Постанова № 30742030, 10.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року № 826/2619/13-а

О 13 годині 48 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Калайді К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)"

до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 9 січня 2013 року № 0000062320 та № 0000072320.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, закони України "Про зерно та ринок зерна в Україні", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Постанову Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1569 "Про забезпечення деяких положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Наказ Державної податкової служби України від 16.02.2012 № 127 "Про затвердження Узагальнюючої консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту" та зазначає, що Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби неправомірно зроблений висновок про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" суми податкового кредиту та завищення суми від'ємного значення за вересень 2012 року по взаємовідносинам з Приватним підприємством "Гамма Плюс", оскільки господарські взаємовідносини за участю позивача та його контрагента підтверджуються необхідними первинними документами. Також представник позивача вказує на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" правомірно включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість, згідно податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біорена" та Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрібьюшн".

Представник відповідача заперечила суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України та зазначила, що Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковими накладними по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрібьюшн", Товариством з обмеженою відповідальністю "Біорена" та Приватним підприємством "Гамма-Плюс", які не дають права на формування податкового кредиту.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" є юридичною особою та перебуває на обліку в Окружній державній податковій службі - Центральному офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

В період з 4 грудня 2012 року по 19 грудня 2012 року на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" та відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 12 230 271 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 13 374 413 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за вересень 2012 року (вхідний № 9063727953 від 17 жовтня 2012 року) з урахуванням уточнюючих розрахунків (вхідні № 9060631279 від 14 жовтня 2012 року та № 9068776810 від 5 листопада 2012 року).

За результатами проведеної перевірки Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби складено акт від 19 грудня 2012 року № 1468/40-50/23-20/20027449, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)":

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за вересень 2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 54,01 грн., яка підлягає зменшенню;

- пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення за вересень 2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 54,01 грн., яка підлягає зменшенню;

- пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 31 368 грн., яке підлягає зменшенню.

28 грудня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" подані заперечення на акт позапланової виїзної перевірки від 24 грудня 2012 року № 4169/1.

За результатами розгляду заперечень, Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби листом від 8 січня 2013 року № 16/0/1932-13/23-229 повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" про те, що висновки акту залишено без змін.

На підставі складеного акту перевірки Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000062320 від 9 січня 2013 року, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 31 368 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15 684 грн.;

- № 0000072320 від 9 січня 2013 року, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 54 грн.

Як встановлено під час розгляду справи, Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби при проведенні перевірки зроблений висновок про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 31 368 грн. на підставі акту перевірки Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 19 листопада 2012 року № 1308/40-50/23-20/20027449, яким встановлено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" податкового кредиту за серпень 2012 року на суму ПДВ 31 368 грн., згідно отриманих податкових накладних від ТОВ "Біорена" та ПП "Гамма-Плюс".

Як вбачається з акту Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 19 листопада 2012 року № 1308/40-50/23-20/20027449 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2012 року, відповідачем зроблений висновок про завищення ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" податкового кредиту на суму 14 685 грн. на підставі акту Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеса від 9 жовтня 2012 року № 19/16/22-5/30047507 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Гамма-Плюс", яким встановлено, що ПП "Гамма-Плюс" має ознаки проведення безтоварних операцій.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством "Гамма-Плюс", як продавцем, та ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)", як покупцем, укладено договір № 624/1-078270 від 8 серпня 2012 року, за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння льону олійного, українського походження, врожаю 2012 року згідно ДСТУ 4967:2008 "Насіння льону олійного для перероблення" насипом на умовах, передбачених даним договором.

На виконання умов договору ПП "Гамма-Плюс" виписало на користь ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" податкову накладну № 61 від 8 серпня 2012 року на загальну суму 88 110 грн., в тому числі ПДВ 14 685 грн.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано видаткову накладну від 8 серпня 2012 року № РН-0000861, рахунок-фактуру від 8 серпня 2012 року № СФ-0000861, складську квитанцію на зерно від 8 серпня 2012 року №100091 серії АУ №299859, виписку по рахунку з банку та докази на підтвердження подальшої реалізації придбаного товару Nedlands Overseas Inc, згідно контракту від 28 серпня 2012 року № 624/14295280.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що зобов'язання за серпень 2012 року за договором № 624/1-078270 від 8 серпня 2012 року виконані ПП "Гамма-Плюс" та ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами.

Відносно посилань відповідача на акт Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеса від 9 жовтня 2012 року № 19/16/22-5/30047507 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Гамма-Плюс", яким встановлено, що ПП "Гамма-Плюс" має ознаки проведення безтоварних операцій, суд зазначає про наступне.

До вказаного висновку Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеса прийшла на підставі інформації щодо контрагентів ПП "Гамма-Плюс", а також контрагентів цих контрагентів, що залучені до схеми постачання приватного підприємства "Гамма-Плюс".

При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Разом з тим, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Зазначена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року.

Крім того, суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Разом з тим, суд зазначає, що під час перевірки відповідачем не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Гамма-Плюс".

Під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагенту були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи наведене, суд зазначає про наявність у позивача господарської мети платника податку при укладанні договору з ПП "Гамма-Плюс".

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками операцій з ПП "Гамма-Плюс".

Відносно висновків відповідача щодо завищення ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" податкового кредиту за серпень 2012 року на суму ПДВ в розмірі 16 683 грн., згідно отриманої податкової накладної від ТОВ "Біорена", суд зазначає про наступне.

До вказаного висновку відповідач прийшов з огляду на включення позивачем до складу податкового кредиту не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних при несвоєчасному поданні скарги на контрагента, що видав таку податкову накладну.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сформовано податковий кредит у декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, зокрема, на підставі податкової накладної від 16 травня 2012 року № 25/2, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Біорена", яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, заяву про відмову постачальника надати покупцю податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) подано ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" до органу державної податкової служби 18 вересня 2012 року при поданні податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Згідно із приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для захисту інтересів добросовісних платників податку, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

При цьому, Податковий кодекс України не містить застережень щодо періоду подання додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Враховуючи, що позивач не включав до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму податку на додану вартість за податковою накладною від 16 травня 2012 року № 25/2, а включив таку суму до складу податкового кредиту за серпень 2012 року, тобто в межах 365 днів, суд приходить до висновку, що ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" виконано вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо подання скарги на постачальника разом із податковою декларацією за звітний податковий період, а саме податковою декларацією за серпень 2012 року.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2012 року, згідно податкової накладної від 16 травня 2012 року № 25/2, виписаної ТОВ "Біорена".

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

У відповідності до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи, що під час розгляду справи встановлено правомірність включення ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" до складу податкового кредиту за серпень 2012 року суму в розмірі 14 685 грн. (згідно отриманої податкової накладної від ПП "Гамма-Плюс" № 61 від 8 серпня 2012 року) та суму в розмірі 16 683 грн. (згідно отриманої податкової накладної від ТОВ "Біорена" № 25/2 від 16 травня 2012 року), то суд приходить до висновку про правомірність відображення у податковій декларації з податку на додану вартість суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в тому числі, суму в розмірі 31 368 грн.

За таких обставин, суд зазначає про необгрунтованість висновків Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби щодо завищення ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2012 року на суму ПДВ 31 368 грн.

Також при проведенні перевірки Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби зроблений висновок про те, що ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" завищено суму податкового кредиту за вересень 2012 року на суму ПДВ 54,01 грн.

До вказаного висновку відповідач прийшов з огляду на включення позивачем до складу податкового кредиту не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних при несвоєчасному поданні скарги на контрагента, що видав таку податкову накладну.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 54,01 грн. на підставі податкової накладної від 3 серпня 2012 року № 751/133, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрібьюшн", яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, заяву про відмову постачальника надати покупцю податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) подано ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" до органу державної податкової служби 17 жовтня 2012 року при поданні податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Як вже зазначалося, відповідно до абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Враховуючи, що позивач не включав до складу податкового кредиту за серпень 2012 року суму податку на додану вартість в розмірі 54,01 грн. за податковою накладною від 3 серпня 2012 року № 751/133, а включив таку суму до складу податкового кредиту за вересень 2012 року, тобто в межах 365 днів, суд приходить до висновку, що ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" виконано вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо подання скарги на постачальника разом із податковою декларацією за звітний податковий період, а саме податковою декларацією за вересень 2012 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача щодо завищення ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" суми податкового кредиту за вересень 2012 року на суму ПДВ в розмірі 54,01 грн. та щодо завищення суми від'ємного значення за вересень 2012 року на суму ПДВ в розмірі 54,01 грн.

Як передбачено частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано, а тому податкові повідомлення-рішення від 9 січня 2013 року № 0000062320 та № 0000072320 визнаються протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 9 січня 2013 року № 0000062320.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 9 січня 2013 року № 0000072320.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" судові витрати у розмірі 471 (чотириста сімдесят одна) грн.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева

Повний текст постанови складений 17 квітня 2013 року.