Ухвала суду № 30737867, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/88527/11

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" (далі - ТОВ "Омбілік-Агро") звернулось до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі - Нововодолазька МДПІ) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у задоволенні позову ТОВ "Омбілік-Агро" відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року апеляційну скаргу ТОВ "Омбілік-Агро" залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Омбілік-Агро".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Нововодолазькою МДПІ була проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Омбілік-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки складений акт від 08.12.2010 року №2635/23-03-33/34473765.

В акті перевірки зазначені порушення п.4.1 ст. 4, п. 81.1, п. 81.2, п. 8-1.6, п.п. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а саме TOB "Омбілік Агро" занизило податок на додану вартість на загальну суму 227614, 00 грн. та порушення п. 8.1, п. 8.2, п.8.6, п.п. 8.15.2 п. 8.15 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено суму податку на додану вартість, що не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для, відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей на загальну суму 227614, 00 грн.

На підставі акту перевірки Нововодолазькою МДПІ було прийняті податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.12.2010 року №0000332310/0, від 14.01.2011 року №0000332310/1 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 461581,00 грн., в тому числі за основним платежем 227644,00 грн., за штрафними санкціями 233967,00 грн.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що податковим органом ставиться під сумнів правильність формування податкових зобов'язань за результатами господарських операцій позивача по виконанню агротехнічних послуг, наданих ТОВ імені газети «Ізвєстія»; ТОВ «Лан-ВСП»; ТОВ «Лан»; ТОВ «Високопільське СП», та неправильне застосування пільги з податку на додану вартість.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ імені газети «Ізвєстія», з якою була укладена угода №22/06-1 від 22.06.2010 року про виконання агротехнічних робіт; з ТОВ «Лан-ВСП», з яким була укладена угода №01/04 від 01.04.2010 року про виконання агротехнічних робіт, з ТОВ «Лан», з яким була укладена угода №б/н від 23.03.2009 року про надання агротехнічних послуг; з ТОВ «Високопільське СП», з яким була укладена угода підряду №б/н від 23.03.2009 року по виконання агротехнічних послуг.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем на підтвердження виконання даних послуг надані первинні документи, які не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність».

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивачем занижено податкові зобов'язання за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року на суму 227614,00 грн. та завищено по скороченій декларації на суму 227614,00 грн.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішення не в повній мірі досліджено господарські операції позивача та первинні документи.

Крім того, судами попередніх інстанцій не вірно застосовано закон України «Про податок на додану вартість».

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року - скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров