Вирок № 30749524, 10.04.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

КОПІЯ Справа № 521/201/13-к

Пр-ня по справі № 1кп/521/34/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Гарського О.В.

при секретарі - Цонковій О.В.

за участю прокурора - Атаманенко О.А.

потерпілої - ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, росіянина, громадянина України, маючого вищу - технічну освіту, працюючого робочим в компанії ГПК «Україна», спільно проживаючий з ОСОБА_4, маючого на утримані одну неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, у скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2012 року приблизно о 19 годині за адресою, АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 з одної сторони та ОСОБА_6 з іншої сторони виник конфлікт, під час якого ОСОБА_3, діючи умисно заламав ліву руку ОСОБА_6, завдав їй удару в область лівого передпліччя, від якого остання впала та отримала тілесні ушкодження, а саме подвійний закритий перелом лівої ключиці, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що 10.07.2012 року близько 19 години 00 хвилин він повертався з роботи додому і побачив, що біля його будинку між його дружиною ОСОБА_4 і його сусідкою ОСОБА_6 відбувався словесний конфлікт, а саме ОСОБА_6 висловлювалась на адресу ОСОБА_4 нецензурною лайкою та знаходилась у сильному алкогольному сп'янінні. Він одразу ж запропонував дружині зайти у подвір'я, оскільки розмова з ОСОБА_6 є безглуздою. В цей же час син ОСОБА_7 знаходився дома і не бачив вказаний конфлікт. Коли він закрив хвіртку з вулиці він почув крики ОСОБА_6, а потім остання почала погрожувати йому сплатою грошових коштів. Ніяких тілесних ушкоджень він ОСОБА_6 не наносив. Дії ОСОБА_6 спільно з діями сусідки ОСОБА_8, є результатом неприязних стосунків, які склалися на протязі тривалого часу між їх родинами, та є намаганням вижити з їх будівлі та незаконно отримати з нього грошові кошти.

Незважаючи на повне не визнання своєї вини, винність підсудного ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині повністю доказана і підтверджується зібраними по кримінальному провадженню в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_1, яка будучи допитана в судовому засіданні показала, що з підсудним ОСОБА_3 на протязі тривалого часу перебуває у неприязних стосунках. 10.07.2012 року приблизно о 19 годині вона проходила по АДРЕСА_1 де мешкає ОСОБА_3, дружина останнього ОСОБА_4 прямо на неї безпричинно вилила відро з якоюсь рідиною /чи воду чи помиї/. Потерпіла спробувала з'ясувати у ОСОБА_5 навіщо вона це зробила, однак ОСОБА_4 нічого не пояснила та почала висловлюватись на адресу потерпілої нецензурною лайкою. Одразу ж з подвір'я, вибіг син ОСОБА_5, ОСОБА_7, який без будь-якої причини наніс їй удар рукою в голову. Потім одразу ж вискочив ОСОБА_3 який заломив їй руку та наніс удар в ліве плече від якого вона впала та на декілька секунд втратила свідомість. Потім над нею вже стояли ОСОБА_3 та його син ОСОБА_7 Сусідка ОСОБА_9 підбігла до неї та забрала до себе, при цьому викликала швидку допомогу. Після його удару та після падіння ОСОБА_1 відчула неймовірну біль, що в тому числі перешкоджало їй вільно пересуватись. В результаті дій ОСОБА_3 їй спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Показами свідка ОСОБА_9, яка будучи допитана в судовому засіданні показала, що у будинку АДРЕСА_2 проживає її свекруха ОСОБА_8 З сусідами у неї добрі відносини, окрім сусідки ОСОБА_5, в зв'язку з її поведінкою. 10.07.2012 року приблизно о 19 годині 00 хвилин вона під'їхала до будинку свекрухи і побачила, як ОСОБА_5 щось вилила на іншу сусідку ОСОБА_1 В результаті між ними виник конфлікт. Далі вона побачила, що на вулицю вийшли син ОСОБА_5, ОСОБА_7 та її чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_1 рукою в голову. Потім ОСОБА_3 заломив руку ОСОБА_1 і вдарив її. Від удару вона впала. ОСОБА_9 почала кричати і забрала з вулиці ОСОБА_1 В подальшому викликали швидку допомогу яка забрала ОСОБА_1 в лікарню.

Показами свідка ОСОБА_8, яка будучи допитана в судовому засіданні показала, що мешкає в будинку АДРЕСА_2. З обвинуваченим у неї склалися недобрі відношення, в зв'язку з поганою на її думку поведінкою його та його дружини ОСОБА_5 Щодо обставин скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_3, свідок показала, що була безпосереднім очевидцем скоєного та дала аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_9, підтвердивши місце, час, спосіб та обставини скоєного ОСОБА_3 злочину у відношенні потерпілої ОСОБА_1

Показами свідка ОСОБА_10, який будучи допитаний в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 є його бувшою дружиною. Від браку у них є спільна дитина. 10.07.2012 року у вечірній час йому на мобільний телефон подзвонила дочка та повідомила, що маму /тобто ОСОБА_1./ побили, сусіди. Він одразу ж приїхав до них додому на вул. Макову, де зі слів ОСОБА_1 він дізнався, що її безпричинно побив сусід ОСОБА_3 підставою конфлікту було те, що його дружина ОСОБА_5 безпідставно вилила на ОСОБА_1 відро з якоюсь рідиною, після чого почала оскорбляти та висловлюватись нецензурною лайкою. В подальшому він з ОСОБА_1 їздив у лікарню де їй оказували медичну допомогу та повідомили, що їй необхідно робити операцію.

Показами судово-медичного експерта ОСОБА_11, який будучи допитаний в судовому засіданні повністю підтвердив висновок судово-медичної експертизи № 3851 від 09.11.2012 року.

Крім того, вина ОСОБА_3 повністю підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах кримінального провадження і які судом дослідженні в порядку ст. 358 КПК України.

Повідомленням оператора « 103» від 10.07.2012 року відповідно до якого до ГКБ № 1 о 20 годині 31 хвилині доставлена гр. ОСОБА_1 з діагнозом ЗЧМТ, СГМ, гематома лівої тім'яної області, забиття м'яких тканин лівого плеча /а.с. 20/.

Протоколом усної заяви від 10.07.2012 року на ім'я начальника Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 просить прийняти міри до свого сусіда ОСОБА_3 /ОСОБА_3./ який мешкає в будинку АДРЕСА_1 який 10.07.2012 року приблизно о 19 годині знаходячись між будинками № 14 та 18 по вул. Макова, різко схопив її за ліву руку заломив її та різко кинув на землю, в результаті чого вона отримала травму /а.с. 21/.

Довідкою КУ МКЛ № 1 від 10.07.2012 року № 5465, відповідно до якої у ОСОБА_6 встановлений діагноз: забиття м'яких тканин голови, закритий перелом с/з лівої ключиці зі зміщенням відламків /а.с. 23/.

Протоколом виїмки від 20.09.2012 року, відповідно до якого слідчим за участю понятих в КУ МКЛ № 1 провів виїмку історії хвороби ОСОБА_1, яка з 10.07.2012 року по 30.07.2012 року знаходилась на лікуванні /а.с. 53/.

Протоколом відтворення обстановки і обставин події від 06.11.2012 року та фототаблицею до нього, яке проведено з 10 години 00 хвилин до 11 години 15 хвилин, за участю потерпілої ОСОБА_1, яке проведене з метою уточнення і перевірки свідчень потерпілої, а також інших даних, здобутих в ході досудового слідства, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у присутності понятих, на місці скоєння злочину в м. Одесі в на вул. Макова, біля будинку № 18 показала, коли, як і за яких обставин її сусід ОСОБА_3, умисно, під час конфлікту який відбувся між нею і ОСОБА_5 заломив їй ліву руку, після чого наніс потужний удар від якого вона впала та ненадовго втратила свідомість і отримала перелом ключиці /л.д. 97-103/.

Протоколом відтворення обстановки і обставин події від 06.11.2012 року та фототаблицею до нього, яке проведено з 12 години 30 хвилин до 13 години 00 хвилин, за участю свідка ОСОБА_9, яке проведене з метою уточнення і перевірки свідчень свідка, а також інших даних, здобутих в ході досудового слідства, з якого вбачається, що ОСОБА_9 у присутності понятих, на місці скоєння злочину в м. Одесі в на вул. Макова, біля будинку № 18 показала, коли, як і за яких обставин гр. ОСОБА_3, під час конфлікту який відбувся між потерпілою ОСОБА_1 і гр. ОСОБА_5 заломив ліву руку потерпілій ОСОБА_1 та кинув її на землю /л.д. 110-113/.

Висновком судово-медичної експертизи № 3851 від 09.11.2012 року, відповідно до якої у гр. ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої ключиці. Зазначене пошкодження утворилося від дії травмуючої сили прикладеної далеко від місця перелому і могло виникнути при падінні з невеликої висоти на область лівого плечового суглоба, що підтверджується даними протоколу відтворення обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_9 від 06.11.12 р. (... схопив її за ліве плече і завів руку за спину, після чого потерпіла впала на дорожнє покриття ... на ліву бічну поверхню тулуба ...). Зазначене пошкодження утворилося незадовго до надходження гр-ки ОСОБА_6 в стаціонар, і таким чином могло утворитися 10.07.12 року. Дане пошкодження не було небезпечним для життя, а тягне тривалий розлад здоров'я строком понад трьох тижнів (більш ніж 21 день), і за цим критерієм, згідно п.2.2.2 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 м.) відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Зазначений в медичній карті № 9403/729/936 стаціонарного хворого МКЛ № 1 діагноз: «Забій м'яких тканин голови» не обґрунтований об'єктивними клінічними даними, не зазначено наявності в даній області якихось видимих ??тілесних ушкоджень (синців, саден, припухлості та т.д.), тому даний діагноз, «згідно п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) не може бути прийнятий до уваги при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у гр-ки ОСОБА_6 і не підлягає судово-медичній оцінці, передбаченій п. 4.9 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.). Згідно ГХ - дослідження № 2655 від 10.07.12 року - 12.07.12 року в крові гр-ки ОСОБА_6 виявлений етиловий спирт в концентрації 1,31%, що відповідає алкогольному сп'янінні легкого ступеня /а.с. 125-127/.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечне для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Доводи підсудного та його захисника про те, що ОСОБА_3 не спричиняв ніяких тілесних ушкоджень потерпілій, що вказане кримінальне провадження видумане, в зв'язку з чим обвинуваченого потрібно виправдати, на думку суду є виключно способом захисту від обвинувачення.

Так, судом встановлено, що дійсно мав місце факт конфліктної ситуації спочатку між гр. ОСОБА_5 і потерпілою ОСОБА_1, який в подальшому переріс в конфлікт з чоловіком ОСОБА_4 - ОСОБА_3 Дії обвинуваченого ОСОБА_3 були умисними та такими, що спричинили відповідні середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій. Докази викладені вище у вироку, повністю підтверджують винність обвинуваченого у скоєному злочині.

Щодо доводів захисту, про те, що потерпіла не писала заяви про скоєний щодо неї злочин, в зв'язку з чим в порушення ст. 477 КПК України, слідчий розпочав кримінальне провадження, судом встановлено наступне.

Так, вказане кримінальне провадження було розпочато 10 вересня 2012 року, тобто в порядку КПК України (1960 р.). Таким чином попередній Законом не вимагав від слідчого чи прокурора обов'язково складення заяви для порушення кримінальної справи.

Окрім того, 10.07.2012 року потерпіла ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області с заявою двічі. Так, від потерпілої співробітником міліції була прийнята заява, про вчинений щодо неї злочин, про що був складений відповідний протокол усної заяви, який нею підписаний /а.с. 21/. Окрім того, окремо була складена заява від імені ОСОБА_1 на ім'я начальника Хмельницького ВМ /а.с. 25/. Під час досудового розслідування та судового розгляду було встановлено, що вказану заяву склав бувший чоловік ОСОБА_1, ОСОБА_10 Однак з показів потерпілої також вбачається, що в день скоєння щодо неї злочину, вона себе дуже погано почувала, не могла не тільки пересуватись, але й писати. Тому її бувший чоловік склав від її імені заяву і вона її лише підписала. Вказане підтверджується, також тим, що співробітник міліції також самостійно склав протокол усної заяви і вона його лише підписала, оскільки знаходилась тяжкому стані в зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

Щодо проведення ряду слідчих дій поза строками досудового розслідування, суд вважає, що вказані обставини дійсно мали місце. Разом з тим, проведені слідчі дії, такі як обрання міри запобіжного заходу, додатковий допит потерпілої, одночасний допит осіб, допит свідків та підозрюваного, на думку суду не впливають на доведеність винуватості ОСОБА_3 Так всі головні докази по кримінальному провадженню - допит свідків обвинувачення, потерпілої і підозрюваного, призначення та проведення експертизи були здійсненні у встановлені КПК України строки досудового розслідування. Проведення деяких слідчих дій повторно, поза строками слідства, на думку суду є порушенням вимог КПК України, але не можуть впливати на обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані докази судом не були покладені в основу вироку.

Більше того, ч. 1 ст. 23 КПК України, передбачає, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Суд під час постановлення вироку не враховує у якості доказів по вказаному кримінальному провадженню пояснення та покази свідків, потерпілої, обвинуваченого, які викладені в протоколах допитах, протоколах очних ставок і протоколах одночасного допиту осіб, дані ними під час досудового розслідування слідчому та оперативним співробітникам, оскільки відповідно до ч. ч. 4, 8 ст. 95 КПК України, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів.

