Постанова № 30725623, 15.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 р. Справа №805/3188/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Маріупольського міського центру зайнятості

до фізичної особи ОСОБА_1, м. Маріуполь

про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 грошової суми виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 5 793,00 грн., -

за участю представників сторін:

від заявника: Гавриленкова Д.Ю. - за дов. від 08 квітня 2013 року

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до суду із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 грошової суми виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 5 793,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 на підставі заяви призначено допомогу по безробіттю з 09.09.2011 року. За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, Маріупольським міським центром зайнятості встановлено, що ОСОБА_1 знаходився за період з 10.03.2012р., отримав дохід від ПП «Компанія Центр» у вигляді виплат відповідно до умов цивільно-правового договору, у зв'язку з чим, на підставі статті 36 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», позивач просив суд стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. Оскільки в матеріалах справи наявна розписка про вручення судової повістки, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

09 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості з заявою про вирішення питання про працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (арк. справи 7 - 8).

У вказаній заяві ОСОБА_1 самостійно вказав, що «у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості зобов'язуюсь добровільно повернути зайво виплачене мені матеріальне забезпечення на випадок безробіття» (арк. справи 8).

Наказом від 09.09.2011р. ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (арк. справи 9 - 12).

За результатами проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, було встановлено, що за результатами звірки даних Державної податкової адміністрації за І квартал 2012 року ОСОБА_1 отримав дохід від ПП «Компанія Центр» у вигляді виплат відповідно до умов цвіль-правового договору, дата прийняття на роботу - 10.03.2012р. Згідно листа-відповідів ПП «Компанія Центр», ОСОБА_1 уклав трудові договори з ПП «Компанія Центр» 10.03.2012р. № 31/35, від 10.07.2012р. № 31/73 та отримав дохід згідно актів виконаних робіт, тобто, був працевлаштованим та належав до зайнятого населення, що підтверджується, зокрема, вказаними договорами та актами виконаних робіт (арк. справи 15 - 19).

Згідно ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1,2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 18 Закону України від 01.03.1991р. № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 803) встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

У статті 19 цього Закону визначено обов'язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до статті 2 Закону №803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону № 803 покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону № 803 визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не подав до центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він був працевлаштованим та належав до зайнятого населення.

Внаслідок цього йому зайве сплачено допомогу по безробіттю з березня 2012 року по вересень 2012 року в сумі 5 793,09 грн., що підтверджується довідкою (арк. справи 22).

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд зазначає, що названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20.03.2006р. № 357, якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 21), позивачем відповідачу було направлено лист № 11-5855 від 19.12.2012р. із пропозицією сплати зайвої сплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 5 793,09 грн., проте борг на момент подання позовної заяви так і не був сплачений.

Статтею 39 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Крім того, суд вважає доречним звернути увагу на той факт, що відповідно до ст. 4 Закону України, від 02.03.2000р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 грошової суми виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 5 793,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Маріупольського міського центру на розрахунковий рахунок 37170300901052 в ГУДКСУ Донецької області, МФО 834016, ОКПО 24815706) грошову суму виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 5 793,00 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 квітня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 19 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.