Постанова № 30741909, 08.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 р. Справа №805/3060/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:00

приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бойка М.І.,

при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф.,

з участю представників:

позивача - Кривець Д.А.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Імпульс м. Українськ» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі, -

в с т а н о в и в :

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Імпульс м. Українськ» (далі - відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду із позовом відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 199529,14 грн., який виник через несплату зобов'язань з податку на додану вартість, визначених в деклараціях: № 9005026631 від 16 листопада 2010 року, № 9005477428 від 14 грудня 2012 року, № 16956 від 19 січня 2011 року, № 1920 від 18 лютого 2011 року; № 9001023606 від 16 березня 2011 року; № 9002332330 від 20 квітня 2011 року. На підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» інспекцією були направлені відповідачу перша та друга податкові вимоги. Перша податкова вимога від 8 липня 2010 року № 1/40 була отримана відповідачем 8 липня 2010 року, друга податкова вимога від 10 серпня 2010 року № 2/46 була отримана відповідачем 10 серпня 2010 року, про що міститься відповідний підпис на корінці податкових вимог. Позивачем були проведені певні дії, які не привели до погашення вказаного боргу. У зв'язку із вищезазначеним, просив суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 199529,14 грн. за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Від відповідача не надходило заяв про перенесення судового розгляду. Причини неявки відповідача в судове засідання суду не відомі.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно положень підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 4.15 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач - Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Відповідач, Комунальне підприємство «Імпульс м. Українськ» (ідентифікаційний номер 36807105) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 16 вересня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 13). Перебуває на податковому обліку в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби.

Заборгованість відповідача перед бюджетом на суму 199529,14 гривень виникла через несплату відповідачем у встановлені строки зобов'язань: з податку на додану вартість у сумі 199529,14 грн.

Заборгованість відповідача перед бюджетом підтверджується розрахунком податкового боргу, зворотнім боком облікової картки платника податків.

У зв'язку з виникненням податкового боргу відповідачеві надсилалися перша податкова вимога № 1/40 від 8 липня 2010 року та друга податкова вимога № 2/46 від 10 серпня 2010 року, отримання яких підтверджується відповідними відмітками на їх корінцях (арк. справи 18).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 7 липня 2011 року по справі № 2а/0570/10196/2011 (арк. справи 8-9) позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Імпульс м. Українськ» про стягнення з рахунків у банках суми податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 199529,14 грн. задоволено.

З довідки позивача від 23 листопада 2012 року № 4745/10/18-013 (арк. справи 7) вбачається, що у відповідача відкриті банківські рахунки у: філії Донецького ОУ АТ Ощадбанк (2 рахунки).

На виконання даної постанови в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивачем до банку, обслуговуючого відповідача надсилалися платіжні вимоги, які повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктами 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З наведених норм вбачається, що для їх застосування та надання вказаного дозволу суд на підставі належних та допустимих доказів має встановити обставини:

- розміру усієї суми податкового боргу;

- недостатності коштів платника податків для погашення зазначеного податкового боргу;

- наявності майна відповідача, яке на законних підставах знаходиться у податковій заставі;

- наявності чи відсутності обмежень, визначених Податковим кодексом України, а також іншими законодавчими актами.

Переліченими вище доказами підтверджені обставини недостатності у відповідача коштів для погашення усієї суми податкового боргу. При встановленні інших двох обставин судом з'ясовано, що 11 лютого 2011 року Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення № 9 про опис майна у податкову заставу (арк. справи 23). Майно відповідача знаходиться у податковій заставі згідно з актом опису № 14 від 9 жовтня 2012 року на загальну суму 545445,33 грн.

Відповідно до пункту 1 спільного наказу Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України від 07 лютого 2003 року № 9/5/59, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07 лютого 2003 року за № 107/7428 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 92/5/347) установлено, що реєстрація податкових застав нерухомого майна здійснюється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, установленому Законом України від 18.11.2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830, Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5, зареєстрованим у Мін'юсті України 29 липня 2004 за № 942/9541.

Виходячи з цього, податкова застава майна відповідача за актом опису № 14 від 9 жовтня 2012 року, зареєстровані у державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (арк. справи 26).

Судом встановлено, що позивачем був направлений лист від 10.01.2013 року до Виконавчого комітету Селидівської міської ради про надання інформації щодо майна, яке знаходиться у податковій заставі і на яке може бути надано дозвіл на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу.

Листом від 23.01.2013 року Виконавчий комітет Селидівської міської ради повідомив, що розглянуто питання з приводу погашення податкової заборгованості відповідача і міська рада не заперечує проти продажу майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, а саме:

- будівля котельної № 8 інв. № 221;

- димова труба котельної № 8 інв. № 222;

- будівля котельної № 31а (у складі димова труба), інв. 229.

Решта основних фондів, включених у акт опису майна у податкову заставу від 09.10.2012 року № 14, задіяні у виробничому процесі надання послуг централізованого теплопостачання, обслуговування житлових будинків або є невід'ємною частиною цілісного виробничого комплексу (котельної). Тому, Селидівська міська рада вважає, що їх реалізація в теперішній час неможлива.

Згідно з пунктом 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Пунктом 90.1 Податкового кодексу України встановлено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» податкова застава належить до публічних обтяжень.

Згідно зі статтею 11 цього Закону публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленим цим Законом протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого виникає публічне обтяження і набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Частиною 3 статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 цього ж Закону пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» при публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган. Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом.

Якщо інше не встановлено законом та не суперечить змісту публічного обтяження, обтяжувач за публічним обтяженням або інша особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, також має права, передбачені статтею 23 цього Закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням.

Якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.

Згідно з частиною 2 статті 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Частиною 2 статті 40 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону.

Виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд вважає, що підстави для відмови у наданні податковому органу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Комунального підприємства «Імпульс м. Українськ» відсутні.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд надає Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Комунального підприємства «Імпульс м. Українськ».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Імпульс м. Українськ» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі, - задовольнити повністю.

Надати Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу з податку на додану вартість на суму 199529 гривень (сто дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) гривні 14 коп., за рахунок майна Комунального підприємства «Імпульс м. Українськ», (85485, Донецька область, м. Українськ, вул. Свердлова, 30, ЄДРПОУ 36807105), що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна № 14 від 9 жовтня 2012 року, а саме будівля котельної № 8 інв. № 221, димова труба котельної № 8 інв. № 222, будівля котельної № 31а (у складі димова труба), інв. 229.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 8 квітня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 15 квітня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бойко М.І.