Вирок № 30736298, 17.04.2013, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/235/13-к

1-кп/138/31/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року м.Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді Ясінського Ю.А.,

з участю: секретарів судових засідань Алексєєвої Н.Б., Стафійчук Н.А.,

прокурора Свириди Т.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-По-дільського міськрайонного суду об'єднане кримінальне провадження по обвинувачен-ню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_3, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 16.08.1998 року Могилів-Подільським міським судом за ст.81 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) справа закрита на підставі ст.6 п.4 КПК України;

- 13.04.1999 року Могилів-Подільським міським судом за ст.ст.17, 81 ч.3, 140 ч.2, 81 ч.2, 81 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-16.05.2002року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ст.185 ч.2, ст.71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі;

-16.06.2005 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінниць-кої області за ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 70, 71, 72 КК України до 4 років позбавлення волі;

-26.10.2009 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінниць-кої області за ст.ст.185 ч.3, ст.185 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі. Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17.07.2012 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково звільнений від відбування покарання строком на 1 рік 3 місяці 9 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2013 року, біля 21 години ОСОБА_3, будучи неодноразово засудженим за вчинення крадіжок, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, шляхом вільного доступу повторно таємно вчинив крадіжку мобільного телефону марки "Самсунг Е 2210", вартістю 390 гривень, належного ОСОБА_6, із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 27 копійок. Після вчиненого ОСОБА_3 з викраденим з місця події зник, завдавши ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 405 гривень 27 копійок.

Вказані дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

Крім цього, 28.01.2013 року, біля 16 години ОСОБА_3, будучи неодноразово засудженим за вчинення крадіжок, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ма-ючи умисел на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5, шляхом вільного доступу повторно таємно вчинив крадіжку відеокамери марки «SONY DCR-SX 21E» чорного кольору, вартістю 1620 грн., належної ОСОБА_5 Після вчиненого ОСОБА_3 з викраденим з місця події зник, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

Крім того, 07.03.2013 року, біля 12 год. ОСОБА_3, будучи неодноразово засудженим за вчинення крадіжок, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, діючи повторно, вибивши фрагмент пінопласту, яким було облаштоване вікно в будинку АДРЕСА_4, Вінницької області, належного ОСОБА_7, проник через отвір у даному вікні в середину будинку, де зі столу в одній з кімнат таємно вчинив крадіжку ноутбуку марки «HEWLETT-PACKARD, DV 6-6В 52 ER», вартістю 2905 грн., власни-ком якого є ОСОБА_7 Після вчиненого ОСОБА_3 з викраденим з місця події зник, завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кри-мінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України (по епізоду крадіжки у ОСОБА_6) та ч.3 ст.185 КК України (по епізоду крадіжки у ОСОБА_7) визнав повністю, а вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (по епізоду крадіжки у ОСОБА_5) не визнав та суду пояснив наступне.

Так, 24.01.2013 року, близько 21 години він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 розпивав дома у останнього алкогольні напої. Йдучи додому він будучи п'яним захопив з холодильника телефон ОСОБА_6, з якого дома витягнув сім-карту. Наступного дня зрозумівши, що накоїв він пішов до ОСОБА_6 аби повернути телефон, однак не заставши його дома пішов до ОСОБА_10 та залишив йому телефон для передачі його ОСОБА_6 при цьому сім-карта останнього залишилась у ОСОБА_3 дома. Зустрівши після цього на вулиці ОСОБА_8 та ОСОБА_6, на запитання останнього ОСОБА_3 сказав, що телефону останнього не брав, так як боявся, що той його поб'є. Згодом працівники міліції знайшли телефон і повернули його ОСОБА_6, а ОСОБА_3 шляхом застосування фізичного та психічного насильства змусили зізнатись у вчиненні даного злочину.

Крім цього, 28.01.2013 року протягом дня ОСОБА_3 з ОСОБА_11 та ОСОБА_5 розпивали алкогольні напої дома у останнього. При цьому ОСОБА_5 показував їм свою відеокамеру, демонструючи відеозаписи. Після 16 години ОСОБА_3 з ОСОБА_11 пішли додому і останній виніс з квартири ОСОБА_5 пакет з їжею та відеокамерою, на яку просив ОСОБА_3 знайти покупця. Після цього до нього підійшов ОСОБА_14 та запитав чи не брали вони з ОСОБА_11 відеокамери у ОСОБА_5 дома, на що ОСОБА_3 відповів, що не знає нічого про камеру. Наступного дня він взяв у ОСОБА_11 відео-камеру і відніс її ОСОБА_14 аби той повернув потерпілому. Згодом працівники міліції шляхом застосування фізичного та психічного насильства змусили зізнатись його у вчиненні даного злочину.

Крім того, 06.03.2013 року ОСОБА_3 розпиваючи алкогольні напої дома у ОСОБА_7 побачив належний останньому ноутбук. Наступного дня біля 12 год. він вирішив викрасти вказаний ноутбук, знаючи, що ОСОБА_7 немає дома, аби продати його та на виручені кошти купити алкогольних напоїв. Двері будинку були зачинені, а одне з вікон було забите лише пінопластом без скляної шибки. Вибивши рукою пінопласт ОСОБА_3 через отвір у вікні проник в будинок і зі столу однієї з кімнат таємно викрав ноутбук, від'єднавши його від шнура живлення, та тим же шляхом вийшов з будинку. Біля будинку в якому він проживає ОСОБА_3 зустрів сусіда ОСОБА_15, якому запропонував купити ноутбук за 20 грн., запевнивши, що він не крадений. Порадившись з дружиною ОСОБА_15 придбав ноутбук за 20 грн., які ОСОБА_3 витратив на продукти харчування та горілку. У вчиненні даного зло-чину розкаявся.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_3 його вина у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_6 підтверджується показаннями потерпілого та свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 24.01.2013 року у себе дома він

розпивав алкогольні напої з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 Прокинувшись вранці він виявив зникнення свого телефону марки "Самсунг Е 2210" і зустрівши дорогою ОСОБА_3 запитав у присутності ОСОБА_8 чи той не брав його телефон. ОСОБА_3 сказав, що не брав телефону. Через кілька днів від працівників міліції він дізнався, що його телефон знаходиться у ОСОБА_10, а той розповів, що 25.01.2013 року телефон йому приніс ОСОБА_3 Телефон йому повернули, але без сім-карти. Претензій до обвинуваченого немає і просить його суворо не карати.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 24.01.2013 року разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 він розпивав алкогольні напої дома у ОСОБА_6 Наступного дня вони з ОСОБА_6 зустріли ОСОБА_3, який категорично заперечував свою причетність до зникнення телефону ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 25.01.2013 року він зустрів ОСОБА_3, який йому віддав телефон ОСОБА_6, однак він не встиг його повернути власнику, а через кілька днів до нього прийшли працівники міліції і вилучили даний телефон.

По епізоду крадіжки у ОСОБА_6 вина ОСОБА_3 також підтверджу-ється і дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження: - протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 28.01.2013 року про те, що 28.01.2013 року о 16 год. в Могилів-Подільський МВ УМВС України у Вінницькій області звернувся ОСОБА_6 і просить прийняти міри до особи, яка викрала з його квартири 24.01.2013 року мобільний телефон марки «Самсунг Е-2210» з сім-карткою (т.2 а.с.8-9); - протоколом огляду місця події від 30.01.2013 року та фототаблицею до нього, в ході якого оглядалась квартира ОСОБА_10 АДРЕСА_5 та було вилучено телефон марки «Самсунг Е-2210» ( т.2 а.с.18-21); - висновком експерта №14 від 15.02.2013 року, згідно якого дійсна ринкова вартість телефона марки «Самсунг Е2210», станом на 24.01.2013 року, становить 390 грн. (т.2 а.с.26-30); - довідкою вартості, згідно якої сім-карта мобільного оператора «Київстар» бувша у використанні, станом на 24.01.2013 року, становить 15 грн. (т.2 а.с.34); - протоколом огляду від 18.02.2013 року, згідно якого проводився огляд бувшого в користуванні мобільного телефону марки «Самсунг Е2210» ( т.2а.с.90).

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 та його показан-ня, вина останнього у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_5 підтверджується показаннями потерпілого та свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що 28.01.2013 року він разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_3 протягом дня розпивали алкогольні напої у нього дома. При цьому він показував їм свою відеокамеру марки «SONY DCR-SX 21E», демонструючи відеозаписи. Після 16 години ОСОБА_3 з ОСОБА_11 пішли додому і ОСОБА_5 виявив зникнення своїх речей, в тому числі відеокамери. Він звернувся до ОСОБА_14 аби той допоміг повернути викрадене, але це нічого не дало і він звернувся до міліції. В першу чергу запідозрив ОСОБА_3, оскільки той по-перше був в квартирі поза його зором і міг в цей час вкрасти камеру, а по-друге ОСОБА_11 раніше вже бував у ОСОБА_5 дома і при цьому нічого не зникало, а ОСОБА_3 вперше прийшов до нього і одразу ж мала місце крадіжка. Через деякий час працівники міліції повернули йому відеокамеру. Претензій до ОСОБА_3 немає, але наполягає на його покаранні.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що 29.01.2013 року біля 10 год. до нього звернувся ОСОБА_5 і розповів про крадіжку з його квартири відеокамери та інших речей, яку могли скоїти лише ОСОБА_3 або ОСОБА_11, які були у нього дома. Відшукавши ОСОБА_3 він запитав його чи той знає де відеокамера, але він категорично заперечив, що йому будь-що відомо про неї. Те ж саме він питав і в ОСОБА_11, але той був дуже п'яний і взагалі не міг щось пояснити. Наступного дня ОСОБА_3 повернув викрадену відеокамеру без будь-яких зрозумілих пояснень. Після цього ОСОБА_14 дану відеокамеру віддав брату потерпілого.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні в присутності обвинуваченого ОСОБА_3 категорично заперечив пояснення останнього щодо того, що саме він викрав відеокамеру у ОСОБА_5 та повернув її ОСОБА_3 При цьому свідок підтвердив факт розпиття алкогольних напоїв у ОСОБА_5 дома разом з ОСОБА_3, а також те, що потерпілий демонстрував їм відеокамеру, однак зазначив, що після того відеокамери не бачив і з ОСОБА_3 щодо неї не спілкувався, а також зауважив, що не вперше, на відміну від ОСОБА_3, був дома у ОСОБА_5 і при цьому у останнього нічого з речей не зникало.

По епізоду крадіжки у ОСОБА_5 вина ОСОБА_3 також підтверджується і дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження: - протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.01.2013 рок, згідно якого 30.01.2013 року ОСОБА_5 повідомив дільничному інспектору міліції ОСОБА_18 про те, що 28.01.2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_18, прізвище якого не пам'ятає, що перебували в його квартирі в АДРЕСА_2, викрали у нього відеокамеру марки «Sony» (т.---а.с.49-51); -протоколом огляду місця події від 30.01.2013 року та фототаблицею до нього, згідно якого було проведено огляд квартири АДРЕСА_2 та зафіксовано відсутність відеокамери марки «Sony» (т.2 а.с.54-57); - заявою ОСОБА_19 від 30.01.2013 року про те, що він добровільно видав працівникам міліції відеокамеру, яка 28.01.2013 року була викрадена у його брата (т.2 а.с.59); - висновком експерта №8 від 14.02.2013 року, згідно якого залишкова вартість відеокамери «SONY DCR-SX21E», станом на 28.01.2013 року, становить 1620 грн. (т.2 а.с.71-77); - протоколом огляду від 18.02.2013 року, згідно якого проводився огляд бувшої в користуванні відеокамери марки «SONY DCR-SX21E» ( т.2 а.с.90).

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_3 його вина у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_7 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_20, які суду пояснили, що 07.03.2013 року біля 13-14 год. ОСОБА_3, який мешкає з ними по сусідству у одному під'їзді, запропонував купити ноутбук марки «Hewlett-Packard» без батареї та зарядного пристрою за 20 грн., стверджуючи, що він не крадений. Через кілька днів до них прийшли працівники міліції та вилучили ноутбук, розповівши, що він крадений. Свідок ОСОБА_20 зазначила, що ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями і проживає з хворою матір'ю, яку ображає.

По епізоду крадіжки у ОСОБА_21 вина ОСОБА_3 також підтверджується і дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження: -протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.03.2013 року, згідно якого ОСОБА_7 11.03.2013 року о 10 год. 00 хв. звернувся до Могилів-Подільського МВ УМВС України у Вінницькій області з проханням прийняти міри до розшуку його власного ноутбука чорного кольору марки «HEWLETT-PACKARD», який 06.03.2013 року в нього викрали з його помешкання ( т.3 а.с.3-4); - протоколом огляду місця події від 11.03.2013 року, згідно якого проводився огляд будинку, що належить ОСОБА_7 в АДРЕСА_4, під час якого зафіксовано, що полотно та замок на вхідних дверях не пошкоджені, а в одному з вікон без шибки є фрагменти пенопласту (т.3 а.с.5); - протоколом добровільної видачі 13.03.2013 року ОСОБА_20 працівникам міліції ноутбуку марки «HEWLETT-PACKARD», який вона придбала за 20 грн. у ОСОБА_3 (т.3 а.с.9); - висновком експерта №26 від 15.03.2013 року та фотоілюстраціями до нього, згідно якого залишкова вартість, станом на 06.03.2013 року, ноутбуку марки «HEWLETT-PACKARD» без зарядного пристрою та сумки до нього становить 2905 грн. (т.3 а.с.19-24); - протоколом проведення слідчого експерименту від 23.03.2013 року та фотоілюстрацією до нього, згідно якого слідчий провів вдалий експеримент проникнення ОСОБА_3 до будинку ОСОБА_7 через вікно, закрите пінопластом (т.3 а.с.46-53); - протоколом огляду предмету від 23.03.2013 року, згідно якого проводився огляд ноутбука марки «HEWLETT-PACKARD» без зарядного пристрою (т.3 а.с.54).

Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України 2012 року суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 08.02.2001 року у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», показує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростов-них презумпцій.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 про непричетність до вчинення інкри-мінованої йому крадіжки у ОСОБА_5 та про вчинення тиску з боку працівників міліції суд розцінює як намагання уникнути справедливої кримінальної відповідаль-ності за скоєний ним злочин.

Так, ОСОБА_3 неодноразово судимий виключно за вчинення крадіжок чужого майна і реально відбуваючий покарання у місцях позбавлення волі, упродовж досудового розслідування та судового розгляду змінював свої показання і був непослідовним, зокрема в ході з'ясування обставин інкримінованих йому діянь та перевірки їх доказами він заперечував свою вину у вчиненні крадіжки телефону ОСОБА_6, а в судових дебатах визнав вину по даному епізоду.

Показання ОСОБА_3 по епізоду крадіжки у ОСОБА_5 спростовуються показаннями раніше не судимого свідка ОСОБА_11, що категорично заперечив свою причетність до крадіжки відеокамери. Більше того свідок ОСОБА_11 та потерпілий ОСОБА_5 зазначили, що раніше під час візитів ОСОБА_11 речі у потерпілого з дому не зникали, а в перший же візит ОСОБА_3 сталась крадіжка. Крім того, саме ОСОБА_3 видав свідку ОСОБА_14 відеокамеру ОСОБА_5, хоча перед цим обманув ОСОБА_14, сказавши, що не знає де відеокамера. Про схильність ОСОБА_3 до брехні вказує і те, що потерпілого ОСОБА_6 він обманув 25.01.2013 року, заперечуючи те, що 24.01.2013 року взяв його телефон, свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_20 переконував, що не викрадав ноутбук.

Перебуваючи на свободі упродовж досудового слідства по кримінальному провадженню ОСОБА_3 жодного разу не звертався до органів внутрішніх справ, прокуратури чи слідчого судді зі скаргами на дії працівників міліції, а також до медичних установ за допомогою і лише в судовому засіданні 25.03.2013 року заявив про тиск на нього, який ніби-то мав місце в лютому 2013 року.

Більше того, після направлення судом повідомлення прокурору про можливе кримінальне правопорушення вчинене стосовно ОСОБА_3 працівниками міліції, останній під час його допиту слідчим прокуратури заперечив своє повідомлення, вказавши, що ввів суд в оману, сподіваючись на більш м'яке покарання за скоєні злочини (т. 1 а.с.57). Після цього в суді знову наполягав на тому, що тиск на нього все ж здійснювався працівниками міліції.

Таким чином, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази, суд дійшов вис-новку, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив два кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та одне, передбачене ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане з проникненням у житло.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує обста-вини справи, ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Злочини, передбачені ч.2 ст.185 КК України, є злочинами середньої тяжкості, а ч.3 ст.185 КК України - тяжким злочином.

Підсудний ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів ( т.2 а.с.93-94, 102-103, 104-105; т.3 а.с.63, 83-84; 85-86; 87, 88, 89 ), не одружений, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо ( т.2 а.с. 95; т.3 а.с.71).

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 по епізоду крадіжки у ОСОБА_7 суд визнає щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 є рецидив злочинів, а по епізодам крадіжок у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ще й вчинення злочинів особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Потерпілі претензій до ОСОБА_3 не мають.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що ОСОБА_3 заслуговує на призначення покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Клопотання прокурора Свириди С.Ю. про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу підлягає задоволенню, оскільки останній двічі 14.03.2013 року та 09.04.2013 року не з'являвся на виклики в судові засідання, у зв'язку з чим до нього було застосовано приводи через органи внутрішніх справ. Крім того, поведінка ОСОБА_3, який з липня 2012 року будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання у виді позбавлення волі вже вчинив три кримінальні правопорушення, в тому числі тяжке та підозрюється у вчиненні ще одного, свідчить про те, що він жодним чином не довів свого виправлення, а навпаки веде протиправний образ життя і систематично вчиняє крадіжки чужого майна та може вчинити інші кримінальні правопорушення, а також перешкодити виконанню вироку і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

Згідно ст.ст.122, 124 КПК України 2012 року процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, слід стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області.

З урахуванням вимог п.5 ч.9 ст.100 КПК України 2012 року мобільний телефон марки «Самсунг Е 2210», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6, слід повернути останньому, як законному володільцю, відеокамеру марки «SONY DCR-SX 21 E», яка знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5, слід повернути останньому, як законному володільцю, а ноутбук марки «HEWLETT-PACKARD», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7, слід повернути останньому як законному володільцю.

Керуючись ст.ст.64, 65-67, 70 ч.1, 71 ч.5, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, ст.ст.100 ч.9 п.5, 122, 124, 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 368-370, 374-376 КПК України 2012 року, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні:

- за ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підстав ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки .

На підставі ч.5 ст.71 КК України частково приєднати до покарання, остаточно призначеного ОСОБА_3 за сукупністю злочинів, невід-буту частину покарання за попереднім вироком Могилів-Подільського міськ-районного суду Вінницької області від 26.10.2009 року та постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17.07.2012 року, визначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Понесені по справі процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в сумі 882 грн., стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміна-лістичного центру при УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний код 24525055, банк одержувача УДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок № 31250272210172, код підрозділу 02000033, код послуги: 999999, кількість послуг 01.

Речові докази: мобільний телефон марки «Самсунг Е 2210», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6, повернути останньому, як законному володільцю; відеокамеру марки «SONY DCR-SX 21 E», яка знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5, повернути останньому, як законному володільцю, ноутбук марки «HEWLETT-PACKARD», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7, повернути останньому як законному володільцю.

До вступу вироку в законну силу, але на строк не більше двох місяців, тобто до 17 червня 2013 року, застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, адвокату та прокурору, а також надіслати потерпілим.

Суддя :