Вирок № 30735036, 09.04.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1кп/200/143/2013 справа № 200/4510/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 року квітня дев'ятого дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Дельфонцевої Є. О.,

з участю: прокурора Краєвої О. М.,

у підготовчому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ у залі суду під час кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013040640000194, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця за національністю, народженого у м. Дніпропетровську, з професійно-технічною освітою, не одруженого, який працює вантажником на ПП «ОСОБА_2», постійно мешкає за зареєстрованим місцем проживання у АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2013 року приблизно о 18 год. 15 хв. у АДРЕСА_2 з метою задоволення особистих потреб, тобто без мети збуту, у малознайомого чоловіка на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_1 умисно, сплативши готівкою 20 гривень, купив у паперовому згортку речовину рослинного походження зеленого кольору масою 6,517 г, яка у перерахунку на висушену речовину містить 6,256 г особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», чим незаконно придбав такий наркотичний засіб, який без мети збуту умисно незаконно зберігав з собою, пересуваючись містом, що на шляху його слідування того ж дня біля будинку під АДРЕСА_1 близько 19 год. 30 хв. виявила і присікла міліція під час особистого огляду, в ході якого з лівої кишені куртки ОСОБА_1 вилучений вказаний паперовий згорток з наркотичним засобом.

Під час досудового розслідування прокурором досягнуто угоди з обвинуваченим про визнання винуватості за ч. 1 ст. 309 КК України. За змістом цієї угоди, що відповідає приписам ст. 472 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за встановлених вище обставин відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого в обвинувальному акті, та погодився на призначення покарання, узгодженого сторонами угоди, у виді штрафу на суму 850 гривень. Угода не містить жодних домовленостей про будь-які обов'язки і умови співпраці обвинуваченого у викритті іншої невстановленої особи у вчиненні кримінального правопорушення на предмет збуту йому наркотичного засобу. Суд не вбачає в угоді взятих на себе обвинуваченим зобов'язань, які він, очевидно, не мав би можливості виконати.

Сторони обвинувачення і захисту скріпили своїми підписами угоду 23 березня 2013 року в приміщенні прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська, підтверджуючи свою обізнаність з обмеженнями в праві оскарження вироку внаслідок укладення цієї угоди та затвердження її судом, що передбачені ст.ст. 394, 424 КПК України. Обвинувачений письмово відмовився від свого права на допит свідків обвинувачення, від права на виклик свідків і подання доказів, що свідчать на його користь, а також від права вимагати від прокурора доведення під час судового розгляду кожної обставини кримінального правопорушення, поставленої йому за вину, про що власноруч розписався в цій угоді. Як вбачається з угоди, її сторони на свій розсуд вільно розпорядилися лише своїми правами, що відповідає принципу диспозитивності за ч. 1 ст. 26 КПК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність порушень прав, свобод чи інтересів сторін кримінального провадження або інших третіх осіб, яких умови цієї угоди не стосуються.

Обвинувачений в судовому засіданні, засудивши вчинене ним, пояснив суду, що угоду він уклав добровільно без впливу будь-якої обставини, необумовленої в угоді. Стверджував, що скарги на органи досудового розслідування та прокурора під час кримінального провадження не подавав і нині таких не має. Клопотань про виклик для допиту осіб з приводу жорстокого чи нелюдського поводження, тощо, яке б порушило його свободу від самовикриття, не заявив. Відповідно, суд переконався у судовому засіданні в добровільності укладення угоди за відсутності, поза всяким розумним сумнівом, обґрунтованих підстав стверджувати про протилежне.

Як вбачається з переданих до суду документів, на підставі яких укладена угода, фактичні дані особистого огляду за протоколом від 11.01.2013 підтверджують виявлення у пійманого «на гарячому» ОСОБА_1 серед особистих речей у лівій кишені куртки в паперовому згортку речовини рослинного походження, що за висновком експерта № 70/10/163 від 18.01.2013 (т. 1 а.с. 14-16), якого він дійшов за підсумками описаного ним хімічного дослідження, має характерні для рослини коноплі анатомо-морфологічні ознаки і містить основний психоактивний компонент тетрагідроканнабінол, через що визнається каннабісом (марихуаною), який віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів.

