Рішення № 30751946, 15.04.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/4/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.13 Справа № 908/770/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроремонтний завод Статор" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32, а/с-5844)

до Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2)

про стягнення 14 055 грн. 31 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Волнова Ю.М., дов. б/н від 03.12.2012р.

Від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроремонтний завод Статор" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" 13 484 грн. 35 коп. заборгованості, 94 грн. 39 коп. інфляційних втрат, 476 грн. 57 коп. 3 % річних.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 28.02.2013р., справу № 908/770/13-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 01.03.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/770/13-г, присвоєно справі номер провадження 27/4/13 та призначено судове засідання на 20.03.2013р.

Ухвалою суду від 20.03.2013р. розгляд справи відкладався на 15.04.2013р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

15.04.2013р. продовжено судовий розгляд справи № 908/770/13-г.

15.04.2013р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 15.04.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 13 484 грн. 35 коп. заборгованості, 94 грн. 39 коп. інфляційних втрат, 476 грн. 57 коп. 3 % річних.

Відповідач у судові засідання, відкриті 20.03.2013р. та 15.04.2013р. не з'явився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання отримано уповноваженою особою відповідача (Козубенко) 06.03.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (оригінал містяться в матеріалах справи), ухвалу від 20.03.2013р. про відкладення розгляду справи на 15.04.2013р. надіслано на адресу відповідача 21.03.2013р. за вих. № 09-11а/3614.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено, що 29.06.2011р. між ТОВ "Електроремонтний завод Статор" (підрядник) та ПАТ "Азовські мастила і оливи" (замовник) укладено договір № 076.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується здійснити замовнику ремонт двигунів (електрообладнання), а замовник зобов'язується надати електрообладнання в ремонт, прийняти його з ремонту та оплатити послуги по ремонту.

Згідно п. 3.1 договору вартість робіт однієї одиниці обладнання визначається відповідно до «Локального кошторису на ремонт електрообладнання». Сума договору складає 49 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.2 договору остаточний розрахунок замовника з підрядником повинен бути здійснений у строк 10 банківських днів після підписання акта виконаних робіт.

На виконання умов договору протягом 2011 року ТОВ "Електроремонтний завод Статор" здійснило ремонт електродвигунів, що підтверджується актами виконаних робіт, на загальну суму 53 484,35 грн., у т.ч. ПДВ.

ПАТ "Азовські мастила і оливи" лише частково оплатило виконані та прийняті роботи з ремонту електродвигунів на загальну суму 40 000 грн. 00 коп.

Враховуючі, що акти виконаних робіт № 580, 581, 582, 583 на загальну суму 13 985 грн. 80 коп. були підписані сторонами 12.12.2011р., строк оплати виконаних підрядних робіт за цими актами сплинув 26.12.2011р.

ПАТ "Азовські мастила і оливи" не виконало умови договору та не оплатило позивачу у повному обсязі виконані за актами приймання виконаних робіт № 580, 581, 582, 583 від 12.12.2011р. ремонтні роботи, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 13 484 грн. 35 коп.

19.12.2012р. на адресу відповідача було направлено претензію з проханням сплатити суму заборгованості.

Претензія залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, взяті на себе зобов'язання щодо виконання підрядних робіт за договором позивач виконав належним чином

Відповідач не виконав мови договору щодо оплати вартості виконаних робіт.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" 13 484 грн. 35 коп. заборгованості заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 94 грн. 39 коп. інфляційних нарахувань та 3 % річних у розмірі 476 грн. 57 коп.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних та інфляційні нарахування.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт виконання зобов'язань за договором підряду належним чином відповідач не довів.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 94 грн. 39 коп. інфляційних нарахувань та 3 % річних у розмірі 476 грн. 57 коп., заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

На підставі статті 85 ГПК України - 15.04.2013року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроремонтний завод Статор" до Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2, код ЄДРПОУ 00152365, розрахункові рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроремонтний завод Статор" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32, а/с-5844, код ЄДРПОУ 32261178, р/р 26002052511001 в Ф «ЗРУ» АО «Банк Фінанси та Кредит», МФО 313731) 13 484 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 35 коп. заборгованості, 94 (дев'яносто чотири) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 57 коп. 3 % річних, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 16.04.2013р.