Рішення № 30738924, 15.04.2013, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Справа № 232/518/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року м. Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Артеменко Л.І.

при секретарі Євсєєвій Ю.М.

за участю представників позивача Биковської О.С., Орлової Н.І.

відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з теплопостачання квартири АДРЕСА_1 в сумі 11147,11грн, нарахованої за період з 01.01.2005 по 31.01.2013 р включно і не сплачених добровільно, 3 % річних 1362,38 грн та індексу інфляції 3590,1 грн, нарахованих на суму заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що відповідачу надавались послуги з централізованого теплопостачання, однак той своєчасно не сплачував їх у строки, встановлені п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затв. Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005. В видачі судового наказу ухвалою суду 21.02.2013 відмовлено через наявність спору про право (пропущений строк позовної давності).

За заявою представника позивача ухвалою суду від 05 квітня 2013 року співвідповідачами залучені до справи співвласники житла ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала частково, просила стягнути заборгованість, яка утворилась за період 01.01.2005 по 31.01.2013, не охвачений судовим рішенням від 17.01.2005 року, без урахування пені та інфляційних втрат, посилаючись на подачу теплової енергії на будинок відповідачів протягом зазначеного періоду та несплату наданих послуг за встановленими тарифами, виходячи з площі квартири відповідачів, строку фактично наданих послуг та тарифів, при цьому відсутність батарей в квартирі відповідачів до уваги не приймалась через їх самовільний демонтаж.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала частково. Суду пояснила, що вона і співвідповідачі фактично послугами не користувались, оскільки радіатори в квартирі відсутні, демонтовані через непридатність, про що повідомляла позивача в 2011 році, мала намір укласти договір на погашення заборгованості, сплатила 200 гривень в рахунок погашення заборгованості, яка утворилась по особовому рахунку на жовтень 2011 року; дозволу на відключення квартири від мережі централізованого теплопостачання не має.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до суду не прибули, заяв, клопотань не надали.

Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1, з 4 жовтня 1997 року на підставі договору міни, яку придбали разом з ОСОБА_8, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадкоємцями майна якого 1 черги, у тому числі і 1/6 частки квартири, є відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі ст. 529 ЦК України 1963 року, оскільки за даними домової книги були зареєстровані разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщин. Отже, оскільки відповідно до ст. 322 ЦК України 2004 року всі власники житла несуть тягар утримання майна, а згідно 112 ЦК України 1963 року їх долі на час придбання є рівними, кожен з власників несе відповідальність за зобов'язаннями в залежності від розміру частки його власності, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_6 - по 1/6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - по 2/9 кожний, оскільки спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, незалежно від оформлення спадкових прав. Рішенням суду від 17 січня 2005 року з відповідача ОСОБА_3 стягнута заборгованість 1076,84грн за період по 31 грудня 2004 року включно, у стягненні заборгованості з 1996 по грудень 2001 року відмовлено за пропуском строку позовної давності.

Позивач надавав послуги теплопостачання на вищевказаний будинок, у даному випадку, є виробником послуг.

На відповідача ОСОБА_3 оформлений особовий рахунок № НОМЕР_1, що нею не спростовано і свідчить про фактичне укладення договору, і ці обставини підтверджуються копіями особового рахунку. Отже, відповідачі є споживачами послуг з теплопостачання за зазначеною адресою, при цьому їх фактичне не проживання в належній їм квартирі не має правового значення для вирішення спору.

Відносини з приводу теплопостачання фізичним особам регулюються Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 1268 від 31.10.2007 року).

Відповідно до ст. 13, п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.1,19,24 Закону України «Про теплопостачання», п.п. 7,23,30 Правил користування тепловою енергією, затв. Постановою КМУ від 3 жовтня 2007 року № 1198, споживач - фізична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору, зобов'язаний щомісяця, до 20 числа наступного за розрахунковим, здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.

Доводи відповідача про фактичне не отримання послуг через відсутність батарей центрального опалення в їх квартирі не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 34 Правил споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

Правилами також передбачено, що в разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж за умови технічної можливості, оскільки при цьому не повинні порушуватися санітарно-гігієнічні, теплотехнічні вимоги та експлуатаційні показники інших квартир багатоквартирного житлового будинку. Дозвіл на відключення споживача від користування послугами із централізованого опалення та гарячого водопостачання надається органами місцевого самоврядування.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (п. 25 Правил).

Згідно з передбаченою процедурою, відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника жилого будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг та власника або наймача квартири. Після закінчення робіт складається акт про відключення, який подається відповідній комісії для затвердження і є єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань.

Відповідачі не надали суду докази, що система центрального теплопостачання (батареї) в їх квартирі демонтовані з відповідного дозволу та дотриманням відповідної процедури, що підтверджується поясненнями самого відповідача суду.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що нарахування їм плати за період з часу самовільного відключення є правомірним. Плата за надані послуги нарахована, виходячи з діючих тарифів. Суду не надано відповідачами докази про неотримання послуг з вини позивача за спірний період.

Згідно копії особового рахунку заборгованість за надані послуги складає за період з 1 січня 2005 року по січень 2013 року 9459,03 грн ( 11147,11 - 2754,92 + 1076,84, де 11147,11 - заборгованість станом на 1 лютого 2013 року, 2754,92 - заборгованість станом на 1 січня 2005 року, 1076,84 - сплачені кошти за рішенням суду від 17.01.2005), останній платіж надійшов в 20 жовтня 2011 року як погашення заборгованості без зазначення періоду. 1/6 від суми, що підлягає стягненню, складає 1576,51 грн, 2/9 - 2102,98 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а порушене право поновленню шляхом стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги пропорційно долі кожного відповідача у власності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати в мінімальному розмірі - 214,60 грн пропорційно долі власності кожного з них.

Керуючись ст. 322 ЦК України, ст.ст. 13, 18, п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.1,19,24 Закону України «Про теплопостачання», п.п. 7,23,30 Правил користування тепловою енергією, затв. Постановою КМУ від 3 жовтня 2007 року № 1198, ст. ст. 88, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго" на поточний рахунок 26006962494214 ПАТ «ПУМБ» м. Донецька МФО 334851 ОКПО 26221744, заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 1 січня 2005 року по 31 січня 2013 року включно по 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 98 копійок з кожного.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго" на поточний рахунок 26006962494214 ПАТ «ПУМБ» м. Донецька МФО 334851 ОКПО 26221744, заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 1 січня 2005 року по 31 січня 2013 року включно по 1576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) гривень 51 копійки з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на відшкодування судових витрат по 50,98 гривень з кожного.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на відшкодування судових витрат по 38,23 гривень з кожного.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законно сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.І. Артеменко