Постанова № 30747033, 11.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11 квітня 2013 року (14 год. 20 хв.) Справа № 808/1342/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Кай К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД про стягнення коштів з рахунків платника податку.

05.02.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з рахунків відповідача у банках кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість - 111611,11 грн. на р/р 31116029700009, код платежу 14010100, отриму3вач - Державний бюджет Шевченківського району, код отримувача 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач станом на 22.01.2013 має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 111611,11 грн. Борг виник внаслідок самостійного визначення відповідачем у деклараціях з податку на додану вартість суми зобов'язання з цього податку та нарахуванням пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України її було залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позову до 15.02.2013.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 18.02.2013 було відкрито провадження у цій справі та призначено її до судового розгляду на 05.03.2013.

У судове засідання 05.03.2013 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, не прибули.

Ухвалою від 05.03.2013 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 11.04.2013.

10.04.2013 від відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви у розгляді справи для надання додаткових доказів.

Ухвалою від 11.04.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 11.04.2013.

11.04.2013 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, зазначив, що станом на 11.04.2013 податкова заборгованість не змінилася.

У судове засідання, призначене на 11.04.2013 представник відповідача не прибув.

Ухвалою суду від 11.04.2013 у задоволенні клопотання відповідача щодо оголошення перерви у судовому засіданні було відмовлено.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- від 20.11.2012 № 9073232351, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46070,00 грн.;

- від 20.12.2012 № 9080430955, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 49726,00 грн.

За несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 22.01.2010 по 15.01.2013 відповідачу була нарахована пеня у сумі 16047,60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи обліковою карткою та довідкою про заборгованість.

У зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань 25.10.2008 позивачем була сформована перша податкова вимога №1/681, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 64614,15 грн. Вказана податкова вимога отримана представником за довіреністю відповідача 18.11.2008, про що свідчить підпис на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

11.12.2008 відповідачу була направлена друга податкова вимога, №2/865, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 292963,86 грн. Вказана податкова вимога отримана представником за довіреністю відповідача 26.12.2008, про що свідчить підпис на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно даних облікової картки та довідки про заборгованість станом на 22.01.2013 за відповідачем рахується сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 197741,26 грн.: за основним платежем - 181693,66 грн., пеня - 16047,60 грн.

Позивач в адміністративному позові зазначає, що відносно частини боргу у сумі 85897,66 грн. вже були заявлені вимоги про стягнення, тому сума боргу, яка підлягає стягненню, складає 95796 грн. (основний платіж) + 16047,60 грн. (пеня) = 111843,60 грн.

Вищезазначені суми грошових зобов'язань відповідачем не сплачені.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Судом встановлено, що відповідачем було подано податкові декларації з податку на додану вартість від 20.11.2012 № 9073232351 та від 20.12.2012 № 9080430955, якими самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46070,00 грн. та 49726,00 грн. відповідно.

Згідно п.п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 6.2.1., 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, який діяв до 01.01.2011, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III передбачалось, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

На виконання ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, позивачем було направлено першу податкову вимогу від 25.10.2008 № 1/681, якою визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 64614,15 грн. та другу податкову вимогу від 11.12.2008 №2/865, якою визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 292963,86 грн. Зазначені податкові вимоги отримані уповноваженим представником відповідача 18.11.2008 та 26.12.2008 відповідно, про що свідчить позначка про отримання на поштових повідомленнях.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкові вимоги від 25.10.2008 № 1/681 та від 11.12.2008 №2/865 відкликаними. Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаних податкових вимог збільшився, але податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкові вимоги позивача від 25.10.2008 № 1/681 та від 11.12.2008 №2/865 є чинними.

Пунктами 95.1.-95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Отже з огляду на те, що на даний час податкова заборгованість не сплачена, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД про стягнення коштів з рахунків платника податку - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (код ЄДРПОУ 13626072, зареєстроване: 69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 11) з рахунків у обслуговуючих його банках податковий борг з податку на додану вартість в сумі 111611,11 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот одинадцять гривень 11 коп.) на р/р 31116029700009, код платежу 14010100, отримувач - Державний бюджет Шевченківського району, код отримувача - 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль