Постанова № 30751940, 05.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 р. Справа № 804/1238/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: позивача Зима П.Х. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач, з заяви про зміну предмету позову, просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 18.09.2012 року №0004381503 про застосування до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» штрафу у розмірі 10% (14223,54грн.) за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання до бюджету по земельному податку за січень-травень 2012 року;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 08.10.2012 року № 0005041503, у відповідності до якого Банк повинен сплатити суму грошових зобов'язань у розмірі 340,00 грн., за несвоєчасне подання звітності по земельному податку за 2011 та 2012 роки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку своєчасності сплати земельного податку за січень-травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 28.08.2012 року №2767/268/15-412/21666051. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000050220 від 18.09.2012 р., яким нараховане грошове зобов'язання на суму 14223,54 грн. Також, Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено перевірку своєчасності подання податкової звітності з земельного податку за 2011-2012 роки, за результатами якої складено акт від 17.09.2012 року №2996/283/15-412/21666051. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0005041503 від 08.10.2012 р., яким нарахована штрафна санкція в розмірі 340,00 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в актах перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач надав суду заперечення в яких зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби при прийнятті податкових повідомлень-рішень № 0000050220 від 18.09.2012 р., яким нараховане грошове зобов'язання на суму 14223,54 грн. та № 0005041503 від 08.10.2012 р. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку своєчасності сплати земельного податку за січень-травень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, а саме - протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання по земельному податку.

За результатами перевірки складено Акт від 28.08.2012 року №2767/268/15-412/21666051 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000050220 від 18.09.2012 р., яким нараховане грошове зобов'язання на суму 14223,54 грн.

Крім того, Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку своєчасності подання звітності по земельному податку за 2011 та 2012 роки.

Перевіркою встановлено порушення п.286.2, п.286.4 ст.286 Податкового кодексу України, а саме - несвоєчасно подано податкову звітність по земельному податку за 2011 та 2012 роки.

За результатами перевірки складено Акт від 17.09.2012 року №2996/283/15-412/21666051 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0005041503 від 08.10.2012 р., яким нарахована штрафна санкція в розмірі 340,00 грн.

28.09.2012 року позивачем направлено скаргу вих. № 21831/11-14518-05 до ДПС у Дніпропетровській області на податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 року №0004381503. Вказана скарга також залишена без задоволення у відповідності до рішення ДПС у Дніпропетровській області від 03.12.2012 року.

Банком направлено скаргу до Державної податкової служби України. 10.01.2013 року позивачем отримано Рішення про результати розгляду повторної скарги ДПС України від 08.01.2013 року вих. № 179/6/10-2215 відповідно до якого ДПС України залишає без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва, що видане приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_1 23.06.2011 року та зареєстровано в реєстрі за № 1228, ПАТ «Кредитпромбанк» набуло у власність майновий комплекс (нежилі приміщення) за адресою: вул. Петровського, 253, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., згідно з іпотечним договором №05/67/І/2006-КЛВ за яким у разі невиконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань Іпотекодержатель (банк) здійснює звернення стягнення на вказане майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пунктом 14.1.72 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Згідно п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 287.6 ст.287 Податкового кодексу України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Тобто, суд приходить до висновку про суперечність норм Податкового кодексу України щодо моменту виникнення обов'язку у платника податку сплачувати плату за землю, а тому приймає рішення згідно вимог п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України.

Крім того, ст..1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. До особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

З огляду на вищевказане, оскільки позивачем укладався іпотечний договір на визначений в договорі об'єкт нерухомості як вид забезпечення виконання зобов'язання, тобто без мети використання земельної ділянки за призначенням, суд не вбачає правових підстав для виникнення у позивача обов'язку сплачувати штраф за порушення щодо декларування плати за заемлю та плати за землю у відповідності до вимог податкового законодавства, оскільки фактично земельну ділянку не використовував, а на момент переходу права власності на об'єкт нерухомості мав мету реалізації майнового комплекса на зазначеній ділянці щодо покриття суми кредиту.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 18.09.2012 року №0004381503.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 18.10.2012 року №0005041503

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача судові витрати в розмірі 142,24грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 березня 2013 року

Суддя О.В. Єфанова