Рішення № 30751187, 02.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.13 р. Справа № 5006/29/37/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Омакс Інтернешнл», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 112 647,00грн., пені у сумі 6 258,43грн., 3% річних у розмірі 1 222,46грн., інфляційних витрат у сумі 704,48грн.

за участю:

від позивача: Доренська Є.М. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омакс Інтернешнл», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 112 647,00грн., пені у сумі 6 258,43грн., 3% річних у розмірі 1 222,46грн., інфляційних витрат у сумі 704,48грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором (купівлі-продажу на умовах оплати з відстроченням платежу) №1008 від 15.08.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору (купівлі-продажу на умовах оплати з відстроченням платежу) №1008 від 15.08.2011р., протоколів розбіжностей від 15.08.2011р. до договору, додатків до договору, видаткових накладних, актів звіряння взаємних розрахунків, які підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до яких заборгованість станом на 30.11.2011р. складає 132 647,00грн., станом на 31.10.2011р. складає 86 946,82грн., претензії №27/1, гарантійного листа, виписки з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Омакс Інтернешнл».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 265, 526, 625 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 49, 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

08.05.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку за підписом головного бухгалтера та директора, яка свідчить про те, що між ТОВ «Омакс Інтернешнл» та ТОВ «ТС Обжора», окрім Договору №1008 від 15.08.2011р. інших договорів не укладалось.

Заявою від 22.05.2012р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 68 176,01грн., пеню у сумі 6 247,50грн., 3% річних у розмірі 1 221,01грн., індекс інфляції у сумі 704,48грн.

22.05.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії накладних на повернення товару постачальнику.

Заявою від 29.03.2013р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму 3% річних у розмірі 2 977,04грн., інша частина позовних вимог а саме: сума боргу у розмірі 68 176,01грн., пеня у сумі 6 247,50грн., індекс інфляції у сумі 704,48грн. залишилась незмінною.

Заявою від 02.04.2013р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму 3% річних за період з 12.05.2012р. по 22.01.2013р.у сумі 1 430,92грн., інша частина позовних вимог а саме: сума у боргу у розмірі 68 176,01грн., пеня у сумі 6 247,50грн., індекс інфляції у сумі 704,48грн. залишилась незмінною.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 02.04.2013р. №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 02.04.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 02.04.2013р. №б/н

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83008, м.Донецьк, вул.Югославська, 30

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омакс Інтернешнл» (Продавець) було укладено договір (купівлі-продажу на умовах оплати з відстроченням платежу) №1008, відповідно п.1.1 якого Продавець поставляє та передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах та у порядку, встановленому даним Договором, відповідно замовлення на поставку та товаросупроводжувальної документації, яка є невід'ємною частиною Договору (Додаток 1 «Бланк Замовлення»).

Згідно п.1.2 договору Покупець надає замовлення на поставку Продавцю відповідно Специфікації, затвердженої Сторонами, в якій приведений асортимент (список) товарів, які поставляються за даним Договором, їх ціни. Специфікації є невід'ємними частинами даного Договору (Додаток 2 «Специфікація»).

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни Договору та порядку розрахунків:

- Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого Продавцем товару не пізніше 45 (сорока п'яти) банківських днів з моменту передачі такої партії товару (п.5.3 Договору);

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 15 січня 2011 року (п.8.1 Договору). Якщо ні одна з Сторін письмово не заявить іншій Стороні про припинення дії Договору не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати припинення його дії, Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.8.2 Договору).

Відповідно до узгодженої редакції протоколу розбіжностей Сторони п.5.3 договору виклали у наступній редакції: «Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого Продавцем товару не пізніше 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару»,та доповнили договір пунктом 6.11 наступного змісту: «у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів у відповідності з п.5.3 даного Договору, Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочення».

Між Сторонами підписано специфікацію до договору де визначили асортимент, кількість та ціну товару.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 132 647,01грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані та засвідчені печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 24 470,99грн., що підтверджується видатковими накладними на повернення постачальнику №2622904 від 11.05.2012р. на суму 400,39грн., №2622903 від 11.05.2012р. на суму 10 156,45грн., №2564280 від 04.04.2012р. на суму 392,60грн., №2564279 від 04.04.2012р. на суму 13 521,55грн.

Відповідно до виписок з банківського рахунку Відповідачем було здійснено часткову оплату у сумі 40 000,00грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №27/1 з вимогою здійснити оплату заборгованості за поставлений товар.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору (купівлі-продажу на умовах оплати з відстроченням платежу) №1008 Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 132 647,01грн.

Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 24 470,99грн., та часткову оплату у сумі 40 000,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 68 176,02грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 68 176,02грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 704,48грн., 3% річних від суми загального боргу за період з 12.05.2012р. по 22.01.2013р. складає 1 430,92грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 704,48грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем - 1 430,92грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до узгодженої редакції протоколу розбіжностей Сторони доповнили договір пунктом 6.11 наступного змісту: «у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів у відповідності з п.5.3 даного Договору, Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочення». Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, суд перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення пені дійшов висновку про їх часткове задоволення у сумі 6 245,14грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Омакс Інтернешнл», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 68 176,01грн., пені у сумі 6 247,50грн., 3% річних у розмірі 1 430,92грн., інфляційних витрат у сумі 704,48грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (83008, м.Донецьк, вул.Югославська, буд. 30, ЄДРПОУ 33967456, р/р 26008302785819 у ф-л ГУ ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омакс Інтернешнл» (04053, м.Київ, Узвіз Кудрявський, 4, ЄДРПОУ 21690995, р/р 2600500660575 в ПАТ КБ «Правекс Банк», м.Київ, МФО 321983) заборгованість у розмірі 68 176,01грн., інфляційні витрати у сумі 704,48грн., пеню у розмірі 6 245,14грн., 3% річних у сумі 1 430,92грн., судовий збір у сумі 1 531,13грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 02.04.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.13р.