Постанова № 307272, 21.11.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

21.11.06 Справа№ 3/283-21/280А

Господарський суд Львівської області в складі:

судді Масловської Л.З.

при секретарі Зубачик Н.Б.

За позовом: Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача: ТзОВ “Варта” Лтд, м.Дрогобич

про стягнення 5625 грн.

Представники:

від позивача - Cолтис А.В. – провідний спеціаліст

від відповідача –Совяка М.С. –предст., Вергас В.В. –предст.

Сторонам права та обов’язки роз’яснено у відповідності до ст.ст.49,51 КАС України.

Суть спору:

У відповідності до ч.1 п.7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963р.), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв”язку з ново виявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглядаються до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позовні вимоги заявлено Львівським обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів до ТзОВ “Варта” Лтд про стягнення 5625 грн. адміністративно-господарських санкцій.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просить задоволити, подав заперечення на відзив на позов №04-2/853-1321 від 20.11.2006 року.

Відповідач в судове засідання з’явився, подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечує, оскільки ТзОВ “Варта” Лтд в 2005 році перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” .

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив.

У відповідності до ст.19 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік- у кількості одного робочого місця.

У відповідності до поданого відповідачем звіту про зайнятість працевлаштування інвалідів за 2005 рік (в матеріалах справи), який було подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та прийнятий Фондом, середньооблікова чисельність працівників на підприємстві в 2005 році складала 16 чоловік, проте, відповідачем не виконано норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1-го чоловіка.

Відповідачем не подано доказів про те, що ним інформувалися відповідні служби про потребу в робочих місцях для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, на яких працює інвалідів менше, ніж встановлено нормативом, зобов’язані сплачувати до відділень Фонду адміністративно-господарські санкції за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Сума відрахувань визначається як добуток середньорічної заробітньої плати на підприємстві на кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами відповідно до встановленого нормативу.

У порушення вимог ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Приватна агрофірма “Желдець” не сплатила адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для інвалідів Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, у зв’язку з цим, сума заборгованості перед Фондом з боку відповідача за 2005 рік становить 5625 грн.

У відповідності до вимог ч.1 ст.238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, визначено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним, тобто в даному випадку позивач мав право на звернення до суду за стягненням штрафних санкцій до 15.04.2007 року.

Відповідач посилається на те, що його підприємство в 2005 році перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, у відповідності до ст.6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, а тому не є платником податків, зборів та обов’язкових платежів. Суд не погоджується з такими твердженнями, оскільки норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначається виключно Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Крім того, у випадку порушення ст.ст.19,20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачена відповідальність (адміністративно-господарські санкції) за недотримання нормативу працевлаштування інвалідів. Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” стосується надання пільг платникам податків щодо обов’язкових платежів (податків та зборів), а не звільнення від відповідальності за порушення законодавства в сфері соціального захиту інвалідів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.19,20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.238,250 ГК України, ст.ст.17,86,158-163 КАС України, господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Варта” Лтд, вул. Трускавецька, 71, м.Дрогобич, Львівської області (р/р 26000301480164 в АКБ “Національний кредит”, МФО 385361, ЗКПО 22407469):

- на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, пл. Маланюка,6, м.Львів (р/р 31216230600002 в УДК у Львівській обл., МФО 825014, ЗКПО 23949066) –5625 грн.боргу;

- в доход державного бюджету –56,25 грн. державного мита.

Виконавчі листи видати.

Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України і може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Масловська Л.З.