Ухвала суду № 30746361, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

У Х В А Л А

ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

№ 5011-28/9493-2012 16.04.13

за заявою публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" (код 31409393)

про визнання банкрутом

Суддя Копитова О.С.

Секретар с/з Атарщікова А.М.

За участю представників сторін:

від заявника: Бєляєва В. В. довіреність № 01-29-1298 від 29.11.2012;

від боржника: не з'явився;

розпорядник майна: Ронський Р. М.

В судовому засіданні присутні:

1) представник ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" - Мужик Л.І., довіреність № 03/2/803 від 18.10.2012;

2) представник ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС - Судакевич А.О., довіреність № 206/9/10.2-39 від 22.01.2013.

Згідно п. 11 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що набула чинності 19.01.2013, при розгляді справи застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції станом на 18.01.2013.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" з урахуванням приписів ст. 1, 3-14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2012 порушено провадження по справі № 5011-28/9493-2012, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника та призначено підготовче судове засідання на 14.08.2012.

Ухвалою підготовчого засідання від 14.08.2012 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт", яке подало заяву про порушення справи про банкрутство до товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" на загальну суму 416 089,94 грн., призначено у справі № 5011-28/9493-2012 розпорядником майна боржника арбітражного керуючого арбітражного керуючого Ронського Романа Михайловича (ліцензія серії АГ № 580373 від 12.08.2011), зобов'язано заявника за його рахунок у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів, розпорядника майна надати на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника та призначено попереднє засідання на 13.11.2012.

Попереднє судове засідання відкладалось.

Матеріалами справи встановлено, що оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "І-тел" було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 18.01.2013 № 11 (4897).

Згідно п. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Пунктом 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено повноваження розпорядника майна щодо включення вимог кредиторів, визнаних боржником або господарським судом, до реєстру вимог кредиторів. Крім того, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Згідно ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у першу чергу, зокрема задовольняються вимоги забезпечені заставою; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону; у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Під час проведення попереднього судового засідання судом встановлено, що до загального відділу суду надійшли заяви з грошовими вимогами до ТОВ "І-тел".

З вимогами до боржника звернулось публічне акціонерне товариство "Укртелеком".

12.02.2013 до суду подано заяву публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Філії централізованого продажу послуг ПАТ "Укртелеком" (надалі по тексту ПАТ "Укртелеком" в особі філії централізованого продажу ПАТ "Укртелеком") на суму 319 824,00 грн.

При цьому, заявник посилається на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 та рішення господарського суду м. Києва від 12.10.2012 про стягнення з боржника зазначеної суми.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 рішення господарського суду м. Києва № 31/115 від 30.06.2011 змінено, позов заявника задоволено повністю та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укртелеком") 177 671,49 грн. - боргу, 1 480,84 грн. - пені, 2 160,85 грн. - інфляційних втрат, 573,22 грн. - пені, 1 818,86 грн. - витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 909,43 грн. - державного мита за звернення з апеляційною скаргою.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.10.2011 № 55/303 позов заявника задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 128 527,29 грн. - основного боргу, 2 134,60 грн. - пені, 826,30 грн. - 3% річних, 1 915,14 грн. - інфляційних нарахувань, 1 334,03 грн. - витрат по сплаті державного мита та 235,95 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

При цьому кредитор зазначає, що станом на день звернення до суду постанова Київського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду не виконані та заборгованість боржника складає 319 824,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів виконання боржником зазначеного рішення суду.

Вимоги ПАТ "Укртелеком" в особі філії централізованого продажу ПАТ "Укртелеком" визнані та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. При цьому розпорядником майна не вірно визначено черговість задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна помилково включено до четвертої черги вимоги заявника в частині пені, які згідно закону підлягають віднесенню до шостої черги вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності вимог ПАТ "Укртелеком" в особі філії централізованого продажу ПАТ "Укртелеком" та вважає їх такими, що підлягають визнанню в повному обсязі на суму 319 824,00 грн. та відносить в сумі 316 208,56 грн. до вимог четвертої черги, в сумі 3 615,44 грн. до вимог шостої черги.

Крім того, підлягають погашенню в першу чергу витрати понесені за розгляд грошових вимог по справі про банкрутство в розмірі 1 147,00 грн.

18.02.2013 публічним акціонерним товариством "Укртелеком" подано до суду заяву з вимогами до боржника в особі Київської міської філії (надалі по тексту ПАТ "Укртелеком" в особі КМФ) на суму 12 393,01 грн.

При цьому, заявник посилається на рішення господарського суду м. Києва від 09.08.2012 про стягнення з боржника зазначеної суми.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 09.08.2012 № 5011-11/6779-2012 позов заявника задоволено частково та крім іншого стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії 7 552,01 грн. заборгованості та 2 503,04 грн. судового збору. Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Матеріали справи не містять доказів виконання боржником зазначеного рішення суду.

При цьому кредитор зазначає, що ТОВ "І-тел" продовжує користуватись орендованим у ПАТ "Укртелеком" згідно договору оренди нерухомого майна № 100-28/1353-41 від 15.09.2010 приміщенням та не оплатило рахунки за фактичне використання майна кредитора за період з липня по вересень 2012 року на суму 2 337,96 грн.

Згідно п. 3.1 Договору № 100-28/1353-41 від 15.09.2010 року орендна плата перераховується орендарем не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.

На підтвердження наявності заборгованості за визначений період заявником, між іншим, подано копії рахунків № 825200/12-1053 від 31.07.2012, № 825200/12-1372 від 30.09.2012 та розрахунком боргу станом на 11.02.2013 за підписом головного бухгалтера.

Враховуючи, той факт, що провадження по справі про банкрутство порушено господарським судом м. Києва ухвалою від 19.07.2012 року зазначені вимоги є поточними та не можуть бути визнані судом і включені до реєстру вимог кредиторів за наслідками проведення підготовчого засідання.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Вимоги ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії визнані та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. При цьому розпорядником майна безпідставно включено до реєстру вимог кредиторів поточні вимоги на суму 2 337,96 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності вимог ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії на суму 10 055,05 грн. та відносить їх до вимог четвертої черги. Вимоги в розмірі 2 337,96 грн. відхиляються судом, як поточні.

Крім того, підлягають погашенню в першу чергу витрати понесені за розгляд грошових вимог по справі про банкрутство в розмірі 1 147,00 грн.

18.02.2013 (заява зареєстрована 20.02.2013) з вимогами до боржника звернулась державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва державної податкової служби (надалі по тексту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС) на суму 4 237,33 грн.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС зазначає, що у боржника існує заборгованість перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій нарахованих по податку на додану вартість в розмірі 4 237,33 грн., що підтверджується доданими до заяви актами про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №№ 43, 44 від 16.05.2012, рішенням № 3786/19-128 від 06.06.2012 та винесеними на підставі них податковими повідомленнями-рішеннями № 2763/1503 від 21.05.2012, № 2764 від 22.05.2012, № 0027631510 від 21.05.2012.

Заявник зазначає, що в добровільному порядку сплата нарахованих сум не відбулась.

Вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС визнані та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання вимог ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на суму 4 237,33 грн. та відносить їх до вимог шостої черги.

14.02.2013 з вимогами до боржника звернулось публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (надалі по тексту ПАТ "ВіЕйБі банк") на суму 87 036 359,16 грн.

В обґрунтування своїх вимог банк посилається на укладені між ним та боржником кредитні договори № 15 від 31.01.2006 та № 59 від 21.07.2008.

Відповідно до умов кредитного договору № 15 від 31.06.2006, банк надав боржнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти (кредит) у формі кредитної лінії з лімітом у сумі 6 000 000,00 грн. з терміном користування до 01.05.2006. Процентна ставка за користування кредитом встановлена на рівні 18% річних (п. 1.1.3. договору).

Пунктом 2.12. договору встановлено черговість повернення кредиту, а саме: прострочена заборгованість за нарахованими процентами; строкова заборгованість за нарахованими процентами; прострочена заборгованість за кредитом; строкова заборгованість за кредитом; пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів; штрафні санкції.

Додатковою угодою № 5 від 28.04.07 до Кредитного договору № 15 від 28.04.2007. сторони домовились продовжити термін дії Кредитного договору до 28.04.2008. Тією ж Додатковою угодою сторони встановили, що Позичальник сплачує на користь Кредитодавця комісію за внесення змін до умов Кредитного договору у розмірі 100 грн.

Додатковою угодою №6 від 27.06.2008 до Кредитного договору №15 від 31.01.2006 сторони узгодили, що кредит надається у формі поновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі 6 000 000 грн. Пунктом 2 Додаткової угоди сторони домовились встановити термін користування кредитом до 16.00 28.12.2008, при цьому процентна ставка визначена на рівні: по траншах кредиту у доларах США 14% річних по траншах у гривнях - 18% річних. Сторони домовились перевести заборгованість по траншам кредиту, наданим у гривні на загальну суму 6 000 000,00 грн., у доларовий еквівалент (по курсу 1 долар США = 4,85 грн.), сума якого становить 1 237 113 40 дол США. За продовження строку дії Кредитного договору №15 від 31.01.06 Позичальник сплачує комісію в розмірі 450 000,00 грн.

Додатковою угодою № 7 від 01.07.2008 до Кредитного договору №15 від 31.01.2006 сторони домовились перевести заборгованість по траншам кредиту, наданим в доларах США на загальну суму 1 237 113,40 дол. США, в гривневий еквівалент за курсом 4,85 грн за 1 дол США, що становитиме 6 000 000,00 грн., встановити процентну ставку на рівні 18% річних.

В поданій заяві банк зазначає, що станом на дату порушення справи про банкрутство боржника, 19.07.2012 року заборгованість позичальника ТОВ «І-тел» за Кредитним договором №15 від 31.01.2006 становить 12 783 395,41 грн, з яких:

прострочена заборгованість за кредитом: 6 000 000,00 грн.

заборгованість за процентами: 3 833 114,79 грн.

пеня за несвоєчасну сплату по кредиту: 467 540,98 грн.

пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту: 277 450,42 грн.

інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту: 1 823 226,98 грн.

інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів: 382 062,24 грн.

Крім того, банк з посиланням на п. 3.3.16 Кредитного договору просить визнати його кредитором боржника на 300 000 грн., що є штрафом нарахованим за неповідомлення банку про порушення провадження по справі відносно боржника. Також банком нараховано комісію за внесення змін до умов Кредитного договору у розмірі 100 грн. та комісію у розмірі 450 000 грн. за продовження строку дії Кредитного договору згідно з Додатковою угодою № 6 від 27.06.2008 до Кредитного договору № 15 від 31.01.2006.

Загалом банк просить визнати його кредитором боржника за Кредитним договором № 15 від 31.01.2006 до додаткових угод до нього на 13 533 495,41 грн. та включити до вимог четвертої черги в повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали та заслухавши представників, господарський суд приходить до висновку щодо часткового визнання вимог банку в силу наступного.

Надання банком кредитних коштів боржнику підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення суми кредиту та відсотків у повному обсязі матеріали справи не містять в зв'язку з чим вимоги банку в частині суми боргу по кредиту та нарахованих на них відсотків визнаються судом обґрунтованими та включаються до реєстру вимог кредиторів. В зв'язку з встановленням факту прострочення сплати суми кредиту та відсотків суд визнає обґрунтованими вимоги банку в частині інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, окрім основного боргу за кредитом, відсотків за користування кредитом та інфляційних нарахувань на зазначені суми банк просить визнати його кредитором боржника на суму пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 467 540,98 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в розмірі 277 450,42 грн., а також штраф у відповідності до п. 4.16 Кредитного договору № 15.

Згідно поданого банком розрахунку останній розраховує пеню за період прострочення 18.01.2012 - 19.07.2012, з урахуванням приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.3 Кредитного договору № 15 передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим Договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3 цього Договору, за кожний день прострочення виконання, за реквізитами вказаними кредитодавцем.

Таким чином умовами договору сторони визначили можливість нарахування пені за кожен день прострочення виконання, однак, при цьому не вказали строк протягом якого таке нарахування мало б відбуватись. За таких обставин суд керується строками встановленими приписами Господарського кодексу України.

Враховуючи той факт, що строк сплати кредиту настав 30.12.2008 року, а просточення відсотків банк рахує з 01.03.2006 року нарахування пені за період з 18.01.2012 року по 19.07.2012 року суд вважає безпідставним і не визнає вимоги банку в цій частині. Пеня за інший період банком не заявлялась.

Відповідно до п.п. 3.3.16 Кредитного договору сторони погодили, що у разі прийняття господарським судом ухвали щодо порушення справи про банкрутство позичальника останній зобов'язаний не пізніше трьох банківських днів з дня її отримання письмово повідомити про це кредитодавця. Пунктом 4.3 Кредитного договору сторони узгодили, що у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.3 - 3.3.18 Кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 5% від суми кредиту, визначеної у п. 1.1.1 договору за кожен випадок порушення.

Банк зазначає, що боржником допущено порушення п З 3 16 кредитного договору, а саме не повідомлено банк про порушення справи про банкрутство протягом трьох банківських днів з дня отримання ухвали суду.

Вимоги банку в цій частині судом не визнаються, оскільки банком не надано доказів отримання боржником ухвали суду про порушення провадження по справі про банкрутство, не містять зазначених відомостей і матеріали справи.

Також банком нараховано комісію за внесення змін до умов Кредитного договору у розмірі 100 грн. та комісію у розмірі 450 000 грн. за продовження строку дії Кредитного договору згідно з Додатковою угодою № 6 від 27.06.2008 до Кредитного договору № 15 від 31.01.2006. Матеріали справи не містять доказів сплати боржником зазначених сум, в зв'язку з чим вимоги банку в цій частині визнаються судом в повному обсязі.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд визнає вимоги банку за кредитним договором № 15 від 31.01.2006 на загальну суму 12 488 504,01 грн., з яких 6 000 000 грн. заборгованість за кредитом, 3 833 114,79 грн. відсотки за користування кредитом, 1 823 226,98 грн. інфляційні нарахування на суму кредиту, 382 062.24 грн. інфляційні нарахування на відсотки, 450 100 грн. комісія. Вимоги в розмірі 1 044 991,4 грн. відхиляються судом.

З метою забезпечення виконання позичальником ТОВ «І-Тел» своїх зобов'язань за Кредитним договором №15 від 31.01.2006 між ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Декорт» (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір від 21.02.2006, згідно з яким іпотекодавець передав іпотекодержателю у іпотеку майно - споруду столярного цеху (літ. Ю) загальною площею 1065,90 кв.м., що складає 12/100 частин від майнового комплексу площею 8745,9 кв.м. і знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, а також споруду цеху (літ. Т) загальною площею 3025,5 кв.м., що складає 35/100 частин від майнового комплексу, площею 8745.9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21.

Матеріали справи не містять доказів звернення банком стягнення на предмет застави та погашення вимог боржника перед банком за рахунок зазначеного майна. Згідно пояснень представників, банк зазначених дій станом на день прийняття ухвали не вчиняв.

Крім того, відповідно до пп. 1.3.1 Кредитного договору № 15 від 31.01.2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором позичальник зобов'язується у день підписання цього договору забезпечити укладання договору застави майнових прав по контракту № 222 від 05.01.2006 року на отримання продукції в сумі 10 000 000 дол. США.

На виконання зазначених умов договору між банком та боржником (заставодавець) було укладено Договір застави від 31.01.2006 року, згідно з яким заставодавець надає заставодержателю у заставу майнові права на продукцію у сумі 10 000 000 дол. США, яке буде набуте заставодавцем на підставі Контракту № 222, укладеного 05.01.2006 року між компанією WEBBING LTD та ТОВ «І-Тел».

Згідно матеріалів справи 27.03.2006 року банком та боржником було підписано Додатковий договір до договору від 31.01.2006 року, яким сторони розірвали Договір застави від 31.01.2006 року.

З урахуванням викладених обставин, суд вбачає, що зобов'язання позичальника ТОВ «І-Тел» за Кредитним договором №15 від 31.01.2006 року майном боржника не забезпечені, а повністю забезпечені заставою (іпотекою) майна, що належить заставодавцю (іпотекодавцю) ТОВ «Декорт». В зв'язку з чим вимоги в розмірі 12 488 504,01 грн. включаються судом до реєстру вимог кредиторів четвертої черги.

21.07.2008 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» (Кредитодавець) та ТОВ «І-Тел» (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 59, згідно з яким (з наступними додатковими договорами про внесення змін та доповнень) Банк надав ТОВ «І-Тел» у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), у сумі 4 999 999,73 дол. США, терміном користування до 16 год. 00 хв. 20.08.09, при цьому розмір процентної ставки встановлений нарівні 16% річних.

У пункті 2.13 Кредитного договору сторони узгодили, що повернення кредиту здійснюється у наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами; строкова заборгованість за нарахованими процентами; прострочена заборгованість за кредитом; строкова заборгованість за кредитом; пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів; штрафні санкції.

Додатковою угодою №2 від 26.02.2010 до Кредитного договору №59 від 21.07.08 сторони узгодили, що кредит видається у формі не поновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом у гривні в сумі, еквівалентній 4 999 999,73 дол. США, з терміном користування до 16 год. 00 хв. 15.05.10, із процентною ставкою за користування кредитом по траншах у доларах США - 16% річних, у гривні - 16% річних.

Додатковою угодою №4 від 03.03.2010 до Кредитного договору № 59 від 21.07.2008 сторони домовились про те, що кредит надається у сумі 40 235 610,04 грн. із процентною ставкою 16% річних.

Відповідно до п. 1.6 Кредитного договору № 59 позичальник сплачує на користь кредитодавця наступні комісії:

комісію за відкриття кредитного рахунку в сумі 700 грн.;

комісію за надання кредиту в сумі 0,8 % від суми кредиту в день отримання траншу кредиту.

Банк стверджує, що кредит своєчасно боржником не повернутий, відсотки та комісії не сплачені.

В поданій заяві банк зазначає, що станом на дату порушення справи про банкрутство боржника, 19.07.2012 року заборгованість позичальника ТОВ «І-тел» за Кредитним договором № 59 від 21.07.2008 становить 530 017,99 дол. США та 67 269 180,12 грн, з яких:

прострочена заборгованість за кредитом: 40 235 610,04 грн.

заборгованість за процентами: 15 354 844,66 грн.

заборгованість за комісіями: 306 759,98 грн.

пеня за несвоєчасну сплату комісій по кредиту: 23 903,81 грн.

пеня за несвоєчасне погашення кредиту: 3 135 299,45 грн.

пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту: 1 028 146,13 грн.

інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту: 5 877 922,15 грн.

інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів: 705 753,86 грн.

інфляційні збитки за несвоєчасну сплату комісій: 108 830.86 грн;

заборгованість за процентами: 491 111,08 дол. США

пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту: 38 906,91 дол. США

інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів: 491 109,18 грн.

Крім того, боржник з посиланням на п. 1.6 Кредитного договору № 59 просить його визнати кредитором боржника на суми несплаченої комісії за відкриття позичкового рахунку в розмірі 700 грн. та комісію за надання кредиту в розмірі 0,8 % від суми кредиту в день отримання траншу в розмірі 306 059,98 грн.

Також, банк з посиланням на п. 3.3.16 Кредитного договору просить визнати його кредитором боржника на 249 999,98 дол. США, що є штрафом нарахованим за неповідомлення банку про порушення провадження по справі про банкрутство відносно боржника.

Загалом банк просив визнати його кредитором боржника за Кредитним договором №59 від 21.07.2008 до додаткових угод до нього на 73 502 863,75 грн. та включити до вимог першої черги в повному обсязі.

19.03.2013 року банком, на виконання вимог суду подано письмові пояснення, в яких банк фактично зменшив свої вимоги до боржника, що випливають з кредитного договору № 59 та просить визнати його кредитором боржника на суму 58 434 275,07 грн.

