Ухвала суду № 30746441, 17.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"17" квітня 2013 р.Справа № 5017/1917/2012

Суддя господарського суду Одеської області Новікова Р.Г., при секретарі судового засіданні Гавриловій А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вхід.№2-43/2013 від 25.02.2013р.) по справі

за позовом: заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 5783грн.99коп.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Вигнанюк Т.Л. - за посвідченням №013414 від 03.12.2012р.;

від ОМР: не з'явився;

від ДКВ ОМР: Карлович О.О. - за довіреністю №01-13/7291 від 24.12.2011р.;

від ФОП ОСОБА_2: не з'явився;

від ДВС: Виговський Ю.Д. за довіреністю №8571 від 02.04.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2012р. у справі №5017/1917/212 стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 5783 грн.99коп.

13.08.2012р. на примусове виконання вищевказаного рішення господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

25.02.2013р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Виговського Ю.Д. в порядку ст. 1212 ГПК України, згідно якої просить суд визнати недійсною та скасувати постанову державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Виговського Ю.Д. від 26.12.2012р. про повернення стягувачу виконавчого документа на підставі п.4 ч. 1 ст. 47, 50 Закону України „Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2013р. скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вхід.№2-43/2013 від 25.02.2013р.) на дії та рішення державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Виговського Ю.Д. прийнято до розгляду.

Учасники судового процесу повідомлені про час та місце проведення засідань суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення.

05.04.2013р. до суду надійшло клопотання від Одеської міської ради про розгляд справи за відсутністю представника Одеської міської ради на підставі матеріалів наявних у справі.

Представник Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в засідання суду з'явився, надав письмові заперечення на скаргу Департаменту по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та просив в задоволенні скарги відмовити, з підстав викладених у скарзі.

Дослідивши зміст скарги та наданих учасниками процесу документів, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов наступних висновків.

28.08.2012р. на примусове виконання до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі відділ) надійшов наказ №5017/1917/2012, який видав Господарський суд Одеської області 13.08.2012р., про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 5783грн. 99коп.

Постановою відділу від 31.08.2012р. відкрито виконавче провадження по виконанню вищевказаного наказу.

Постановою відділу від 26.12.2012р. виконавчий документ, а саме наказ господарського суду Одеської області від 13.08.2012р. по справі №5017/1917/2012 повернуто стягувачеві на підставі п.4 ч.1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження".

Зазначена постанова обґрунтована тим, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що боржник мешкає за адресою: АДРЕСА_1, але кошти та майно на яке можливо звернути стягнення відсутнє, про що складено відповідний акт. Згідно довідки МБТІ та РОН на виявлене нерухоме майно накладено арешт та на адресу скаржника 18.08.2012р. та 23.10.2012р. направлено повідомлення про авансування витрат для виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості для підготовки його до реалізації, а також проведення експертної оцінки виявленого нерухомого майна. Оскільки станом на 26.12.2012р. авансовий внесок на рахунок відділу не надходив, отже стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій, що передбачено Законом, вищезазначеною постановою вказаний виконавчий документ було повернуто стягувачу.

Скаржник у своїй скарзі наголошує на тому, що вищезазначена постанова на його адресу не надходила, а була отримана представником Департаменту Улановим В.С. лише 14.02.2013р. на його запит та згодом зареєстрована в канцелярії Департаменту 14.02.2013р. за вхід.№01-14/1007, таким чином скаржник вважає, що десятиденний строк на оскарження дій та рішення органу Державної виконавчої служби, встановлений ч.1 ст. 121-1 ГПК України не пропущений.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських суддів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

За приписами ч.1 ст. 31 Закону України „Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. зобов'язано відділ надати письмові пояснення щодо направлення на адресу скаржника оскаржуваної постанови, з відповідними доказами (реєстри).

Однак, будь-яких доказів направлення оскаржуваної постанови на адресу скаржника та відповідно доказів її отримання Державною виконавчою службою надано не було.

Приймаючи до уваги не надання відділом витребуваних ухвалою суду доказів направлення скаржнику оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що скаржник звернувся до суду з вищевказаною скаргою в строки встановлені ч.1 ст. 121-1 ГПК України.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання недійсною та скасування постанови державного виконавця Другого Приморського відділу ВДВС Одеського міського управління юстиції Виговського Ю.Д. від 26.12.2012р. про повернення виконавчого документа на підставі п. 4. ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 41 Закону України „Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішеннь, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій.

Згідно з статті 42 Закону України „Про виконавче провадження", з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

За приписами п.5 ст. 63 вищезгаданого Закону, у разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Так, матеріалами справи встановлено, що державним виконавцем 18.09.2012р. на адресу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради направлено повідомлення №39706 про необхідність здійснення авансового внеску в розмірі 4000грн. для виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості для підготовки до реалізації, а також для проведення оцінки виявленого нерухомого майна, з зазначенням відповідних банківських реквізитів для перерахування зазначених коштів. При цьому, Департамент попереджено, що відповідно до п.4 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження", що у разі, якщо стягувач не здійснить проведення авансового внеску, виконавчий документ буде повернуто.

Зазначене повідомлення було отримано скаржником з наданням письмової відповіді, згідно якої останній просив відділ надати інформацію та документи для авансування витрат, направлених на виконання судового рішення.

23.10.2012р. Другий Приморський відділ державної виконавчої служби направив на адресу скаржника повторне повідомлення з проханням здійснити авансовий внесок в такому ж розмірі за тим ж самими реквізитами, з попередженням про наслідки передбачені п. 4 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження".

Пунктом 4 частини 1 статті 47 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

З огляду на викладене, державний виконавець правомірно повернув виконавчий документ через нездійснення скаржником авансового внеску, про необхідність якого його було повідомлено двічі.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення скарги Департамента комунальної власності Одеської міської ради на дії та рішення державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Виговського Ю.Д. в порядку ст. 1212 ГПК України (віхд.№2-43/2013 від 25.02.2013р.).

Керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на дії та рішення державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Виговського Ю.Д. в порядку ст. 1212 ГПК України (віхд.№2-43/2013 від 25.02.2013р.) - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Новікова Р.Г.