Рішення № 30741482, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5395/13 16.04.13

За позовом комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва

«Київатошляхміст»

до комунального підрядного спеціалізованого підприємства будівельно-

електромонтажних робіт «КПСПБЕМР»

про стягнення 19 007, 27 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: не з`явились

відповідача: представник Сапронова М.І. (довіреність № 74 від 01.02.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київатошляхміст» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з комунального підрядного спеціалізованого підприємства будівельно-електромонтажних робіт «КПСПБЕМР» 19 007, 27 грн., (у тому числі: 16 183, 68 грн. - основного боргу, 1 229, 41 грн. - 3 % річних та 1 594, 18 грн. - інфляційні втрати).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/5395/13 та призначено її розгляд на 09.04.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні з 09.04.2013 року до 16.04.2013 року оголошувалась перерва.

Представник Позивача у судовому засіданні 09.04.2013 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Позивача у судове засідання 16.04.2013 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що талон замовника № 104270 не є належним доказом надання послуг та підставою для їх оплати, акт звірки взаєморозрахунків підписаний не уповноваженою особою, тому не може бути належним доказом підтвердження заборгованості. В частині стягнення штрафних санкцій посилається на їх необґрунтованість, у зв'язку з тим, що Позивачем не пред'являлась вимога відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з серпня 2010 року по жовтень 2010 року Позивач надав, а Відповідач прийняв автотранспортні послуги на загальну суму 16 183, 68 грн., що підтверджується актом № 859 та талонами № 104270 від 12.09.2010 року та № 104306 від 17.102010 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами фактично було укладено договір про надання послуг, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання статті 902 Цивільного Кодексу України.

Статтею 902 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищенаведене, у Відповідача виник обов'язок оплатити надані автотранспортні послуги загальною вартістю 16 183, 68 грн.

Оскільки строк виконання Відповідачем зобов'язання по сплаті коштів за надані автотранспортні послуги не встановлений, Позивач неодноразово, зокрема, 30.03.2011 року, 26.07.2011 року, 12.09.2012 року та 27.12.2012 року звертався до Відповідача з вимогами про сплату заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Відповідач листами № 25 від 04.04.2011 року, № 73 від 02.10.2012 року та № 6 від 01.02.2013 року повідомив Позивача про те, що заборгованість за автотранспортні послуги буде погашена після надходження коштів від замовника.

Враховуючи вищенаведене, твердження Відповідача щодо недотримання Позивачем вимоги частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України спростовується матеріалами справи.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки факт надання автотранспортних послуг підтверджується матеріалами справи, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 16 183, 68 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи частину 2 статті 530 Цивільного кодексу України, правомірним буде нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період з 07.04.2011 року по лютий 2013 року, тому до стягнення підлягає 3 % річних у розмірі 923, 13 грн. та 174, 92 грн. інфляційні втрати.

Посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки акт звірки містить підпис посадових осіб Позивача та Відповідача та скріплений печатками, доказів в підтвердження того, що зазначений акт підписано не уповноваженою особою Відповідача суду не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київатошляхміст» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 17 281, 73 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підрядного спеціалізованого підприємства будівельно-електромонтажних робіт «КПСПБЕМР» (03680, м. Київ, Солом`янський район, вулиця Машинобудівна, будинок 38, ідентифікаційний код 03334084) на користь комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київатошляхміст» (01013, м. Київ, Печерський район, Набережно-Печерська дорога, будинок, 2, ідентифікаційний код 03359018) 16 183 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят три) грн. 68 коп. - основного боргу, 923 (дев'ятсот двадцять три) грн. 13 коп. - 3 % річних, 174 (сто сімдесят чотири) грн. 92 коп. інфляційні втрати та 1 564 (одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири) грн. 30 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 17.04.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.