Рішення № 30746397, 18.04.2013, Господарський суд Чернігівської області

Г о с п о д а р с ь к и й с у д

Чернігівської області

14000, м. Чернігів , пр. Миру, 20, тел. 698-166

Іменем України

Рішення

15 квітня 2013 року справа №927/92/13-г

За позовом: заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням

Законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі

державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного

озброєння, м. Ніжин, вул. Прилуцька, 131

до публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»

м. Чернігів, вул. Горького, 40

про стягнення 21004,3грн.

Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін:

позивача: юрисконсульт Даниленко-Адрієнко М.В.

відповідача: юрисконсульт Костенкова О.П.

Прокурор: Кузьмич М.П.

Заявлений позов про стягнення з відповідача 21004,3грн. боргу. Відповідач подав відзив, у позовних вимогах просить відмовити.

У судовому засідання прокурор, позивач позов підтримали, відповідач проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача 21004,3грн. боргу.

З позовної заяви вбачається, що підставою звернення з позовом до суду є порушення відповідачем вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», які виразилися в тому, що відповідач зарахував переплачені 21004,3грн. в погашення заборгованості попередніх періодів, яка знаходиться у процедурі списання, замість оплати за електроенергію за грудень 2012року згідно з додатком № 3 до договору про електропостачання № 240 від 16.01.2008р.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що у листопаді 2012р. позивачем переплачено 21004,3грн. по виставлених рахунках за електроенергію; у квитанціях на оплату позивачем не вказано, за який розрахунковий період сплачені кошти; переплата врахована як погашення заборгованості попередніх періодів; претензією від 13.12.2012р. № 992 відповідача поставлено до відома, що сплачені у листопаді 2012р. 21004,3грн. потрібно зараховувати як оплату за електроенергію за грудень 2012р.; у зв'язку з тим, що позивач визначився з призначенням платежу у квитанціях на оплату, проведених у листопаді 2012р., відповідач провів коригування, зарахувавши суму у розмірі 21004,3грн. як оплату поточного споживання електроенергії за грудень 2012р., про що було поставлено споживача до відома.

Відповідачем до матеріалів справи наданий лист від 29.01.2013р. № 22/569, яким повідомлено позивача про зарахування суми в розмірі 21004,3грн. в оплату поточного споживання електроенергії за грудень 2012р. по договору про постачання електричної енергії від 16.01.2008р. № 240.

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що на даний час предмет спору відсутній у зв'язку з тим, що відповідач зарахував 21004,3грн. в оплату електроенергії за грудень 2012р.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що спір фактично не стосується наявності заборгованості відповідача перед позивачем, а пов'язаний з питаннями списання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу за електричну енергію перед суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом (Закон України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку») та виконанням зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 240 від 16.01.2008р. Вимога про стягнення з відповідача 21004,3грн. боргу, яка є предметом позову, не випливає з обґрунтувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зі змісту цієї норми можна зробити висновок, що боргом є певна дія з передачі майна, виконання роботи, надання послуг, зі сплати грошей тощо або утримання від певної дії. Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. З огляду на ст. 33 ГПК України прокурор, позивач мають довести наявність обставин, з якими пов'язується обов'язок відповідача сплатити гроші. Проте доказів виникнення такого обов'язку до матеріалів справи не надано.

За таких обставин у позовних вимогах слід відмовити повністю.

Згідно з п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України. Позивач не звільнений від сплати судовго збору. Тому судовий збір покладається на нього.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У позовні відмовити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» (м. Ніжин вул. Прилуцька, 131, код 08457704) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: ?судовий збір, код 03500068, пункт 2.1?) 1720,5грн. судового збору.

Повне рішення виготовлено 18.04.2013р.

Суддя С.І. Михайлюк