З цих же підстав суд вважає, що протиріч в показах потерпілої та свідків під час судового розгляду кримінального провадження судом не встановлено, оскільки суд давав оцінку показам очевидців обставин кримінального правопорушення виключно які дані в судовому засіданні.

Щодо порушення прав обвинуваченого при призначені експертизи, суд також вважає, що вказаний довід захисника, є безпідставним, оскільки судово-медична експертиза призначена та проведена в порядку визначеному Главою 18 КПК України (1960 р.). Після проведення експертизи, підозрюваний та його захисник мали право вносити свої зауваження щодо висновку експерта.

Даючи оцінку показам свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7. судом встановлено наступне.

Так з показів ОСОБА_4 вбачається, що у неї неприязні сусідські стосунки з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 10.07.2012 року у вечірній час вона вийшла зі свого подвір'я будинку АДРЕСА_1 з відром полити дерево. До неї підійшла ОСОБА_1 яка знаходилась у алкогольному сп'янінні та безпричинно почала ображати та лаятись нецензурною лайкою. На її зауваження не реагувала. Потім з подвір'я вийшов її чоловік та вони разом зайшли у подвір'я. Одразу ж вони почули поза собою якійсь шум та коли обернулись побачили, що ОСОБА_1 лежить на землі. Тоді ж ОСОБА_8 почала кричати що її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_7. побили ОСОБА_1, хоча останні до неї не підходили. Для того щоб до них не чіплялись, вони всі зайшли до будинку.

З показів ОСОБА_7. також вбачається, що 10.07.2012 року у вечірній час він нікого не бив і не бачив жодного конфлікту біля свого подвір'я.

Суд вважає, що оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_7. є родичами обвинуваченого (дружина та син) то є заінтересованими у певному розгляді вказаного кримінального провадження. Таким чином їх покази суд сприймає критично, вважаючи, що вони неправдиві та такі що не відповідають іншим доказам у справі. Окрім того, свідок ОСОБА_7. зі слів очевидців сам є учасником вказаного конфлікту тому безпосередньо заінтересований у вирішені кримінального провадження на користь свого батька та себе.

Щодо показів свідка ОСОБА_13, який був допитаний в судовому засіданні як свідок захисту, та з'явився в суд не за судовим викликом, а за проханням обвинуваченого, судом встановлено наступне.

Так з показів свідка ОСОБА_13 вбачається, що саме 10.07.2012 року близько 19 години 00 хвилин він їхав на власному транспортному засобі саме по вул. Маковій в напрямку вулиці 1-й амурський провулок, де мешкає брат його дружини. Він бачив як біля будинку ОСОБА_3 раптово, безпричинно впала якась жінка, яку він в залі судового засідання впізнав, як потерпілу ОСОБА_6 він проїхав повз неї і не зупинився, оскільки вважав її нетверезою. Біля неї нікого не було.

Даючи оцінку показам свідка, суд вважає що вони повністю не співвідносяться з іншими доказами які були досліджені під час судового розгляду вказаного кримінального провадження і є щонайменше спробою обвинуваченого будь-яким чином уникнути кримінальної відповідальності не нехтуючи ніякими заходами. Так судом встановлено, що свідок є близьким товаришем сина ОСОБА_3 - ОСОБА_7. Він знає всю їх родину, оскільки певний час вони мешкали поряд. Аналізуючи відповіді свідка, судом також встановлено, що свідок через достатньо тривалий проміжок часу після подій злочину, детально пам'ятає обставини саме того дня і того часу, пам'ятає і впізнає у залі потерпілу яка знаходилась у стані алкогольного сп'яніння та без видимих на то причин впала саме біля будинку ОСОБА_3, але яка на неї була одежа свідок не пам'ятає. Таким чином, суд вважає, що вказаний свідок також є заінтересованою особою з боку обвинуваченого і будучи попереджений судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів та приведений до присяги свідка /ч. 2 ст. 352 КПК України/, дав суду умисно покази, які повністю не відповідають встановленим судом обставинам кримінального правопорушення.

Викликає також сумнів в правдивості показів свідка той факт, що свідок ОСОБА_13 був заявлений обвинуваченим як свідок лише під час судового розгляду. Однак під час досудового розслідування ніяких клопотань обвинуваченим щодо допиту вказаного свідка слідчому заявлено не було. Суд сприймає покази свідка ОСОБА_13 критично, та не кладе їх в основу обвинувального вироку суду.

Суд вважає, що органом досудового розслідування у повному обсязі проведено досудове слідство, внаслідок якого, зібрані усі докази які викривають обвинуваченого у вчиненому злочині.

