Постанова № 30747871, 03.04.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року Справа № 811/677/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі -Таранусі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Ойл" до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання відсутності компетенції, а також скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2012 №0000702310 та №0000712310, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан-Ойл" (в подальшому - ТОВ "Титан-Ойл" або позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (в подальшому - Знам'янська ОДПІ Кіровоградської області ДПС або відповідач), в якому просив:

- визнати відсутність повноважень (компетенції) у відповідача із самостійного визнання недійсними (нікчемними) правочинів позивача за березень 2011 року з постачальником ПП «Топаз-96», згідно акту № 308/22/36812455 від 26.09.2012 складеного за результатами проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Титан-Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Топаз-96» за період з 01.03.2011 по 31.03.2011;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000702310 від 09.10.2012, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12334,33 грн., у тому числі основного платежу у розмірі 12333,33 грн., а також штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000712310 09.10.2012, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств у розмірі 15418 грн., у тому числі основного платежу у розмірі 15417 грн., а також штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ПП «Топаз-96», та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з ПП «Топаз-96» мали реальний характер, на підтвердження чого наявні первинні бухгалтерські документами.

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача були відсутні підстави для включення до валових витрат вартості отриманого від ПП «Топаз-96» товару, оскільки такий правочин є нікчемним через фіктивність зазначених підприємств та відсутності основних фондів для ведення основного виду діяльності. Також, позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ на підставі виданих ПП «Топаз-96» податкових накладних, оскільки податкові накладні, виписані по правочину, по якому не підтверджено факт отримання товару (а.с.104-106).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Судом встановлено, що у період з 21.09.2012 по 24.09.2012 посадовими особами відповідача проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Топаз-96» за період з 01.03.2011 по 31.03.2011, за наслідками якої складено акт від 26.09.2012 за №308/22/36812455 (а.с.9-20).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

- п. 3.1 ст. 3, пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ч. 1 ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 15417 грн. (а.с. 19);

- п. 180.1 ст.180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п.188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 1 ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у сумі 12333,33 грн., у т.ч. за березень 2011 року - 12333,33 грн. (а.с. 19).

На підставі акту перевірки, 09.10.2012 Знам'янською ОДПІ Кіровоградської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення №0000702310, яким за порушення п. 180.1 ст.180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п.188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 12334,33 грн., у тому числі основного платежу у розмірі 12333,33 грн., а також штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн., а також №0000712310, яким за порушення п. 3.1 ст. 3, пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств у розмірі 15418 грн., у тому числі основного платежу у розмірі 15417 грн., а також штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн. (а.с. 22-23).

Позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПС у Кіровоградській області, та ДПС України зазначені податкові повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги ДПС у Кіровоградській області, та ДПС України рішення залишено без змін (а.с. 26-35).

Як вбачається з акту перевірки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000712310, ґрунтується на тому, що в порушення п. 3.1 ст. 3, пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств за І квартал 2011 року у розмірі 15418 грн., на підставі правочинів з ПП «Топаз-96», які є нікчемними.

Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках Акту ДПІ у м. Дніпродзержинську про результати невиїзної перевірки ПП «Топаз-96», з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за результатами декларацій з ПДВ за березень, квітень 2011 року від 05.07.2011 № 3665/213/23-408/24237155 (а.с. 110-117).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин) до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Судом встановлено, що між ПП «Топаз-96» (постачальник) та позивачем (покупцем) укладений договір поставки паливно-мастильних матеріалів від 31.03.2011 № 0311-16 (а.с. 64-65).

Додатковою угодою визначено, що постачальник повинен поставити покупцю 8008,6 л. бензину А-95 (а.с. 66).

Для перевезення вищевказаного товару, позивачем було укладено з ТОВ «Катіон» договір оренди вантажного автомобіля для перевезення ПММ (а.с. 120-121).

На підтвердження отримання товару позивачем надано рахунок фактура (а.с.67), товарно-транспортна накладна (а.с.69), подорожній лист вантажного автомобіля (а.с. 70), видаткові накладна (а.с. 96), товарна книга кількісного руху нафтопродуктів (нафти) (а.с. 86-89), акти приймання - передачі (а.с. 118-119).

Також, на підтвердження оплати зазначеного товару наданий договір позички укладений позивачем з МПП «Елегія» для оплати 8008,6 л. бензину А-95 на суму 74000 грн.

ПП «Топаз-96» виписано позивачу податкову накладну №30 від 31.03.2011 на суму 74000 грн. та ПДВ 12,333.33 грн. (а.с. 68).

Зберігання зазначеного товару позивач доручив МПП «Елегія» на підставі договору зберігання № 7 від 01.01.2011 (а.с. 75).

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем п. 3.1 ст. 3, пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 15417 грн., у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000712310, яким за порушення п. 3.1 ст. 3, пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств у розмірі 15418 грн., у тому числі основного платежу у розмірі 15417 грн., а також штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, з акту перевірки вбачається, що в порушення вимог п. 180.1 ст.180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п.188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, в результаті чого занижено податок на додану вартість у березні місяці 2011 року у сумі 12333,33 грн.

На думку службових осіб відповідача, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, згідно податкової накладної, виписаної ПП «Топаз-96» на суму 74000 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 12,333.33 грн.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначено вище, судом встановлена реальність господарської операції між позивачем та ПП «Топаз-96» щодо купівлі позивачем 8008,6 л. бензину А-95 на суму 74000 грн.

ПП «Топаз-96» виписано позивачу податкову накладну №30 від 31.03.2011 на суму 74000 грн. та ПДВ 12,333.33 грн., яка відповідає вимогам ст. 201 Податкового кодексу України (а.с. 68).

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України податкове повідомлення-рішення №0000702310 09.10.2012, дійшов висновку, що воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Відносно позовної вимоги про встановлення відсутності компетенції (повноважень) відповідача на визнання недійсними (нікчемними) правочинів позивача за березень 2011 року з постачальником ПП «Топаз-96», згідно акту № 308/22/36812455 від 26.09.2012 складеного за результатами проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Титан-Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Топаз-96» за період з 01.03.2011 по 31.03.2011, то суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Під час проведення перевірки, посадові особи відповідача лише виклали свою думку про недійсність правочинів, укладених між позивачем та ПП «Топаз-96», в межах встановлення обставин справи, яка й була зафіксована вищевказаним актом, а тому позивач помилково зробив висновок про визнання податковим органом зазначених правочинів недійсними. Отже, позовна вимога, у цій частині, задоволенню не підлягає.

Так як, судове рішення частково ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що розраховуються відповідно до частини задоволених вимог, а саме 277,52 грн. (1 % від заявлених та задоволених вимог).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000702310 09.10.2012, в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Титан-Ойл" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12334,33 грн., у тому числі основного платежу у розмірі 12333,33 грн., а також штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000712310 09.10.2012, в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Титан-Ойл" грошового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств у розмірі 15418 грн., у тому числі основного платежу у розмірі 15417 грн., а також штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби кошти в розмірі 277 гривень 52 коп. (двісті сімдесят сім гривень 52 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 08.04.2013.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун