Ухвала суду № 30731957, 12.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р.

справа № 2а/0470/4503/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Головко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2011 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномедика"

до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномедика" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення форми "р" Дніпропетровської митниці №40, №41 від 13.04.2011 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, відповідачем що неправомірно визначено зобов'язання відшкодувати до бюджету ввізне мито та податок на додану вартість, а також оплату штрафних та фінансових санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2011 року адміністративний позов ТОВ “Техномедика” до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання недійсним податкового повідомлення задоволено повністю, визнано недійсними податкові повідомлення форми "р" Дніпропетровської митниці від 13.04.2011 №40, 41 про сплату 84035,01 грн., в т.ч.: ввізного мита – 6002,50 грн., штрафних санкцій – 1500,62 грн., ПДВ – 61225,51 грн., штрафних санкцій – 15306,38 грн. повністю у сумі 84035 (вісімдесят чотири тисячі тридцять п’ять) гривень 01 копійка.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ “Техномедика” законодавства України з питань митної справи, складено Акт №Н08/11/110000000/33857158 в якому зазначено, що Товариство згідно контракту від 15.03.2010 року № SLTM-1 імпортувало на митну територію України товар “Медичні пристрої: Молоковідсмоктувачі GM-1-2208 шт.”.

Згідно вантажно-митної декларації №110000011/2010/111896 від 08.06.2010 року згаданий продукт був класифікований за товарною підкатегорією згідно УКЗД 9018 90 85 90, до якої включаються: прилади, пристрої та інструменти, що використовуються в медицині, хірургії, стоматології; пристрої для відсмоктування та вливання, кало- та сечоприймачі, контрацептиви внутрішньо маткові із застосуванням , при митному оформленні, 8% ставки ввізного мита.

Згодом відділом КМВ та КТ після закінчення операцій митного оформлення, проведено поглиблену перевірку поданих до митного оформлення документів, проаналізовано надану документацію та інформацію з сайту виробника в мережі Інтернет та встановлено, що даний товар являє собою ручний пристрій з механічним насосом та можливістю застосування змінних ємкостей. Вищезазначений пристрій призначений для зціджування, відбору грудного молока, стимуляції його вироблення, а також попередження й лікування лактозу. Принцип дії подібних насосів полягає у створенні вакууму в зоні між помпою та груддю завдяки чому молоко зціджується у під’єднаний посуд. Використовуються, як правило, в побутових умовах після народження дитини і мають класифікуватися як вакуумні насоси у товарній позиції 841410 відповідно до вимог УКТЗЕД.

Отже, камеральною перевіркою було встановлено порушення класифікації товарів що призвело до неправильного визначення податкового зобов'язання, яке виникло за вантажно-митною декларацією.

З урахуванням висновків Акта перевірки винесено податкове повідомлення форми "р" №40 від 13.04.2011 року, з якого податкове зобов'язання становить 7503,12 грн. у тому числі за основним платежем - 6002,50 грн., за штрафними санкціями - 1500,62 грн. та податкове повідомлення форми "р" №41 від 13.04.2011року, з якого податкове зобов'язання становить 76531,89 грн. у тому числі за основним платежем - 61225,51 грн., за штрафними санкціями – 15306,38 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень Митного кодексу України, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Крім того, за змістом статті 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Отже, провівши митне оформлення автомобіля, митниця визнала факт правильності сплати податків і зборів на підставі заявленої митної вартості товару.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом першої інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається, отже, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення – без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко