Рішення № 30737166, 09.04.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/687/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Горовець М.І.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Черниш Т. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.04.2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Черниш Т.В.,

суддів Кривохижі В.І., Карпенка О.Л.,

при секретарі Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , за апеляційною скаргою позивача на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2012 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі-Банк) звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 грудня 2006 року з ОСОБА_2 був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб шляхом отримання Банком особисто від ОСОБА_2 письмового підтвердження про приєднання до умов договору, підписаного нею, яким є Анкета клієнта на оформлення кредитної картки та підписання виписки -повідомлення, що надається Банком позичальнику

На виконання умов договору та на підставі Анкети Банк видав ОСОБА_2 кредитну картку, відкрив картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України за тарифним пакетом «Справжня кредитна картка « 45 днів кредиту буз відсотків», встановив ліміт кредитування в розмірі 5000 грн. та забезпечив видачу кредиту шляхом списання з карткового рахунку сум за рахунок кредитних коштів в межах встановленого ліміту кредитування, виконав всі розпорядження позичальника щодо перерахування, видачі відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій за рахунками обраного продукту.

ОСОБА_2 взяті на себе визначені п.5.2.4, 5.2.5 договору зобов'язання здійснювати оплату послуг Банку згідно Тарифів у строки та в порядку, визначеному договором, не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 29 грудня 2011 року визначена в сумі 9 790, 56 грн., в тому числі: 4625,53 грн.-не погашений кредит, 4 459,24 грн.-не сплачені відсотки, 705 грн.79 коп. штраф за несвоєчасне погашення мінімального платежу, визначений відповідно до п.11.10 Договору і умов тарифного пакету.

Посилаючись на такі обставини та ухилення відповідачки провести розрахунок з Банком за неодноразовими письмовими вимогами, Банк просив задовольнити позов, стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість по кредиту в сумі 9 790 грн. 56 коп. та 214 грн. судових витрат.

Рішенням Добровеличківського районного суду від 29 жовтня 2012 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі, поданій представником Банку, ставиться питання про скасування рішення суду з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення заявлених вимог в повному обсязі.

Зазначено, зокрема, що суд при розгляді справи не з'ясував фактичні обставини, безпідставно застосував позовну давність. Не врахував, що ОСОБА_2, підписавши 12 грудня 2006 року анкету на оформлення кредитної картки, приєдналась до типового договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 5 жовтня 2006 року, відповідно до п.17.1 якого Договір вступає в дію з моменту отримання Банком письмового підтвердження клієнта про погодження умов Договору та діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором., який не було розірвано у визначеному п.17.2 порядку.

Просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в заявленій сумі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Банку повністю підтримала доводи апеляційної скарги. Відповідач ці доводи не визнала, стверджуючи, що кредит сплатила повністю, заборгованість не визнавала. Надала письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і Цивільного кодексу.

Судом встановлено, що 12 грудня 2006 року між відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 4 лютого 2011 року є публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_2 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб шляхом отримання від позичальника підтвердження про приєднання до умов договору, заповнення нею Анкети клієнта на оформлення кредитної картки та підписання виписки-повідомлення(а.с.6-7,11).

Приєднавшись до договору, сторони визначилися з усіма його істотними умовами, зокрема, з сумою ліміту кредитування, відсотковою ставкою за користування кредитом-26,76 %(а.с.12).

Відповідно до умов договору та на підставі Анкети Банк видав ОСОБА_2 кредитну картку MasterCard, відкрив картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України за тарифним пакетом «Справжня кредитна картка « 45 днів без відсотків», встановив ліміт кредитування в розмірі 5000 грн, виконав інші взяті на себе умовами договору зобов'язання.

Пославшись на норми чинного цивільного законодавства, якими регулюються питання щодо укладення та виконання умов договору, відповідальності, зокрема, позичальника за їх порушення і встановивши факт наявності заборгованості ОСОБА_2 як позичальника перед Банком в розмірі 9790 грн. 56 коп., у задоволенні позову про стягнення з відповідачки зазначеної заборгованості відмовив за пропуском позовної давності, мотивуючи тим, що договір споживчого кредиту укладено 8 грудня 2006 року строком на два роки, а оскільки Банк звернувся із позовом до суду у жовтні 2012 року, строк давності виданого споживчого кредиту минув.

Однак покладений в основу рішення висновок не відповідає фактичним обставинам справи, доказам та умовам договору, не ґрунтується на законі.

Визнавши, що укладений між сторонами договір про комплексне банківське обслуговування по своїй суті є договором споживчого кредитування, і на правовідносини, які виникли між сторонами, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року (з наступними змінами), суд не врахував, що відповідно до п.1.71 договору строк дії Картки та кредитної лінії-1 або 2 роки з автоматичним перевипуском та встановленням на новий термін кредитного ліміту.

Згідно змісту Анкети клієнта на оформлення кредитної картки від 8 грудня 2006 року, строк дії Картки -2 роки (а.с.11) До матеріалів справи долучені ксерокопії відповідних розписок про отримання ОСОБА_2 платіжних карток 22 грудня 2006 року та 6 червня 2008 року (а.с.15), якими підтверджуються доводи представника позивача про перевипуск та встановлення на новий термін кредитного ліміту відповідно до п.1.71 договору.

Як вбачається з даних звіту про операції по картковому рахунку ОСОБА_2 за період 12 грудня 2006 року- 31 грудня 2011 року, ОСОБА_2 14 січня 2009 року здійснила останню операцію з поповнення картрахунку в сумі 330 грн., того ж дня погасила проценти за користування кредитом в сумі 134 грн.91 коп., після чого припинила поповнювати картрахунок., сплачувати проценти., що потягло виникнення заборгованості.

За таких обставин колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції щодо спливу позовної давності 8 грудня 2008 року.

Крім того, відповідач не надала доказів стосовно вчасного виконання зобов'язань щодо повного погашення отриманих коштів. Заперечення проти наданих Банком розрахунків заборгованості відповідачкою не підтвержені належними доказами.

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні спору допустив порушення норм матеріального та процесуального права, постановлене рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, розмір якої згідно уточненого розрахунку, наданого Банком, станом на 29 грудня 2011 року складає 9084 грн.77 коп., в тому числі: 4625 грн.53 коп.-прострочена сума заборгованості за кредитом, 1611 грн.37 коп.- прострочені проценти, 2847 грн. 87 коп. відсотки, що утворились внаслідок дії додаткової відсоткової ставки за перевищення ліміту кредитування та прострочення сплати мінімального платежу(пені).

Виходячи з наведеного та керуючись ст.303, п.2 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ « Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (к/р32002180102 в ГУ НБУ по м. Києву та області, МФО:321024, ЄДРПОУ :20025456) заборгованість по кредиту в сумі 4625 грн.53 коп., по відсоткам за користування кредитом- в розмірі 1611 грн. 37 коп., пені в розмірі 2847грн.87 коп.,- всього в сумі 9084 грн..77 коп. , а також 214 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді