Рішення № 30733483, 10.04.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 122/9337/2012Головуючий суду першої інстанції:Заболотна Н.М.№ провадження: 22-ц/190/1658/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.

"10" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Берзіньш В.С. Суддів:Кірюхіної М.А., Берещанської І.І., При секретарі:Рижих М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

за апеляційною скаргою Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» на рішення Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 січня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2012 року ОП "Кримтеплокомуненерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надання послуг теплопостачання, мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1. Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" надавало належним чином відповідачу теплову енергію на потреби опалення і гарячого водозабезпечення, а відповідач не оплачував в повному обсязі вищевказані послуги, внаслідок чого у нього за період з 01.07.2006 року по 01.08.2012 року склалася заборгованість за послуги теплопостачання у загальній сумі 11996 грн. 54 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 15 січня 2013 року позов Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, ОП «Кримтеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на його необгрунтованість, постановлення з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст.10,57,60,212,213 ЦПК України, ст.ст.526,610,614 ЦК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.19 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст.67,68 ЖК України. Зазначає, що суд не дав можливості позивачу надати необхідні докази, необгрунтовано не взяв до уваги копії ліцензій та розрахунок суми заборгованості, не дав належної оцінки доказам по справі і запереченням відповідача; висновки суду не відповідають матеріалам справи, фактичним обставинам.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_6 вважає, що апеляційна скарга не відповідає дійсним обставинам, підтвердженим доказами, дослідженими в порядку, встановленому ЦПК України, та подана неналежною особою. Зазначає, що вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду не є поважними; апелянтом не надано доказів того, що ОП «Кримтеплокумуненерго» здійснює діяльність по виробництву, транспортуванню і постачанню теплової енергії та що ОСОБА_6 споживав теплову енергію; документи, надані позивачем не мають юридичної сили, оскільки посвідчені неналежним чином і складені з порушеннями; надана позивачем довідка про розрахунки за послуги по теплопостачанню і ГВП не є розрахунком з відповідною калькуляцією витрат за спірний період та містить в собі ознаки підробки; ОСОБА_6 не укладав з позивачем будь-яких договорів та не є споживачем його послуг; оплата відповідачем за наданими позивачем повідомленнями не проводилась; апелянтом не надано доказів надання

2

відповідачу в період з 01.07.2006р. по 01.08.2012р. послуг в повному обсязі, без зниження їх якості і отримання відповідачем таких послуг.

В засіданні апеляційного суду представник ОП «Кримтеплокумуненерго» Кривошеєв О.Г. підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_9 проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до п.3 і п.4 ч.1ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд виходив з необґрунтованості заявлених вимог, зокрема зазначивши, що позивачем не надано доказів того, що послуги теплопостачання в будинку АДРЕСА_1 надаються саме позивачем та в матеріалах справи відсутні документи на обґрунтування суми боргу з відповідною калькуляцією всіх витрат за спірний період; наявність у позивача лише копій неналежним чином засвідчених ліцензій не є достатнім доказом для підтвердження вимог позивача.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, виходячи з такого.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Так із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 проживає в квартирі АДРЕСА_1, яка на даний час належить йому на праві власності, що підтвердив представник відповідача в засіданні апеляційного суду.

Відповідно до копій: Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ліцензії №345054 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, ліцензій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №№597478,597479,597480 (а.с.3,55-58) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами і постачання теплової енергії - є видами господарської діяльності, право провадження яких має Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго».

Суд відмовив у визнанні цих документів як допустимих доказів для справи з посиланням на те, що вони є копіями. Разом з тим суд не звернув уваги на те, що згідно з ч.2 ст.64 ЦПК України, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Із матеріалів справи слідує, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції у зв'язку із виникненням питань щодо належності і допустимості наданих позивачем доказів та питань

3

щодо його господарської діяльності позивачем надавились копії документів - свідоцтва, ліцензій, актів, та судом неправомірно було відмовлено в їх дослідженні.

З урахуванням положень ч.2ст.303 ЦПК України апеляційним судом досліджено оригінали вищезазначених документів, надані представником позивача в ході розгляду справи апеляційним судом, а також колегія вважає прийнятними надані позивачем наказ №1130-К від 12.07.2010р. і виписку із наказу №2021-К від 01.102010р., довідки КП ЖЕО Центрального району м.Сімферополя від 22.03.2013р. і ОП «Кримтеплокомуненерго» від 22.03.2013р., протокол №13 Зборів (конференції) організації орендарів ОП «Кримтеплокомуненерго» від 09.07.2010р.(а.с.114-120), оскільки ці документи надані в спростування доводів представника відповідача, викладених в запереченнях на апеляційну скаргу, таким чином їх неподання до суду першої інстанції зумовлено поважними причинами.

Відповідно до вищезазначених документів Заяць С.А. з 12.07.2010р. виконує обов'язки Голови Правління - генерального директора орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», яке є виробником та постачальником теплової енергії; житловий будинок АДРЕСА_1 має централізоване опалення, до якого підключена і квартира №44 цього будинку, та зазначений будинок отримує теплову енергію від котельної ОП «Кримтеплокомуненерго».

Вищенаведеним спростовуються посилання представника відповідача на недоведеність здійснення ОП «Кримтеплокумуненерго» діяльності по виробництву, транспортуванню і постачанню теплової енергії; недоведеність постачання теплової енергії позивачем в будинок АДРЕСА_1, неналежність наданих позивачем документів та висновки суду щодо зазначених обставин.

В силу положень п.2ч.1,ч.3ст.42,ст.44 ЦПК України, ст.ст.245,246 ЦК України неспроможні і доводи представника відповідача щодо подання апеляційної скарги неналежною особою. Довіреність Космановій Д.О. від імені юридичної особи ОП «Кримтеплокомуненерго» видана і підписана керівником цієї юридичної особи і скріплена печаткою підприємства. Зазначення назви даного документу як «доручення» не змінює його змісту та мети видачі як довіреності і цим документом даному представнику надано право пред'являти і підписувати позови, апеляційні та касаційні скарги (а.с.50).

Відповідно до ст.179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом міністрів України. відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Пунктом 5ч.3ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" одним із обов'язків споживачів житлово-комунальних послуг зазначено оплату житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором чи законом. Згідно Правил надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1, який має централізоване опалення, таким чином, позивач є споживачем житлово-комунальних послуг.

4

Відповідач зобов'язаний своєчасно проводити оплату за житлово-комунальні послуги, проте за зазначений позивачем період з 01.07.2006р. по 01.08.2012р. ним оплата проведена не в повному об'ємі, що призвело до заборгованості у розмірі 11996грн.54коп..

Виходячи з наведеного, неспроможні і доводи представника відповідача про необґрунтованість позову з посиланням на відсутність договору про надання послуг з теплопостачання, оскільки квартира відповідача знаходиться в багатоквартирному будинку, належних і допустимих доказів про її відключення від опалення і гарячого водопостачання в установленому законом порядку суду не надано, між сторонами по справі фактично склались відносини по теплопостачанню, що стверджується наявністю в ОП «Кримтеплокомуненерго» особового рахунку ОСОБА_6 та проведенням часткової оплати за теплопостачання зазначеному орендному підприємству(а.с.5).

Неспроможні і доводи представника відповідача про те, що апелянтом не надано доказів надання відповідачу в період з 01.07.2006р. по 01.08.2012р. послуг в повному обсязі, без зниження їх якості і отримання відповідачем таких послуг, оскільки із ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» слідує, що у разі порушення виконавцем умов договору складається акт-претензія, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

В силу положень ст.ст.10,60 ЦПК України обов'язок по доказуванню зазначених обставин лежить на особі, яка посилається на ці обставини. ОСОБА_6 та його представник не надали ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду належних та допустимих доказів того, що послуги в спірний період часу надавались не в повному обсязі або періодичність їх надання була порушена, та що сума заборгованості є іншою, ніж зазначив позивач.

Відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання у квартирі, розташованій в багатоквартирному будинку, обладнаному центральним опаленням, без дотримання встановленого для цього порядку, не є підставою для звільнення особи від оплати фактично наданих, але не використаних послуг.

Посилання представника відповідача на те, що надана позивачем довідка про розрахунки за послуги по теплопостачанню і ГВП не є належним розрахунком заборгованості також неспроможні, виходячи з наступного.

Відповідально до ч.ч.3 і 4 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяг із них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Отже, якщо позивач для підтвердження розміру шкоди надає розрахунок спеціаліста по роботі з фізичними особами абонентського відділу по комунальним послугам, а відповідач, заперечуючи проти цього розміру, не надає ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень, суд відповідно до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач у порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України ухилився від доведення обставин, на які посилався.

Посилання представника відповідача на те, що зазначена довідка про розрахунки за послуги по теплопостачанню і ГВП містить в собі ознаки підробки спростовуються наявністю на ній підпису особи, яка її склала, завіренням довідки печаткою юридичної особи - ОП «Кримтеплокомуненерго», відповідністю зазначених в ній періоду і суми заборгованості, вказаних в довідці, наданій позивачем при зверненні до суду з заявою про видачу судового

5

наказу. Підписання довідки, наданої позивачем при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу, не Чертовою, про що свідчить риска перед зазначенням її посади, не свідчить про підробку довідки, наданої позивачем по даній цивільній справі.

Виходячи з наведеного, колегія приходить до висновку, що позивачем підтверджена, а відповідачем та його представником не спростована, наявна заборгованість ОСОБА_6 за надані комунальні послуги із теплопостачання за період з 01.07.2006р. по 01.08.2012 року у сумі 11 996грн.54коп..

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (стаття 303 ЦПК України), то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Оскільки відповідач та його представник не заявляли в суді першої інстанції про застосування позовної давності, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Із матеріалів справи також слідує, що при подачі позову позивачем було сплачено 214грн.60коп. судового збору та при подачі апеляційної скарги також було сплачено 114грн.70коп. судового збору, а всього 329грн.30коп.. Відповідно до ст.88 ЦПК України зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 січня 2013 року - скасувати. Позов Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію за період з 01.07.2006р. по 01.08.2012р. у сумі 11 996грн.54коп. (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість гривень 54 копійки) і 329грн. 30коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді: Берзінш В.С. Кірюхіна М.А. Берещанська І.І.

Судді