Добуті об'єктивні відомості про предмет злочину у своїй сукупності з відомостями про обстановку його виявлення прямо викривають ОСОБА_1 у причетності до незаконного придбання і зберігання наркотичного засобу, виключаючи будь-які сумніви в істинності та в добровільності зізнання, яке відповідно до ст.ст. 18, 95 ч. 2 КПК України може бути покладене в основу його обвинувачення як вільне самовикриття.

Суд, дослідивши всі обставини справи, за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку про достатність допустимих доказів для встановлення фактичних підстав для визнання ОСОБА_1 винуватості у скоєному.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у незаконному придбанні і зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, правильно кваліфіковані злочином середньої тяжкості за ч. 1 ст. 309 КК України, щодо якого допускається укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченого з'ясовано, що ОСОБА_1 своїми щирими показаннями активно сприяв проведенню кримінального провадження стосовно нього та швидкому розслідуванню всіх обставин вчиненого ним злочину, а також що за місцем роботи він схвально характеризується добросовісним працівником, має задовільну характеристику з місця проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Відомості про паразитичний спосіб життя обвинуваченого, про аморальну поведінку у побуті відсутні, а так само він не був замічений у дебошах, у порушеннях громадського спокою в інших формах.

Відповідно, прокурор при укладенні угоди та при узгодженні покарання врахував характер і тяжкість обвинувачення та інші обставини на загальних засадах призначення покарання за ст.ст. 1, 65 КК України, як того вимагає ст. 470 КПК України, чим визначається відповідність умов угоди інтересам суспільства, в тому числі, у невідворотності справедливого покарання та забезпечення швидшого судового провадження.

Суд, перевіривши законність угоди, за стійким внутрішнім переконанням вважає за можливе її затвердити з ухваленням цього вироку, оскільки в судовому засіданні не встановлені обставини, які б тому перешкоджали відповідно до ст. 474 КПК України.

Розв'язуючи питання про вид і міру покарання одночасно із затвердженням угоди про визнання винуватості, суд, керуючись правосвідомістю, з урахуванням середньої тяжкості вперше вчиненого злочину, відомостей про особу винного в силу ч. 5 ст. 65 КК України знаходить за необхідне призначити покарання, узгоджене сторонами угоди, що буде достатнім для досягнення цілей покарання за ст. 50 цього Кодексу.

Витрати на проведення експертизи згідно з ст. 124 КПК України належить покласти на обвинуваченого. З метою забезпечення його належної поведінки відповідно до ст. 177 КПК України до обвинуваченої належить застосувати запобіжний захід, обраний під час досудового розслідування, що за ст. 179 КПК України визначається достатнім.

Керуючись ст.ст. 5, 368, 475 КПК України, -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену прокурором 23 березня 2013 року угоду з ОСОБА_1 про визнання винуватості за ч. 1 ст. 309 КК України під страхом скасування цього вироку протягом п'яти років давності притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням судового розгляду в загальному порядку на випадок невиконання умов угоди.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину за пред'явленим обвинуваченням за ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням узгодженого покарання у виді штрафу на суму 850 гривень.

Речові докази:

паперовий згорток з речовиною рослинного походження масою 6,017 г передані за квитанцією № 002666 до камери схову речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, - знищити;

протоколи допитів свідків, очних ставок та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, - зберігати у кримінальній справі.

Процесуальні витрати віднести на рахунок обвинуваченого, і стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 392 гривень 00 копійок на розрахунковий рахунок 31250272210050, відкритий НДЕК Центром при ГУМВС України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25575055) в ГУДКС України у Дніпропетровській області (МФО 805012), з призначенням платежу: "за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 70/10/163 від 18.01.2013".

Особисте зобов'язання ОСОБА_1 продовжити виконувати в обсязі покладених на нього обов'язків слідчим суддею до набрання вироком законної сили, залишивши застосований запобіжний захід без змін під контролем прокурора за його здійсненням.

Вирок набирає законної сили із плином 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, протягом яких підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги з підстав порушення порядку розгляду угоди і призначення неузгодженого покарання. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору негайно.

Головуючий