Постанова № 30733997, 29.03.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2011/10929/12

Провадження № 2-а/638/120/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 рокуДзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Грищенко І.О.

при секретарі -Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини

А-1451 про стягнення грошової компенсації замість належного до видачі речового майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до з адміністративним позовом до військової частини А-1451, в якому просить стягнути на його користь з відповідача грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна, в розмірі 9352,94 грн.; суму в розмірі 635,98 грн., з урахуванням індексу інфляції та судовий збір в розмірі 107,30 грн.

В процесі розгляду справи в суді позивач відмовився від вимог в частині стягнення з відповідача суми з урахуванням індексу інфляції в розмірі 635,98 грн. Вдімову позивача від вимог в цій частині прийнято судом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу у Військовій частині А 1451 на посаді капітана. Наказом командувача повітряними силами України №460 від 09.10.2010 року його звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту "в" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за віком та виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Ізюмсько-Борівського ОРВК Харківської області. Звільнено з правом носіння військової форми одягу. На час звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу частини йому була нарахована грошова компенсація замість належного до видачі речового майна на підставі наказу командира військової частини А-1451 від 15.09.2010 року №200, про що йому було надано довідки №22 від 15.09.2010 року, згідно з даними яких станом на 11.03.2000 року йому не додано речове майно на суму 1771,08 грн., станом з 11.03.2000 року по день звільнення недодане речове майно на суму 7581,86 грн. Загальна сума нарахованої компенсації становить 9352,94 грн. На звернення до відповідача з проханням виплатити компенсацію, відповіді не надійшло. З цього приводу військовою прокуратурою Харківського гарнізону проведено перевірку і надано йому відповідь, що компенсацію за невикористане речове майно не виплачено, в зв'язку з відсутністю коштів і запропоновано звернутися з позовом до суду. В зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не виплатив компенсацію за невикористане речове майно, він вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Позивач на судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив адміністративний позов задовольнити.

Уповноважений представник відповідача на судове засідання не з"явився, подав до канцелярії суду письмову заперечення у справі, де зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що пунктом 2 Закону України від 17.02.2000 року № 1459-III Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів, який вступив у дію з 11.03.2000 року, було призупинено дію частини другої ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації замість речового майна. Крім того, військова частині а1451 є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (Державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині А 1451 на посаді капітана.

Наказом командувача повітряними силами України №460 від 09.10.2010 року позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту "в" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за віком та виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Ізюмсько-Борівського ОРВК Харківської області. Звільнено з правом носіння військової форми одягу.

На час звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу частини, позивачу була нарахована грошова компенсація замість належного до видачі речового майна на підставі наказу командира військової частини А-1451 від 15.09.2010 року №200, про що йому було надано довідки №22 від 15.09.2010 року, згідно з даними яких станом на 11.03.2000 року йому не додано речове майно на суму 1771,08 грн., станом з 11.03.2000 року по день звільнення недодане речове майно на суму 7581,86 грн. Загальна сума нарахованої компенсації становить 9352,94 грн.

На звернення до відповідача з проханням виплатити компенсацію, відповіді не надійшло. З цього приводу військовою прокуратурою Харківського гарнізону проведено перевірку і надано йому відповідь, що компенсацію за невикористане речове майно не виплачено, в зв'язку з відсутністю коштів

На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена.

Наказом Міністра оборони України N 45 від 31.01.2006 року, затверджено "Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців".

Відповідно до положень п. 1.2. Порядку забезпечення речовим майном здійснюється відповідно до Положення про порядок речового забезпечення

військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року N 1444.

Згідно з вимогами п. 28 Положення "Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28 жовтня 2004 року, військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 3 листопада 2006 року N328-V статтю 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», викладено у новій редакції та доповнено Закон статтею 9-1, якою передбачено, зокрема, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з даними довідок №22 від 15.09.2010 року та №22 від 15.09.2010 року за підписом начальника речової служби в/ч А 1451, сума грошової компенсації замість належного до видачі речового майна станом на 11.03.2000 року становить 1771,08 грн. Станом з 11.03.2000 року 7581,86 грн.

Відповідачем не оспорюється наявність зазначеної суми грошової компенсації замість належного до видачі речового майна.

Відсутність коштів на відповідних рахунках кошторису військової частині А1451 не є підставою для не виплати грошової компенсації позивачу замість належного до видачі речового майна.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з військової частини А 1451 на користь позивача грошової компенсації замість належного до видачі речового майна.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А1451 (код 08208941) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість речового майна в розмірі 9352,94 грн. (дев'ять тисяч триста п'ятдесят дві гривні 94 коп.).

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлений 29.03.2013 року.

Суддя І.О.Грищенко