Постанова № 30729940, 19.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. справа № 0870/367/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012року у справі за позовом Приватного підприємства «Гідростандарт» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Гідростандарт» звернулось з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 20.10.2011 №0000452305, від 16.01.2012 №0000052305, від 16.01.2012 №0000062305.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012року позов задоволено.

Постанова обґрунтована тим, що 27.10.2011 ПП «Гидростандарт» поштою отримано запит щодо надання копій первинних документів від 18.10.2011 року вих. №28028/10/23-561.

Разом з тим, тим же листом, що надійшов на адресу позивача 27.10.2011, підприємством отримано вже і копію Наказу № 3144 від 18.10.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства; і Акт перевірки № 2812/23/33470962 від 20.10.2011 року; і повідомлення про запрошення № 27963 від 18.10.2011 року для підписання Акту перевірки і, навіть, саме податкове повідомлення-рішення № 0000452305 від 20.10.2011 року на суму 79442 грн. та штрафні фінансові санкції на суму 19860 грн.

Тобто органами ДПІ не було дотримано терміну у 10 робочих днів на отримання від платника податків витребуваних документів і в порушення пп. 78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, було проведено позапланову виїзну перевірку.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, висновки про порушення підприємством вимог п. 198.3 ст. 198, п.201.4, 201.10 ст. 201, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України ґрунтуються на висновках попередніх перевірок, які оформлені актами №2143/23/33470962 від 25.08.2011 та № 2284/23/33470962 від 20.09.2011.

Фактично висновки попередніх актів перевірок стали підставою для висновків про завищення ПП «Гидростандарт» суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року.

Посилання відповідача в акті перевірки на акти попередніх перевірок №2143/23/33470962 від 25.08.2011 та № 2284/23/33470962 від 20.09.2011 не можуть бути прийняті до уваги у зв'язку з наступним.

Як було встановлено судом, податкові повідомлення-рішення, які були винесені на підставі актів перевірок №2143/23/33470962 від 25.08.2011 та № 2284/23/33470962 від 20.09.2011 оскаржені позивачем в судовому порядку.

Постановами Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року у

справі № 2а- 0870/8970/11 та від 29.11.2011 року у справі № 2а- 0870/8971/11, відповідно позови ПП «Гидростандарт» задоволені, повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані.

Отже, акти перевірок №2143/23/33470962 від 25.08.2011 та № 2284/23/33470962 від 20.09.2011 до моменту узгодження податкових зобов'язань не можуть бути підставою для коригування податкових зобов'язань наступних періодів.

По вказаним актам перевірок не приймалося рішення про зменшення від'ємного значення ПДВ, а тому показники щодо податкового кредиту та від'ємного значення попередніх періодів залишились не змінними та вірно відображені у податковій декларацій з ПДВ за липень 2011 року.

Таким чином, вважати від'ємне значення ПДВ у липні 2011 року зменшеним у Мелітопольської ОДПІ не має підстав. Врахування від'ємного значення минулих періодів автоматично, в силу норм статті 200 Податкового кодексу, призводить до безпідставності податкових повідомлень-рішень від 20.10.2011 №0000452305, від 16.01.2012 №0000052305, від 16.01.2012 №0000062305.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції вважає, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що при здійсненні перевірки та при розгляді справи у суді першої інстанції позивачем не було надано доказів на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» та ПП «Кронос Днепр».

Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності розумних економічних або інших причин здійснення господарських операцій з наведеними підприємствами.

Факту передачи товарів не було підтверджено, проте відповідачем було доведено неможливість реального здійснення операцій з зазначеними підприємствами з огляду на те, що ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» розташований за юридичною та фактичною адресою ПП «Гидростандарт», орендує у останнього офісні приміщення та лінію по виробництву гумових сумішей. ПП «Кронос Днепр» не має орендованих та власних складських приміщень, не має найманих працівників та транспортних засобів.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, судову повістку отримав 01 лютого 2013року.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Додатково пояснив, що письмових угод з ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» та ПП «Кронос Днепр» не укладалось, товарно-транспортні накладні за поставкою від ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» відсутні у зв'язку з тим, що склади знаходяться за однією адресою. Надав документи на підтвердження здійснення господарських операцій: копії видаткових на податкових накладних, виданих ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» та ПП «Кронос Днепр», копії рахунків-фактур, копію виписки по рахунку ПП «Гидростандарт» та копію товарно-транспортної накладної на підтвердження поставки товарів від ПП «Кронос Днепр».

Крім того, пояснив, що постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року у справі № 2а- 0870/8970/11 та від 29.11.2011 року у справі № 2а- 0870/8971/11 не мають преюдиціального значення для даної справи, з нею не пов'язані.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, на підставі акту перевірки від 20.10.2011р. №2812/23/33470962 Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000452305 від 20 жовтня 2011р., яким ПП «Гидростандарт» було зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість у розмірі 79 442грн. за липень 2011р. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 19860грн.

В результаті адміністративного оскарження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 16 січня 2012року №0000062305, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 19860,5грн. та від 16 січня 2012року №0000052305, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 22489грн. за червень 2011р. та на 31645грн. за липень 2011р.

Актом перевірки від 20.10.2011р. №2812/23/33470962 встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, пунктів 201.4, 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит червня 2011р. на суму ПДВ 22489грн., липня 2011р. на суму 31645грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) за липень 2011р. на суму 429262грн. (з урахуванням актів попередніх перевірок №2143/23/33470962 від 25.08.2011р., №2284/23/33470962 від 20.09.2011р.) та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за липень 2011р. на 31645грн.

На порушення пп. 198.3, пунктів 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2011р. на суму 79442грн.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги з огляду на те, що наданими представником позивача доказами не підтверджується фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» та ПП «Кронос Днепр».

В податкових накладних, які були надані представником позивача до суду вказано, що податкові накладні №28041 від 28.04.2011р., №16051 від 16.05.2011р. та№17051 від 17.05.2011р. видавались ПП «Кронос Днепр» за договором поставки від 04.02.2011р. №0402, проте вказаний договір надано не було.

З копій податкових накладних, виданих ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» вбачається, що податкові накладні №4 віл 29.07.2011р., №2 від 15.07.2011р., №3 від 20.07.2011р., №1 від 23.06.2011р. видані за договором купівлі-продажу від 02.02.2011р. №ДГ-16. вказаний договір також надано не було.

Зазначене спростовує доводи представника позивача, що поставки відбувались за усними угодами.

Крім того, як вбачається з наданої представником позивача виписки по рахунку, підприємством позивачем було сплачено ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» 83900грн., (ПДВ 13983,33грн.) за обладнання рахунком №3 від 03.12.10р. та сплачено ПП «Кронос Днепр» за рахунком №1305-1 від 13.05.11р. 95000 (у т. ч. ПДВ 15833,33грн.), тоді як за спірний період загальний обсяг придбання у ПП «Кронос Днепр» складає 134936,1грн. (ПДВ 22489,35грн.), у ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» на 189870грн. (ПДВ 31645грн.).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що докази сплати ПДВ в ціні товару відсутні.

Надану представником позивача товарно-транспортну накладну суд не бере до уваги, оскільки вона не містить печатки підприємства, що здійснювало перевезення.

Інших документів на підтвердження доводів представником позивача не надано.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем в порушення пп. 78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, було проведено позапланову виїзну перевірку не можуть бути підставою для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Позивачем дії податкового органу не були оскаржені, а крім того, при наявності порушень податкового законодавства з боку позивача, не дотримання відповідачем порядку проведення перевірки не є самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового рішення.

Ухвалюючи нове рішення, суд виходить з того, що наданими доказами неможливість реального здійснення операцій підприємства-позивача з ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» та ПП «Кронос Днепр» підтверджено, а відтак в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012року у справі за позовом Приватного підприємства «Гідростандарт» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування рішень скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш