Ухвала суду № 30730980, 28.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р.справа № 2а/0470/11569/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

при секретарі судового засідання: Стельмашовій Я.А.

за участю:

представника позивача: Сорокін В.В. (дов. від 28.12.2012 року)

представника відповідача: Голик М.О. (дов. від 26.03.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/11569/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський трубний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, в якому просить скасувати податкове повідомлення- рішення №0000498812 від 29.06.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення є протиправним, оскільки висновки податкового органу в акті перевірки, про "сумнівних" контрагентів, за рахунок яких сформовано податковий кредит позивачем в січні, лютому та березні 2011 року, суперечать дійсним обставинам справи та чинному законодавству.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську №0000498812 від 29.06.2011р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/11569/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційних вимог вказав на те, що позивач протягом перевіреного періоду здійснював формування податкового кредиту за рахунок залучення до схеми поставок товарів "сумнівних" контрагентів.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року скасувати, в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський трубний завод" зареєстроване платником податку на додану вартість 04.07.1997р. та перебуває на обліку в СДПІ з 19.12.1995року.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську з 03.06.2011 року по 17.06.2011 року здійснено позапланову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 3381910 грн. та за березень 2011 року у розмірі 3514025 грн. заявлених на відшкодування на розрахунковий рахунок.

За результатами перевірки складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1163/08-02/2-05393122 від 20.06.2011р., яким встановлені порушення: 1) пп.49.18.1 п.49.18, п.49.1 ст.49 розділу II, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України в частині надання до податкового органу декларації з ПДВ за лютий 2011 року з порушенням законодавчо встановленого граничного терміну подання звітності на 23 календарних днів; 2) ст.198, ст.201 Податкового кодексу України ПАТ "ДТЗ" завищено податковий кредит на загальну суму 633550грн., в т.ч.: січень 2011 року на суму 110368грн., лютий 2011 року суму 8893грн., березень 2011 року на суму 514289грн. Дане порушення призвело до порушення п.200.1 ст.200 ПКУ в частині завищення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду загальну суму 633550грн., в т.ч.: січень 2011 року на суму 110368грн., лютий 2011 року на суму 8893грн., березень 2011 року на суму 514289грн.; 3) абз „б" пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.4.5 розділу IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений Наказом ДПАУ від 25.01.2011 №41 "Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ" ПАТ "ДТЗ" завищено залишок від'ємного значення попередні податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 87132грн., в т. ч. завищено на суму 119261грн., в тому числі: січень 2011 року на суму 110368грн., лютий 2011 року на суму 8893грн., занижено на суму 32129грн.; 4) абз „а" пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України п.4.5 розділу IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений Наказом ДПАУ від 25.01.2011 №41 "Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ" ПАТ "ДТЗ" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року на 3381910 грн., за березень 2011 року на 3529570 грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли , що за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по ланцюгу постачання Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську у вищевказаному акті встановлено постачальників з ознаками "сумнівні" та "транзитер".

На підставі вищевказаного акту Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, прийнято податкове повідомлення- рішення №0000498812 від 29.06.2011р. про зменшення підприємству розміру від'ємного значення суми ПДВ за січень 2011 року - на 110368 грн., за лютий 2011 року - на 8893 грн., за березень 2011 року - на 482160 грн., а всього - на суму -601421 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 3 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно абзацу 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.

Зі змісту зазначеного вище акту перевірок позивача вбачається, що відповідач не заперечує факт наявності у позивача належним чином оформлених податкових накладних, включених до складу податкового кредиту у період з січня по березень 2011 року. Крім цього, відповідач не заперечує факт наявності у контрагентів позивача права на складання податкових накладних, тобто їх реєстрацію у встановленому законодавцем порядку у якості платників податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем сформовано податковий кредит у період з січня по березень 2011 року відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України та, як наслідок, правильно визначено суми від'ємного значення з ПДВ у період з січня по березень 2011 року та суми ПДВ, заявлені (задекларовані) до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у період з січня по березень 2011 року.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, які вбачають, що платник податку, при наявності від'ємного значення з ПДВ у звітному періоді, має право заявити до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення (податку на додану вартість), яка була фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах. Відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, а сума від'ємного значення з ПДВ, яка була фактично сплачена платником податку у попередніх податкових періодах контрагентам-постачальникам.

Судом першої інстанції правомірно зауважено, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а отже мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку, до того ж видані податкові накладні, на основі яких сформований податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Укладаючи угоди із своїми контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагентів договорів: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано до суду відповідних належних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого ним (оскаржуваного позивачем) податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 200,205,206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/11569/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова