Постанова № 30730021, 05.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. справа № 0870/3340/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора,

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю

у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 07 червня 2012 року

у справі за позовом Дочірнього підприємства "Запорізька шляхова машинна станція "

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Запорізька шляхова машинна станція №1"

до Головного державного інспектора Запорізького відділу

контролю будівництва Інспекції державного

архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області

Оверчук Олександра Володимировича

про скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Запорізька шляхова машинна станція" Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька шляхова машинна станція №1" звернулось до суду з позовом до Головного державного інспектора Запорізького відділу контролю будівництва Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Оверчук Олександра Володимировича в якому з урахуванням уточнень від 16.05.2012 року, просило скасувати припис головного державного інспектора Запорізького відділу контролю будівництва Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Оверчук Олександра Володимировича від 20.03.2012 №22 із забороною виконання робіт при будівництві об'єктів архітектури, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та інженерного обладнання належать до ІV та V категорії складності, у тому числі роботи з будівництва транспортних споруд, що підлягають ліцензуванню у порядку, визначеному законодавством України.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року адміністративний позов задоволено, скасовано Припис головного державного інспектора Запорізького відділу контролю будівництва Інспекції державної архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Оверчук Олександра Володимировича від 20.03.2012 №22.

Не погодившись з постановою суду, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просила скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Також до суду з апеляційною скаргою, у відповідності до ст. 60 КАС України, звернувся Запорізький природоохоронний міжрайонний прокурор, який посилаючись на недостатнє дослідження обставин справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.03.2012 року на підставі вимоги прокуратури Запорізької області від 27.02.2012 року № 07/4-195вих-12 відповідачем була проведена перевірка ДП «Запорізька шляхова машинна станція» ТОВ «Запорізька шляхова машинна станція №1» з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил у сфері містобудування.

В результаті перевірки встановлено, що у грудні 2011 року ДП «Запорізька шляхова машинна станція» ТОВ «Запорізька шляхова машинна станція №1» було здійснено капітальний ремонт стрілочного переводу №34 підприємства ПАТ «Запорізький завод феросплавів» і капітальний ремонт стрілочних переводів Р26 М1/7 та №3 підприємства ПАТ «Дніпроспецсталь» без відповідної ліцензії, що є порушенням п.2 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року №1396, п.1.2 Ліцензійних умов, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06.10.2010 року №392 та ст.17 Закону України «Про архітектурну діяльність», про що було складено акт перевірки від 16.03.2012 року.

На підставі вказаного акту 20.03.2012 року позивачу було видано припис №22, вимогою якого було не виконувати роботи при будівництві об'єктів архітектури, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та інженерного обладнання належить ІV та V категорії складності. У тому числі роботи з будівництва транспортних споруд, що підлягають ліцензуванню у порядку, визначеному законодавством України.

Також судом встановлено що Дочірнє підприємство «Запорізька шляхова машинна станція» відкритого акціонерного товариства «Трест Укрремшляхчормет» була зареєстрована 12.05.2003 році Виконавчим комітетом Запорізької міської ради (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 00192608), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 031761 (а.с.91). 25 січня 2011 року вказане підприємство отримало ліцензію Серія АГ № 573195 на проваджені господарської діяльності пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, а саме будівництво транспортних споруд, залізничних колій (а.с. 106-107). На підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2011 року ТОВ «Запорізька шляхова машинна станція №1» придбала у ВАТ «Трест Укрремшляхчормет» усі корпоративні права на ДП «Запорізька шляхова машинна станція» ВАТ «Трест Укрремшляхчормет». Відповідно до запису в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.08.2011 року була проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, а саме було змінено назву юридичної особи з ДП «Запорізька шляхова машинна станція» ВАТ «Трест Укрремшляхчормет» на ДП «Запорізька шляхова машинна станція ТОВ «Запорізька шляхова машинна станція № 1»; також було змінено засновника та затверджено новий статут (а.с. 88-89).

Доводи позивача щодо безпідставності участі прокурора у даній справі є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається в господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Статтею 20 вищевказаного Закону визначені повноваження прокурорів, до яких зокрема відноситься право при виявленні порушень закону у межах своєї компетенції давати приписи про їх усунення.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних а інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва у відповідності до норм чинного законодавства : звернення до суду з позовом або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Виходячи з вищенаведеного, не вбачається об'єктивних перешкод для здійснення представницького контролю з боку прокуратури за розглядом справи, ознайомленням з матеріалами справи та своєчасного звернення із апеляційною скаргою.

Стосовно посилань позивача на незаконність проведення процедури перевірки, колегія суддів, дослідивши обставини та матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій представників Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, які діяли в межах наданих їм повноважень у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо вирішення питання правомірності оскаржуваного припису № 22 від 20.03.2012 року, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції необґрунтованими , виходячи з наступного.

Підставою видання припису №22 було встановлене порушення позивачем законодавства в галузі ліцензування певних видів господарської діяльності , а саме здійснення будівельних робіт ДП «Запорізька шляхова машинна станція ТОВ «Запорізька шляхова машинна станція № 1» без наявності відповідної ліцензії.

Посилання позивача на те, що відповідна ліцензія була видана ДП «Запорізька шляхова машинна станція» ВАТ «Трест Укрремшляхчормет», а підприємство лише змінило назву, а тому ліцензія є дійсною ДП «Запорізька шляхова машинна станція ТОВ «Запорізька шляхова машинна станція № 1» спростовуються наступним.

Свою позицію позивач обґрунтовує положеннями Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1396, якими не передбачено зміна найменування юридичної особи як підстава переоформлення ліцензії.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Положеннями абз.1 п.17 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а також ст. 16 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що зміна найменування юридичної особи чи зміна прізвища, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця є підставою для переоформлення ліцензії.

У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи зміна найменування юридичної особи відбулася 17.08.2011 року, а із заявою про переоформлення ліцензії позивач звернувся лише у квітні 2012 року.

Згідно до положень ст. 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» вчасно не переоформлена ліцензія є недійсною.

У відповідності до положень ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Згідно до змісту п.3 ст. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Отже, оскаржуваний Припис №22 від 20.03.2012 року є цілком правомірним, тобто винесений у відповідності до положень чинного законодавства в галузі ліцензування господарської діяльності.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не було вірно надано оцінку обставинам справи, а також помилково застосовані норми матеріального права, а тому у відповідності до положень п.4 ст. 202 КАС України оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, п.4 ст.202, ч.2ст.205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора -задовольнити.

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області - задовольнити

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Запорізька шляхова машинна станція " Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька шляхова машинна станція №1" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова