Постанова № 30725633, 27.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 0870/12304/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

за участю:

представника позивача: Седлярова В.С.

представника відповідача: Харламової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до: Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Запоріжжя Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення винесені відповідачем №0000060028 від 03.05.2012, оскільки вважає, що воно винесене з порушенням норм діючого законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зокрема зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесена на підставі акту перевірки № 47/28-0/00130926 від 12.04.2012, яким встановлено, що позивачем порушено вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон №2181-ІІІ), а саме позивачем несвоєчасно сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 11 227 055 грн. 22 коп., з яких: 11 221 312 грн. 22 коп. - відповідно до постанови ВСУ від 02.02.2010 по строку сплати 12.02.2010 та 5 743 грн. 00 коп. - за декларацією на прибуток №2066 від 07.05.2010.

Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, із підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав викладених ним у своїх письмових запереченнях на позов. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що співробітниками відповідача була проведена документальна невиїзна перевірки позивача з питань своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за період з 29.06.2010 по 19.02.2012, за результатами якої складено акт № 47/28-0/00130926 від 12.04.2012.

Так вищевказаним актом встановлено порушення позивачем вимог Закону №2181-ІІІ, а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, відповідно до Постанови ВСУ від 02.02.2010 по строку сплати 12.02.2010 у сумі 11 221 312 грн. 22 коп. та по податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року від 07.05.2010 №2066 у сумі 5 743 грн. по строку сплати 20.05.2010.

Вищевказаний висновок зроблений відповідачем суд вважає хибним на підставі наступного.

18.08.2011 постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №2а-0870/6081/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, якою встановлено, що Постановою Верховного Суду України від 02.02.2010 у справі № 21-2310во09 були скасовані ухвала Вищого адміністративного суду від 14.03.2007, ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 20.01.2006, рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2005, в задоволенні позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 21.07.2004 № 0000180203/0, яким ВАТ «Запоріжжяобленерго» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 84 168 703 грн. 08 коп. (42 084 351 грн. 54 коп. основного платежу та 42 084 351 грн. 54 коп. штрафних санкцій), - відмовлено.

Як вбачається з Акту перевірки податковим повідомленням-рішенням № 0000180203/0 від 21.07.2004 відповідачем були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток ВАТ «Запоріжжяобленерго» через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії) за періоди з 2001 року по 2004 рік.

Враховуючи те, що зазначена сума не була сплачена ВАТ «Запоріжжяобленерго» у строк, встановлений п.п.5.3.2. п.5.3 ст.5 Законом № 2181-ІІІ, у ВАТ «Запоріжжяобленерго» виник податковий борг з податку на прибуток підприємств в сумі 84 168 703,08 грн. з 13 лютого 2010 року.

05 липня 2011 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» подало до СДПІ по роботі з ВВП у м. Запоріжжі заяву від 05.07.2011 № 001-008/5051 про списання податкового боргу в сумі 83608691,08 грн., а також пені, яка нарахована на суму податкового боргу та обліковується за даними відповідача.

Рішенням відповідача № 1 від 18.07.2011 заява про списання податкового боргу задоволена лише частково, на суму 71156962,46 грн.

В акті перевірки зазначено, що не списано залишок податкових зобов'язань на суму 13745629,98 грн.

Так вказаною постановою позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі, зокрема визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі щодо відмови у задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» від 05.07.2011 № 001-008/5051 про списання податкового боргу з податку на прибуток в частині 13 185 617 грн. 98 коп.. Крім того зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі прийняти рішення про списання 13 185 617 грн. 98 коп. податкового боргу відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» з податку на прибуток, який виник внаслідок визначення Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі податкового зобов'язання відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» з податку на прибуток через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), та був зменшений неправомірним зарахуванням за самостійним розподілом Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі грошових коштів за податковими деклараціями відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» з податку на прибуток за четвертий квартал 2009 року, перший квартал, півріччя та три квартали 2010 року.

Ухвалою Дніпропетровськго апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011 вищевказана постанова Запорізького окружного адміністративного суду - залишена без змін.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, як вбачається з наведеного, відповідача рішенням суду від 19.08.2011, яке набрало законної сили 21.12.2011, було зобов'язано списати безнадійну податкову заборгованість у розмірі 13 185 617 грн. 98 коп.

Сума яка визначена оскаржуваним податковим повідомленням рішення визначена у розрахунку 20% від розміру від узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до ст.126 ПК України, якою передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так штрафна санкція в розмірі 302039,27 грн. була нарахована на суму не списаного залишку податкових зобов'язань на суму 13 745 629 грн. 98 коп.

Як встановлено судом, позивач не здійснював погашення вищевказаної суми, таке погашення відбулось внаслідок того, що відповідач самостійно зараховував суми сплачених відповідачем податків до вищевказаної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням відповідача від 22.06.2012 на підставі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2011 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011 борг у сумі 13185617,98 грн., який виник станом на 13.02.2010, було списано.

Так відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III, який був чинним до 31 грудня 2010 року, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Таким чином, норма Закону № 2181-ІІІ передбачає пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку.

Разом з тим, Закон № 2181-ІІІ не встановлює порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону № 2181 - ІІІ передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Крім того, норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ, з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону, не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Законом № 2181-ІІІ, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Таким чином, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, суми податкових зобов'язань, з урахуванням п. 129.6 ст. 129 ПК України, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно діяв щодо зміни призначення платежів, які ВАТ «Запоріжжяобленерго» самостійно визначало у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум поточних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Слід зазначити, що суми узгоджених грошових (податкових) зобов'язань позивача, які були задекларовані (самостійно визначені) ним в податкових деклараціях з податку на прибуток, не є податковим боргом, так як були сплачені у встановлений строк.

Так у розумінні вимог ст.126 ПК України, податковий орган вправі нараховувати штрафні санкції лише при повній сплаті узгодженого податкового зобов'язання.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не правомірно винесено податкове повідомлення - рішення № 0000060028 від 03.05.2012.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 186 КАС України, Податковим Кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Запоріжжя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000060028 від 03.05.2012, винесене Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків м. Запоріжжя Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (ЄДРПОУ 00130926) суму судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака