Ухвала суду № 30741344, 16.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-34/10/2470

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у м.Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Чернівці до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м.Чернівці (далі - ДПІ у м.Чернівці, позивач) звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» (далі - ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго», відповідач) про стягнення заборгованості.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і прийняття невірного рішення.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Залишаючи адміністративний позов ДПІ у м.Чернівці без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, працівниками ДПА в Чернівецькій області проведено комплексну планову документальну перевірку ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго», результати якої відображені в акті №158/23-1/00130760 від 06.04.2006 р.

В ході перевірки виявлені порушення відповідачем вимог законодавства в сфері ведення касових операцій у національній валюті та згідно вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовані штрафні санкції на підставі рішення №000130231/2 від 06.04.2006 р. Вказане рішення було оскаржене в адміністративному порядку і рішенням ДПА України №000130231/3 від 04 серпня 2006 року ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» частково скасоване та застосовані штрафні санкції в сумі 59691,06 грн.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Таким чином, заявлена до стягнення заборгованість виникла в серпні 2006 року, разом з цим, відповідач в добровільному порядку її не погасив, а тому 15.05.2009 р. позивач звернувся із позовом про її стягнення в примусовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Окремим видом адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф. Відповідно до ч.1 ст.241 ГК України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Стаття 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає фінансову санкцію як грошова суму, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів господарювання за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.

Зі змісту вказаних положень вбачається, що фінансові санкції, застосовані на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні ГК України.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

З огляду на наведене, положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до правовідносин пов'язаних із сплатою адміністративно-господарських санкцій, застосованих на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не застосовуються, в тому числі, в частині встановлення строків позовної давності.

Положення щодо строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи, що адміністративний позов подано після закінчення строку звернення до адміністративного суду та з огляду на відсутність поважних причин для поновлення даного строку, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності залишення без розгляду адміністративного позову ДПІ у м.Чернівці.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 199 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у м.Чернівці, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.