Постанова № 30742076, 16.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2013 року Справа № 812/3093/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Шибаєвої Т. В.,.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхувіання,-

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2013 року Управління пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхувіання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 4 854, 56 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 4 854, 56 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.20).

Відповідач у судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву у якій позовні вимоги визнав, просив розглянути справу без його участі.

Оцінивши обставини та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI)

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п.1. ч.1. ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає 4 854, 56 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову, наданим відповідачем до позову за 2012 рік та карткою особового рахунку платника (а.с.7,9,).

У відповідності до ч.12 ст. 9. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

На час розгляду справи загальна сума непогашеної заборгованості складає 4 854,56 грн.

Статтею 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску до Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області, на підставі ч. 4 ст. 25 вищезазначеного Закону, позивачем винесено вимогу про сплату боргу № Ф 21 від 01.03.2013 (арк. справи 11). Вимога № Ф 21 про сплату боргу від 01.12.2013 відповідачем отримана 12.03.2013, у встановленому законом порядку не оскаржувалась та є чинною на час розгляду даної справи.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках передбачених в абзаці шостому ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, а також враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 4 854, 56 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про встановлення у судовому рішенні способу та порядку виконання постанови суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Отже, з системного аналізу зазначеної норми КАС України вбачається, що заява про встановлення способу і порядку виконання судового рішення розглядається судом після відкриття виконавчого провадження, яке на даний час відсутнє.

Таким чином, суд вважає заяву відповідача про встановлення способу і порядку виконання постанови суду такою, що заявлена передчасно.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхувіання задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Управління пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області (95400, Луганська області, смт. Мілове, вул. Леніна, буд. 37, код 21792560) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхувіання у розмірі 4 854, 56 грн. (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят чотири гривні 56 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 17 квітня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка