Постанова № 30741148, 11.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року справа №805/515/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Юрченко В.П., при секретарі Мартакові О.А., за участю представника позивача Заходи О.М., представника відповідача Хандогіної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. у справі № 805/515/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000681520 від 28 вересня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000681520 від 28 вересня 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 28.09.2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000681520 про сплату штрафних санкцій у розмірі 40 081,60 грн., застосованих за порушення гранічного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства.

Позивач не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 28.09.2012 року, зазначив, що акти перевірок, на підставі яких прийняте зазначене податкове повідомлення-рішення, складені із значними порушеннями чинного законодавства України.

Просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000681520 від 28.09.2012 року про сплату штрафних санкцій у розмірі 40 081,60 грн., застосованих за порушення гранічного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. у справі № 805/515/13-а у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку представника відповідача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» перетворено з припиненої юридичної особи ПП «АФ ім. Чкалова» код ЄДРПОУ 33660979.

На обліку в Ясинуватській ОДПІ як платник податків з 02.09.2009 року, платник ПДВ з 02.10.2009 року з перереєстрацією, актуальне свідоцтво суб'єкта спец режиму оподаткування видане 20.11.2010 року № 100310363, місцезнаходження позивача: 86052, Ясинуватський район, с. Нефайлове, вул. Безкоровайного, 1.

Позивач є платником ПДВ спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Згідно зі ст. 155 ПК України підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, сплачують податок у порядку і розмірах, передбачених цим розділом, за підсумками звітного податкового року.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію з податку у строки, визначені законом для річного податкового періоду. Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті. Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу.

Пунктом 209.1 ст. 209 ПК України встановлено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

На підставі п. 79.1 ст. 79 ПК України від 02.12.2010 року, відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка повноти та своєчасності сплати з ПДВ по деклараціям з ПДВ (скороченим) спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства за звітні податкові періоди: листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.08.2012 року № 561/15-213/33660979 та яким встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за звітні періоди: листопад 2011 року по строку сплати 30.12.2011 року; грудень 2011 року по строку сплати 30.01.2012 року; січень 2011 року по строку сплати 06.01.2012 року; лютий 2012 року по строку сплати 30.03.2012 року; березень 2012 року по строку сплати 19.03.2012 року; березень 2012 року по строку сплати 30.04.2012 року.

Відповідно до пункту 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Ст. 75 ПК України встановлює, що документальні перевірки можуть бути плановими (проводиться відповідно до плану-графіка перевірок) або позаплановими (не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом) виїзні та невиїзні (в приміщенні податкового органу).

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу (пункт 79.1 ст. 79 ПК України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. (пункт 75.1.2 ст. 75 ПК України).

Перевірка проводилася на підставі наказу Ясинуватської ОДПІ від 10.08.2012 року та було повідомлено про проведення перевірки повідомленням від 10.08.2012 року.

Підприємство не погодившись з висновками зазначеного акту перевірки, подало до Ясинуватської ОДПІ заперечення.

За результатами розгляду заперечень підприємства було прийнято рішення провести документальну позапланову невиїзну перевірку на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ у разі коли платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Відповідно п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової службі виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

На виконання вимог зазначеної статті ПК України, працівниками інспекції на адресу підприємства листом з повідомленням про вручення були направлені наказ від 05.09.2012 року № 358 «Про проведення документальної невиїзної перевірки» та повідомлення від 06.09.2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 665/15-211-1/33660979 від 12.09.2012 року.

Підприємство не погодившись з висновками зазначеного акту перевірки, подало до Ясинуватської ОДПІ заперечення.

Відповідачем були залишені заперечення без розгляду у зв'язку з порушенням строків надання.

Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2012 року № 0000681520 про сплату штрафних санкцій у розмірі 40081,60 грн., застосованих за порушення гранічного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства.

08.10.2012 року позивачем була подана скарга до Ясинуватської ОДПІ, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2012 року № 0000681520.

Рішенням відповідача від 17.10.2012 року продовжений строк розгляду скарги.

05.12.2012 року відповідач рішенням № 18987/10/10.2-12-5 залишив скаргу позивача від 08.10.2012 року без задоволення.

Позивач повторно звернувся до Ясинуватської ОДПІ зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 28.09.2012 року № 0000681520.

Рішенням відповідача від 08.01.2013 року залишено зазначено скаргу без задоволення.

На порушення п. 203.2 ст. 203. п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2011 року № 11 «Про затверджені акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану спеціальних рахунках, відкритих у банках» (далі - Порядок) по податковій декларації № 9012833353 від 20.12.2011 року за листопад 2011 року сума узгодженого грошового зобов'язання 3347293,00 грн. сплачена (перерахована) наявною переплатою станом на 30.12.2012р. - 1602845,19 грн. З урахуванням переплати на 30.12.2011 року сума недоплати складає 1744447,81 грн. та погашена:

- 06.01.2013 року - уточнюючим розрахунком на зменшення податкового зобов'язання від 06.01.2012 року № 9000038489 на суму 75706,00 грн. Кількість днів затримки складає 7 днів;

- 13.01.2012 року - платіжним дорученням № 6 від 13.01.2012 року на суму 9000,00 грн. Кількість днів затримки складає 14 днів.

По декларації № 9022477510 від 27.04.2012 року за звітний податковий період - березень 2012 року сума узгодженого податкового зобов'язання складає 316110,00 грн., гранічний строк сплати (перерахування) - 30.04.2012 року, фактично перераховано 14.05.2012 року платіжним дорученням № 70 від 14.05.2012 року. Кількість днів затримки - 15 днів.

Пунктом 2-3 Порядку встановлено, що сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) в порядку, визначеному Національним банком, за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді органу державної податкової служби. Сума податку на додану вартість, що підлягає (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виробництва, тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період, перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Відмовляючи ТОВ «Догагролюкс» у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції віходив також з того, що сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період та надання податковому органу платіжних доручень про сплату сум ПДВ, які сільськогосподарське підприємство з особливим режимом оподаткування зобов'язане надавати відповідно до вищевказаних нормативних вимог, є звітністю.

Згідно з пунктом 4 Порядку сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 ПК України, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до пункту 209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Також суд першої інстанції вважав, що позиція позивача стосовно перерахування вказаних сум із поточного на спеціальний рахунок не є грошовим зобов'язанням у контексті визначення ПК України, є помилковою, оскільки суми, які відповідний суб'єкт зобов'язаний своєчасно перерахувати на спеціальний рахунок, за своєю природою є податком на додану вартість. Особливий статус та режим оподаткування сільськогосподарських товариств зі спеціальним режимом передбачає механізм, за якого акумулюються суми саме податку на додану вартість на спеціальному рахунку, тобто для стимулювання розвитку сільськогосподарського виробництва, а отже вказані кошти є грошовим зобов'язанням, що не позбавляє їх платників від відповідальності за несвоєчасність перерахування сум ПДВ відповідно до вимог податкового законодавства.

Щодо відповідальності за порушення правил сплати (перерахування) податків суд першої інстанції послався на те, що то таку відповідальність передбачено п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу, а саме: якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, назначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу. Так, неперерахування чи несвоєчасне перерахування суб'єктом спеціального режиму оподаткування коштів на спеціальний рахунок тягне за собою накладення штрафних фінансових санкцій.

Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідачем було правомірно винесене податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2012р. № 0000681520 про сплату штрафних санкцій у розмірі 40081,60 грн., застосованих за порушення гранічного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції припустився помилкового застосування норм матеріального права.

Згідно п.14.1.38 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов»язання платників податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов»язання та/або штрафну(фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв»язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ст. 126 Податкового кодексу України може бути застосована тільки щодо платників до бюджету, а в даному конкретному випадку ТОВ «Донагролюкс» є підприємством обравши спеціальний режим оподаткування та згідно п.209ч.2 ПК України сума податку на додану вартість не підлягає сплаті до бюджету та повність\ю залишається в розпорядженні підприємства та зазначені суми ПДВ акумулюються на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений невірно, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. у справі № 805/515/13-а задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. у справі № 805/515/13-а скасувати.

Позовні вимоги ТОВ «Донагролюкс» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000681520 від 28.09.2012 року Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про сплату штрафних санкцій у розмірі 40 081,60 грн., застосованих за порушення гранічного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 16.04.2013 року.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко