Постанова № 30737431, 11.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7529/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-110» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-110» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа: Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація-110» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа: Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 1.22.1, п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1, ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо заниження КП «ЖЕО-110» податку на прибуток підприємства на загальну суму 592009,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 592009,00 грн., та зменшення від'ємного значення з податку на прибуток підприємства на суму 477645,00 грн. На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за висновками даного акта, є протиправним та підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація-110» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-110» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 93/1-23-40-26408187 від 21.02.2011 року, за змістом якого встановлено порушення позивачем вимог п.п. 1.22.1, п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1, ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо заниження КП «ЖЕО-110» податку на прибуток підприємства на загальну суму 592009,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 592009,00 грн., та зменшення від'ємного значення з податку на прибуток підприємства на суму 477645,00 грн., оскільки, на думку контролюючого органу, позивачем не було включено до складу валового доходу за III квартал 2010 року кредиторської заборгованості в сумі 2845679,00 грн. по якій минув строк позовної давності, а відповідно така кредиторська заборгованість вважається безповоротною фінансовою допомогою та підпадає під оподаткування податком на прибуток.

КП «ЖЕО-110» було надіслало на адресу відповідача заперечення на акт, яке отримане ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 25.02.2011 року.

10.03.2011 року позивачем від ДПІ у Голосіївського району м. Києва отримано лист «Про розгляд заперечення КП «ЖЕО-110» до акта перевірки від 21.02.2011 року № 93/1-23-40-26408187», яким висновки акта залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 11.03.2011 року № 0000372304/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 592009,00 грн., штрафні санкції - 148002,00 грн., всього - 740011,00 грн.; від 11.03.2011 року № 0000382304/0, яки позивачу зменшено від'ємне значення з податку на прибуток підприємства на суму 477645,00 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій, якими в свою чергу в задоволенні скарг позивача було відмовлено, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача є правомірними та обґрунтованими, а тому підстави для скасування податкових повідомлень-рішень відсутні.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що проведеною перевіркою відображеного показника позивача з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року в сумі 9380824,00 грн. на підставі таких документів, як угоди, видаткові накладні, виписки банку, акти виконаних робіт, (наданих послуг), відомості по бухгалтерських рахунках та інших документів, відповідачем було встановлено заниження задекларованих показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» всього в сумі 2845379.00 грн. в тому числі за 3 кв. 2010 року в сумі 2845679,00 грн.

Під час проведення перевірки було встановлено, що на підставі наданих до перевірки документів та бухгалтерських даних, за КП «ЖЕО-110» обліковується прострочена кредиторська заборгованість ПАТ «Київгаз» на загальну суму 172330,52 грн. (з ПДВ) по договору надання послуг (дата виникнення 30.09.2007 року); АК «Київенерго» на загальну суму 1626048,39 грн. (з ПДВ) по договорах надання послуг (дата виникнення 30.09.2007 року); ПАТ «АК «Київводоканал» на загальну суму 975464,52 грн. по договору надання послуг (дата виникнення заборгованості 30.09.2007 року).

При цьому колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що заборгованість КП «ЖЕО-110» перед ПАТ «Київгаз» на суму 172330,52 грн., перед ПАТ «АК «Київводоканал» на суму 975464,52 грн., перед АК «Київенерго» на суму 1626048,39 грн. є заборгованістю мешканців мікрорайону - споживачів комунальних послуг, які надаються вищезазначеними підприємствами. Кожен мешканець м. Києва сплачує витрати за надані комунальні послуги щомісячно.

Однак, судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що відповідно до ст.ст. 261, 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу, позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином судом першої інстанції не прийнято до уваги, що споживач - мешканець, який сплачував комунальні послуги частинами (не систематично) не є таким, що має заборгованість, по якій минув строк позовної давності, оскільки сплачуючи в іншому місяці борг за надані комунальні послуги строк позовної давності переривався вчиненням ним дії (часткової оплати); також позивачем надано докази того, що з його боку вживалися заходи щодо погашення боргу за надані комунальні послуги вказаними підприємствами та він укладав з боржниками відповідні угоди на реструктуризацію заборгованості.

Тобто укладення угод позивачем з боржниками у період, по якому здійснювалась перевірка відповідачем, звернення з позовами до суду про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги переривало перебіг строку позовної давності.

Крім цього, відповідно до листа Міністерства з питань жотлово-комунального господарства України № 12/1-64 від 17.05.2007 року списання боргів за спожиті жотлово-комунальні послуги чинним законодавством України не передбачено.

Також колегія суддів зауважує, що відповідно до правил ст. 82 КАС України суд першої інстанції не надав належної оцінки висновку судового експерта, за змістом якого в актах перевірки не зазначено, на підставі яких саме документів бухгалтерського обліку зроблено висновки та не наведено кореспонденцію рахунків господарських операцій, по яких встановлено порушення. Такі висновки не відповідають вимогам Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, яким затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що був чинним у перевіряємому періоді. Приписами пункту 1.7 статті 1 Наказу ДПА № 327 встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної перевірки, виїзної планової та позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані у бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з підпунктом 2.3.4 Наказу ДПА № 327 не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Тобто в акті податкового органу, на підставі якого були видані відповідачем податкові повідомлення-рішення, відсутнє посилання на бухгалтерські чи інші документи, з яких виходив перевіряючий, встановлюючи наявність пропуску строку позовної давності щодо заборгованості за вказаний період часу, документальне обґрунтування у відповідності до наказу ДПА № 327 від 10.08.2005 року.

Отже, суд першої інстанції, визначаючи поняття наявної у позивача безповоротної фінансової допомоги на суму 2845679,00 грн. не взяв до уваги наявні у матеріалах справи докази.

З урахуванням зазначеного колегія суддів приходить до висновку про порушення відповідачем під час проведення зазначеної вище перевірки вимог наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, яким він повинен був керуватися здійснюючи позапланову виїзну перевірку, тому наявні правові підстави для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Також колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції не було надано належної уваги наданим позивачем доказам щодо його звернення до суду з позовами про стягнення боргу за надані комунальні послуги.

Таким чином колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-110» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року - скасувати та постановити нову постанову, якою адміністративний позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-110» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа: Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.03.2011 року № 0000372304/0, № 0000382304/0.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.