Рішення № 30743149, 16.04.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2013 р. Справа № 903/224/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-1", м. Нововолинськ

до відповідача: Приватного підприємства "Волиньагропромбуд", с. Зубильне, Локачинський р-н, Волинська обл.

про стягнення 153 989 грн. 15 коп.

Суддя Шум М.С.

Представники:

від позивача: Пироганич О. М., довіреність від 02.01.2013 року №01/5-04

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-1" просить стягнути з відповідача - приватного підприємства "Волиньагропромбуд" 153 989 грн. 15 коп. в т. ч. 150 000 грн. основного боргу згідно договору поставки від 02.08.2012 року, 187 грн. 75 коп. втрат від інфляції, 633 грн. 57 коп. 3% річних, 3 167 грн. 83 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 079 грн. 78 коп.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки від 02.08.2012р. року зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Ухвалою суду від 19.03.2013 року розгляд справи відкладено у зв'язку з відсутністю на час розгляду справи доказів належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

21.03.2013 року на адресу суду повернулася ухвала про порушення провадження у справі від 06.03.2013 року, напралена на юридичну адресу ПП "Волиньагропромбуд" (с. Зубильне Локачинського району Волинської області) з відміткою поштового зв'язку: "відсутній за місцем проживання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Повернення кореспонденції органами зв'язку з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи направлена на юридичну адресу відповідача 21.03.2013 року, що підтверджується списком рекомендованої кореспонденції від 21.03.2013 року. З врахуванням 4 днів на поштовий обіг у межах області та між обласними центрами України рекомендованого листа згідно з п.п.4.1.4 п.4.1, п.4.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 р. N 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 р. за N 1383/14650, з наступними змінами та доповненнями будь-які сумніви щодо невиконання судом умов щодо належного повідомлення ПП "Волиньагропромбуд" про час і місце розгляду справи відсутні.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18.

При цьому господарський суд виходив також із необхідності дотримання вимог Конвенції від 04.11.1950р. "Про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, пунктом 6 котрої визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з п. 25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" поняття "розгляд справи упродовж розумного строку", вживане у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід розуміти насамперед, як необхідність дотримання установлених процесуальним законом строків вирішення спору, для яких ГПК установлено строки їх розгляду судом.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримала у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

02 серпня 2012 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРА-1" та відповідачем - приватним підприємством "Волиньагропромбуд" був укладений договір поставки (далі договір, а. с. 8-9).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору поставки від 02.08.2012 року.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. п. 1.1, 2.1, 2.4, 3.1, 3.3, 4.3, 7 договору постачальник (позивач) зобов'язується передавати у власність покупця (відповідача) будівельні матеріали та оплатити за них. Поставка товару здійснюється у відповідності із замовленням покупця, передача товару від постачальника покупцеві здійснюється на складі постачальника. Товар вважається прийнятим за якістю та за кількістю з моменту підписання сторонами відповідних накладних. Сторони домовились, що покупець сплачує постачальнику відповідні суми за товар в порядку, передбаченому договором. Розрахунок за поставлений товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. У випадку несвоєчасної оплати за товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, а також вартість товару з врахуванням індексу інфляції та 5 відсотків річних від прострочення суми за кожний день затримки. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання покупцем зобов'язань пов'язаних з проведенням розрахунків за поставлений товар.

10.12.2012р. додатковою угодою до договору сторони домовились про внесення змін до нього а саме змінили порядок сплати затовар:

- перший платіж в розмірі 60000,00 грн. до 15.08.2012 року

- другий платіж в розмірі 45000,00 грн. до 21.12.2012 року

- третій платіж в розмірі 30000 грн. до 28.12.2012 року

- четвертий платіж в розмірі 75000 грн. до 31.01.2012 року

Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 210 000,00 грн., що стверджується видатковою накладною №В-18092-001 від 18.09.2012 року на суму 210 000грн. (а. с. 11).

Зі сторони відповідача товар безпосередньо приймав директор приватного підприємства "Волиньагропромбуд", що підтверджується довіреністю за №102 від 18.09.2012р. (а. с. 12).

В порушення умов договору відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 60 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №6 від 18.09.2012р.року на суму 20 000 грн., №12 від 22.09.2012р. року на суму 20 000 грн. та податковою накладною від 03.09.2012 року на суму 20 000 грн. (а. с. 13, 26-27)

Основна заборгованість відповідача за договором поставки від 02.08.2012р. становить 150 000 грн., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нараховані позивачем 633 грн. 57 коп. три відсотки річних та 187 грн. 75 коп втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання за період:

- 21.12.2012 р. по 28.12.2012 р. на суму боргу 45 000 грн. 00 коп.,

- 29.12.2012 р. по 31.12.2012 р. на суму боргу 75 000 грн. 00 коп.,

- 01.01.2013 р. по 31.01.2013 р. на суму боргу 75 000 грн. 00 коп.,

- 01.02.2013 р. по 04.03.2013 р. (лише річні) на суму боргу 150 000 грн. 00 коп. підставні та підлягають до стягнення в силу ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань„ платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 167 грн. 83 коп. пені нарахованої за період:

- 21.12.2012 р. по 28.12.2012 р. на суму 45 000 грн. 00 коп.,

- 29.12.2012 р. по 31.12.2012 р. на суму 75 000 грн. 00 коп.,

- 01.01.2013 р. по 31.01.2013 р. на суму 75 000 грн. 00 коп.,

- 01.02.2013 р. по 04.03.2013 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., яка є підставна та підлягає до стягнення відповідно до ст. 232 ГК України, пункту 4.3 договору.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 3 079 грн. 78 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Волиньагропромбуд", с. Зубильне, Локачинський р-н, Волинська обл. код ЄДРПОУ 35873522 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-1", м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 3 код ЄДРПОУ 13358625

- 150 000 грн. 00 коп. основного боргу, 187 грн. 75 коп. втрат від інфляції, 633 грн. 57 коп. річних, 3 167 грн. 83 коп. пені та 3 079 грн. 78 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 157 068 грн. 93 коп. (сто п'ятдесят сім тисяч шістдесят вісім грн. 93 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 16.04.2013 року

Суддя М. С. Шум