Ухвала суду № 30732315, 09.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. справа № 2а/401/532/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду від 10 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 генерального директора ПАТ «Криворізький міськмолокозавод №1» та ОСОБА_3 керівника регіонального структурного підрозділу ПАТ «Криворізький міськмолокозавод №1» в якому просив визнати протиправними дії відповідачів щодо ненадання відповіді на інформаційний запит та зобов'язати відповідачів надати відповідь на інформаційний запит.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду від 10 вересня 2012 року у відкритті провадження було відмовлено оскільки спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 звернувся із вимогою до суду визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідачів надати йому інформацію на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Надаючи правову оцінку відмові суду у відкрити провадження в адміністративній справі, апеляційний суд керується наступним.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених названим законом (ст. 1 Закону).

Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено перелік суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації. До них відносяться:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Розпорядниками інформації відповідно до ст. 13 цього закону є:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідач по справі вважається розпорядником публічної інформації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Проте, апеляційний суд вважає безпідставним таке твердження позивача, враховуючи наступне.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, захист суспільних інтересів та інтересів держави шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, спори можуть вирішуватись в порядку адміністративного судочинства лише за умови, що одним із учасників спірних правовідносин є особа, яка здійснює владні управлінські функції по відношенню до іншого їх учасника.

З матеріалів позовної заяви не вбачається які владні управлінські функції здійснювали чи неправомірно утримувались від їх вчинення відповідачі стосовно позивача у даному випадку.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом спору у даній справі є інформація, яка є об'єктом цивільних прав, з наступних підстав.

Статтею 177 Цивільного кодексу України інформацію віднесено до одного із об'єктів цивільних прав.

Згідно приписів ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що запитувана інформація стосується саме трудових відносин позивача.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що дана справа не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, ґрунтуються на невірному розумінні норм чинного законодавства і не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст.200, ст.205 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду від 10 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 17 квітня 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: С.В. Сафронова