Постанова № 30738786, 11.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/710/13-a

категорія 8.2.1

11 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Попової О. Г. ,

при секретарі - Дворніковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2012 р. №0006492200,-

встановив:

Дочірнє підприємство "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 06.11.2012 року №0006492200. В позові вказує, що на підставі акту від 18.10.2012 року №1220/22-00/33864982 пpo результати позапланової невиїзної документальної перевірки Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Елітград" за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012 року №0006492200 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 28340,00 грн. за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Вказане рішення оскаржувалось позивачем до ДПА в Житомирській області та ДПС України, однак скарги залишенні без задоволення, а рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 06.11.2012 року №0006492200 - без змін. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підприємством правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних і за наявності первинних документів по господарським операціям з контрагентом ПП "Елітград". Правочин, укладений з вказаним контрагентом не має ознак нікчемності та є укладеним відповідно до норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, зазначених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом втановлено, що Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Елітград" за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, за результатами якої складений акт №1220/22-00/33864982 від 18.10.2012 року.

В акті перевірки заначені наступні порушення:

- ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП "Елітград" до реальних вигодонабувачів за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість на загальну суму 28 339,67 грн., в т.ч. за травень 2011 року - на суму 28 339,67 грн.

На підставі вказаного акту Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення від 06.11.2012 року №0006492200 про збільшення суми грошового зобов"язання в розмірі 28 340,00 грн.

Вказане рішення оскаржувалось позивачем до ДПА в Житомирській області та ДПС України, однак скарги залишенні без задоволення, а рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 06.11.2012 року №0006492200 - без змін.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податку на додану вартість в розмірі 28 339,67 грн., згідно акту перевірки, стало невизнання податкового кредиту за операціями із отримання товарів (послуг) від ПП "Елітград" в травні 2011 року. В акті зазначено, що укладений із ПП "Елітград" договір купівлі-продажу є правочином, який порушує публічний порядок та відповідно до ст.203, 215, 228 ЦК України є нікчемним, так як позивачем не надано для перевірки актів прийому - передачі запасних частин від ПП "Елітград", що підтверджують суму придбання, яку підприємством було віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за травень 2011 року в сумі 28 339,67 грн., в ланцюгу поставок контрагента є підприємства з ознаками фіктивності, не підтверджено реальність здійснення ПП "Елітград" фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів ( робіт, послуг) за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року з урахуванням іх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є (покупець) та ПП "Елітград" (продавець) укладено договір №181 від 20.05.2011 року про передачу у власність товару, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах договору запасні частини та комплектуючі до дробильного устаткування, авто та електрообладнання (а.с. 144-146).

На виконання умов даного договору постачальником (продавцем) виписувались рахунки- фактури (а.с.118,119), податкові накладні (а.с.122-124), видаткові накладні (а.с.120,121).

Податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення”, і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Придбання товарів, зазначених у рахунках- фактури, підтверджується платіжним дорученням №14087, згідно якого Дочірнє підприємство "Граніт Україна" (платник) слатив за запчастини ПП "Елітград" (отримувач) згідно рах. №1006, №1007, №1008 170038,00 грн. в т.ч. ПДВ 28339,67 9 (а.с. 118).

Перевезення продукції, товару (вантажу) від ПП "Елітград" до Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є підтверджується товарно-транспортною накладною, подорожніми листами (а.с.125-127).

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача - ПП "Елітград" зареєстровано як платник податку на додану вартість та перебувало в Державному Реєстрі юридичних осіб.

Основним видом діяльності Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є, згідно статуту, є будівництво автошляхів та інших шляхів сполучень, а тому придбані у ПП "Елітград" (ось натяжная ЄКГ-5 №1080.33.17, вал ведущий ЄКГ-5 №1080.33.57, стенка ковша передняя ЄКГ-5 №1080.52.02) в подальшому використовувались позивачем в господарській діяльності підприємства.

Відповідно до п.п 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що здійснення господарських операцій з контрагентом ПП "Елітград" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх купівля пов'язана з господарською діяльністю позивача.

Щодо визнання податковим органом договору між позивачем і ПП "Елітград" нікчемним, то відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні договору нікчемним податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Реальне настання правових наслідків за визначеним Новоград-Волинською ОДПІ правочином підтверджено і не оспорюється висновками акту документальної перевірки. Так, контрагент позивача виконав повністю взяті на себе зобов’язання по продажу товару, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за придбання такого товару. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат.

В листі ДПА України №20289/16-1617 від 29.09.2010 року зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Акт перевірки не містить жодних доказів, які б підтверджували, що зміст договору №181 про постачання товару від 20.05.2011 року не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов’язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарських зобов’язань, що виникли на підставі цього договору.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо зазначеного в акті, що позивачем не надано для перевірки акти прийому - передачі запасних частин від ПП "Елітград", то згідно умов договору вказані акти знаходяться у продавця товару, який при відсутності претензій і зауважень надає їх для підпису покупцю.

Щодо зазначеного в акті перевірки, що в ланцюгу постачальників ПП "Елітград" є підприємства з ознаками фіктивності, то в акті перевірки №1220/22-00/33864982 від 18.10.2012 року не зазначено будь-яких відомостей про придбання товарів ПП "Елітград", що поставлені ним позивачу в травні 2011 року саме у цих підприємств з ознаками фіктивності, не зазначено з якими саме підприємствами, що мають ознаки фіктивності, співпрацював ПП "Елітград" - тобто відповідачем не досліджено руху товарів (чи відсутності такого руху) між ПП "Елітград" та контрагентами. Також, в акті перевірки не наведено інформації, що спростовувала б факти отримання ПП "Елітград" товарів від постачальників та факт поставки товару від ПП" Елітград" до Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є.

В акті перевірки зазначено, що 27.06.2012 року з ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя отримано акт №520/23-212/37077000 від 25.06.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Елітград", згідно якого встановлені порушення норм закону підприємством при здійсненні ним господарських операцій. Посилання податкового органу на даний акт є безпідставними, оскільки в зазначеному акті не досліджувались питання взаємовідносин ПП "Елітград" з позивачем.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом.

За таких обставин добросовісний покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, якщо він виконав усі передбачені законодавством умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така ж позиція викладена в інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 року №1112/11/13-10.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні сум податкового кредиту відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано .

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем були надані всі первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість в розмірі 28 339,67 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і задовольняє позов підприємства в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.71, 86, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби №0006492200 від 06.11.2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 15 квітня 2013 р.