Постанова № 30738464, 15.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року Справа № 5015/4515/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В.суддівКролевець О.А. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на ухвалу від господарського суду Львівської області 11.12.2012та на постанову відЛьвівського апеляційного господарського суду 04.02.2013у справі господарського суду№ 5015/4515/12 Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Авальдо1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Чер-Буд" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Угринів" 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромас" 4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Аро-пласт-плюс" 5.Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5простягнення 89 757, 07 грн.за участю представників:

від позивача - не з'явились

від відповідача 1 - не з'явились

від відповідача 2 - не з'явились

від відповідача 3 - не з'явились

від відповідача 4 - не з'явились

від відповідача 5 - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Райфайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чер-Буд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Угринів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромас", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аро-пласт-плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат" 89 757,07 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.12.2012 до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено ОСОБА_5.

У процесі провадження у справі позивач подав заяву, у якій просить стягнути солідарно з відповідачів 87 655,51 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.12.2012 клопотання третьої особи про зупинення провадження задоволено, провадження у справі №5015/4515/12 (суддя Гутьєва В.В.) зупинено до вирішення справи №1304/11066/12.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 у даній справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Дубник О.П., Процика Т.С.), за наслідками розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", ухвалу господарського суду Львівської області від 11.12.2012 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 11.12.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 у даній справі, а справу направити до господарського суду Львівської області для розгляду по суті. В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням ст.ст. 79, 83 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник вказує про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі та про те, що процесуальним законом господарському суду надано право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний із предметом спору договір, який суперечить чинному законодавству.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Чер-Буд" просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що обставини, встановлені у справі № 1304/11066/12 матимуть преюдиціальне значення у даній справі та не можуть бути встановлені судом у зв'язку з непідвідомчістю.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвала господарського суду Львівської області від 11.12.2012 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 мотивовані тим, що розгляд даної справи є неможливим до вирішення пов'язаної з нею справи №1304/11066/12 про визнання недійсним кредитного договору від 30.06.2010, яка розглядається Галицьким районним судом. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що питання недійсності кредитного договору від 04.03.2008 №014/08-3/3570/МК та додаткової угоди від 30.06.2010 № 1 до нього, не підлягають розгляду господарським судом, оскільки укладені між позивачем та фізичною особою ОСОБА_5, який має статус третьої особи, а не сторони у даній справі. Суди також зазначили, що вказаними правочинами встановлено та змінено процентну ставку, встановлено порядок та підстави зміни процентної ставки, розмір пені від суми простроченого платежу тощо. Між тим, суди посилаються на те, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Отже, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, підставою для зупинення провадження у даній справі стала неможливість суду самостійно вирішити питання щодо дійсності кредитного договору від 04.03.2008 № 014/08-3/3570/МК та додаткової угоди від 30.06.2010 № 1 до нього, якими встановлено та змінено процентну ставку, встановлено порядок та підстави зміни процентної ставки, розмір пені від суми простроченого платежу тощо.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що презумпція правомірності правочину може бути спростована нормою закону, яка містить відповідну заборону, а у випадках, прямо не передбачених у законодавстві, презумпція правомірності правочину може бути спростована судом.

Так, зокрема, згідно з п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

При цьому застосування даної статті господарським судом при прийнятті рішення можливе у разі одночасної наявності таких умов: пов'язаність оспорюваного договору з предметом спору та суперечність вказаного договору законодавству. Водночас вказана норма не містить умов її застосування, пов'язаних з повною тотожністю суб'єктного складу сторін спору зі сторонами оспорюваного договору.

Отже, встановивши, що зміст договору суперечить чинному законодавству, господарський суд, керуючись ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, може за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або частково. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїх постановах від 09.12.2003 у справі №32/206 та від 20.01.2004 у справі №8/113-2003.

З огляду на наведене, розгляд Галицьким районним судом м. Львова справи № 1304/11066/12 не може бути перешкодою для встановлення відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України істотних обставин у справі №5015/4515/12 при її розгляді господарським судом.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неможливість розгляду даної справи та зупинення у ній провадження до вирішення справи №1304/11066/12, що є підставою для скасування ухвали господарського суду Львівської області від 11.12.2012 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 з передачею справи № 5015/4515/12 на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 у справі №5015/4515/12 скасувати та справу №5015/4515/12 передати на розгляд господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Кролевець О.А.

Саранюк В.І.