При цьому банк посилається на той факт, що частина заборгованості боржника перед банком була погашена за рахунок майна поручителя ПАТ «КАТП 13056» на суму 15 068 588,73 грн., зокрема банком погашені відсотки за користування кредитом на суму 11 143 137,87 грн. та 491 111,08 дол. США.

Судом встановлено, що 08.05.2009 року між банком та відкритим акціонерним товариством «Київське автотранспортне підприємство 13056» було укладено Іпотечний договір у відповідності до умов якого останній виступив майновим поручителем за виконання зобов'язань за кредитними договорами п'яти юридичних осіб, зокрема й боржника за кредитним договором № 59 від 21.07.2008 року.

У зв'язку із невиконанням, в тому числі, позичальником ТОВ «І-Тел» зобов'язань за Кредитним договором № 59 від 21.07.2008 банк звертався до суду з метою погашення заборгованості, в т.ч., ТОВ «І-Тел», за рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки, що належали іпотекодавцю ПАТ «КАТП 13056», та знаходяться за адресою м. Київ. вул. Перемоги, 20.

Постановою Вищого господарського суду від 20.06.2012 року по справі №6/497 звернуто стягнення на майно - предмети іпотеки, що належали іпотекодавцю ПАТ «КАТП 13056», шляхом набуття ПАТ «ВіЕйБі Банк» права власності на майно іпотекодавця загальною оціночною вартістю 55 861 556 грн., що станом на дату оцінки еквівалентно 7 007 923 дол. США.

Згідно даних банку за рахунок майна поручителя ПАТ «КАТП 13056» погашені відсотки за користування кредитом на суму 11 143 137,87 грн. та 491 111,08 дол. США.

З урахуванням змін банк просить визнати його кредитором боржника на суму 58 434 275,07 грн.

прострочена заборгованість за кредитом: 40 235 610,04 грн.

заборгованість за процентами: 4 211 706,79 грн.

заборгованість за комісіями: 306 759,98 грн.

пеня за несвоєчасну сплату комісій по кредиту: 23 903,81 грн.

пеня за несвоєчасне погашення кредиту: 3 135 299,45 грн.

пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту: 1 028 146,13 грн.

інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту: 5 877 922,15 грн.

інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів: 705 753,86 грн.

інфляційні збитки за несвоєчасну сплату комісій: 108 830.86 грн;

пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту: 38 906,91 дол. США

інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів: 491 109,18 грн.

При здійсненні розрахунку гривневого еквіваленту заборгованості визначений курс 799,30 грн. за 100 дол. США.

Дослідивши наявні матеріали та заслухавши представників, господарський суд приходить до висновку щодо часткового визнання вимог банку в силу наступного.

Надання банком кредитних коштів боржнику підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення суми кредиту та відсотків у повному обсязі матеріали справи не містять в зв'язку з чим вимоги банку в частині суми боргу по кредиту та відсотків (з урахуванням поданих банком зменшень) визнаються судом обґрунтованими та включаються до реєстру вимог кредиторів. В зв'язку з встановленням факту прострочення сплати суми кредиту та відсотків суд визнає обґрунтованими вимоги банку в частині інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, окрім основного боргу за кредитом, відсотків за користування кредитом та інфляційних нарахувань на зазначені суми банк просить визнати його кредитором боржника на суму пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 3 135 299,45 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в розмірі 705 753,86 грн. та 38 906,91 дол. США, а також штраф у відповідності до п. 4.4 Кредитного договору № 59.

Згідно поданого банком розрахунку останній розраховує пеню за період прострочення 18.01.2012 - 19.07.2012, з урахуванням приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.3 Кредитного договору № 59 передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, перерахування коштів на рахунок покриття по Акредитиву, сплати процентів та комісій, визначених цим Договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3 цього Договору, за кожний день прострочення виконання, за реквізитами вказаними кредитодавцем.

Таким чином умовами договору сторони визначили можливість нарахування пені за кожен день прострочення виконання, однак, при цьому не вказали строк протягом якого таке нарахування мало б відбуватись. За таких обставин суд керується строками встановленими приписами Господарського кодексу України.

Враховуючи той факт, що строк сплати кредиту настав 15.05.2010 року, а просточення відсотків банк рахує з 20.07.2009 року (дол.. США) та 04.03.2010 року, нарахування пені за період з 18.01.2012 року по 19.07.2012 року суд вважає безпідставним і не визнає вимоги банку в цій частині. Пеня за інший період банком не заявлялась.

Відповідно до п.п. 3.3.15 Кредитного договору № 59 сторони погодили, що у разі прийняття господарським судом ухвали щодо порушення справи про банкрутство позичальника останній зобов'язаний не пізніше трьох банківських днів з дня її отримання письмово повідомити про це кредитодавця. Пунктом 4.4 Кредитного договору сторони узгодили, що у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.3 - 3.3.17 Кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 5% від суми кредиту, визначеної у п. 1.1.1 договору за кожен випадок порушення.

Банк зазначає, що боржником допущено порушення п. З.3.15 кредитного договору, а саме не повідомлено банк про порушення справи про банкрутство протягом трьох банківських днів з дня отримання ухвали суду.

Вимоги банку в цій частині судом не визнаються, оскільки банком не надано доказів отримання боржником ухвали суду про порушення провадження по справі про банкрутство, не містять зазначених відомостей і матеріали справи.

Також банком нараховано комісію відповідно до п. 1.6 Кредитного договору № 59 в розмірі 700 грн. за відкриття кредитного рахунку та в розмірі 306 059,98 грн. комісію за надання кредиту в сумі 0,8 % від суми кредиту в день отримання траншу кредиту. Матеріали справи не містять доказів сплати боржником зазначених сум, в зв'язку з чим вимоги банку в цій частині визнаються судом в повному обсязі. Також визнаються судом вимоги в частині нарахування інфляційних втрат на зазначені суми.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд визнає вимоги банку за кредитним договором № 59 від 21.07.2008 року на загальну суму 51 937 692,86 грн., з яких 40 235 610,04 грн. заборгованість за кредитом, 4 211 706,79 грн. відсотки за користування кредитом, 5 877 922,15 грн. інфляційні нарахування на суму кредиту, 1 196 863,04 грн. інфляційні нарахування на відсотки, 306 759,98 грн. комісія, 108 830,86 грн. інфляційні нарахування на комісію. Вимоги в розмірі 6 496 582,21 грн. відхиляються судом.

21.07.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 59 між банком (заставодержатель) та WEBBING LTD (заставодавець) укладено Договір застави, згідно з яким заставодавець надає заставодержателю в заставу майнові права на грошові кошти, які надійдуть WEBBING LTD згідно з Договором № CFSIT 018.08-Р від 25.06.2008р року, укладеним між WEBBING LTD (продавець) та Cargill Financial Services International Inc. (покупець) разом з усіма додатковими угодами до нього яrі можуть бути укладені в майбутньому, на загальну суму 4 484 288, 57 дол США.

Відповідно до умов договору застави за згодою сторін загальна оцінка майнових прав становить 4 484 258,57 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 21 703 956,68 грн.

У відповідності до п.1.1 договору застави, заставодавець поручився за виконання зобов'язань за кредитним договором № 59 з усіма можливими змінами до нього, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених в кредитному договорі.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 59 між банком (заставодержатель) та WEBBING LTD (заставодавець) було укладено договір застави, відповідно до якого заставодавець передає заставодержателю в заставу майнові права на продукцію (канадська сільськогосподарська продукція в обсязі 6 210,537 мт), що надійде WEBBING LTD згідно з Договором комісії № К-10/4, укладеним 04.10.2005 року між WEBBING LTD (комітент) та ТОВ «І-Тел» (комісіонер) разом з усіма додатковими угодами до ньго можуть бути в майбутньому на загальну суму 4 999 999,73 дол. США.

За згодою сторін загальна оцінка майнових прав становить 4 999 999,73 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 24 199 998,69 грн. (п. 1.2 Договору застави).

У відповідності до п.1.1 договору застави, заставодавець поручився за виконання зобов'язань за кредитним договором № 59 з усіма можливими змінами до нього, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених в кредитному договорі.

З метою забезпечення виконання позичальником ТОВ «І-Тел» своїх зобов'язань за Кредитним договором № 59 між банком (заставодержатель) та боржником (заставодавець) 21.07.2008 року укладено Договір застави згідно з яким заставодавець надає заставодержателю у заставу майнові права на продукцію (цифрові телефонні станції, Siemens EWSD у кількості 52 штук) в номенклатурі, цінах кількості, що визначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною Контракту №814-2008 від 09.06.2008, укладеному між WEBBING LTD та ТОВ «І-Тел», разом з усіма додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, що надійде ТОВ «І-тел» на загальну суму 45 000 000 дол. США.

Відповідно до умов договору, за згодою сторін загальна оцінка майнових прав становить 45 000 000 дол. США.

У відповідності до п.1.1 договору застави, заставодавець поручився за виконання зобов'язань за кредитним договором № 59 з усіма можливими змінами до нього, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених в кредитному договорі.

Представник банку пояснив, що звернення стягнення на заставне майно, згідно зазначених договорів, в рахунок погашення заборгованості банком не здійснювалось.

Враховуючи викладені обставини, а також приймаючи до уваги межі застави визначені в п.1.1 Договору застави, укладеним між банком і боржником, господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для включення вимог банку в повному обсязі на суму 51 937 692,86 грн. до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Крім того, підлягають погашенню в першу чергу витрати понесені за розгляд грошових вимог по справі про банкрутство в розмірі 1 147,00 грн.

Ухвалою підготовчого засідання від 14.08.2012 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на суму 416 089,94 грн., в зв'язку з чим зазначені вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 416 089,94 грн. та відносяться до вимог четвертої черги.

Крім того, підлягають погашенню в першу чергу витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подачу заяви про порушення провадження у справі про банкрутство в розмірі 5 365,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надходило.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підставність заявлених вимог кредиторів господарський суд вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.

При цьому, розпоряднику майна необхідно подати належним чином оформлений реєстр вимог кредиторів, з урахуванням ухвали попереднього засідання.

Керуючись ст.ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" публічне акціонерне товариство "Укртелеком" на загальну суму 329 879,05 грн., в тому числі: в особі Філії централізованого продажу послуг ПАТ "Укртелеком" на суму 319 824,00 грн., з яких 316 208,56 грн. - 4 черга, 3 615,44 грн. - 6 черга.; в особі Київської міської філії на суму 10 055,05 грн. - 4 черга. Вимоги в розмірі 2 337,96 грн. відхилити.

Визнати кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва державної податкової служби на суму 4 237,33 грн. - 6 черга.

Визнати кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" на загальну суму 64 426 196,87 грн., в тому числі: за кредитним договором № 15 від 31.01.2006 на суму 12 488 504,01 грн. - 4 черга. Вимоги в розмірі 1 044 991,4 грн. відхилити; за кредитним договором № 59 від 21.07.2008 на суму 51 937 692,86 грн. - 1 черга. Вимоги в розмірі 6 496 582,21 грн. відхилити.

Включити до реєстру вимог кредиторів вимоги публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт", яке подало заяву про порушення справи про банкрутство до товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел", які визнані ухвалою підготовчого засідання суду від 14.08.2012 на суму 416 089,94 грн. - 4 черга.

Затвердити реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" на загальну суму 65 176 403,19 грн.

Зобов'язати розпорядника майна Ронського Р.М. скласти належним чином оформлений реєстр вимог кредиторів, з урахуванням ухвали попереднього засідання.

Зобов'язати розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" арбітражного керуючого Ронського Р.М. протягом 10 днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори.

Зобов'язати розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "І-тел" арбітражного керуючого Ронського Р.М. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Копію ухвали направити боржнику, кредиторам.

Копію ухвали до відома направити Прокуратурі м. Києва.

СуддяО.С.Копитова