Ухвала суду № 30733442, 11.04.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справа:118/6680/12Головуючий суду першої інстанції:Сердюк № провадження:11/190/621/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Мельник Т. О. _________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЯзєва С.О., СуддівМельник Т.О., - Дорошенко Т.І., За участю прокурораМатвійчук С.Л., при секретарі потерпілих захисників засуджених Солодовник Т.С., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями прокурора, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, потерпілого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_13 на вирок Сімферопольського районного суду АР Крим від 28 січня 2013 року, яким

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя АР Крим, громадянина України, раніше судимого 26.03.2001р. Сімферопольським районним судом АР Крим за ч.3 ст. 144 КК України 1960 р. до 8 років позбавлення волі, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, засуджено за ч.2 ст.297 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч.2 ст.28, ч.2 ст.298 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.1 ст.309 КК України до 6 місяців арешту, на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 4 роки позбавлення волі,. ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Хімкі Московської області Російської Федерації, громадянина України, несудимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, засуджено за ч.2 ст.297 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст.28, ч.2 ст.298 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 3 роки позбавлення волі,. ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Чартак Наманганської області Республіки Узбекистан, громадянина України, несудимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, засуджено за ч.2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке йому належить, за ч.2 ст.310 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 6 років позбавлення волі; виправдано за ч.2 ст.297, ч.2 ст.28, ч.2 ст.298 КК України. Стягнуто з засуджених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на користь Трудовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим 9442 грн. солідарно; на користь ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_23, ОСОБА_24 по 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди солідарно, а також судові витрати: з ОСОБА_12 - 14241,12, з ОСОБА_13 - 13064,16 грн., з ОСОБА_25 - 1176, 96 грн.

Вирішено питання з речовими доказами.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку ОСОБА_12 з метою незаконного збагачення шляхом пошуку та подальшого збуту матеріальних цінностей, які походять з об'єктів археологічної та історико-культурної спадщини, розробив план здійснення цієї протиправної діяльності, після чого, вивчивши різні джерела інформації, зібрав необхідні йому дані про пам'ятку історико-культурного значення: братську могилу жертв фашистського терору (протитанковий рів - місце масових страт) 1941-1942 років, розташовану на території Трудовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим на 10 км шосе «Сімферополь-Феодосія», встановивши при цьому точне розташування та межі рову, характер ґрунту і покриття поховання, навколишнє оточення, в якому потрібно було діяти.

Для реалізації зазначеного злочинного плану, ОСОБА_12 придбав необхідне йому обладнання та техніку, вказану у вироку, крім того для більш ефективного здійснення зазначеної протиправної діяльності ОСОБА_12 приблизно наприкінці 2010 року вступив у злочинну змову зі своїм сином - ОСОБА_13

У функції ОСОБА_13 входило пробивання лазів у бетоні, облаштування цих лазів та розкопок під ними для проведення тривалих робіт, пошуку матеріальних цінностей серед ґрунту та перебуваючих у ньому останків загиблих людей, проведення безпосередньо розкопок та пошук матеріальних цінностей, маскування розкопок ззовні, щоб уникнути виявлення їх сторонніми особами та «конкурентами».

Сам ОСОБА_12 за допомогою металошукача і георадара виконував пошук та визначав місця, де варто було робити розкопи з метою заволодіння предметами, які знаходились у могилі. Також він здійснював контроль за роботою ОСОБА_13, визначав цінність знайдених предметів, займався їх збутом та розподілом отриманого прибутку.

Таким чином, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, діючи з корисливих мотивів шляхом пошкодження об'єкту культурної спадщини, у період з кінця 2010 року та до весни 2012 року, за попередньою змовою між собою, використовуючи вищезазначене обладнання та умови навколишнього середовища, у вечірній час, починаючи з 17 до 20 години, перебуваючи на території зазначеної братської могили жертв фашистського терору (протитанковий рів - місце масових страт) 1941-1942 років, достовірно знаючи, що вказана могила є об'єктом культурної спадщини, навмисно здійснили понад 20 розкопів даної могили, глибиною до 200-230 см, шириною до 90-110 см і довжиною до 120-230 см кожен, внаслідок чого умисно пошкодили зазначену могилу, яка є одночасно місцем поховання - братською могилою понад 13.000 кримчаків і євреїв, у тому числі сім'ї ОСОБА_90 з 5 чоловік; ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_27; ОСОБА_32, ОСОБА_33 з двома дітьми; ОСОБА_34, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_62; ОСОБА_37; ОСОБА_38 з трьома членами сім'ї; ОСОБА_8, ОСОБА_61; ОСОБА_39, ОСОБА_39; ОСОБА_40, ОСОБА_41; ОСОБА_42; ОСОБА_43; ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46; ОСОБА_47 з дружиною і трьома дітьми; ОСОБА_48; ОСОБА_49; сім'ї ОСОБА_86 з 6 чоловік; сім'ї ОСОБА_87; ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52 та двох малолітніх синів; ОСОБА_53; ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_88; ОСОБА_56, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_40 і ОСОБА_41; ОСОБА_58, ОСОБА_44, ОСОБА_41, ОСОБА_20, ОСОБА_59, і ОСОБА_89; ОСОБА_60 й ОСОБА_51 та багатьох інших людей.

Діючи всупереч закону та загальноприйнятим нормам моралі, цинічно здійснюючи протиправні розкопки зазначеної братської могили з метою пошуку предметів, які знаходяться у могилі та на останках померлих, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 наругалися над останками померлих, розкидавши частини їх по поверхні поховання, при цьому незаконно заволоділи зубними коронками з металу жовтого кольору, сережками, кишеньковим годинником з металу жовтого кольору, монетами з металу жовтого кольору часів Царської Росії, номіналом 5 і ІО рублів, у тому числі монетою номіналом 10 рублів Росії, 1899 року випуску, монетою з металу жовтого кольору номіналом 5 рублів Росії, 1900 року випуску, монетою номіналом 15 копійок СРСР, 1934 року випуску, та іншими предметами, що становлять матеріальну цінність та знаходились в похованні і на останках померлих.

В результаті пошкодження зазначеної могили, що є об'єктом культурної спадщини, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 завдали матеріальної шкоди державі в особі Трудовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим на суму 9442 гривень, а також заподіяли моральну шкоду потерпілим: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_61, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_23, ОСОБА_7 та іншим особам, чиї родичі загинули та були поховані у даному рові.

Протиправну діяльність ОСОБА_12 та ОСОБА_13 було зупинено 22.04.2012 року, коли зазначені ушкодження поховання були виявлені громадянами, яки прибули до місця поховання вшанувати пам'ять загиблих, та зафіксовані співробітниками правоохоронних органів.

Також ОСОБА_12 у 2011 році при невстановлених слідством обставинах у неустановленої особи для особистого вживання незаконно придбав наркотичний засіб «марихуану», у кількості не менше 444,8 грамів, та протиправно став зберігати за місцем свого проживання: у домоволодінні АДРЕСА_1, у трьох пакетах до 22.05.2012р. Згідно висновку судово-хімічної експертизи вилучені у ОСОБА_12 речовини масою 40, З гр., 54,5 г. і 350 г., загальною масою 444,8 г. (у перерахунку на суху речовину) визнано особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною).

Крім того, ОСОБА_14 з метою отримання, як для особистого вживання, так і з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу «марихуани», у період з березня по серпень 2011 року протиправно виростив на присадибній ділянці свого домоволодіння: АДРЕСА_3 рослини конопель, з яких шляхом сушки та подрібнення виробив наркотичний засіб у кількості не менш 353,5 грамів, який незаконно зберігав у приміщеннях вказаного домоволодіння. У подальшому частину цього наркотичного засобу ОСОБА_14 використав сам, а частину розфасував у сірникові коробки та зберігав з метою збуту до 22.05.2012р. Згідно висновку судово-хімічної експертизи, вилучені у ОСОБА_14 речовини масою 75,3 г., 232 г., 3,8 г., 3,9 г., 4,1 г., 3,6 г., 4,4 г., 3,9 г., 4,0 г., 3,7 г., 2,5 г., 3,6 г., 4,5 г. и 4,2 г., загальною масою 353,5 гр. (у перерахунку на суху речовину) є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною).

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_14 приблизно у березні-квітні 2012 року з метою отримання, як для особистого вживання, так і з метою подальшого збуту особливо небезпечного наркотичного засобу «марихуани», протиправно посіяв на присадибній ділянці свого домоволодіння: АДРЕСА_3 насіння конопель та, отримавши з них паростки, протиправно вирощував ці рослини у кількості не менше 139 шт., доглядаючи за ними за допомогою зрошення та прополки з метою доведення даних рослин до стадії дозрівання, коли вони стануть придатні для виготовлення наркотичних засобів. Згідно висновку судово-хімічної експертизи вилучені у ОСОБА_14 рослини у кількості ста тридцяти дев'яти штук є нарковмісними рослинами роду коноплі.

Органами досудового слідства ОСОБА_14 також обвинувачувався у тому, що він приблизно на початку 2012 року був залучений ОСОБА_12 до організованої ним злочинної діяльності, пов'язаною з наругою над братською могилою, з корисливих мотивів та з незаконним пошкодженням об'єкту культурної спадщини.

Так, згідно розробленому ОСОБА_12 плану, з використанням автомобіля УАЗ-31512-01, 1986 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та за допомогою придбаних ним технічних засобів та іншого спорядження він, починаючи з кінця 2010 року за попередньою змовою з ОСОБА_13, та з початку 2012 року також разом і з ОСОБА_14 займалися проведенням розкопок братської могили жертв фашистського терору (протитанковий рів - місце масових страт) 1941-1942 років, яка розташована на території Трудовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим, на 10 км шосе «Сімферополь-Феодосія», з метою незаконного заволодіння предметами, які знаходилися у цій могилі.

Зазначену злочинну діяльність у вказаному похованні АДРЕСА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 здійснювали виключно у вечірній час, починаючи з 17- 18 годин, коли шум великої кількості проїжджаючого по трасі автотранспорту, відсутність людей на полях навколо і сутінкове у цей час доби освітлення створюють найбільш сприятливі умови для проведення розкопок, у тому числі з використанням досить шумного електрообладнання, не залучаючи при цьому ніякої уваги.

При цьому у функції ОСОБА_14 та ОСОБА_13 входило пробивання лазів у бетоні, облаштування цих лазів та розкопок під ними для проведення тривалих робіт, пошуку матеріальних цінностей серед ґрунту та перебуваючих у ньому останків загиблих людей, проведення безпосередньо розкопок та пошук матеріальних цінностей, маскування розкопок ззовні, щоб уникнути виявлення їх сторонніми особами та «конкурентами».

Вказані роботи ОСОБА_14 та ОСОБА_13 виконували під безпосереднім контролем з боку ОСОБА_12, який сам за допомогою металошукача і георадара виконував пошук місць, де варто було робити розкопки з метою заволодіння предметами, які знаходились у могилі.

Таким чином ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, діючи з корисливих мотивів, шляхом пошкодження об'єкту культурної спадщини, у період з кінця 2010 року та до весни 2012 року за попередньою змовою між собою, використовуючи вищезазначене обладнання та умови навколишнього середовища, у вечірній час, починаючи з 17 до 20 години, перебуваючи на території зазначеної братської могили жертв фашистського терору (протитанковий рів - місце масових страт) 1941-1942 років, достовірно знаючи, що вказана могила є об'єктом культурної спадщини, навмисно здійснили понад 20 розкопів даної могили, глибиною до 200-230 см, шириною до 90-110 см і довжиною до 120-230 см. кожен, внаслідок чого умисно пошкодили зазначену могилу, яка є одночасно місцем поховання - братською могилою понад 13.000 кримчаків і євреїв, у тому числі сім'ї ОСОБА_90 з 5 чоловік; ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_27; ОСОБА_32, ОСОБА_33 з двома дітьми; ОСОБА_34, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_62; ОСОБА_37; ОСОБА_38 з трьома членами сім'ї; ОСОБА_8, АДРЕСА_61; ОСОБА_39, ОСОБА_39; ОСОБА_40, ОСОБА_41; ОСОБА_42; ОСОБА_43; ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46; ОСОБА_47 з дружиною і трьома дітьми; ОСОБА_48; ОСОБА_49; сім'ї ОСОБА_86 з 6 чоловік; сім'ї ОСОБА_87; ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52 та двох малолітніх синів; ОСОБА_53; ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_88; АДРЕСА_57, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_40 і ОСОБА_41; ОСОБА_58, ОСОБА_44, ОСОБА_41, ОСОБА_20, ОСОБА_59, і ОСОБА_89; ОСОБА_60 й ОСОБА_51 та багатьох інших людей.

Діючи всупереч закону та загальноприйнятим нормам моралі, цинічно здійснюючи протиправні розкопки зазначеної братської могили з метою пошуку предметів, що знаходяться у могилі та на останках померлих, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 наругалися над останками померлих, розкидавши частини їх по поверхні поховання, при цьому незаконно заволоділи зубними коронками з металу жовтого кольору, сережками, кишеньковим годинником з металу жовтого кольору, монетами з металу жовтого кольору часів Царської Росії номіналом 5 і 10 рублів, у тому числі монетою номіналом 10 рублів Росії, 1899 року випуску, монетою з металу жовтого кольору, номіналом 5 рублів Росії, 1900 року випуску, монетою номіналом 15 копійок СРСР, 1934 року випуску, та іншими предметами, що становлять матеріальну цінність та знаходились у похованні і на останках померлих.

У результаті пошкодження вказаної могили, що є об'єктом культурної спадщини, як було указано у обвинуваченні, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 завдали матеріальної шкоди державі в особі Трудовської сільської ради на суму 9442 гривень, а також заподіяли моральну шкоду потерпілим: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_61, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_23, ОСОБА_7 та іншим особам, чиї родичі загинули та були поховані у даному рові.

Протиправну діяльність ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було зупинено 22.04.2012 року, коли зазначені ушкодження поховання були виявлені громадянам, які прибулими до поховання вшанувати пам'ять загиблих, та зафіксовані співробітниками правоохоронних органів.

Вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 28 січня 2013 року ОСОБА_14 за ч.2 ст.297, ч.2 ст.28, ч.2 ст.298 КК України виправдано за недоведеністю його участі у скоєнні злочинів.

У апеляції захисник ОСОБА_15 просить вирок змінити, перекваліфіковувати дії ОСОБА_63 з ч.2 ст.307 КК України на ч.1 ст.309 КК України з ч.2 ст.310 КК України на ч.1 ст.310 КК України, призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Свої доводи мотивує тим, що у ході досудового слідства і в суді не встановлені особи, яким ОСОБА_14 збував наркотичні засоби.

Посилається, що поняті не були присутні при вилученні конопель, чим була порушена ст. 127 КПК України, а у свідченнях самих понятих є істотні суперечності.

ОСОБА_63 не мав наміру вирощувати коноплі для збуту. Він вирощував 5 кущів конопель для особистого вживання, але не 139 кущів, як вказано у вироку.

Просить врахувати, що засуджений ОСОБА_63 раніше не судимий, у скоєному розкаявся, позитивно характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх дітей і батьків пенсійного віку.

У апеляції захисник ОСОБА_9 просить вирок відносно ОСОБА_13 скасувати та постановити виправдувальний вирок, вважає за необхідне поновити судове слідство у ході якого дослідити речові докази по справі. Свої доводи мотивує однобічністю досудового та судового слідства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Посилається, що вирок фактично ґрунтується на доказах, отриманих під час досудового слідства, а не на тих, які були досліджені у судовому засіданні, при цьому суд не дав оцінку та не прийняв до уваги доводи захисників.

На думку апелянта показання свідків ОСОБА_64, ОСОБА_65 та ОСОБА_66 не узгоджуються між собою, мають суттєві суперечності. У судовому засіданні свідки ОСОБА_64 та ОСОБА_65 лише частково підтвердили свідчення, дані на досудовому слідстві, проте суд у вироку виклав показання, як вони були записані у протоколах допитів на досудовому слідстві, а не як у судовому засіданні.

Невірно у вироку вказані свідчення ОСОБА_59 стосовно відносин між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 У судовому засіданні свідок стверджувала, що відносини останніх неможна назвати тісними, а у вироку вказане протилежне.

Стверджує, що висновок почвознавської експертизи №1539 не може бути доказом провини ОСОБА_13 на підставі його неповноти та суперечності, також апелянт ставить під сумнів порядок проведення експертизи, встановлений законом.

Звертає увагу, що суд у порушенні ст. 313 КПК України не дослідив речові докази та відхилив усі клопотання з цього приводу.

В описовій частині вироку вказано, що «роботи» проводив ОСОБА_13, а ОСОБА_12 здійснював пошук місцевостей для розкопок. Проте свідок ОСОБА_64 на досудовому слідстві стверджував, що розкопи проводили ОСОБА_12 та ОСОБА_13 разом, у суді пояснив, що ОСОБА_13 у розкопи взагалі не спускався.

Засуджені обвинувачуються у тому, що заволоділи предметами, які мають матеріальну цінність, проте матеріали справи не містять жодного доказу, що вказані в обвинувальному висновку та у вироку предмети чогось варті.

Не встановлено, кому саме та за яку ціну ОСОБА_67 збував добуті речі, а саме зубні коронки та сережки.

Додатково звертає увагу, що обвинувачення у скоєні корисливих злочинів обов'язково має містити вказівки на вартість кожного окремого предмету, переліченого в обвинуваченні, що по даній справі не виконано.

На думку захисника, суд невірно вирішив питання стосовно речових доказів.

Суд при вирішенні питання стосовно призначення покарання засудженим необґрунтовано послався на думку потерпілих, оскільки вони просили направити справу на додаткове розслідування.

У апеляції захисник ОСОБА_10 просить вирок скасувати, постановити новий, яким призначити ОСОБА_12 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а також вирішити питання щодо повернення застави ОСОБА_68 Свої доводи мотивує однобічністю досудового та судового слідства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Судом не дана оцінка тому факту, що згідно до пояснень свідка ОСОБА_64 він неодноразово їздив з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на розкопки, проте ОСОБА_64 до кримінальної відповідальності не притягнуто.

Посилається, що вирок ґрунтується на суперечливих свідченнях ОСОБА_65 та ОСОБА_66

Вважає, що слідчий невірно відбирав зразки ґрунту, що призвело до неточностей у висновках почвознавчої експертизи.

Просить врахувати важкий стан здоров'я засудженого ОСОБА_12, те, що він є пенсіонером, має постійне місце проживання, неповнолітню доньку, злочини, у скоєнні яких обвинувачується, відносяться до злочинів середнього ступеня тяжкості.

У апеляції засуджений ОСОБА_13 просить вирок скасувати, постановити виправдувальний вирок. Свої доводи мотивує тим, що суд у вироку не навів мотивів за якими не приймає до уваги доводи захисників, а обґрунтував свої висновки тільки тими доказами, які були надані органами досудового слідства.

У свідченнях ОСОБА_65 та ОСОБА_64, даних у ході досудового слідства та у суді, є суттєві протиріччя, проте суд у вироку вказав свідчення, данні в ході досудового слідства.

Посилається, що свідок ОСОБА_66 у своїх поясненнях про нього взагалі не нічого не вказує.

У апеляції потерпілий ОСОБА_6 просить вирок скасувати, справу направити на додаткове розслідування. Свої доводи мотивує тим, що по справі не притягнуто до кримінальної відповідальності ОСОБА_64, ОСОБА_66 та ОСОБА_65, які брали участь у розкопках.

Посилається, що у матеріалах справи відсутні дані оперативних та слідчих дій на встановлення інших осіб, причетних до розкопок. Під час знаходження засуджених під вартою розкопи продовжувалися, у зв'язку з чим Сімферопольським РВ МУ МВС України порушено кримінальну справу.

На думку апелянта суд необґрунтовано відмов у задоволенні клопотання про проведення мистецтвознавчої експертизи монети жовтого металу, вилученої у ОСОБА_12, експертиза необхідна для встановлення вартості монети, а також для встановлення чи не знаходилась вона у землі на період розкопок. Крім того, суд необґрунтовано при вирішенні питання стосовно речових доказів прийняв рішення про повернення зазначеної монети засудженому ОСОБА_12

Судом не дана оцінка неправомірним діям посадових осіб Трудовської сільської ради та слідчих ОСОБА_92 та ОСОБА_91.

У апеляції прокурор просить вирок змінити. Викласти резолютивну частину стосовно ОСОБА_69 у наступній редакції: «ОСОБА_14, обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.297, ч.2 ст.28, ч.2 ст.298 КК України, визнати невинним і по суду виправданим у зв'язку з недоведеністю участі у вчиненні вказаних злочинів».

У запереченнях на апеляційні скарги прокурор просить залишити їх без задоволення, посилаючись на необґрунтованість їх доводів.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив змінити резолютивну частину вироку, вказавши, що ОСОБА_14 визнаний невинним і по суду виправданим у зв'язку з недоведеністю участі у вчиненні вказаних злочинів, апеляції інших учасників залишити без задоволення, захисника ОСОБА_10 та засудженого ОСОБА_12, які наполягали на задоволенні своїх апеляційних вимог, захисника ОСОБА_9 та засудженого ОСОБА_13, які просили задовольнити їх апеляції, захисника ОСОБА_11 та засудженого ОСОБА_14, які підтримали апеляцію захисника ОСОБА_15, потерпілого ОСОБА_6, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, які просили вирок залишити без зміни, вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію захисника ОСОБА_10 задовольнити частково, апеляції прокурора, потерпілого ОСОБА_6, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_15, засудженого ОСОБА_13 залишити без задоволення.

Винуватість засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14 у скоєнні інкримінованих їм злочинів при обставинах, вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка. Дії засуджених вірно кваліфіковані, а саме: ОСОБА_13 за ч.2 ст.297, ч.2 ст.28, ч.2 ст.298 КК України, ОСОБА_12 за ч.2 ст.297, ч.2 ст.28, ч.2 ст.298, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_14 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України.

Згідно до вироку ОСОБА_14 за ч.2 ст.297, ч.2 ст.28, ч.2 ст.298 КК України виправдано та у цій частині вирок не оскаржується.

Винуватість ОСОБА_14 у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, повністю знайшла своє підтвердження.

З протоколу обшуку від 22.05.2012р. вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_14 у домоволодінні АДРЕСА_3 у приміщенні літньої кухні у картонній коробці було виявлено 12 коробок з під сірників з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору та полімерний пакет з такою ж речовиною з запахом «марихуани». На горищі цього ж приміщення було знайдено полімерний пакет з висушеною речовиною рослинного походження. На присадибній ділянці цього ж домоволодіння було виявлено та вилучено 139 кущів коноплі (т.2 а.с.133-137). Цій протокол підписаний ОСОБА_14 без зауважень, тобто з кількістю вилученого він погодився.

Згідно до висновків судово-хімічних експертиз № 1/954 та № 1/955 вилучені при обшуку у ОСОБА_14 речовини масою 75,3 г., 232 г., 3,8 г., 3,9 г., 4,1 г., 3,6 г., 4,4 г., 3,9 г., 4,0 г., 3,7 г., 2,5 г., 3,6 г., 4, 5 г. і 4,2 г., - загальною масою 353,5 г. (у перерахунку на суху речовину) є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуаною), рослини у кількості 139 кущів - нарковмісними рослинами роду коноплі (CANNABIS) (т.3 а.с.23-26, 37-41);

Свідок ОСОБА_70 на досудовому слідстві пояснила, що вилучену при обшуку 22.05.2012 року на території їх домоволодіння коноплю ОСОБА_14 зберігав для себе. Рослини конопель, які були вилучені під час обшуку на їх присадибній ділянці, ОСОБА_14 вирощував тільки для себе - п'ять кущів у нього, дійсно, були доглянутими, а інша конопля росла за теплицями і була «дичкою». Вона сама і інші члени родини до вирощування конопель, виробництва з неї і зберіганню, і тим більше збуту наркотичного засобу «марихуани» не причетні (т. 2 а. с.21-22).

Згідно до показань свідка ОСОБА_71, на досудовому слідстві виявлена на території їх домоволодіння суха конопля належала АДРЕСА_14, який сам її вживав, і більше ніхто з сім'ї до цієї коноплі відношення не має. Рослини конопель, які були вилучені під час обшуку, ОСОБА_14 вирощував тільки для себе, а саме п'ять кущів конопель, а інші, які росли за теплицями, були «дички» (т. 2 а.с.23-24).

У суді першої інстанції свідки ОСОБА_70 та ОСОБА_71 підтвердили свої показання на досудовому слідстві, проте на підставі ст. 63 Конституції України відмовились від дачі пояснень (т.5 а.с.132, 175).

Свідки ОСОБА_72 та ОСОБА_73, які були присутні у якості понятих при обшуку домоволодіння ОСОБА_14 22.05.2012 року, пояснили про обставини проведення обшуку. Стверджували, що при обшуку було вилучено два полімерних пакета з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, а також 12 коробок для сірників з такою же речовиною, крім того значну кількість рослин конопель. При обшуку ОСОБА_14 підтверджував належність йому вилученої речовини та пояснював, що виростив її, висушив, подрібнив і розмістив по пакетах й коробках для особистого вживання, а також для того щоб пригощати свої знайомих, про вилучені рослини пояснював, що 5 кущів виростив для особистого вживання, а решта - «дичка». Крім того, свідки підтвердили свої показання на досудовому слідстві. (т.5 а.с.174-176, 223).

У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи свідок ОСОБА_72 при пред'явленні фототаблиці до протоколу обшуку домоволодіння ОСОБА_14 пояснила, що саме ці рослини вона бачила на присадибній ділянці у дворі засудженого при обшуку. Домоволодіння ОСОБА_14 огороджено забором та працівники міліції при проведенні обшуку його території не покидали.

Таким чином у суді першої інстанції та апеляційним судом усунуті протиріччя у свідченнях ОСОБА_72 та ОСОБА_73, на які посилається апелянт. Порушення ст. 127 КПК України при проведені обшуку домоволодіння ОСОБА_14 не могуть тягнути за собою скасування вироку, оскільки сам ОСОБА_14 погодився з протоколом обшуку, підписав його без зауважень, кількість вилучених конопель не заперечував. ОСОБА_70 та ОСОБА_71 також не заперечували кількість вилучених конопель, тільки пояснювали, що більша частина була «дичкою».

У ході досудового слідства ОСОБА_14 пояснював, що вилучені два полімерних пакета з висушеної марихуаною, а також 12 коробок для сірників з марихуаною належать йому, він їх зберігав для особистого вживання, крім того пригощав своїх знайомих, проте гроші за це не брав. П'ять кущів коноплі на присадибній ділянці вирощував для особистого вживання, а решта 134 кущів були «дичкою» (т.3 а.с.258). Ці показання повністю узгоджуються з показами усіх свідків та матеріалами справи, тому не викликають сумнівів у колегії. У суді ОСОБА_14 стверджував, що нікого наркотичними засобами не пригощав, після оголошення показань на досудовому слідстві пояснив, що такі показання давав, причину зміни свідчень пояснити не зміг (т.5 а.с.130).

Таку позицію засудженого ОСОБА_14 колегія суддів розцінює, як спосіб захисту з метою ухилитися від покарання за більш тяжкий злочин.

Колегія суддів не може погодитися з доводами захисника, що ОСОБА_14 здійснював догляд лише за 5 кущами коноплі для особистого вживання, а решта 134 були «дичкою», оскільки з фототаблиці до протоколу обшуку від 22.05.2012 року вбачається, що зазначені кущі були висаджені у рядки та доглянуті (т.2 а.с.146-150).

Також слід зауважити, що загальна кількість вилученого у ОСОБА_14 наркотичного засобу «марихуана» становила 353,5 г., тобто ближче до межі великих розмірів (згідно таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я №188 від 01.08.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 року за №512/4733), при цьому частина його була розфасована в 12 сірникових коробках по 3,6 - 4,2 грама, приблизно в однакових кількостях. На присадибній ділянці ОСОБА_14 виростив ще 139 рослин коноплі та відповідно до фототаблиці до протоколу обшуку здійснював за нею відповідний догляд. Як пояснював сам Установ, маріхуану вживає епізодично, на місяць йому потрібно приблизно один сірниковий коробок маріхуани, тому колегія суддів не може погодитися з доводами захисника, що така кількість наркотичного засобу йому була потрібна лише для особистого вживання.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» який роз'яснює, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити, як відповідна домовленість з особою яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкту злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо.

З урахуванням зазначених доказів у сукупності колегія суддів не знаходить підстав для перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_14 з ч.2 ст.307 КК України на ч.1 ст.309 КК України з ч.2 ст.310 КК України на ч.1 ст.310 КК України.

Та обставина, що органами досудового слідства не встановлені особи, якім ОСОБА_14 збував наркотичні засоби, не може бути безумовною підставою для зміни або скасування вироку, та не свідчить про відсутність у засудженого умислу на збут наркотичних засобів.

Судом першої інстанції достовірно встановлено та у апеляційному порядку ніким не оскаржено, що у період з кінця 2010 року до весни 2012 року було пошкоджено братську могилу жертв фашистського терору (протитанковий рів - місце масових страт) 1941-1942 років, розташовану на території Трудовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим, на 10 км шосе «Сімферополь-Феодосія», та здійснено наругу над цією могилою, яка є об'єктом культурної спадщини.

Винуватість засуджених ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у скоєнні злочинів, передбачених за ч.2 ст.297, ч.2 ст.28, ч.2 ст.298 КК України, підтверджується:

- протоколом огляду місця події від 22.04.2012р. та фототаблицею до нього, згідно до якого зафіксовано розкоп на братській могили, яка розташована на території Трудовської сільської ради на 10-му км. траси Сімферополь - Феодосія. Розкоп був розташований приблизно в 350-400 метрах від пам'ятного знаку, розмірами приблизно 2,5x1,0 м., глибиною приблизно 4,0 м., зверху був замаскований дерев'яним дверним полотном, дошками і ґрунтом. На дні цього розкопу знайдено порожню 2-х літрову полімерну пляшку з під мінеральної води «Кримська», дві металеві штикові лопати більшого та меншого розмірів. Також при огляді місця події поблизу розкопу зафіксовано земляний насип та частини останків загиблих людей (т. 1 а.с.91-109);

- протоколом додаткового огляду вищевказаного місця поховання від 13.06.2012 року і фототаблицею до нього, у якому зафіксовано факт численних по всій довжині рову в 350-800 метрах від пам'ятного знаку пошкоджень цього пам'ятника у виді розкопів, аналогічних тим, які були оглянуті 22.04.2012р., довжиною приблизно 120-230 см, шириною приблизно 90-120 см, глибиною приблизно 170-200 см. Зверху розкопи були замасковані дерев'яними дверними полотнами, дошками і пластами ґрунту з рослинністю. (т. 1 а.с.110-131);

- показаннями свідка ОСОБА_64, який пояснив, що знайомий з ОСОБА_12 з початку 2011 року, характеризує його, як особу, яка добре знає історію Криму, дуже цікавився різними розкопками. На початку осені 2011 року він разом з ОСОБА_74, на автомобілі останнього марки «УАЗ» старої моделі кольору «хакі» їздили до якогось лиману, який розташований на Сиваші, де також займались розкопами. Зі слів ОСОБА_74 у даному місці мала бути велика кількість старої - часів Великої Вітчизняної війни зброї. Розкоп робили двома лопатами, крім того ОСОБА_12 використовував ще металошукач, який знаходився в його машині. Поки копали, то ОСОБА_12 розповідав, що займається такими «розкопками» вже тривалий час, у різних місцях Криму, знаходив досить цінні предмети, як часів Великої Вітчизняної війни, так і набагато давніших часів. Того разу вони нічого не знайшли, після цього восени, приблизно у кінці листопада 2011 року, ОСОБА_12 зателефонував йому, та запропонував приїхати до нього у м. Сімферополь, призначив місцем зустрічі зупинку громадського транспорту в районі вул. Дм. Ульянова у м.Сімферополі. Зустрілися приблизно о 17 годині. ОСОБА_75: приїхав на тому ж автомобілі «УАЗ» разом зі своїм сином ОСОБА_13 У машині він звернув увагу, що там знаходилось різноманітне обладнання: бурова установка, відбійний молоток з міні-електростанцією, лопати, лом, кирка, ще якісь інструменти. Від зазначеного місця зустрічі вони втрьох поїхали у сторону Феодосійського шосе, за кермом був ОСОБА_12, а перед цим заїхали на АДРЕСА_1, де їх на таксі чекав раніше йому не знайомий ОСОБА_65, який передав ОСОБА_12 металошукач. Вони приїхали на велике поле, яке розташоване позаду пам'ятника жертвам фашистських страт 1941-1942 років на 10 км Феодосійського шосе. Вже темніло, і ОСОБА_12 без світла фар, без жодного освітлення, впевнено приїхав до потрібного йому місця. Там ОСОБА_12 і ОСОБА_13 встановили на місці кріплення запасного колеса на задній частині автомобіля бурову установку. В декількох місцях пробурили вглиб ґрунту по полю свердловини діаметром не більше 5-7 см., а потім спускали щось на тросі в ці свердловини. ОСОБА_12 досліджував декілька ділянок з металошукачем. Про те, що вони бурять і, по суті, ведуть розвідувальні роботи безпосередньо в місці поховання зазначених жертв фашистського терору, він зрозумів тільки зі слів ОСОБА_12 і ОСОБА_13, оскільки в напівтемряві це була просто ділянка великого поля завдовжки приблизно 400 м. від Феодосійської траси. Свердловини у бетонній плиті від самого пам'ятника були розташовані приблизно на відстані 100-150 метрів. Знаходились вони у зазначеному місці близько 1-2 години. Він, при цьому просто слухав їх розмови, спостерігав за ними, знаходився біля автомобіля, ніяких дій не виконував. Коли вже виїхали з зазначеного місця, ОСОБА_12 розповів, що на цьому місці, де вони «працювали», розташована велика братська могила, і що в 1941-1942 роках там був протитанковий рів, де фашистами було розстріляно близько 10-12 тисяч євреїв, переважно старці, жінки і діти, і що у даному похованні є багато старовинного золота. ОСОБА_12 сказав тоді, що він «копає» тут близько півроку, багато знайшов цінностей, золота та, якщо місце зберігати у таємниці і якщо не виявиться цей факт розкопок, то з цього поховання можна взяти більше 200 кг золота. Після цього приблизно через півтора-два тижні ОСОБА_12 знову зателефонував йому та запропонував приїхати «попрацювати». Вони домовилися про зустріч біля АЗС «Шелл», яка розташована на виїзді з м.Сімферополя у напрямку м.Феодосії. Це знову був вечірній час, приблизно 17-18 година. ОСОБА_12 разом зі своїм сином ОСОБА_13 приїхали на тому ж автомобілі «УАЗ». Вони втрьох поїхали на те ж місце поховання на 10 км Феодосійського шосе у Сімферопольському районі. На цей раз у них при собі не було ані бурової установки, ані відбійного молотка, а тільки: лопати, лом, кирка, металошукач і ще один прилад - зі слів ОСОБА_12 - георадар, за допомогою якого, як і за допомогою металошукача, останній здійснював пошуки дорогоцінних металів у місцях поховання. Тоді ОСОБА_12 з однієї з ділянок рову, куди під'їхав, зняв кілька пластів ґрунту з рослинністю, під ними виявився лаз вглиб поховання. Лаз був вирубаний у 40-см- шарі бетону, був рівним, прямокутним, шириною близько 50-60 см, довжиною близько метра, зверху був накритий дошками. Коли ОСОБА_12 зняв дошки, виявилося що там прокопано великий колодязь, досить глибокий, приблизно 3 м глибиною, судячи з усього, широкий, тому ОСОБА_12 і ОСОБА_13 вільно у нього спустилися. Знаходилися вони там досить довго, ОСОБА_12 близько півтора-двох годин, а ОСОБА_13 виліз звідти раніше, у нього в руках були старі сережки, кілька, приблизно сім, золотих червонців, приблизно чотири золоті зубні коронки. Просто піти він тоді побоявся, тому що, коли вони їхали до цього захоронення, ОСОБА_12 розповів, що з метою охорони поховання - свого «місця роботи» від інших осіб, які цікавляться тим же, охороняє тим, що у декількох місцях вздовж рову поряд з лазами у захоронення розставляє «розтяжки», тобто встановлює гранати. ОСОБА_13 підтвердив це. Судячи з їх тону розмови, їм було просто байдуже, що там хтось випадковий може загинути, головне щоб їх розкопки ніхто не виявив.

Металошукач ОСОБА_12 брав з собою в розкопи. ОСОБА_13 розповів йому про методику проведення досліджування цього поховання, а саме: спочатку «проходили» його з буром та металошукачем або георадаром, потім в найбільш цікавих для них місцях, де прилади показували скупчення дорогоцінних металів, методично, як би в шаховому порядку, з інтервалом близько 2-3 метрів по довжині рову від далекого його краю робили зазначеного роду розкопки, поглиблювали їх до 3 метрів, утворювалися своєрідні штольні, а потім по колу перекопували і досліджували вручну весь ґрунт у радіусі декількох метрів, перекладаючи відпрацьований ґрунт на вже перевірене місце. «Вікна» в бетоні пробивали і копали вглиб, коли був найбільш інтенсивний рух по трасі, в «годину пік» з 17 до 20 години, і освітлення в цей час таке, що здалеку не видно, що там відбувається.

Зі слів ОСОБА_76, його батько ОСОБА_12 розробляє це поховання близько чотирьох років, періодично змінює помічників, їх у них зазвичай по 1-2, але про них нічого той йому не розповідав. Із спілкування з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 йому стало відомо, що знайдені у похованні цінності вони продають ОСОБА_66, якого він особисто бачив одного разу, коли останній зустрічався з ОСОБА_12 (т.5 а.с.187);

- показаннями свідка ОСОБА_77, з яких вбачається, що він знайомий з ОСОБА_12, оскільки останній часто приїздив до нього за сільськогосподарською продукцією. Приблизно влітку 2011 року він за пропозицією ОСОБА_12 на автомобілі останнього «Міцубісі аутландер» (джип чорного кольору) разом виїжджали до пам'ятника жертв фашистського терору 1941-1942 років, який розташований на 10 км Феодосійського шосе у Сімферопольському районі. На місці ОСОБА_12 сказав йому, що на даному полі нижче дороги розташоване велике поховання - братська могила розстріляних фашистами мирних громадян. ОСОБА_12 також розповів йому, що він зі своїм сином ОСОБА_13 вже займався розкопками цього поховання, знайшли там деякі цінні предмети, але не знають, чи варто далі копати, де кордони рову. Місце вибирав за допомогою металошукача, після чого вони з ОСОБА_13 пробили бетон «відбійником», чи то відбійним молотком, чи то перфоратором, а потім вже викопали і поглибили яму і, «працюючи» у ній, перебирали ще там весь ґрунт у пошуках матеріальних цінностей, знаходили старовинні монети. Зі слів ОСОБА_12, діру в бетоні вони пробивали і копали вглиб, коли «шумить траса» і в сутінки, тобто приблизно з 17-18 до 20 години, тоді їх ніхто не бачить і не чує. При ньому ОСОБА_12 свій розкоп не відкривав і в нього не спускався. ОСОБА_12 йому ще скаржився, що дуже важко знайти «працівників» - перевірених людей, хто допомагав би їм у цих розкопках, і що ОСОБА_13 - його головний «партнер і помічник». Приблизно через 1-2 місяці після цього випадку ОСОБА_12 передав йому на зберігання металошукач. Як розповів ОСОБА_12, вдома у нього йшов ремонт, і він не хотів, щоб це дороге обладнання якось випадково пошкодилося. Через якийсь час після цього, приблизно ще через 1,5-2 місяці, вже восени 2011 року, на прохання ОСОБА_12 він повернув останньому цей металошукач. Привіз його на «таксі» до дому ОСОБА_12, де той знаходився на автомобілі «УАЗ» разом зі своїм сином ОСОБА_13, який у той час був поруч з автомобілем.

Крім того, ОСОБА_13 розповідав йому, що автомобіль «УАЗ» кольору «хакі» придбав саме для поїздок на розкопи. Бачив, що вони були вдягнуті у камуфльований одяг. На ногах у ОСОБА_12 були високі черевики - «берці», а у ОСОБА_13 кросівки чи спортивні туфлі, також один раз бачив на ньому «берці» (т.5 а.с.211);

- показаннями свідка ОСОБА_66, оголошеними у порядку ст. 306 КПК України, з яких вбачається, що з ОСОБА_12 він був знайомий приблизно з 2009-2010 років. ОСОБА_12, в основному, їздив на автомобілі «Міцубісі аутлендер» чорного кольору, одягався у дорогий одяг. ОСОБА_12 дуже любить дорогі ювелірні прикраси і часто замовляв у нього ювелірні вироби з рубінами, сапфірами. ОСОБА_12, як і він, теж захоплюється старовинними монетами, на цьому вони знайшли спільну мову, та ОСОБА_12 завжди цікавився, кому можна збути такі предмети великими кількостями, але таких великих грошей у нього не було. З приводу джерела походження у ОСОБА_12 таких предметів він весь час говорив, що знайшов скарб. Всього він придбавав у ОСОБА_12 старовинні монети приблизно три рази. За весь цей час ОСОБА_12 пропонував йому придбати в нього різноманітні старовинні предмети набагато частіше, але вони не сходилися у ціні. Він придбав у ОСОБА_12 за 450 доларів США золотий російський червонець, 1899 року випуску, ця монета була вилучена у нього в ході обшуку за місцем проживання 22.05.2012 року. Крім того, придбав у ОСОБА_12 за 250 доларів США золоту монету - п'ять російських рублів епохи ОСОБА_78 Коли у кінці квітня 2012 року він по телевізору почув, що хтось протиправно вів розкопки у похованні жертв фашистського терору на 10 км Феодосійського шосе у Сімферопольському районі, то чомусь відразу подумав, що саме ОСОБА_12 займався цими розкопами (т.2а.с. 13-15,19-20);

- показаннями свідка ОСОБА_59, яка пояснила, що ОСОБА_13 є сином ОСОБА_12, та вони між собою підтримують тісні відношення. ОСОБА_13 бував у них вдома. ОСОБА_12 належить автомобіль«УАЗ», а їй - автомобіль «Джип чорного кольору» (т.5 а.с.177);

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_64 впізнав ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_66, та підтвердив при цьому зазначені свої свідчення, дані при допитах щодо дій вказаних осіб (т. 1 а.с.264-267);

- протоколом пред'явлення предметів для впізнання, згідно якого при пред'явленні свідкові ОСОБА_64 предметів одягу та взуття, вилучених під час обшуків за місцем проживання ОСОБА_13 і в автомобілі «УАЗ» реєстраційний НОМЕР_1, він вказав на одяг і взуття, яке належить ОСОБА_12 і ОСОБА_13, в яких вони були одягненні під час здійснення незаконних розкопів (т. 1 а.с.272-275);

- протоколом пред'явлення предметів для впізнання, згідно якого при пред'явленні свідкові ОСОБА_77 для впізнання предметів одягу та взуття, вилучених під час обшуків за місцем проживання ОСОБА_13 і у автомобілі УАЗ, реєстраційний НОМЕР_1, він впізнав одяг і взуття, в яких він бачив ОСОБА_12 та ОСОБА_13, у тому числі і при виїзді до місця проведення розкопок на похованні (т. 2 а. с. 9-12);

- протоколом обшуку від 22.05.2012 року за місцем проживання ОСОБА_12, з якого вбачається, що у домоволодінні АДРЕСА_1 виявлено та вилучено у ОСОБА_12: старовині монети із слідами корозії і нашаруваннями продуктів оксиду; електроприлад «Гравер», який використовується для дбайливого і якісного очищення поверхонь предметів, у тому числі металевих, від нашарувань продуктів окислення і корозії; ноутбук «Асег»; ліхтарик з кріпленням для носіння на голові; електронні терези «Digital Scale»; електронні терези «momer»; стартові пакети к сім-картам абонента операторів мобільного зв'язку «МТС» та «Київстар»; гарантійні талони до мобільних телефонів; дві фотоплівки «Кодак»; засіб для чищення пістолету, кобуру та інструкцію з експлуатації до пістолета «ВLOW»; пневматичну рушницю; мобільні телефони: «LG КF 305», Іmеі НОМЕР_2, з сім-карткою «LG КF 300», Іmеі НОМЕР_3, без сім-карти, «Самсунг Е380», Іmеі НОМЕР_4, з сім-карткою «МТС», «Самсунг С520», Іmеі НОМЕР_5; інструкцію з експлуатації металодетектора і георадара, власноручні записи ОСОБА_12 з приводу місцезнаходження різних поховань і пам'ятників культури, та їх охоронних зон (т.2 а.с.167-175);

- показаннями свідків ОСОБА_79 та ОСОБА_80, оголошеними у порядку ст. 306 КПК України, з яких вбачається, що вони були присутні у якості понятих при обшуку 22.05.2012 за місцем проживання ОСОБА_12 У ході обшуку серед іншого були виявлені інструкції з експлуатації обладнання: металошукача і георадара, проте цього обладнання виявлено не було. З приводу цих інструкцій і відсутнього обладнання ОСОБА_12 пояснив, що він шукає різні старі монети та предмети по Криму, і ці прилади допомагають йому в цих пошуках; більше нічого співробітникам міліції не пояснював, сказав тільки: «Ви ще доведіть, що це я копав на тій могилі». У приміщенні басейну співробітниками міліції був виявлений і вилучений електрогравер зі штативом, з приводу якого ОСОБА_12 пояснював, що електрогравер йому потрібен, щоб чистити знайдені ним різні монети та предмети від нальоту бруду та іржі (т. 2 а. с. 36-38, 39-41);

- протоколом обшуку від 22.05.2012 року за місцем проживання ОСОБА_13 на АДРЕСА_2, у якому зафіксовано факт виявлення та вилучення у ОСОБА_13 належного йому майна: трьох пар взуття, у тому числі і спортивних тапочок з нашаруванням ґрунту, а також спортивного костюма чорного кольору (т.2а.с. 161-163);

- протоколом обшуку території домоволодіння АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_14, згідно до якого у автомобілі «УАЗ» з реєстраційним номером НОМЕР_1, який фактично належить ОСОБА_12, було виявлено та вилучено наступні речі: робочий (місцями забруднений ґрунтом) одяг, робочі матерчаті рукавички і взуття з нашаруваннями ґрунту, бензиновий

електрогенератор, металодетектор, саперна лопатка, перфоратор (т.2 а.с.140-157);

- висновком судової ґрунтознавчої експертизи №1539 від 30.08.2012 року, згідно до якої зразки ґрунту, які були вилучені з поховання (з глибини 50 см.) на 10 км траси «Сімферополь-Феодосія» у місці події (350 м. від траси) мають загальну групову і загальну родову приналежність з нашаруваннями ґрунту, виявленого на спортивних тапочках, які належать ОСОБА_13 та які були вилучени у нього при обшуку 22.05.2012 року (т.3 а.с.73-81);

- висновком судової ґрунтознавчої експертизи №1540 від 30.08.2012 року, з якої вбачається, що нашарування ґрунту, виявленого на черевиках, які були вилучених при обшуку 22.05.2012 року в автомобілі УАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, мають загально родову та групову приналежність із зразками ґрунту, вилученого з глибини 50 см. (350 м. від траси) зазначеного поховання (т. З а. с. 93-98);

- висновком судової ґрунтознавчої експертизи №1541 від 30.08.2012 року, згідно до якої зразки ґрунту, які були вилучені з однієї пари високих черевиків, які знаходились при обшуку 22.05.2012 року в належному ОСОБА_12 автомобілі УАЗ, мають групову приналежність із зразками ґрунту вилученими з глибини 50 см. у місці поховання на 10-му км. траси Сімферополь-Феодосія (350 м. від траси). Зразки ґрунту, які вилучені з другої пари високих черевиків, що знаходились у тому ж автомобілі, мають загальну групову приналежність із зразками ґрунту, вилученими з верхньої частини вищевказаного поховання в місці події (350 м. від траси, 2,3 м. зліва від МП, та зі зразками ґрунту вилученими з глибини 50 см. на ділянці поховання на відстані 100 м. від місця події - 450м. від траси (т. 3 а.с.108-116);

- показаннями експерта ОСОБА_81, яка повністю підтвердила висновки щодо проведених нею ґрунтознавчих експертиз й роз'яснила, що нашарування ґрунту, які були виявлені на спортивних тапочках, однакові за своїм мінералогічним складом зі зразками ґрунту з поховання, тобто з місця події. Зразки ґрунту з двох пар черевиків (високих черевиків) також однакові із зразками ґрунту з поховання. Такий збіг за своїм складом вказує на те, що зразки ґрунту, які були нею дослідженні, є саме з місця поховання. Нашарування ґрунту на черевиках та зразках ґрунту з місця схожі по кольору, однакові за характером карбонатності та схожі за природним гумусовим складом. Також експерт пояснила, що зразки ґрунту були відібрані в установленому порядку відповідно до схеми, та були достатніми для проведення належного дослідження та експертних висновків (т. 6 а.с.7).

Суд всебічно перевірив всі докази, які логічні, послідовні та повністю узгоджуються між собою, дав їм належну оцінку, обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість засуджених ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.297, ч.2 ст.28, ч.2 ст.298 КК України.

Жодних суперечностей у показаннях свідків ОСОБА_77 та ОСОБА_66 колегія суддів не вбачає, вони узгоджуються між собою, доповнюють одне-одного, та разом з іншими доказами дозволяють встановити повну картину скоєного злочину, а показання свідка ОСОБА_64 не суперечать мотивувальній частині вироку, як про це стверджують апелянти.

З протоколу судового засідання вбачається, що свідок ОСОБА_77 не в повному обсязі підтвердив показання, дані ним у ході досудового слідства. У вироку суд послався на показання, данні ним у ході досудового слідства, при цьому в належній мірі мотивувавши прийняте рішення, а саме тому, що показання свідка відносно зберігання ним та послідуючого повернення в восени 2011 року металошукача ОСОБА_12 узгоджуються с показаннями свідка ОСОБА_64 та підтверджуються протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 16.05.2012р. Згідно цього протоколу ОСОБА_64 вказав на фотографію з зображенням ОСОБА_77, як на особу, що привезла на таксі металошукач та передала його ОСОБА_12 та ОСОБА_13 під час виїзду на розкопки. Раніше ОСОБА_77 з ОСОБА_64 знайомий не був, та жодних підстав у останнього щодо обмови ОСОБА_77 не було (аркуш вироку 15).

Доводи захисника ОСОБА_9 про те, що вирок фактично ґрунтується на доказах, отриманих під час досудового слідства, а не на тих, які були досліджені у судовому засіданні, безпідставні, оскільки суд обґрунтовував своє рішення на доказах, які були предметом розгляду в суді, при цьому у кожному випадку мотивував, чому приймає одні докази, а до інших ставиться критично.

Не відповідають дійсності доводи захисника, про те, що у вироку невірно вказані показання ОСОБА_59 З протоколу судового засідання вбачається, що свідок ОСОБА_59 пояснила, що між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 були дуже тісні стосунки. Так само зазначені свідчення були викладені у вироку. Зауваження на протокол судового засідання захисник не подавав (т.5 а.с.177).

Свідок ОСОБА_66 у своїх показаннях про ОСОБА_13 не вказував, проте винуватість ОСОБА_13 у скоєнні інкримінованих йому злочинів підтверджується іншими вище зазначеними доказами, тому посилання засудженого ОСОБА_13 у цій частині необґрунтовані.

Показання вказаних свідків суд правильно визнав достовірними, оскільки у своїй сукупності вони не тільки не суперечать іншим доказам у справі, а і узгоджуються з ними, і доповнюють їх, спростовуючи тим самим доводи апелянтів про непричетність ОСОБА_13 і ОСОБА_12 до скоєння інкримінованих їм злочинів.

Колегія суддів звертає увагу, що особливістю свідчень ОСОБА_64, ОСОБА_77 та ОСОБА_66 на досудовому слідстві та в суді є те, що всі вони одноголосно стверджують про те, що саме ОСОБА_12 та ОСОБА_13 займалися розкопками на місці поховання на 10-му км траси Сімферополь-Феодосія.

Матеріалами справи встановлено, що предмети, якими згідно до вироку та обвинувального висновку заволоділи засуджені, вилучені та повернуті за належністю, тому необхідності для проведення експертиз для встановлення їх вартості, колегія суддів не вбачає.

Таким чином доводи апелянтів про те що, органами досудового слідства не встановлено осіб, яким ОСОБА_12 збував речі та, не встановлена вартість кожного предмета, необґрунтовані.

Суд першої інстанції, відмовляючи потерпілому в проведенні мистецтвознавчих експертиз повною мірою мотивував прийняте рішення, підстав для проведення зазначеної експертизи, колегія суддів також не вбачає.

Також слід зауважити, що свідченнями ОСОБА_66 достовірно встановлено, що він неодноразово купував у ОСОБА_12 речі, які він знаходив при розкопах, тому колегія суддів погоджується з кваліфікацією дій засуджених, а саме у частині наявності у їх діях корисного мотиву. З урахуванням зазначеного, а також того, що всі вилучені на розкопах предмети передані за належністю, невстановлення вартості вилучених речей не може бути підставою для скасування вироку та не свідчить про відсутність у діях засуджених корисного мотиву.

Матеріалами справи встановлено, що у порушені кримінальної справи стосовно ОСОБА_77, ОСОБА_64 та ОСОБА_66 за ч.5 ст.27, ст.297, ст.298, ст.396 КК України відмовлено, постанови не оскаржені, не скасовані, тому доводи апелянтів про те, що зазначених осіб не притягнуто до відповідальності, безпідставні (т.4 а.с.17-21).

Відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого обвинувачення, тому посилання потерпілого ОСОБА_6 на необхідність правової оцінки інших осіб, також безпідставні.

Відповідно до ст. 313 КПК України речові докази повинні бути оглянуті судом і пред'явлені учасникам судового розгляду. Разом з тим та обставина, що судом не були оглянуті речові докази, не є суттєвим порушенням кримінально-процесуального законодавства, яке тягне за собою скасування вироку.

Крім того, слід зауважити, що всі речові докази по справі належним чином оглянуті, сфотографовані, про що складені відповідні протоколи, які судом досліджені.

Апеляційним судом перевірені доводи апелянтів про те, що суд невірно вирішив питання з речовими доказами, але вони не знайшли свого підтвердження. Питання про речові докази судом вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України, порушень, на які посилаються апелянти, колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянтів, про те, що слідчий невірно відібрав зразки ґрунту для почвознавчої експертизи, у зв'язку з чим висновок почвознавчої експертизи №1539 не може бути доказом провини ОСОБА_13 на підставі його неповноти та суперечності, за наступними підставами.

Матеріалами справи встановлено, що експертні зразки ґрунту були відібрани слідчим за участю понятих, що зазначено у протоколі слідчої дії. У суді слідчий ОСОБА_91 пояснила, що перед призначенням експертизи вона з'ясувала у експерта, як саме необхідно відбирати зразки ґрунту. Експерт ОСОБА_82 у судовому засіданні також стверджувала, що зразки ґрунту відібрано відповідно до її вказівок. Слідчий у телефонному режимі уточнювала схему відібрання образців, якщо б виникли інші питання, то було би надіслано відповідне клопотання (т.6 а.с.7, 21).

З висновку експерта №1539 від 30.08.2012р. вбачається, що експертиза проведена у Кримському науково-дослідницькому інституті судових експертиз на підставі постанови слідчого. Питання, які поставлені на вирішення експерту, відповідають вимогам КПК.

При проведенні експертизи, крім зразків ґрунту, експерту було надано для дослідження копії протоколів обшуку та відібрання зразків ґрунту зі схемою до нього, також експертом використовувались нормативні акти та література, згідно до яких було проведено зовнішній огляд зразків, встановлені морфологічні ознаки об'єктів, представлених ґрунтом, морфологічні ознаки об'єктів, представлених глинисто-карбонатною породою, проведений аналіз гумусових речовин та мінералогічний аналіз гумусових речовин.

Експертиза по справі проведена старшим судовим експертом сектору трасологічних, балістичних, матеріаловедчих і біологічних досліджень ОСОБА_81, яка має вищу екологічну освіту. Перед проведенням експертизи експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Враховуючи те, що висновок експерта №1539 від 30.08.2012р. повністю узгоджується з іншими доказами по справі, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано поклав його у вирок, як доказ. Жодних порушень при проведенні експертизи та постановлені вироку, на що посилаються апелянти, колегія суддів не вбачає.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_12 суд першої інстанції врахував повною мірою ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу засудженого, який раніше судимий, скоїв злочин, маючи непогашену у встановленому законом порядку судимість, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, обставини, які пом'якшують покарання, - незадовільний стан здоров'я, наявність у нього неповнолітньої дитини, обставину, яка обтяжує покарання, - рецидив злочинів.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_14 суд повною мірою врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу засудженого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, обставини, які пом'якшують покарання, - молодий вік, наявність у нього неповнолітньої дитини, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Доводи захисника ОСОБА_9 про те, що суд необґрунтовано врахував думку потерпілих, оскільки вони просили надіслати справу на додаткове розслідування, не відповідають дійсності.

З протоколу судового засідання вбачається, що потерпілі ОСОБА_16, ОСОБА_20 ОСОБА_8 ОСОБА_83, ОСОБА_23, ОСОБА_19 просили призначити засудженим суворе покарання (т.6 а.с.147, 178).

Таким чином, суд першої інстанції врахував обставини, вказані у апеляціях. Враховуючи викладене, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених, попередження нових злочинів і відповідає вимогам ст. 65 КК України. Підстав для його пом'якшення, про що ставитися питання у апеляціях, колегія суддів не вбачає.

Покарання, призначене засудженому ОСОБА_76, також відповідає вимогам ст. ст. 65-67 КК України.

Відповідно до ст. 335 КПК України у резолютивній частині виправдувального вироку зазначається, що підсудний у пред'явленому обвинуваченні визнаний невинним і по суду виправданим.

У мотивувальній частині вироку вказано, що ОСОБА_14 за ч.2 ст.297, ч.2 ст.28, ч.2 ст.298 КК України виправдано за недоведеністю його участі у скоєнні злочинів, резолютивна частина вироку стосовно виправдання ОСОБА_14 повністю відповідає зазначеним вимогам КПК, тому апеляція прокурора не підлягає задоволенню.

Разом з тим вирок підлягає зміні у частині вирішення питання щодо застави.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 26.03.1999р. «Про практику застосування судами застави, як запобіжного заходу», якщо заставодавцем був не підсудний, а інші особи (фізичні чи юридичні), звернення застави на виконання вироку в частині майнових стягнень можливе тільки за їх згодою.

З квитанції про сплату застави, яка міститься у матеріалах справи, вбачається, що заставодавцем ОСОБА_12 був захисник ОСОБА_10, оскільки сам засуджений на той час перебував під вартою(т.5 а.с.195). У апеляції захисник стверджував, що кошти на заставу отримав від дружини засудженого - ОСОБА_68 Оскільки суд вирішив питання про заставу, не з'ясувавши думку ОСОБА_68, вирок в цій частині підлягає скасуванню та вирішенню у порядку ст. 409 КПК України з урахуванням думки заставадавця.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які тягнуть за собою скасування вироку або направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, на що посилаються апелянти, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України1960 року, п.15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_15, потерпілого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_13 залишити без задоволення, апеляцію захисника ОСОБА_10 задовольнити частково.

Виключити з вироку Сімферопольського районного суду АР Крим від 28 січня 2013 року відносно ОСОБА_12 посилання про звернення застави на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Питання щодо застави відносно ОСОБА_12 вирішити у порядку ст. 409 КПК України.

У решті вирок залишити без зміни.

Судді

С.О.Язєв Т.О.Мельник Т.І.Дорошенко