 т.1), квитанцію до прибуткового касового ордеру ФОП ОСОБА_7 № 106 від 23.09.2011 (а.с.22 т.1), видатковий касовий ордер від 02.10.2011 ФОП ОСОБА_7 (а.с.23 т.1), витяг з книги обліку прибутків та витрат підприємника (виробництво) ОСОБА_8 (а.с.3-5 т.2)
Як докази скрутного фінансового становища та фактичного зупинення власної господарської діяльності позивач за первісним позовом надав суду звіти суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку за 2011 рік (а.с.34-37, т.1), податкову декларацію платника єдиного податку -фізичної особи -підприємця за 2011 рік (а.с.38-39 т.1), довідку Стахановської ОДПІ від 11.05.2012 № 124/07 про доходи ОСОБА_7 (а.с.42 т.1), вимоги про сплату існуючої заборгованості ТОВ "ВК "Пожежне спостереження -Луганськ" від 01.11.2011 № 188/1340 (а.с.43 т.1), ПАТ "Луганськгаз"філії Луганське міжрайонне управління з експлуатації газового господарства від 15.05.2012 № 18/1341 з актом звірки взаєморозрахунків за реалізацію природного газу на 01.05.2012 (а.с.44, 45 т.1).
Вищевказані обставини стали підставою для звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м.Стаханов Луганської області до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м.Луганськ про стягнення упущеної вигоди за договором оренди в сумі 22 200 грн., в тому числі 20% неустойки в розмірі 4440 грн., за період з 30.09.2011 по 17.10.2012 та з 28.10.2011 по 25.06.2012 - 88 471,80 грн., а також про зобов'язання відповідача за первісним позовом відновити енергопостачання нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де розміщений оздоровчий центр "ІНФОРМАЦІЯ_1".
В свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м.Луганськ звернулося до господарського суду з зустрічним позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору про постачання електричної енергії № 4612 від 10.09.2007 між ТОВ "ЛЕО" та ФОП ОСОБА_7, нормативно обґрунтовуючи ці вимоги ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України та посиланням на факт, що оспорюваний договір фактично підписано не ФОП ОСОБА_7
Відмовляючи в задоволенні первісного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м.Стаханов Луганської області, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.
Згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити вказаному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, зокрема, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
За загальним правилом частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом як на підставу стягнення упущеної вигоди посилається на договір оренди нежитлового приміщення від 20.09.2011, який підписано з боку орендодавця -фізичною особою -підприємцем ОСОБА_7, а з боку орендаря - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8.
Як встановлено судами, об'єкт нерухомого майна -нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно МКП БТІ м. Луганська № 22610560 від 29.04.2009, належить на праві приватної спільної часткової власності по Ѕ частці ОСОБА_11 та ОСОБА_9 на підставі договору купівлі -продажу № 416 від 24.02.2009 (а.с.27 т.1).
Відповідно до ч.1 ст.358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно ст.361 Цивільного кодексу України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Натомість, позивачем за первісним позовом не надано жодного доказу, який свідчив би про наявність в нього повноважень на укладання, зокрема, договорів оренди (найму) щодо Ѕ частки нежитлової будівлі -фітнес -центру "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, від імені ОСОБА_11
Щодо Ѕ частки нежитлової будівлі-фітнес -центру "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_9, то позивач за первісним позовом в підтвердження наявності повноважень на укладення договору оренди б/н від 20.09.2011 посилається на довіреність від 04.09.2009, якою ОСОБА_9 уповноважує ОСОБА_7, з яким попередньо було укладено усний договір доручення, представляти її інтереси перед будь-якими юридичними особами приватного та публічного права, незалежно від їх організаційно -правової форми та форми власності, перед фізичними особами, а також у відповідній державній податковій інспекції, органах нотаріату, бюро технічної інвентаризації, банківських установах, житлово-експлуатаційних організаціях, відповідному управлінні державної пожежної охорони, органах газового господарства, енергетичних компаніях, комунальних службах, відділеннях зв'язку, телефонних вузлах з питань, які стосуватимуться здачі в оренду (найом), продажу, обміну, належної їй на праві власності Ѕ частки нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, для чого надає йому, зокрема, права укладати договори купівлі -продажу, міни, найму (оренди), договори по встановленню телефонних ліній, постачання електроенергії, по наданню інших комунальних послуг, тощо, самостійно визначаючи суми, терміни та інші умови договорів, а також отримувати примірники договорів, що укладатимуться, розписуватися за неї на документах та в їх одержанні, в тому числі на договорах цивільно-правового характеру, що укладатимуться, подавати на реєстрацію договори найму (оренди), купівлі -продажу, міни, та ін. (а.с.28 т.1).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 237, 203 Цивільного кодексу України, позивач за первісним позовом підписав договір оренди б/н від 20.09.2011 від власного імені, а не від імені власників об'єкту оренди -фітнес -центру "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно та у відповідності з п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України цей договір оренди нежитлового приміщення визнано недійсним, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
За таких обставин є правомірною відмова господарського суду попередньої інстанції в задоволенні первісних позовних вимог про стягнення упущеної вигоди за договором оренди в сумі 22200,00 грн., в тому числі неустойки в розмірі 4440,00 грн., та за період з 30.09.2011 по 17.10.2012 та з 28.10.2011 по 25.06.2012 в сумі 88 471,80 грн.
Що стосується первісних позовних вимог про зобов'язання відповідача за первісним позовом відновити енергопостачання нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови у їх задоволенні, з чим погоджується апеляційний суд з наступних підстав.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2012 по справі № 9/220н/2011 (яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2012: а.с.103-106 т.1), рішення господарського суду Луганської області від 26.12.2011 скасовано частково, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до ТОВ "ЛЕО" про скасування рішення комісії Луганських міських електричних мереж ТОВ "ЛЕО" з розгляду акту № 601520 від 11.10.2010 про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 116 від 17.02.2011, скасовано рішення комісії Луганських міських електричних мереж ТОВ "ЛЕО" з розгляду акту № 601520 від 11.10.2010 про порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом № 116 від 17.02.2011. В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 26.12.2011 по справі № 9/220н/2011 залишено без змін (а.с.29-32 т.1).
Відповідно до п.п.5.4.13 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, підключення до електричної мережі електропередавальної організації електроустановок із сезонним характером роботи, а також об'єктів, які більше місяця були знеструмлені, здійснюється після технічного огляду і видачі акта -допуску на підключення до електричної мережі, дотримання інших вимог цих Правил і НД.
Таким чином, позивачем за первісним позовом не заперечується та не спростовано той факт, що після винесення Донецьким апеляційним господарським судом постанови по справі № 9/220н/2011 ним не надавалася відповідачеві за первісним позовом заява про підключення до електричної мережі, та не надавався акт-допуск на підключення від Держенергонагляду.
Крім того, колегія суддів враховує положення Правил користування електричною енергією, затверджених наказом НКРЕ від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованих в Мін'юсті України від 02.08.1996р. за № 417/1442, з наступними змінами та доповненнями, згідно яким:
ѕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору (п.1.2);
ѕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача (п.5.1);
ѕ з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення (п.6.18).
Натомість, як встановлено апеляційним судом, позивач за первісним позовом з 2009 року не є власником спірного майна, а тому не може вимагати відновити енергопостачання на спірному об'єкті, оскільки його право не порушено.
На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає правомірним висновок господарського суду Луганської області щодо відмови у задоволенні первісного позову, однак вважає передчасним висновок останнього щодо задоволення зустрічного позову, з врахуванням наступного.
Так, визнаючи договір про постачання електричної енергії від 10.09.2007 № 4612 недійсним, суд першої інстанції встановив, що останній укладено з порушенням ст.203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України оскільки особа, що вчиняла правочин від імені ФОП ОСОБА_7, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Згідно з нормою ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Тобто, вимагаючи визнати недійсним договір в судовому порядку, сторона повинна довести не тільки його суперечність законодавству, а й порушення її прав або охоронюваних законом інтересів внаслідок укладення спірного договору.
Таким чином, ТОВ «ЛЕО», звертаючись з позовом про визнання недійсним договору, згідно з приписами ст. 1 ГПК України та ч. 3 ст. 215 ЦК України, мав зазначити в позовній заяві, які саме його права або майнові інтереси зачіпаються або порушуються внаслідок укладення спірного договору і на виконання вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України довести ці обставини за допомогою належних і допустимих доказів. Втім, під час розгляду справи позивач за зустрічним позовом таких обставин не доводив, а зустрічна позовна заява таких відомостей не містить взагалі.
Крім того, викладені в зустрічному позові заперечення щодо факту підписання договору про постачання електричної енергії від 10.09.2007 № 4612 не ФОП ОСОБА_7, які безпідставно прийнято судом першої інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки з'ясування питання про справжність підписів на вказаному договорі потребує спеціальних знань, а отже для підтвердження чи спростування доводів сторони, необхідно було призначити відповідну судову експертизу. Дане клопотання сторонами в ході судового засідання сторонами не заявлялось. За таких обставин, слід визнати, що висновок суду з цього питання не ґрунтується на належних і допустимих доказах, а тому рішення суду першої інстанції не можна визнати таким, що постановлене з дотриманням норм процесуального права.
Крім того, суд при розгляді цього питання в основу свого рішення поклав заяву позивача за первісним позовом (т.1,а.с.58), яка відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України належним чином не завірена, а тому не може бути доказом по справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач за зустрічним позовом не довів за допомогою належних засобів доказування суперечність спірного договору вимогам чинного законодавства та порушення будь-яких прав або охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок укладення цього договору, що зумовлює відмову у зустрічному позові.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду скасовує рішення господарського суду Луганської області від 04.12.2012 року по справі №3пн/5014/2035/2012 в частині задоволення зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м.Луганськ, як таке, що винесено з порушенням норм процесуального права, а в решті дане рішення залишає без змін як законне та обґрунтоване.
Витрати за подання апеляційної скарги розподіляють відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, п.4 ч.1 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м.Стаханов Луганської області - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 04.12.2012 року по справі №3пн/5014/2035/2012 - частково скасувати.
В задоволенні зустрічної позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м.Луганськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м.Стаханов Луганської області про визнання недійсним з моменту укладення договору про постачання електричної енергії № 4612 від 10.09.2007 року - відмовити.
В решті рішення господарського суду Луганської області від 04.12.2012 року по справі №3пн/5014/2035/2012 залишити без змін.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" ( 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, код ЄДРПОУ 31443937, п/р № 2600218961 в ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 304007) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_7 (94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Ньютона, буд. 107, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 573,50 грн.
Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
Н.М.Принцевська
Надруковано: 6 прим.
1.позивачу за первісним позовом
2. відповідачу за первісним позовом
3. третій особі
4. у справу
5-ГСЛО
6-ДАГС
Судове рішення № 30752167, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 12.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 3пн/5014/2035/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: