Постанова № 30743137, 08.04.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 р. м. Чернівці справа № 2а/2470/42/12

09:55 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Граматовича М.І.,

представників сторін:

позивача - Венгринюка С.В.,

відповідача - Іліки Р.І.,

третьої особи - Ісопеску К.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом підприємства «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам»

до державної податкової інспекції у м. Чернівці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України в Чернівецькій області

про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та стягнення бюджетної заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» (далі - позивач, підприємство) звернулося до суду із позовом, в якому просило визнати протиправними дії державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - відповідач), які полягають у зменшенні значення рядка 24 податкової декларації за вересень 2011 р. на 2696875,00 грн.; визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернівці, які полягають у донарахуванні податкових зобов'язань по ПДВ за вересень 2011 р. на 337205,00 грн.; визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Чернівці, яка полягає у неподанні до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок позивача у вересні 2011 р. за серпень 2011 р. в сумі 309415,00 грн.; скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001080232 від 30.12.2011 р. та № 0001090232 від 30.12.2011 р.; стягнути з державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 309415,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказував, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки при їх винесені відповідачем не враховано положення Податкового кодексу України, які регулюють порядок застосування пільг з оподаткування.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що основною підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень стало те, що підприємство «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» не вправі було користуватися пільгою з оподаткування. Вказував, що позивачем не дотримано вимог пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки здійснення господарських операцій з переробки (обробки) та фасування цементу не вважається безпосереднім виготовленням товару у розумінні зазначеної вище норми Кодексу. В зв'язку з цим, зобов'язання, що обчислювались підприємством за нульовою ставкою підлягають перерахуванню за ставкою 20%. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно, в межах та в спосіб передбачений законом.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 р., занесеною до журналу судового засідання, допущено заміну державної податкової інспекції у м. Чернівці її правонаступником державною податковою інспекцією у м. Чернівцях.

Представник Головного управління державної казначейської служби України в Чернівецькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.04.2013 р., занесеною до журналу судового засідання, допущено заміну головного управління Державного казначейства України у Чернівецькій області його правонаступником - головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернівецькій області.

Вислухавши пояснення сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Підприємство «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» (58000, м. Чернівці, вул. Хмельницького, буд. 19 А, ідентифікаційний код 35158255) зареєстроване як юридична особа 08.06.2007 р. виконавчим комітетом Чернівецької міської ради.

На підставі направлень від 07.11.2011 р. № 027376 та від 07.12.2011 р. № 027377, виданих державною податковою інспекцією у м. Чернівці, а також плану перевірки, спеціалістами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку підприємства «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2011 р., результати якої зафіксовані в акті від 20.12.2011 р. № 3963/23-2/35158255 (Т.1 а.с. 19 - 39, Т.2 а.с. 70, 71, 72).

За висновками акта перевірки, позивачем допущено:

- порушення пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду на загальну суму 302828,00 грн., в т.ч.: за вересень 2011 р. на 302828,00 грн.

- порушення п. 200.4 а) ст. 200 Податкового кодексу України та п. 4.6 розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період» наказу ДПА України № 41 від 25.01.2011 р. «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за № 197/18935, в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у вересні 2011 р. за серпень 2011 р. в сумі 309415,00 грн.

Перевіркою зменшено значення рядка 24 податкової декларації за вересень 2011 р. на 2696875,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у м. Чернівці винесено податкові повідомлення-рішення форми «В1» № 0001080232 від 30.12.2011 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 309415,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 154707,50 грн. та форми «В4» № 0001090232 від 30.12.2011 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 р. у розмірі 302828,00 грн. (Т.1 а.с. 40, 41).

Вважаючи винесені ДПІ у м. Чернівці податкові повідомлення-рішення протиправними та незаконними, позивач звернувся до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Підрозділом 2 Перехідних положень Податкового кодексу України (ПК України) визначено особливості справляння податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України на період до 1 січня 2015 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва. Аналогічні умови визначені і в п.197.6 ст. 197 ПК України.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному органі державної податкової служби, яка здійснюється на підставі подання відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу та позитивного рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Частиною 1 ст. 14-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон 875-ХІІ) встановлено, що підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (далі - Комісія).

Комісія є спеціально уповноваженим державним органом, створеним з метою визначення доцільності надання державної допомоги підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, позик, сприяння в наданні пріоритетів при розміщенні державного замовлення, у працевлаштуванні інвалідів та в інших формах, а також здійснення обліку і контролю за використання такої допомоги.

Згідно п.п. 3 та 10 пункту 4 Положення про Комісію з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2000 р. № 1888, рішення про видачу та скасування дозволу на право користування пільгами приймається виключно такою Комісією.

Таким чином, застосовувати пільги з оподаткування можна тільки за наявності дозволу Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Судовим розглядом встановлено, що статутом підприємства, зареєстрованим державним реєстратором 08.06.2007 року, одним із напрямків діяльності підприємства (позивача) визначено виробництво і реалізацію будівельних матеріалів та напівфабрикатів (Т.2 а.с. 129-133).

Зі змісту Статуту також вбачається, що позивач належить до підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (Т.2 а.с. 129-133).

На підставі заяви № 98 від 01.03.2011 р. та бізнес-плану підприємства «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» на 2011 р., Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів надано дозвіл № 7 на право користування пільгами з оподаткування згідно з пунктом 154.1 статті 154 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємства» Податкового кодексу України та пунктом 8 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з 01 квітня 2011р. до 01 квітня 2012 р. (Т.1 а.с. 65, 66, 67-85, 87-88).

У зв'язку з отриманням дозволу на право користування пільгами з оподаткування, позивач 08.07.2011 р. звернувся до ДПІ у м. Чернівці із заявою про бажання отримати таку пільгу (Т.2 а.с 83, 84).

Таким чином, позивач правомірно застосував пільгу з оподаткування у періоді, що перевірявся, оскільки ним дотримано встановлений законом порядок її отримання у вигляді одержання дозволу Комісії Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, що підтверджується матеріалами справи.

У періоді, що перевірявся, позивачем здійснювалася закупівля насипного цементу у ВАТ «Подільський цемент», який вагонами доставлявся до підприємства позивача, де здійснювався технологічний процес щодо покращення якості продукції, відновлення її властивостей та фасування.

Сума витрат позивача на переробку (обробку) цементу становила не менше 8% продажної ціни товару, що підтверджується актом перевірки, яким перевірялася загальна фактична калькуляція та розрахунок витрат товарно-матеріальних цінностей за серпень та вересень 2011 р.

З огляду на викладене, суд вважає, що застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість здійснено з дотримання норм чинного законодавства.

При цьому суд зазначає, що згідно абз. 2 п.197.6 ст. 197 ПК України безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 19.5.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України до робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.

Додана позивачем до матеріалів адміністративної справи фототаблиця з фотографіями підтверджує наявність у підприємства виробництва та виробничих потужностей по отриманню, зважуванню, здійснює вхідний контроль сировини на відповідність діючим стандартам, фільтруванню, обробленню, зважування та фасування цементу. З наданого позивачем зразка матриці мішка для цементу вбачається, що підприємством виготовляється портландцемент марки 500 ДСТУ Б В.2.7-46-96 загальнобудівельного призначення (Т.1 а.с. 52-59, 60).

Відповідно до Сертифікату відповідності серії ВВ №UA1.037.0016371-11, що отриманий підприємством, на виконання п. 9 ДСТУ Б В.2.7-112-2002 «Цементи. Загальні технічні умови», що виданий державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики на портландцемент пакований з добавкою шлаку 6-20% марки 400 (ПЦ ІІ/А-Ш-400) та марки 500 (ПЦ І-500) - позивач є виробником даної продукції (Т.2 а.с.135).

Судом встановлено, що позивач закуповував насипний цемент у ВАТ «Подільський цемент». Закуплений насипний цемент вагонами доставлявся до підприємства, де здійснювався технологічний процес щодо покращення якості продукції та відновлення її властивостей, фасування та сертифікація на виконання п. 9.1 ДСТУ Б В.2.7-112-2002 «Цементи. Загальні технічні умови».

У періоді, що перевірявся позивачем здійснювалася закупівля насипного цементу у ВАТ «Подільський цемент», що відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-46-96 згідно Сертифікату відповідності серії ВВ № UA1.026.0135055-10, виданий державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики на портландцемент марки 400 з добавкою шлаку 6-20% (ПЦ ІІ/А-Ш-400) виробнику ВАТ «Подільський цемент» (Т. 2 а.с. 134).

Отже, з дослідження вказаних сертифікатів слідує, що цемент навальний, який доставлявся з ВАТ «Подільський цемент», та цемент «оброблений», фасований та сертифікований на підприємстві, відповідають різним ДСТУ, що вказує на те, що позивачем в процесі «обробки» цементу навального створюється новий товар.

Відтак, судом встановлено, що позивачем дійсно здійснювалося покращення якості товару, а також сертифікація пакованої продукції, наслідком чого стало створення нового товару.

З урахуванням наведеного, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що обов'язковою умовою для застосування положень ст.197 та п. 8 Перехідних положень ПК України є саме виробництво даної продукції.

Як слідує з п. 2.3.4 дозволу №73010136600-315 від 25.10.2008 р., виданого державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області терміном дії до 25.12.2013 р., оператор повинен підготувати План заходів щодо постійного та періодичного контролю стану обладнання (приладів, пристроїв тощо), яке використовується при проведенні технологічних процесів з виробництва фасованого цементу з метою мінімізації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (Т.2 а.с. 94-95).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» виробник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, відповідальна за проектування, виготовлення, пакування та маркування продукції незалежно від того, виконуються зазначені операції самою цією особою чи від її імені.

З дослідженого судом сертифікату відповідності видно, що виробником цементу саме фасованого є позивач, а виробником цементу насипного (навального) - ВАТ «Подільський цемент».

Статтею 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» наведено визначення сертифікату відповідності, під яким розуміється документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

З вищенаведеного слідує, що після отримання Сертифікату відповідності на виконання вимог ДСТУ Б В.2.7-112-2002 та у відповідності до дефініцій, наведених у ст. 1 Закону України «Про підтвердження відповідності», саме позивач є відповідальним за якість продукції, а саме цементу фасованого, відтак являється виробником даної продукції.

Разом з тим, листом державної податкової адміністрації України від 02.07.2011 р. № 12047/6/16-1415 у відповідь на запит комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів №01-04/215-1-02 від 01.06.2011 р. надано роз'яснення, згідно яких, під безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробки, інші види перетворення) сировини, комплектуючих виробів, складових частин, інших супутніх товарів/послуг, які використовуються при виготовленні таких товарів/послуг, становить не менше 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг (Т.1 а.с. 64).

З матеріалів справи видно, що на підприємстві здійснювалося обстеження виробництва фасованого цементу, про що органом з сертифікації ДП «Буковинастандартметрологія» 17.12.2008 р. складено акт обстеження виробництва фасованого цементу.

Згідно акту обстеження, виробництво продукції, заявленої на сертифікацію, за своїм станом забезпечує дотримання обов'язкових вимог даних видів продукції за ДСТУ Б В.2.7-112-2002 Цементи. Загальні технічні умови, п. 9 та зроблено висновок про можливість надання позивачу сертифікат відповідності на продукцію - портландцемент марки 500 (ПЦ-І/500), марки 400 (ПЦ 11 А-ІІІ 400 Н) (Т.1 а.с. 219-224).

Як зазначено в наданій позивачем довідці № 20 від 06.02.2012 р., по підприємству загальна чисельність штатних працівників у серпні 2011 р. становила 23 особи, в тому числі інвалідів 16 осіб, що становить 69,56 % від середньооблікової чисельності працівників облікового складу. Загальний фонд оплати праці за серпень 2011 р. становив 41335,53 грн., що становить 57,31 % від загального фонду оплати праці. Загальна чисельність штатних працюючих у вересні 2011 року становила 21 особи, в тому числі інвалідів 13 осіб, що становить 61,9 % від середньооблікової чисельності працівників облікового складу. Загальний фонд оплати праці за вересень 2011 року становив 70549,14 грн., в тому числі фонд оплати праці інвалідів у липні 2011 року становив 61253,81 грн., в тому числі фонд оплати праці інвалідів у серпні 2011 р. становив 27517,99 грн., що становило 44,9 % від загального фонду оплати праці (Т.2 а.с. 82).

Також позивачем надано загальну фактичну калькуляцію за серпень та вересень 2011 р. разом із довідкою № 06 від 27.01.2012 р. про підтвердження витрат на переробку (обробку) цементу по підприємству складає у серпні 2011 р. 11,85 %, у вересні 2011 р. - 10,37 % (Т.1 а.с. 238, 239, 240).

Підприємством «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам», яке належить до підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, за серпень-вересень 2011 р. дотримано вимоги щодо кількості працюючих інвалідів - 50 % від загальної кількості працюючих та фондом оплати праці таких інвалідів, що перевищує 25% суми загальних витрат підприємства на оплату праці (Т.1 а.с. 23).

Судовим розглядом встановлено, що сума витрат підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» на переробку (обробку) цементу становила не менше 8 % продажної ціни таких виготовлених товарів. Так, в акті перевірки на стор. 9 зазначено, що перевірялась загальна фактична калькуляція та розрахунок витрат ТМЦ за серпень 2011 року і на стор. 13 акту - за вересень 2011 року.

У сертифікаті відповідності на виконання вимог п.9.1 ДСТУ Б В.2.7-112-2002 вказано, що виробником продукції є фірма відвантажувальний центр «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам», дійсний з 15.02.2011 р. по 09.02.2013 р. (Т.2 а.с. 135). Таким чином, підприємство здійснює сертифікацію пакованої продукції. Крім того, у позивача є дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області № 7310136600 - 315 від 25.12.2008 р. терміном дії з 25.12.2008 р. до 25.12.2013р.

Разом з тим, податковий орган застосував до даних правовідносин визначення дані в Національному класифікаторі України класифікації видів економічної діяльності, прийнятого наказом Держкомстандарту України від 26.12.2005 року №375. Суд не погоджується із необхідністю застосування КВЕД з метою знайти визначення терміну переробка (обробка) в інших правових актах, оскільки воно наведене в пп. 195.1.3. п.195.1 ст. 195 та ст. 197 ПК України.

Абзацом 4 пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України визначено, що при порушенні вимог цього пункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій. Аналогічні положення закріплено законодавцем в абз. 3, 4 п.197.6 ст. 197 ПК України.

Згідно ч. 6 ст. 14-2 Закону 875-ХІІ порядок і критерії надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування, підстави для відмови в наданні такого дозволу та його скасування, а також порядок та умови надання позик, фінансової допомоги, дотацій підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

Відповідно до вимог п.13 Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1010 від 08.08.2007 р., рішення про скасування дозволу приймається Комісією у разі, зокрема, надходження подання відповідних органів державної податкової служби та інших державних органів про порушення законодавства України підприємством (філією, відокремленим підрозділом), організацією.

Суд не погоджується з позицією відповідача, що дозвіл № 7 на право користуватися пільгою з оподаткування та реєстрація платника як особи, що має право на податкову пільгу, вважається скасованим з моменту, коли податковий орган виносить податкове-повідомлення рішення з огляду на те, що по-перше, законодавством встановлена спеціальна процедура скасування дозволу, по - друге дозвіл № 7 на право користування пільгами на період з 01.04.2011 р. по 01.04.2012 р. наданий позивачу є дійсним і не скасований уповноваженим органом. Допустимі докази, що підтверджують скасування реєстрації позивача як особи, що має право на податкову пільгу відповідачем суду не подано. Будь-які рішення про скасування податкової пільги позивача відповідачем не приймались.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.02.2013 р. у справі № К/9991/46274/12 за позовом підприємства «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» до державної податкової інспекції у м. Чернівці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України в Чернівецькій області про визнання дій протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Чернівці, яка полягає у неподані до Державної казначейської служби України у Чернівецькі області висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок підприємства в розмірі 309415,00 грн., на думку суд, не є належним способом захисту порушеного права платника податку на додану вартість, а тому не підлягає задоволенню. У разі неподання податковим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету чи невідшкодування заборгованості бюджету з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права повинна бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Не підлягають задоволенню, на думку суду, також вимоги позивача про визнати протиправними дії державної податкової інспекції у м. Чернівці, які полягають у зменшенні значення рядка 24 податкової декларації за вересень 2011 р. на 2696875,00 грн., а також визнання дій ДПІ у м. Чернівці протиправними, які полягають у донарахуванні податкових зобов'язань по ПДВ за вересень 2011 р. на суму 337205,00 грн., з наступних підстав.

Згідно п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, фактично в акті перевірки викладаються оціночні судження контролюючого органу щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

В ході судового розгляду позивачем не наведено будь-яких обґрунтувань та доказів, які б вказували на те, що податковим органом вчинялись протиправні дії в ході проведення перевірки (порушення вимог порядку проведення перевірки (процедури)), які є наслідком зменшення значення рядка 24 податкової декларації та донарахування податкових зобов'язань, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому вони підлягають скасуванню, а сума податку на додану вартість в розмірі 309415,00 грн., що належала до бюджетного відшкодування позивачу - стягненню, що відповідає суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 та 129 Конституції України, ст. ст. 2, 70, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці: форми «В1» № 0001080232 від 30.12.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 309415,00 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 154707,50 грн.;

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці: форми «В4» № 0001090232 від 30.12.2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 302828,00 грн.

4. Стягнути з державного бюджету України на користь підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 309415,00 грн.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь підприємства «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» судові витрати в розмірі 2180,00 грн.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 15 квітня 2013 р.

Суддя В.К. Левицький