За місцем мешкання та за місцем роботи обвинувачений ОСОБА_3 характеризується позитивно /а.с. 163, 164/.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом під час судового розгляду не встановлено.

Враховуючи викладені обставини, та відсутність обставин які пом'якшують та обтяжують покарання, а також враховуючи думку потерпілої, яка не бажає суворого покарання обвинуваченому, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів, враховуючи викладені обставини, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статі, зв'язане з обмеженням волі. Разом з тим, відповідно до ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді обмеження волі.

При вирішенні цивільного позову суд керується вимогами ст. ст. 128, 129 КПК України, ст. 11 ЦПК України і ст. ст. 1166, 1167, 1168 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що шкода немайновим правам потерпілої ОСОБА_1 заподіяна обвинуваченим ОСОБА_3, у зв'язку з чим позов заявлений потерпілою виключно до ОСОБА_3, як до особи що заподіяла його.

Заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої ОСОБА_1 окрім вказаного висновку судово-медичної експертизи № 3851 від 09.11.2012 року, також підтверджується копіями чеків і квитанцій про придбання медичних препаратів та надання медичних послуг на загальну суму 2758 гривень 20 копійок.

Згідно ч. 1 ст. 11 ГПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Документально потерпілою підтверджено придбання медикаментів та надання медичних послуг на суму 2758 гривень 20 копійок. Рахунок № 50 від 21.09.2013 року КУ ГКБ № 1 щодо відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_1 у сумі 5000 гривень, не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 сплатила лікарні вказану суму. Вказані витрати заявлені до відшкодування прокурором Малиновського району м. Одеси у відповідній позовній заяві.

Таким чином, стягнення майнової шкоди на користь ОСОБА_1 підлягає лише в сумі 2758 гривень 20 копійок. В іншій частині позовних вимог, щодо стягнення майнової шкоди у сумі 5 000 гривень необхідно відмовити, оскільки вказана сума не підтверджена документально на користь потерпілої. Вказана сума підлягає стягненню на користь КУ ГКБ № 1.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути моральну шкоду, заподіяну потерпілій на підставі вимог ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України і загальних принципів цивільного законодавства справедливості і розумності. При цьому суд виходить з того, що потерпіла ОСОБА_1 знаходячись у молодому віці - 35 років (на момент заподіяння ушкодження) перенесла певні страждання і болі, у тому числі і у зв'язку з протиправною поведінкою відносно неї. Разом з тим, суд враховує, що між потерпілою та обвинуваченим і його родиною має місце тривалі неприязні стосунки під час яких вони обопільно провокують один одного та ображають. Суд враховує характер злочину, глибину фізичних і душевних страждань потерпілої, тривалі неприязні стосунки між потерпілою та обвинуваченим, а також їх поведінку під час вчинення злочину, в зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення 40 000 гривен моральної шкоди суд задовольняє частково в сумі 5 000 гривень, вважаючи, що дана сума може в повній мірі заповнити моральні страждання які зазнала потерпіла. Суд вважає, що заявлена сума потерпілою є занадто великою та об'єктивно не обґрунтованою, яка не тільки не відповідає характеру тілесного ушкодження та вчиненого злочину, але є проявом емоційних дій та тривалих неприязних стосунків між вказаними родинами і таким чином не може бути задоволена.

Позовні вимоги прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах КУ МКЛ № 1 м. Одеси, до обвинуваченого про стягнення витрат у сумі 5000 гривень, що витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, а саме ОСОБА_1 на підставі ст. 128 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити, оскільки вони засновані на вимогах Закону і підтверджені документально: Рахунок № 50 від 21.09.2013 року який складено КУ ГКБ № 1, за фактом фактичних витрат на лікування ОСОБА_1 /а.с. 41/.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374-376 КПК України,

СУД, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3, винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ст. 76 КК України:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2758 (дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім) гривень 20 копійок майнової шкоди та 5 000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог потерпілої відмовити, з підстав викладених в мотивувальній частині вироку.

Цивільний позов прокурора Малиновського району м. Одеси задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунальної установи «Міської клінічної лікарні № 1 м. Одеси» кошти в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень на розрахунковий рахунок 35427015002479 в Головному управлінні держказначейства України в Одеській області, МФО 828011 КОД ЗКПО 01998986, які витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої.

Обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 (два) місяці.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2)не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає та перебуває /з м. Одеси/, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання припиняє свою дію, до спливу двомісячного строку, у випадку набрання вироком суду законної сили.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через суд, який ухвалив вирок. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С У Д Д Я: /підпис/

Копія вироку вірна.

Суддя: О.В. Гарський

Секретар: