Ухвала суду № 30743805, 02.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 132058/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» (правонаступником якого є ДП «Львівський бронетанковий завод») звернулось до суду з позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Львові, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.12.2011 року № 0000970804/25908, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 408447,42 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 204223,71 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що операції з придбання ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» товарів у ТзОВ «Джипіем Східноукраїнська промислова група», ПП «Пацифік-2», ПП «Промімпекс», ТзОВ «Компанія Абсолют К», ТзОВ «Дисан», ТзОВ Компанія БК», ПП «Гарантспецбуд», ТзОВ «Драмторг», ТзОВ «Оріон ЛТД» мали реальний характер, що підтверджується наданими позивачем документами, які відповідають вимогам, передбаченим законодавством. Також відповідачем не надано жодних доказів про наявність у позивача умислу на укладення договорів без наміру їх реального виконання. Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, зокрема, що правочини між ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» та ТзОВ «Джипіем Східноукраїнська промислова група», ПП «Пацифік-2», ПП «Промімпекс», ТзОВ «Компанія Абсолют К», ТзОВ «Дисан», ТзОВ «Компанія БК», ПП «Гарантспецбуд», ТзОВ «Драмторг», ТзОВ «Оріон ЛТД» є нікчемними, оскільки укладені без наміру їх реального виконання, отже, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням, неподання податкової звітності або визнання її недійсною, а також відсутність у них основних фондів, товарних запасів, матеріальних та нематеріальних активів, згідно додатку АМ до податкової декларацій з податку на прибуток підприємства вищезазначених контрагентів ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» по ланцюгу постачання свідчить про відсутність виробничих потужностей, необхідних для здійснення певного технологічного процесу та проведення відповідної господарської діяльності свідчить про відсутність технічного персоналу для проведення фінансово-господарської діяльності. Крім цього, наявність по ланцюгу постачання розбіжностей по завищенню податкового кредиту свідчить про те, що дані підприємства безпідставно формують податковий кредит іншим особам з метою мінімізації податкових зобов'язань.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.12.2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові було проведено позапланову перевірку ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої на розрахунковий рахунок за вересень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 1661/08-04/07985602.

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. п. 200.1, 200.2, 200.3 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту серпня 2011 року в розмірі 404876,52 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту серпня 2011 року (рядок 19 Декларації) на 404876,52 грн.; суму податкового кредиту вересня 2011 року в розмірі 217839,62 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту вересня 2011 року (рядок 19 декларації) на 217839,62 грн.; в результаті порушення підприємством завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 408447,42 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за вересень 2011 року на суму 12729,06 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 року № 0000970804/25908, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 408447,42 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 204223,71 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність такого рішення з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, протягом 2011 року ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» здійснювало господарські операції щодо купівлі товару з ТзОВ «Джипіем Східноукраїнська промислова група», ПП «Пацифік-2», ПП «Промімпекс», ТзОВ «Компанія Абсолют К», ТзОВ «Дисан», ТзОВ Компанія БК», ПП «Гарантспецбуд», ТзОВ «Драмторг» та ТзОВ «Оріон ЛТД».

Отримані від ПП «Пацифік-2», ПП «Промімпекс», ТзОВ «Компанія Абсолют К», ТзОВ «Дисан», ТзОВ Компанія БК», ПП «Гарантспецбуд», ТзОВ «Драмторг», ТзОВ «Оріон ЛТД» товар та послуги ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» відобразило в бухгалтерському обліку, сформувало податковий кредит за відповідні періоди по взаєморозрахунках з цими підприємствами-постачальниками та заявило до бюджетного відшкодування 400947,42 грн.

Відповідач зазначає, що податковий кредит за вказаний період сформований позивачем з порушенням вимог законодавства, мотивуючи свої висновки, зокрема, тим, що договори, укладені ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» із зазначеними вище контрагентами, є нікчемними, оскільки в ході проведення перевірок щодо цих підприємств встановлено відсутність за місцезнаходженням, не подання податкової звітності, що свідчить про неможливість фактичного здійснення продажу та поставок товару. На думку податкового органу, дані обставини вказують на те, що ці операції з купівлі продажу товару між позивачем та зазначеними контрагентами вчинені лише з метою отримання податкової вигоди при фактичній відсутності господарських взаємовідносин між сторонами. Вважає, що неможливо встановити отримання позивачем товару від контрагентів і відсутній факт здійснення господарської діяльності цими підприємствами, оскільки вони мають ознаки сумнівності.

При цьому відповідач врахував відомості, надані на його запити іншими органами державної податкової служби за місцем реєстрації зазначених вище підприємств.

Проте, на думку колегії суддів, такі доводи відповідача є необґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до п. 14.1.18. ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 цього кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. п. 200.2-200.4 ст. 200 цього Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, оскільки сума податку на додану вартість, включена платником податку до складу податкового кредиту, впливає на суму бюджетного відшкодування цього податку, то вирішуючи питання про наявність у особи права на бюджетне відшкодування, необхідно встановити факт правомірності формування податкового кредиту такого платника податку за відповідні періоди.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст.198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що також необхідно встановити факт реальності господарських операцій, тобто фактичне поставлення товарів (послуг).

При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), де Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Фактичне здійснення зазначених вище господарських операцій між ТзОВ «Кроно-Україна» та зазначеними вище контрагентами підтверджується доказами, наданими позивачем та дослідженими судом, а саме наступними.

В липні, серпні та вересні 2011 року ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» придбало в ТзОВ «Драмторг» листи сталеві, дошки хвойні, ліс круглий діловий, що підтверджується податковими накладними від 18.07.2011 року № 76 на суму 62487,78 грн., від 27.07.2011 року № 84 на суму 40296 грн. (всього податковий кредит за серпень 17130,63 грн.), від 09.09.2011 року № 283 на суму 20976 грн., від 15.06.2011 року № 166 на суму 46239 грн., від 31.08.2011 року № 10 на суму 35909,51 грн. (всього податковий кредит за вересень 2011 року 17187,41 грн.).

За період червень-вересень 2011 року ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» придбавало в ТзОВ «Дисан» листи сталеві, труби, про що оформлено податкові накладні : від 01.08.2011 року № 13 на суму 133104,52 грн., від 01.08.2011 року № 90 на суму 88100,24 грн., від 01.08.2011 року № 91 на суму 12795,24 грн. (всього податковий кредит за серпень 39000 грн.), від 08.07.2011 року № 23 на суму 116867,04 грн., від 15.07.2011 року № 54 на суму 129676,90 грн., від 17.06.2011 року № 42 на суму 140712,14 грн., від 24.06.2011 року № 73 на суму 120328,75 грн., від 28.09.2011 року № 93 на суму 51440,20 грн. (всього податковий кредит за вересень 2011 року 93220,84 грн.

ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» отримані матеріали від ТзОВ «Драмторг» та ТзОВ «Дисан» відображало в первинних документах внутрішнього бухгалтерського обліку Картці складського обліку матеріалів, що свідчить про надходження та облік отриманих матеріалів на складі підприємства. В даній Картці вказано постачальника, дату надходження матеріалу, його назву, залишки та видатки.

04.07.2011 року між ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» (Замовник) та ПП Гарантспецбуд» (Підрядник) було укладено договір підряду № 173, за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати за замовленням Замовника роботи з влаштування покриття з бетонних фігурних елементів мощення (ФЕМ) на об'єкті, який знаходиться по вул. Стрийській, 73 в м. Львові. Додатком № 1 до цього договору визначено вартість робіт 49 774,40 грн. Як вбачається з актів приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, роботи проводились в серпні 2011 року та прийняті ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод». Вартість будівельних робіт сплачена ПП Гарантспецбуд» на підставі податкових накладних від 12.07.2011 року № 2 від 12500 грн., від 01.08.2011 року № 2 на суму 10000 грн., від 18.08.2011 року № 7 на суму 15000 грн., від 30.08.2011 року № 12 на суму 1700 грн. Сума податкового кредиту становить 6533,33 грн.

В липні та серпні 2011 року ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» замовило виконання робіт по ремонту засобів систем доступу та по монтажу в ТзОВ Компанія БК». Про виконання робіт ТзОВ Компанія БК» за замовленням ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» свідчать акти здачі-приймання робіт від 26.08.2011 року та податкові накладні від 01.08.2011 року № 70 на суму 447 грн., від 11.08.2011 року № 118 на суму 690 грн., від 04.07.2011 року № 37 грн. на суму 3180 грн. та відповідні їм рахунки. Податковий кредит за серпень 2011 року становить 189,50 грн., за вересень 2011 року 530 грн.

02.06.2011 року між ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» (Покупець) та ТзОВ «Компанія Абсолют К» (Постачальник) було укладено договір поставки товарів за державні кошти, згідно з яким Постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність Покупця вироби для використання в його господарській діяльності. Номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість партії визначені в Специфікації до даного договору. Загальна сума договору 1 152 000 грн. З Специфікації до договору та податкових, видаткових накладних вбачається, що предметом поставки є акумулятори 12СТ-85 в кількості 400 шт. на суму 1152 000 грн. Про купівлю та поставку акумуляторів свідчать податкові накладні (та відповідні їм видаткові накладні) від 05.08.2011 року № 5 на суму 50000 грн., від 15.07.2011 року № 5 на суму 460800 грн., від 09.08.2011 року № 12 на суму 7600 грн., від 15.08.2011 року № 13 на суму 28800 грн., від 09.09.2011 року № 2 на суму 259200 грн. Всього податковий кредит за серпень становить 85133,33 грн., за вересень 2011 року 49266,67 грн.

22.04.2011 року між ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» (Покупець) та ПП «Промімпекс» (Постачальник) було укладено договір поставки товарів за державні кошти, згідно з яким Постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність Покупця трубки та труби гумові для використання в його господарській діяльності. Номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість партії визначені в Специфікації до даного договору. Загальна сума договору 1147 700 грн. Із Специфікації до договору та податкових, видаткових накладних вбачається, що предметом поставки є рукав авіаційний, дуріти марки 40У. Згідно з податковими та відповідними їм видатковими накладними ПП «Промімпекс» поставило товар: від 21.07.2011 року № 265 на суму 66153,02 грн., від 21.07.2011 року № 266 на суму 423235,92 грн., від 26.08.2011 року № 394 на суму 52163,75 грн., від 26.08.2011 року № 395 на суму 44460,95 грн., від 13.07.2011 року № 159 на суму 86400 грн., від 14.07.2011 року № 184 на суму 15891,76 грн., від 28.09.2011 року № 378 на суму 75056,82 грн., від 28.09.2011 року № 379 на суму 40500 грн. Всього податковий кредит становить 97668,94 грн. за серпень 2011 року, 36308,10 грн. за вересень 2011 року. Надходження та облік поставленого товару ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» відображало в Картці складського обліку матеріалів, де видно прибуток, видаток та залишок товарів, документ за яким отримано товар тощо.

27.10.2008 року між ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» (Покупець) та ПП «Пацифік-2» (Постачальник) було укладено договір, за яким Постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність Покупця вироби для використання в його господарській діяльності. Номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість партії визначені в Специфікації до даного договору. З специфікацій вбачається, що предметом поставки були каток опорний, гусенична стрічка. На підставі податкових та видаткових накладних було поставлено товар: від 01.07.2011 року № 1 на суму 440020 грн., від 30.07.2011 року № 3 на суму 500011,20 грн., всього податковий кредит за серпень 2011 року становив 188006,24 грн. Надходження та облік поставленого товару ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» відображало в Картці складського обліку матеріалів.

10.01.2011 року між ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» (Покупець) та ТзОВ «Оріон ЛТД» (Постачальник) було укладено договір поставки товару, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця за його замовленням інструменти, найменування та кількість якого зазначається у Специфікаціях. З Специфікацій вбачається, що предметом поставки були довб'як чашечний, фреза, мітчик, свердло, пластини. Про продаж та поставку товару свідчать податкові накладні від 04.08.2011 року № 10 на суму 3219,84 грн., від 06.08.2011 року № 14 на суму 1464 грн., від 19.08.2011 року № 35 на суму 4031,28 грн., від 26.08.2011 року № 536578,40 грн. Всього сформовано податковий кредит за серпень 2011 року на суму 2548,92 грн. Надходження та облік поставленого товару ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» відображало в Картці складського обліку матеріалів.

На підставі податкових накладних від 30.06.2011 року № 5 на суму 2169 грн. та від 04.07.2011 року № 1 на суму 23760 грн., виданих ТзОВ «КНДВП «Крок», ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» оплатило і отримало товар та віднесло до податкового кредиту за вересень 2011 року по цьому контрагенту 4321,60 грн.

На підставі податкової накладної від 10.08.2011року № 17 ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» придбало в ПП «Сітал» скло травмобезпечне на суму 21600 грн. та включило суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару до податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 3600 грн.

На підставі податкових накладних від 25.05.2011 року № 51 на суму 20430 грн. та від 04.07.2011 року № 71 на суму 60000 грн. ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» придбало в ПП «Еталон» автомат та пневмоклапан та включило суму податку на додану вартість 13405 грн., сплачену в ціну товару до податкового кредиту за вересень 2011 року

Крім того, в липні 2011 року ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» сформувало податковий кредит в сумі 7500 грн. по господарських операціях вчинених з ТзОВ «Джипіем Східноукраїнська промислова група», що не увійшли до цього акту перевірки від 20.12.2011 року, однак податковим органом не визнається реальність цих господарських взаємовідносин та правомірність формування податкового кредиту, в межах перевірки, що проведена за цей період. Позивач факт взаємовідносин щодо купівлі-продажу між ним та ТзОВ «Джипіем Східноукраїнська промислова група» доводить укладеним договором № 20/04 від 26.04.2011 року на суму 97 800 грн. На виконання цього договору ТзОВ «Джипіем Східноукраїнська промислова група» поставило ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» прес гідравлічний 250-600-2 Є б/у 1991 року випуску вартістю 97800 грн., що підтверджується видатковою накладною від 21.07.2011 року. Платіжними дорученнями від 01.08.2011 року № 1239 оплачено 20000 грн. та від 23.08.2011 року № 1436 оплачено 25000 грн. Фактичне отримання та облік товару, придбаного за цим договором, підтверджується інвентарною карточкою № 45197 обліку основних засобів. Про передачу товару свідчить акт прийому-передачі основних засобів від 29.07.2011 року з короткою характеристикою об'єкта та зазначенням осіб, відповідальних за прийняття об'єкта, Картка № 45197 складського обліку матеріалів.

На підставі договору від 26.04.2011 року позивач придбав зворотну (заставну) тару на підставі податкових накладних від 15.07.2011 року № 19 на суму 48900 грн. та від 21.07.2011 року № 20 на суму 48900 грн. Платіжним дорученням від 15.07.2011 року № 1053 сплачено 48900 грн. за прес гідравлічний.

Наведені вище документи відповідають вимогам, встановленим для первинних документів нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, податкові накладні, виписані позивачу його контрагентами, не мали недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Отже, з дня отримання податкових накладних у позивача виникло право формувати податковий кредит за відповідні податкові періоди по взаєморозрахунках.

При цьому норми Податкового кодексу України не містять такої підстави для відмови у формуванні податкового кредиту платника податків, як неотримання в ході перевірки відомостей щодо його контрагентів, їх відсутність за юридичною адресою та наявність або відсутність у них технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

На момент здійснення господарських операцій з позивачем ТзОВ «Респект-2000» було зареєстроване у встановленому порядку, не було виключене з ЄДРПОУ, перебувало на обліку в органах державної податкової служби та було зареєстроване платником податку на додану вартість, здійснювало господарську діяльність відповідно до законодавства.

На момент здійснення господарських операцій ТзОВ «Джипіем Східноукраїнська промислова група», ПП «Пацифік-2», ПП «Промімпекс», ТзОВ «Компанія Абсолют К», ТзОВ «Дисан», ТзОВ Компанія БК», ПП «Гарантспецбуд», ТзОВ «Драмторг», ТзОВ «Оріон ЛТД» були зареєстровані у встановленому порядку, не були виключені з ЄДРПОУ, перебували на обліку в органах державної податкової служби та були зареєстровани платниками податку на додану вартість.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Факт надмірної сплати податку на додану вартість постачальнику товарів (робіт, послуг) відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України відповідачем не оспорюється.

Відповідно правомірність віднесення позивачем вказаних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за вказані податкові періоди підтверджує його право на бюджетне відшкодування цього податку, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 408447,42 грн. є неправомірним.

А оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України в розмірі 204223,71 грн.

Крім того, податковий орган, роблячи висновки про відсутність між зазначеними підприємствами господарських відносин, вказує на нікчемність укладених між ними договорів, оскільки такі вчинено без мети настання реальних наслідків.

Щодо таких доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 цього Кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладення правочинів між позивачем та його контрагентом.

Крім того, відсутні докази порушення позивачем при укладанні (виконанні) правочину конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору (згідно з ст. 228 Цивільного кодексу України), як і не доведено вини позивача та наявності умислу при укладенні угод.

Разом з тим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року у справі № 2а-2111/12/1370 за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 05.04.2013 року