Постанова № 30750425, 09.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р. Справа №805/4654/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 22 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Козіній Ю.Є.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Українські продукти» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 10 195,30 грн., -

в с т а н о в и в :

08 квітня 2013 року об 11 год. 45 хв. Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Українські продукти» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 10 195,30 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 08 квітня 2013, року за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 10 195,30 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, задекларованих в податкових деклараціях за 2012 та 2013 року, а саме: за грудень 2012 року у сумах 1 932,65 грн. та 1 465,79 грн., за січень 2013 року - 1 932,67 грн. та 1 465,76 грн., за лютий 2013 року - 1 932,67 грн. та 1 465,76 грн. Посилаючись на вимоги підпункту пункти 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення частини податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 10 195,30 грн.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у поданні, просила задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчать телефонограма та складена секретарем судового засідання довідка про направлення відповідачу копій документів, що містяться у матеріалах справи (арк. справи 24, 25).

З урахуванням положень частини 8 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Українські продукти» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32061174, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 07 серпня 2002 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 16227162 від 04 квітня 2013 року (арк. справи 6-7). Відповідач узятий та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби. Як платник орендної плати за землю відповідач обліковується в Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 08 лютого 2012 року № 1296 за звітний податковий період - 2012 рік (арк. справи 14-15) відповідач визначив орендну плату за землі державної або комунальної власності у загальній сумі 23 192,02 грн., у тому числі у звітних періодах із січня по листопад 2012 року по 1 932,67 грн. на місяць, в грудні 2012 року - 1 932,65 грн.

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 08 лютого 2012 року № 1297 за звітний податковий період - 2012 рік (арк. справи 12-13) відповідач визначив орендну плату за землі державної або комунальної власності у загальній сумі 17 589,70 грн., у тому числі у звітних періодах із січня по листопад 2012 року по 1 465,81 грн. на місяць, в грудні 2012 року - 1 465,79 грн.

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 12 лютого 2013 року № 9005799567 за звітний податковий період - 2013 рік (арк. справи 10-11) відповідач визначив орендну плату за землі державної або комунальної власності у загальній сумі 17 589,07 грн., у тому числі у звітних періодах із січня по листопад 2013 року по 1 465,76 грн. на місяць, в грудні 2012 року - 1 465,72 грн.

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 12 лютого 2013 року № 9005809561 за звітний податковий період - 2013 рік (арк. справи 8-9) відповідач визначив орендну плату за землі державної або комунальної власності у загальній сумі 23 192,02 грн., у тому числі у звітних періодах із січня по листопад 2013 року по 1 932,67 грн. на місяць, в грудні 2012 року - 1 932,65 грн.

Судом встановлено, що станом на день судового розгляду заборгованість відповідача з орендної плати за землю за періоди грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року складає 10 195,30 грн., що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податку (арк. справи 28-29).

У пункті 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

31 січня 2013 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 7, яка вручена 06 лютого 2013 року директору товариства - Ковнацькому Є.О., про що свідчить його особистий підпис на корінці даної податкової вимоги, копія якого міститься в матеріалах справи (арк. справи 16).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений статтею 60 Податкового кодексу України. При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Українські продукти» починаючи з 31 січня 2013 року (дата формування податкової вимоги) по 09 квітня 2013 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкова вимога № 7 від 31 січня 2013 року є чинною.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано. Чинність податкової вимоги також підтверджується довідкою Артемівської ОДПІ Донецької області ДПС № 6167/10/19 від 05 квітня 2013 року, в якій зазначено, що податковий борг не переривався (арк. справи 17).

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до приписів частини 3 статті 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Позивач до суду звернувся 08 квітня 2013 року, тобто не порушуючи строк звернення з поданням до суду.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з орендної плати за землю, а також наявність підстав для стягнення зазначених сум боргу в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, подання Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Українську продукти» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 10 195,30 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Подання Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Українські продукти» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 10 195,30 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Українські продукти» (ЄДРПОУ 32061174, адреса: проспект Лагутенка, буд. 13, каб. 31, Ворошиловський район, м. Донецьк, Донецька область, 83086), у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 10 195 (десять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 30 коп.

В судовому засіданні проголошений повний текст постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.