Постанова № 30729767, 15.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2013 року Справа № 812/2995/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» про стягнення податкового боргу в сумі 1431,20 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» про стягнення податкового боргу в сумі 1431,20 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на обліку в Сватівській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби з 15.10.1996 року за №361 обліковується Приватне акціонерне товариство «Троїцький маслоробний завод», яке має податковий номер 21780893. Відповідач зареєстрований Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області 14.10.1996 року.

Відповідачем надано до Сватівської МДПІ податкову декларацію збору на спеціальне використання води водних об'єктів за 2012 рік №9082969067 від 02.01.2013 року, згідно якої по терміну сплати 19.02.2013 року нараховане податкове зобов'язання з даного платежу в сумі 1260,40 грн. Вказана сума, в порушення норм п. 328.3 ст. 328 Податкового кодексу України, до бюджету перерахована не була. В зв'язку з чим станом на 13.03.2013 року за відповідачем рахується податковий борг по збору на спеціальне використання води водних об'єктів в сумі 1260,40 грн.

Відповідачем надано до Сватівської МДПІ податкову декларацію з податку на прибуток №9069807980 від 08.11.2012 року, якою було визначено авансовий внесок з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 6222,00 грн. В порушення п. 152.9 ст. 152 , п. 57.1 ст. 57, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, відповідач по строку сплати 18.01.2013 року зазначений платіж до бюджету не перерахував. Вказана сума була перерахована лише 21.02.2013 року. Відповідно до положень статті 129 Податкового кодексу України платнику було нараховано пеню в сумі 47,56 грн., яка по сьогодні до бюджету не перерахована. В зв'язку з чим станом на 13.03.2013 року за відповідачем рахується податковий борг по пені по платежу 11024000 в сумі 47,56 грн.

Рішенням Троїцької селищної ради від 15.02.2011 року №7/7 ставка збору за провадження торгівельної діяльності встановлена в розрахунку на календарний місяць у розмірі 0,2 від мінімальної заробітної плати.

Для провадження торгівельної діяльності відповідач відповідно до п. 267 ст. 267 Податкового кодексу України подано заяву на придбання торгового патенту.

Разом з тим, відповідачем на 13.03.2013 року допущено несплату щомісячних платежів збору на провадження торгівельної діяльності в загальній сумі 24,79 грн., в тому числі основний борг - 24 грн., пеня - 0,79 коп.

Станом на 13.03.2013 року за відповідачем станом на 13.03.2013 року за відповідачем рахується податковий борг по платі за користування надрами загальнодержавного значення в сумі 98,45 грн. Платник податків направив до Сватівської МДПІ податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9082970769 від 02.01.2013 року, в якому було визначено податкове зобов'язання за 4 - й квартал 2012 року в сумі 98,45 грн. Разом з тим, в порушення п.п. 263.12.1 п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України, відповідач не порахував до бюджету податкові зобов'язання по даному платежу, в зв'язку з чим утворився податковий борг в сумі 98,45 грн.

Відповідачу було вручено податкову вимогу за №1 від 09 січня 2013 року.

Загальна сума податкового боргу за спеціальне використання води водних об'єктів (1260,40 грн.), авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємства (47,56 грн.), збору за провадження торгівельної діяльності (24,79 грн.), платі за користування надрами загальнодержавного значення (98,45 грн.) становить1431,20 грн.

Податковий борг на час звернення до суду не погашений.

На підставі вищевикладеного позивач просив стягнути кошти з наявних рахунків у банках Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» (податковий номер 21780893, юридична адреса 92100, Луганська область, смт. Троїцьке, вул. Чкалова, буд. 22) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1 431,20 грн. (одна тисяча чотириста тридцять одна гривня 20 копійок) (в тому числі по збору на спеціальне використання води водних об'єктів в сумі 1260,40 грн., авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 47,56 грн., збору на провадження торгівельної діяльності в сумі 24,79 грн., платі за користування надрами загальнодержавного значення в сумі 98,45 грн.), який рахується станом на 13.03.2013 року.

У судовому засідання представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові та просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, відповідач - Приватне акціонерне товариство «Троїцький маслоробний завод» зареєстроване у якості юридичної особи 23.03.1994 року Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області (а.с.8). Відповідно до довідки №548 від 15.05.2012 року відповідач перебуває на податковому обліку у Сватівській МДПІ (Троїцьке відділення) з 15.10.1996 року №361 (а.с.12).

За відповідачем утворився податковий борг на загальну суму 1431,20 грн., що складається з: боргу за спеціальне використання води водних об'єктів -1260,40 грн.; боргу по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємства - 47,56 грн.; боргу зі збору за провадження торгівельної діяльності - 24,79 грн.; боргу по платі за користування надрами загальнодержавного значення - 98,45 грн.

Відповідно до п. 323.1 статті 323 Податкового кодексу України, платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Статтею 328 Податкового кодексу України передбачено, базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається. Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується. Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації. Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то декларації збору подаються і збір вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцем знаходження водних об'єктів та за ставками збору, встановленими для цих водних об'єктів.

Платники збору подають одночасно з податковими деклараціями органам державної податкової служби копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води. У межах встановленого в дозволі на спеціальне водокористування ліміту використання води збір включається до складу витрат згідно з розділом III цього Кодексу, а за понадлімітне використання справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача після оподаткування. Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту повністю включається до складу витрат згідно з розділом III цього Кодексу. У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців органи державної податкової служби подають інформацію про таких платників збору до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів згідно із законом.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем податковий борг зі збору на спеціальне використання води водних об'єктів в сумі 1260,40 грн. виник через несплату самостійно визначеного податкового зобов'язання у податковій декларації збору на спеціальне використання повеневих вод за 2012 рік №9082969067 від 02.01.2013 року, згідно якої по терміну сплати 19.02.2013 року нараховане податкове зобов'язання з даного платежу в сумі 1260,40 грн. (а.с.23-25). Вказана сума, в порушення норм п. 328.3 ст. 328 Податкового кодексу України, до бюджету перерахована не була, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.21-22).

Пунктами 129.1 та 129.2 статті 129 Подакткового кодексу України встановлено, що пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем надано до Сватівської МДПІ податкову декларацію з податку на прибуток №9069807980 від 08.11.2012 року, якою було визначено авансовий внесок з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 6222,00 грн. (а.с.35-39). В порушення п. 152.9 ст. 152 , п. 57.1 ст. 57, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, відповідач по строку сплати 18.01.2013 року зазначений платіж до бюджету не перерахував. Вказана сума була перерахована лише 21.02.2013 року. Відповідно до положень статті 129 Податкового кодексу України платнику було нараховано пеню в сумі 47,56 грн., яка до бюджету не перерахована, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.26).

Відповідно до п. 263.1 статті 263 Податкового кодексу України, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

У разі укладення власниками спеціальних дозволів на користування надрами з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов'язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів на користування надрами.

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), та за умови, що один з учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи має відповідний спеціальний дозвіл.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив до Сватівської МДПІ податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9082970769 від 02.01.2013 року, в якому визначив податкове зобов'язання за 4 - й квартал 2012 року в сумі 98,45 грн. (а.с.14-16). Разом з тим, в порушення п.п. 263.12.1 п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України, відповідач не порахував до бюджету податкові зобов'язання по даному платежу, в зв'язку з чим утворився податковий борг в сумі 98,45 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.17) та розрахунком суми податкового боргу (а.с.27).

Відповідно до пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Судом установлено, що для провадження торгівельної діяльності відповідач відповідно до п. 267 ст. 267 Податкового кодексу України подав заяву на придбання торгового патенту (а.с.18).

Рішенням Троїцької селищної ради від 15.02.2011 року №7/7 ставка збору за провадження торгівельної діяльності встановлена в розрахунку на календарний місяць у розмірі 0,2 від мінімальної заробітної плати (а.с.19).

Разом з тим, відповідачем на 13.03.2013 року допущено несплату щомісячних платежів збору на провадження торгівельної діяльності в загальній сумі 24,79 грн., в тому числі основний борг - 24 грн., пеня - 0,79 коп., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с.27).

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми «Ю» №1 від 09.01.2013 року, яка була отримана відповідачем 09.01.2013 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці вимоги (а.с.13).

Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання податкової вимоги).

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» про стягнення податкового боргу в сумі 1431,20 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з наявних рахунків у банках Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» (податковий номер 21780893, юридична адреса 92100, Луганська область, смт. Троїцьке, вул. Чкалова, буд. 22) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1 431,20 грн. (одна тисяча чотириста тридцять одна гривня 20 копійок) (в тому числі по збору на спеціальне використання води водних об'єктів в сумі 1260,40 грн., авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 47,56 грн., збору на провадження торгівельної діяльності в сумі 24,79 грн., платі за користування надрами загальнодержавного значення в сумі 98,45 грн.), який рахується станом на 13.03.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 17 квітня 2013 року.

Суддя О.П. Островська